Внесено зміни до порядку відшкодування добових

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, що 05.09.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 679 «Про внесення зміни до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98». Постановою № 679 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98) стосовно відшкодування добових. Так, відповідно до внесених Постановою № 679 змін, супроводжуючому відряджену особу з інвалідністю I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату і зору відшкодують добові витрати. Крім того Постановою № 98 визначено, що таким особам, за наявності підтвердних документів, відшкодовуються також витрати на: ► проїзд (в тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); ► оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях; ► побутові послуги, які включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більше ніж 10% сум добових витрат для держави, до якої відряджаються працівник, визначених для кожного держави окремо, за всі дні проживання; ► бронювання місць в готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 % вартості місця за добу; ► користування постільними речима в поїздах; ► оформлення закордонних паспортів; ► оформлення дозволів на в’їзд (віз); ► оплату вартості страхового поліса життя або здоров’я відрядженого або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджаються працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух в зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування; ► обов’язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження; ►оплату службових телефонних розмов; ► комісійні витрати в разі обміну валюти.

Нові можливості «Електронного кабінету»

Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев зазначає, що платники ПДВ мають змогу скористатися новими сервісами в «Електронному кабінеті» (далі – Е-кабінет) під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК). Так, зокрема: — в Е-кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; — для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК. Доступ до інформації надано у приватній частині («особистий кабінет») Е-кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК; — можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному (податковому) періоді; — платники мають змогу скористатися Реєстром податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (далі – Реєстр). Він розміщений у відкритій частині Е-кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів. Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

Особу анульовано як платника ПДВ: нарахування податкових зобов’язаннь на дебіторську заборгованість

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/ послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Отже, платник ПДВ, якщо у нього на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Альтернатива діючим РРО

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що система  e-Receipt – «Електронний чек», яка реалізується у рамках пілотного проекту Державної фіскальної служби України, має на меті здійснення позитивних змін у ланці «підприємець – споживач». Запроваджена новація полягає у альтернативному технологічному рішенні у сфері реєстрації розрахункових операцій в галузі торгівлі, а саме – без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО). Звертаємо увагу, що система e-Receipt може бути встановлена на будь-який пристрій: персональний комп’ютер, планшет, смартфон – вона доступна та безкоштовна, при цьому вона може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби України та бухгалтерськими программами, тобто у практику впроваджується електронний додаток, зокрема, до смартфона, який і буде виконувати функцію РРО. Система має найвищий ступінь захисту і спроможна працювати 24 години на добу та 7 днів на тиждень. Застосування цієї моделі позбавляє необхідності придбавати традиційний РРО та друкувати паперові чеки. Громадяни зможуть перевірити фіскальний чек у відкритій частині «Електронного кабінету». Система «Електронний чек» – зручна та економна для підприємців, вона дозволить підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями та оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а це зменшить обсяги тіньового обігу товарів, перш за все підакцизної групи.

Сплата транспортного податку громадянами

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з пп.267.2.1ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Оскільки з 1 січня 2018 року розмір мінімальної зарплати становить 3723 грн, то така вартість зросла до 1 396 125 грн.  Фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Також, повідомляємо, що  відповідно до пп. 267.6.10 ПКУ фізичні особи — платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку. При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Підприємець на загальній системі оподаткування не отримав дохід. Як сплачується єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі підприємці — платники єдиного податку. Для фізичних осіб–підприємців на загальній системі оподаткування єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)). Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.). Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 2 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Підприємство виплачує фізичній особі винагороду за цивільно-правовим договором. Як нараховувати єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань). Базою нарахування єдиного соціального внеску для вказаних платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами. Єдиний соціальний внесок встановлюється у розмiрi 22% до бази нарахування. Отже, фізичним особам за цивільно-правовими договорами єдиний соціальний внесок нараховується за ставкою 22% на суму винагороди (доходу). Зазначена норма передбачена п. 1 част. першої ст. 4; п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Компенсація за створення робочих місць для працевлаштування безробітних не включається до складу доходу фізичної особи – підприємця

Відповідно до частини другої ст. 27 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами та доповненнями суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних, але якій відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347 «Деякі питання реалізації статті 26 та частини другої статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 347), визначає механізм виплати компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця. Згідно з п. 9 Порядку № 347 центр зайнятості Державної служби зайнятості України перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до контролюючих органів, передбаченої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо суми нарахованого єдиного внеску. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється  ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ). Статтею 128 глави 13 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями передбачено, що громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність мають право залучати найманих працівників. Відповідно до п. 177.7 ст. 177 ПКУ фізична особа підприємець вважається податковим агентом працівника – фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах. Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Так, до витрат фізичної особи – підприємця відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу), обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також суми єдиного внеску у розмірі і порядку встановлених законом. Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), форма та порядок ведення якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок № 481). Сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці відображаються у гр. 7 Книги (п.п. 7 п. 6 Порядку № 481).

Змінено порядок звільнення від ПДВ для дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні

Набрали чинності зміни до Порядку звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з постачання  та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними. Зазначені зміни, ініційовані Міністерством фінансів України та ДФС, зокрема, передбачають: — удосконалення форми заяви про відшкодування сум ПДВ дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей, що у свою чергу надає можливість дипломатичним місіям отримувати вичерпну інформацію щодо відшкодування ПДВ за кожним поданим до територіального органу ДФС документом (податковою накладною); — встановлення вичерпного переліку причин, які можуть бути підставою для прийняття рішення територіальним органом ДФС стосовно відмови у відшкодуванні ПДВ; — визначення порядку обміну інформацією між МЗС та ДФС щодо пільг, які встановлені міжнародними договорами України. Звертаємо увагу, що заява про відшкодування сум ПДВ дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей за новою формою подається починаючи з 04.09.2018.

Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що 01.06.2018 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 24 .05. 2018 №54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 . Постановою №54 врегульовуються наступні питання: — для суб’єктів господарювання передбачений перехідний адаптаційний період (до 30 червня 2018 року), протягом якого суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Постановою № 148; — суб’єкти господарювання мають розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси. Протягом цього періоду суб’єкти господарювання можуть користуватися лімітами каси раніше розрахованими, установленими та затвердженими. Крім того враховуються особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання та уточнюється порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50,00тис. грн. фізичних осіб з суб’єктами господарювання. Норми Постанови №148 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

Який порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень?

У зв’язку з прийняттям Правлінням Нацбанку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів»  ДФС України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.  Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином: — після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»; — в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом. До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення. Приклади. Заокруглення до збільшення: Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп. Заокруглення до зменшення: Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп. До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп.

Право на податкову знижку за навчання дитини

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п.166.3.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку або члена його сім’ї І ступеня споріднення. Членами сім’ї фізичної особи І ступеня споріднення для цілей застосування податкової знижки вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Законом України від 5 вересня 2017 року №2145 «Про освіту» визначено, що договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. Враховуючи викладене, з метою використання права на компенсацію вартості навчання члена сім’ї І ступеня споріднення один із батьків може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), у якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою. При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде навчатися (дитини).

Як підприємцю повідомити державну фіскальну службу про нового працівника?

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою-підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а саме: — засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; — на паперових носіях, разом із копією в електронній формі; — на паперових носіях, якщо трудові договори укладено з п’ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Оподаткування доходів від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна

Відповідно до норм Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ. Податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.  При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.  Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1  ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку 18%. Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Зарплата в «конвертах» — позбавлення соціальних гарантій.

Легалізація трудових відносин, сплата податків і єдиного соціального внеску – це законодавчо закріплені права працюючої людини сьогодні та гарантоване майбутнє завтра. Тіньова зарплата є однією із найбільших проблем сучасної економіки України. Виплата заробітної плати «у конвертах» призводить до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників. Одержуючи зарплату в «конверті», працівник  теж здійснює серйозне правопорушення – фактично, він сприяє роботодавцю порушувати законодавство, та позбавляє себе гідної пенсії в майбутньому, оскільки низька  заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії. Якщо роботодавець віддає Вам зарплату у «конверті» без оформлення трудового договору, без внесення відповідного запису про роботу в трудову  книжку, якщо Ваша зарплата нарахована по відомості менша, ніж  «вміст у конверті», Вас обкрадають! Не думайте, що для Вас це не має значення! Знайте, що через Вашу мовчазну згоду Ви втрачаєте офіційну щомісячну зарплату, виходячи з якої буде призначатися трудова пенсія; суму допомоги по тимчасовій непрацездатності в зв’язку з хворобою (лікарняні), а жінки — ще і допомогу по вагітності і пологах; допомогу по безробіттю, розмір якої залежить від Вашого офіційного середньомісячного заробітку та  інші соціальні виплати. Думати, що все це  «не про Вас» – велика помилка! Не давайте себе обманювати! Наполягайте на укладанні  трудових угод, колективних договорів! Боріться не поодинці, а спільно, усім колективом! Працівник, який отримує зарплатню в „конверті”, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. Шановні громадяни,  ідучи працювати за наймом,  усвідомте просту істину, що отримуючи неофіційну заробітну плату ви позбавляєте себе соціальної захищеності. Слід пам’ятати, що зарплата в «конверті» сьогодні – це  життя без гарантій та впевненості завтра. Пенсії у «конвертах» не буде.

За яких умов фізичні особи — підприємці можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень. До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:- не використовують працю найманих осіб або кількість які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; — обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Умови для реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Сільськогосподарський товаровиробник – це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п. п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин (п. п. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ). Згідно з п. п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на: — усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються; — кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу; — особу, утворену шляхом перетворення. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ). Сільськогосподарські товаровиробники – це юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ). Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.6 п. 291.4 ст. 291 ПКУ). Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 ПКУ). Згідно з п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: — суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини); — суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання); — суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Укладання фізичною особою договору про добровільну сплату єдиного внеску та подання звіту

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено частиною першою ст. 10 Закону № 2464. Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Згідно  Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору. Звітним періодом є термін дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, – період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди. Звіт подається за формою № Д6 згідно з додатком 6 до Порядку № 435. У договорі про добровільну участь зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Звіт. При цьому слід врахувати, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала Звіт, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.

Харківські митники в солодощах виявили набої

Напередодні на митному посту «Щербаківка» харківські митники спільно з УСБУ в Харківській області завадили переміщенню через кордон партії набоїв. Під час митного контролю автомобіля, який рухався з України до Росії, пасажир авто, громадянин Росії, заявив про відсутність заборонених або обмежених до переміщення предметів. Однак при подальшому огляді серед його особистих речей було виявлено пакунок з солодощами, в якому було приховано 36 набоїв. Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.Слід зазначити, що згідно чинного законодавства України, набої до вогнепальної зброї обмежені до переміщення через митний кордон України, потребують відповідного дозволу та підлягають обов’язковому письмовому декларуванню.

ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГ З ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Термін та звітний період подання ліквідаційної звітності

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року, відбулися зміни щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи при реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця. Фізичні особи (які перебували на загальній системі), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Нормами Податкового кодексу України не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування. Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Триває пілотний проект ДФС України «Електронний чек»

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що триває впровадження пілотного проекту електронної системи — «Електронний чек» (або e-Receipt). Ця новація має призвести до якісно нових відносин у ланці «підприємець — споживач». Сутність новітньої моделі полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів (РРО). Програма «Електронний чек» має низку суттєвих переваг, зокрема: — систему можна встановити на будь-який пристрій — персональний комп’ютер, планшет чи смартфон; — вона доступна, безкоштовна та може бути інтегрована з іншими системами ДФС і бухгалтерськими програмами; — має найвищий ступінь захисту й працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень. Крім того, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат і відповідно друкувати паперові чеки. Отже, фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету — електронного сервісу ДФС, розміщеного на офіційному веб-сайті ДФС.

Гарантійний ремонт товару: оподаткування ПДВ

Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України. При цьому згідно з п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506 (далі – Порядок №506). Згідно з п. 16 Порядку №506 при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків. Пунктом 26 Порядку №506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів. Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів. Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній. При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

Застосування спрощеної системи оподаткування: чи необхідно підтверджувати документально?

Відповідно до п. п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ. Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV ПКУ. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку, зокрема прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру. Виходячи з викладеного, документом, що підтверджує факт перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані ним види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку. Разом з цим, згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. З метою виконання положень п. 177.8 ст. 177 ПКУ, незалежно від обраної системи оподаткування, єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр). Одночасно, якщо для суб’єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі – підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов’язаних з виконанням положень п. 177.8 ст. 177 ПКУ, таким документом є витяг з реєстру платників єдиного податку. Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – третьої груп надає юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з Єдиного державного реєстру, в яких зазначаються види діяльності) та при необхідності, копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

Увага! Харківська митниця ДФС щодо роботи пунктів пропуску

Харківська митниця ДФС інформує, що протягом останніх днів у пункті пропуску «Гоптівка-Нехотєєвка» (на кордоні з Російською Федерацією) спостерігається накопичення  транспортних засобів особистого користування, які слідують з України до Росії та повністю оформлені на виїзд митним постом «Щербаківка». Зазначене накопичення пояснюється введенням в дію Закону РФ від 03.08.2018 року № 289-ФЗ «О таможенном регулировании в Российской Федерации и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации», що призводить до збільшення часу у пункті пропуску російської сторони  на оформлення у митному відношенні одного транспортного засобу. За наявною в Харківській митниці ДФС інформації, на контрольні операції та пропуск одного транспортного засобу до РФ митним органом російської сторони  в пункті пропуску «Нехотєєвка» витрачається до 20 хв. Митний пост «Щербаківка» працює в штатному режимі та готовий до здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів у обсягах, що відповідають кількості транспортних засобів, які переміщуються в обох напрямках через державний кордон України.

У Харкові податкова міліція припинила продаж безакцизних цигарок

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у  Харківській області зупинили продаж цигарок іноземного виробництва, які не марковані марками акцизного податку України. В рамках проведення операцій «Акциз-2018» і «Рубіж-2018» було встановлено, що на території Центрального ринку м.Харкова, один з місцевих жителів здійснює зберігання і реалізацію тютюнових виробів іноземного виробництва без марок акцизного податку, які були ввезені на територію України з порушенням митного законодавства. За результатами проведених заходів, з незаконного обігу вилучено і передано на відповідальне зберігання 12, 328 тис. пачок сигарет на суму 560,9 тис. грн. Стосовно правопорушника складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.

Увага! Своєчасно сплачуйте ЄСВ!

Платники єдиного внеску — підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ щоквартально до 20 числа. Тобто: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня та до 20 січня. Мінімальна сума єдиного внеску за квартал у поточному році, яку необхідно сплатити фізичним особам — підприємцям, складає 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Згідно законодавства за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум. За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої законодавством, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. За повторність тих самих дій протягом року застосовується штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок.

Харківська митниця ДФС — 4,5 млн.грн. до бюджету завдяки боротьбі з контрабандою

Одним з пріоритетних напрямків роботи митниці є боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил. Так, з початку року митницею заведено 1810 справ про порушення митних правил на загальну суму 31,7 млн. гривень, що на 891 справу більше, ніж за аналогічний період минулого року. Протягом серпня 2018 року заведено 311 справ про порушення митних правил на загальну суму 1 мільйон 470 тисяч гривень, що на 197 справ більше в порівнянні з серпнем 2017 року. За 8 місяців 2018 року митницею розглянуто 1365 справ про порушення митних правил, за якими стягнуто штрафів на суму 4 мільйони 570 тисяч гривень.

Дохід від продажу нерухомості не оподатковується якщо право власності більше трьох років

Перший заступник начальника центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував  доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був  сплачений податок відповідно до р. IV Податкового кодексу України. (п.179.2 ст.179).

Електронний кабінет – послуги для платників в режимі он-лайн

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує про функціонування електронного сервісу ДФС – «Електронний кабінет». Зазначений сервіс  забезпечує он-лайн взаємодію платників податків  з фіскальними органами. Електронний кабінет реалізований у вигляді захищеного  Інтернет – порталу для платників податків, робота в якому здійснюється в режимі реального часу та не вимагає використання додаткового програмного забезпечення. Сервіс для платників включає дві функціональні частини: — відкриту (загальнодоступну); — приватну (особистий кабінет). У відкритій частині платники можуть переглянути інформацію із загальнодоступних реєстрів, скористатися податковим календарем,  ознайомитись з бланками звітності, довідок, запитів і заяв, переглянути контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників. Скористатись приватною частиною може лише сам платник податків за допомогою свого електронного цифрового підпису, яка відкриває для нього безліч можливостей, а саме: — заповнити і подати звітність; — сформувати податкову накладну/ розрахунок коригування і зареєструвати їх і ЄРПН; — подати документи, у разі зупинення реєстрації податкових накладних; — переглянути стан розрахунків з бюджетом; — перевірити реєстри операцій і транзакцій у системі електронного адміністрування ПДВ і системі електронного адміністрування реалізації пального; — переглянути відправлені і вхідні документи; — подати запит або заяву до органу ДФС. Зручність полягає в тому, що сервіс працює цілодобово, окрім часу, необхідного для технічного обслуговування. При цьому, технічні роботи заборонені в день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, і з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня. Користуючись  Електронним кабінетом платника ви заощаджуєте свій час. Звертаємо увагу, Електронний кабінет платника можна знайти за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що ПКУ, який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання ПДФО грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою. При цьому суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Відповідно до пп. 14.1.170 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ. Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ. Згідно з пп. 166.4.2 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ. Враховуючи вищевикладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Роботодавець оплатив за навчання працівника однією сумою за декілька років: що з ПДФО?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи не включається сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь ВНЗ та ПТНЗ за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати (у 2018 році – 11169) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи. Це встановлено пп. 165.1.21 ПКУ. Окремо податківці зауважили, що наразі законодавством не встановлено обмежень щодо терміну за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника. Саме тому якщо юридична особа-роботодавець сплатила на користь вітчизняних ВНЗ та ПТНЗ за здобуття освіти свого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання та розмір за кожний повний або неповний місяць навчання становить не більше 3 мінзарплат, то сплачена роботодавцем сума не оподатковується ПДФО.

Включаєте суми ПДВ до декларації, але ПН в ЄРПН не реєструєте: чого чекати при перевірці?

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев наголошує, що саме за результатами аналізу декларації з ПДВ та інформації з ЄРПН відстежуються суб’єкти господарювання, які мають суттєві розбіжності та проводиться камеральна перевірка. Податківці у повідомленні навели приклад її проведення. А саме: херсонське підприємство у декларації з ПДВ за період травень – червень п. р. прозвітувало про реалізацію товарів, робіт на суму 35,4 млн грн (у т.ч. ПДВ – 5,9 млн грн). А от до ЄРПН не було внесено жодного документа. За результатами проведеної камеральної перевірки ревізори підтвердили факт відсутності реєстрації ПН/РК. Тож відповідно до ст. 120¹.2. ПКУ підприємству довелося сплатити штраф в розмірі 5,9 млн грн. Окремо податківці нагадали, які види штрафів передбачено за не реєстрацію ПН та РК в ЄРПН. 

Реєстрації підлягають усі ПН та/або РК (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в ПН/РК. Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, ПН та/або РК тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій ПН. В подальшому, відсутність реєстрації в ЄРПН ПН після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі наступних 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній. При цьому нормами ПКУ не передбачено залежність факту оскарження рішення контролюючого органу у порядку передбаченому нормою ст. 56 ПКУ до факту формування другого податкового повідомлення рішення та накладення на платника податку штрафу в розмірі наступних 50 відсотків. Окрім того, відсутність реєстраційного ліміту в СЕА не є підставою для не реєстрації ПН та/або звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації ПН чи РК. 

Чи може фізособа-«єдинник» вносити виправлення до звіту з ЄСВ

Базою нарахування ЄСВ для фізосіб-підприємців є самостійно визначена сума, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819,06 грн). До того ж податківці додали, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (п. 16 розділу II Порядку №435). Саме тому у разі самостійного визначення платником бази нарахування єдиного внеску, сплата ЄСВ здійснюється на загальних підставах. Отже, на думку податківців, для виправлення самостійно задекларованих сум єдиного внеску підстав немає. Від себе додамо. Наразі за Порядком №435 виходить, що можливість виправлення помилки у звіті з ЄСВ залежить від періоду її виявлення. А саме: 1. у разі виявлення помилки у звіті з ЄСВ до закінчення терміну його подання підприємець має право повторно сформувати та подати звіт у повному обсязі до ДФС за місцем обліку; 2. у разі виявлення помилки у самостійно задекларованих сумах ЄСВ вже після закінчення граничного терміну звітування виправити помилку не вдасться. Її долю будуть вирішувати податківці під час перевірки. Якщо помилка суттєва, то підприємцю варто добровільно запросити ДФС до себе на документальну позапланову перевірку для її виправлення.

Знайшли помилку, але ДФС повідомила про перевірку: чи можна її виправити?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, що за п. 50.2 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 77 ПКУ. Згідно з п. 77.4 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Враховуючи вищевикладене, платник податків може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана у копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про її проведення.

Заяву на реєстрацію земельної ділянки можна буде подати в електронному вигляді

Поліпшено правове регулювання у сфері ведення Державного земельного кадастру у частині запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг, зокрема щодо реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису. Відтепер фізичні та юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, отримують можливість подати відповідну заяву та необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника. Також спрощується процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів. При цьому залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру до Державного кадастрового реєстратора. Крім того, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок постановою Уряду запроваджується онлайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному Центрі надання адміністративних послуг. Прийняття постанови, на думку Уряду, є важливим кроком на шляху децентралізації повноважень у сфері Державного земельного кадастру, запроваджує ефективний механізм запобігання корупції та зменшення впливу корупціогенних ризиків під час ведення Державного земельного кадастру. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з дня її опублікування.

Списуєте основні засоби: які документи необхідні?

Документи, які підтверджують знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів можуть бути:  сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору); акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий; дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів; інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів. Документами, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням є акт на списання основних засобів, складений за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку», або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.

Списуєте пошкоджений товар: що з ПДВ?

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що податковий кредит з ПДВ звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Податкові зобов’язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, визначаються на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах. Господарською діяльністю згідно з п. 14.1.36 ПКУ є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. У разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства. Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей, то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку. Враховуючи викладене, при списанні ТМЦ, якщо під час їх придбання суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, необхідно визначити податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20%. Податкові зобов’язання нараховуються виходячи з бази оподаткування: для придбаних запасів – це вартість придбання; для самостійно виготовлених – звичайна ціна.

ДФС запроваджує нові електронні формати для фізичних осіб

Державною фіскальною службою України з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді допрацьовано електронні формати. Вони будуть запроваджені з 01.10.2018 року: Запровадження нової форми передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яку будуть отримувати платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді. Відповідь за новою формою доповнена інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових  розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів. Зазначені електронні формати розміщені на веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці «Електронна звітність» в розділі «Платникам податків про електронну звітність» в підрозділі «Інформаційно-аналітичне забезпечення» в  Реєстрі електронних форм податкових документів.  Більше інформації про електронний сервіс у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Також нагадуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді та отримати відповідь за новими формами можна в «Електронному кабінеті» (cabinet.sfs.gov.ua).

Яку групу платників ЄП має право обрати ФОП, яка здійснює господарську діяльність з ремонту автотранспортних засобів?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з надання послуг. України від 20.02.12 №137, визначено, що якщо фізична особа – підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є фізична особа (у якої виник страховий випадок), яка підписує акт виконаних робіт, але оплату виконаних послуг з ремонту автотранспортного засобу фізичної особи здійснює страхова компанія, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку. Якщо фізична особа – підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є страхова компанія, яка підписує акт виконаних робіт та здійснює оплату за виконання послуг у зв’язку з настанням страхового випадку, то такий підприємець має право обрати третю групу платника єдиного податку.

До уваги роботодавців: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: ► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; ► на паперових носіях разом з копією в електронній формі; ► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Важливо: згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витрати, понесені «незалежником» до взяття на облік його як платника податків, не враховуються при визначенні доходу

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ). У разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями). Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ). Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 із змінами і доповненнями, визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Отже, витрати, пов’язані з організацією провадження фізичною особою незалежної професійної діяльності (організація робочого місця, отримання посвідчення, дозволів тощо), які понесені до взяття її на облік як платника податків, не відносяться до витрат такої самозайнятої особи.

Підстави, за яких припиняється дія договору про визнання електронних документів

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» із змінами; наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – наказ № 557), а також на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Пунктом 4 наказу № 557 встановлено, що Договори, які на день введення в дію наказу № 557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок). Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розділу І Порядку Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору). Пунктами 11 та 12 розділу ІІІ Порядку визначено, що для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку. Дія Договору та пов’язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) та за наявності однієї з підстав, визначених п. 14 розділу ІІІ Порядку, у тому числі і за отриманням інформації від будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника.

Змінено порядок звільнення від ПДВ для дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 29 серпня 2018 року № 678 (далі – Постанова № 678) затвердив зміни до Порядку звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1240. Вищевказаними змінами передбачено, зокрема: · удосконалення форми заяви про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей, що, у свою чергу, надає можливість дипломатичним місіям отримувати вичерпну інформацію щодо відшкодування податку на додану вартість за кожним поданим до ДФС України документом (податковою накладною); · встановлення вичерпного переліку причин, які можуть бути підставою для прийняття рішення ДФС України стосовно відмови у відшкодуванні податку на додану вартість дипломатичним місіям; · визначення порядку обміну інформацією між Міністерством закордонних справ України та ДФС України щодо пільг, які встановлені міжнародними договорами України. Звертаємо увагу, що заява про відшкодування сум ПДВ дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей за новою формою подається починаючи з 04.09.2018.

Працівник звільняється в зв’язку з виходом на пенсію. Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога?

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Винятки, щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів (визначені ст. 165 Податкового кодексу), не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності. Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Платник податку на прибуток придбав ліцензію. Які податкові наслідки, якщо підприємство обліковує різниці при визначенні об’єкта оподаткування?

До групи 6 нематеріальних активів відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років. В податковому обліку розрахунок амортизації нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. При цьому, не підлягають амортизації витрати на придбання та ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих нематеріальних активів. При розрахунку податкової амортизації застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу. Для розрахунку податкової амортизації визначається вартість нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (п. 10 П (С) БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 № 242). Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8). Отже, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої податкової амортизації таких нематеріальних активів.

Витрати, пов’язані з організацією провадження фізичною особою незалежної професійної діяльності

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст.178ПКУ. Відповідно до  п.178.3 ст.178 ПКУ оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність у контролюючому  органі за основним місцем обліку за  формою №34-ОПП, встановленою Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, об’єктом оподаткування у особи,  яка провадить незалежну професійну діяльність є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності  — п.178.6 ст.178 ПКУ. Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 із змінами і доповненнями, визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Отже, витрати, пов’язані з організацією провадження фізичною особою незалежної професійної діяльності (організація робочого місця, отримання посвідчення, дозволів тощо), які понесені до взяття її на облік як платника податків, не відносяться до витрат такої самозайнятої особи.

Шановні підприємці! Своєчасно сплачуйте єдиний соціальний внесок!

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що платники єдиного внеску — підприємці зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) щокварталу до 20 числа, а саме: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня та до 20 січня. Мінімальна сума ЄСВ за квартал у поточному році, яку необхідно сплатити фізичним особам — підприємцям, складає 2457,18 гривень. (819,06 грн. х 3 міс.). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до чинного законодавства за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску державні фіскальні органи повинні застосовувати штрафні санкції у розмірі 20 відс. своєчасно несплачених сум. За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності контролюючим органом застосовується штрафні санкції у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. За повторність тих самих дій протягом року – у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок.

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ЧЕКУ ЗАПЛАНОВАНО НА ВЕРЕСЕНЬ ПОТОЧНОГО РОКУ

ДФС України у вересні поточного року планує у пілотному режимі запровадити проект із впровадження електронного чеку, який передбачає  повну електронізацію системи оподаткування. Зазначена система надасть можливість відслідковувати вантаж від його розмитнення у пункті пропуску на державному кордоні до кінцевого споживача та унеможливить мінімізацію податків. Нова модель дозволить використовувати альтернативне технологічне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів (РРО). Систему доступна, безкоштовна, встановлюється на будь-який електронний пристрій та може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби і бухгалтерськими програмами. Система матиме найвищий ступінь захисту і працюватиме 24 години на добу та 7 днів на тиждень. Крім того, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності купувати традиційний касовий апарат, а відтак, друкувати паперові чеки, що також повинно позитивно вплинути на екологію. Громадяни зможуть перевірити чек у відкритій частині електронного кабінету (електронного сервісу ДФС, розміщеного на офіційному веб-сайті контролюючого органу).

До відома громадян: за несвоєчасну сплату податку за землю нараховується штраф та пеня

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам плати за землю, що відповідно до Податкового кодексу України нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

Арешт майна: обставини, яких не варто допускати

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин: — платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; — фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; — платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; — відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; — відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; — платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; — платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу. — платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Про стан розрахунків можна дізнатися не пізніше п’ятнадцяти робочих днів

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядають і вирішують у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Чи платять за воду садівницькі та городницькі товариства (кооперативи)?

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів. При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування. Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі. Згідно з п. п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами). Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль). За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Харківські митники припинили спробу переміщення майже півсотні Іphone прихованих від митного контролю

Харківські митники припинили спробу переміщення телефонів IPhone прихованих від митного контролю на митному посту «Щербаківка». Днями громадянка України, яка  прямувала із Росії в Україну пішою ходою, намагалась перенести на собі 49 айфонів. Винахідлива жінка як схованку використовувала другу спідницю під основною одежею, в якій були нашиті 2 накладні кишені. Як пояснила громадянка, вона переміщувала телефони на прохання інших осіб. Відносно правопорушниці складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Слід зазначити, що згідно чинного законодавства України, без обов’язкового письмового декларування та сплати митних платежів через кордон України дозволяється переміщувати 2 мобільних телефони.

Фізичні особи — підприємці не мають права включати до складу витрат амортизацію на автомобілі

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що б’єктом оподаткування фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід. Тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. Зазначені підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів. Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості). В той же час фізична особа — підприємець не має права зменшувати оподатковуваний дохід на суму амортизаційних відрахувань по основних засобах подвійного призначення, а також включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, витрати на їх утримання, технічне обслуговування і ремонт основних засобів (п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177). До основних засобів подвійного призначення, які не підлягають амортизації, належать земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі (п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Здаєте майно в оренду – дізнайтеся про нюанси оподаткування доходів

Відповідно до норм Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ. Податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.  При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.  Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1  ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку 18%. Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

На якій групі фізособа-«єдинник» може перебувати при здійсненні ремонту авто?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що УПК №137 визначено, що якщо фізична особа – підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є фізична особа (у якої виник страховий випадок), яка підписує акт виконаних робіт, але оплату виконаних послуг з ремонту автотранспортного засобу фізичної особи здійснює страхова компанія, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.Якщо фізична особа – підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є страхова компанія, яка підписує акт виконаних робіт та здійснює оплату за виконання послуг у зв’язку з настанням страхового випадку, то такий підприємець має право обрати третю групу платника єдиного податку.

Коли ДФС самостійно розриває договори про визнання електроних документів?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Закону №851 та Закону №852; Наказу №557, а також на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. П. 4 Наказу №557 встановлено, що Договори, які на день введення в дію Наказу №557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених п. 14 розд. III Порядку №557. Згідно з абз. 5 п. 2 розд. І Порядку №557 Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору). П. 11 та п. 12 розд. ІІІ Порядку №557 визначено, що для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку №557) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку №557. Дія Договору та пов’язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) та за наявності однієї з підстав, визначених п. 14 розд. ІІІ Порядку №557, у тому числі і за отриманням інформації від будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника.

Кого з роботодавців насамперед перевірить Держпраці щодо зарплати в «конвертах» – позиція юристів

«Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення»* — саме так називається розпорядження, прийняте Кабміном на засіданні 5 вересня 2018 року. Згідно з ним, вже менш ніж через місяць, а саме з 5 жовтня, розпочнуться комплексні перевірки підприємців з метою «детінізації ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками». Виявляти порушників доручили Державній службі з питань праці, податкової, Пенсійному Фонду, іншим центральним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і навіть Національної поліції України. Окрім того, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручається переглянути власні нормативно-правові акти та внести в них зміни з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками при реалізації наданих повноважень. Також, центральним органам влади доручено щомісяця до 10-го числа подавати в Держслужбу з питань праці інформацію про проведену роботу для подальшого узагальнення та передачі в Кабмін. Розпорядження передбачає, що протягом місяця з дня його прийняття і до початку проведення перевірок перераховані вище органи повинні будуть проводити інформаційно-роз’яснювальну кампанію про заплановані заходи і про неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин. Скільки державі буде коштувати проведення такої «роз’яснювальної роботи» — питання, звичайно, риторичне. І так, першими під підозру потрапляють підприємства з мінімізацією кількості працюючих і фонду оплати праці. Тобто при виборі об’єкта перевірки контролюючі органи будуть враховувати вид і обсяг діяльності підприємства, чи було розширення діяльності, який валовий дохід, кількість площ оброблюваних сільгоспугідь, кількість ліцензій, касових апаратів тощо. Також під підозру потраплять суб’єкти господарювання, у яких всі робітники постійно оформлені на мінімальну заробітну плату, оскільки уряд вже давно вимагає від підприємців офіційної виплати працівникам не «мінімалки», а середньої заробітної плати по Україні. Зацікавлять перевіряючих також підприємці, які укладають цивільно-правові договори з працівниками або працюють в умовах неповної зайнятості. На підставі акта перевірки Держпраці або акта документальної виїзної перевірки податкової, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю, на юридичну особу або фізичну особу-підприємця накладаються штрафи, розміри яких вражають. Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного соціального внеску та податків — 111 690 грн за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, більш ніж за один місяць або виплата їх не в повному обсязі — 11 169 грн. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, несплата за роботу в нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу та ін.) – 37 230 грн. за кожного працівника. Недопуск до проведення перевірки або створення перешкод у її проведенні — 11 169 грн. Недопуск до проведення перевірки з питань виявлення таких порушень, як: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — 372 300 грн. Не сплачений добровільно штраф стягується в примусовому порядку органами виконавчої служби. Безумовно, держава повинна боротися з порушенням трудових прав людини і стежити за дотриманням роботодавцями норм трудового законодавства. Але при цьому для бізнесу повинні створюватися відповідні умови, які стимулювали б його до належного оформлення трудових відносин з працівниками, а не тільки залякування величезними штрафами. Накладення таких непомірних санкцій є нічим іншим як тиском на підприємців. Для представників малого та середнього бізнесу стягнення цих сум може призвести до припинення їх комерційної діяльності взагалі. Тому, з урахуванням майбутніх комплексних перевірок, в першу чергу необхідно провести аудит правильності та повноти оформлення трудових відносин у Вашій організації, а також забезпечити себе кваліфікованою юридичною допомогою.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ.Товари/послуги ДЛЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ

З 04.09.2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою внесено зміни до власної постанови від 27.12.2010 р. № 1240 «Про затвердження Порядку звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними». Змінами, зокрема, передбачено:удосконалення форми заяви про відшкодування сум ПДВ дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей, що у свою чергу надає можливість дипломатичним місіям отримувати вичерпну інформацію щодо відшкодування ПДВ за кожним поданим до ДФС документом (податковою накладною); установлення вичерпного переліку причин, які можуть бути підставою для прийняття рішення ДФС щодо відмови у відшкодуванні ПДВ дипломатичним місіям; визначення порядку обміну інформацією між МЗС та ДФС щодо пільг, установлених міжнародними договорами України.

ОПЛАТА ПРАЦІ. Підвищення заробітної плати учасникам АТО

З 07.09.2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою врегульовано питання оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення анти- терористичної операції, а також працівників, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Постановою передбачено, що заробітна плата працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитеро- ристичної операції безпосередньо в районах її проведення, а також працівників, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, підвищується на 50 % за фактичний час перебування в районах проведення такої операції (здійснення таких заходів) за наявності підтвердних документів. Крім того, постановою рекомендовано керівникам інших суб’єктів господарювання передбачити в колективних договорах норму щодо виплати підвищеного розміру заробітної плати їх працівникам.

Перенесення строків виплат

Статтею 115 КЗпП передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Правових підстав для перенесення строків виплати заробітної плати на наступні періоди немає.

Затверджено нові критерії для проведення перевірок ДСНС

Кабінетом Міністрів України затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій. Зокрема, передбачено, що віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2 до критеріїв, за такою шкалою: від 41 до 100 балів — високий; від 21 до 40 балів — середній; від 0 до 20 балів — незначний. Якщо суб’єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об’єкта, кількість балів нараховується за всіма критеріями, визначеними в додатку 2 до критеріїв, окремо щодо кожного об’єкта. Стосовно об’єктів, що будуються, сума балів нараховується лише за критеріями 5 — 7, визначеними в додатку 2. Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються за діяльністю суб’єктів господарювання з такою періодичністю: з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років. Якщо суб’єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об’єкта, перевірка суб’єкта господарювання здійснюється з періодичністю, що залежить від суми балів, нарахованих окремо щодо кожного об’єкта.

ЗАПОВНЕННЯ ДОДАТКОВОЇ МИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Додаткова митна декларація (тип «ІМ51ДМ») заповнюється у порядку, встановленому для митного режиму переробки на митній території України. При цьому під час її заповнення слід враховувати такі особливості: у графі 36 «Преференція» зазначається код податкових пільг «000000517»; у графі 40 «Загальна декларація/Попередній документ» — відомості про митну(і) декларацію(ї), за якою(ими) товари помішувались у митний режим переробки на митній території України, до якої(их) подається митна декларація типу «ІМ51ДМ»; у графі 45 «Коригування» — відомості про митну вартість матеріалів іншого походження, фактично використаних при переробці продуктів, визначену за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України, що діє на день подання додаткової митної декларації; у графі 47 «Нарахування платежів» відомості про сплату ввізного мита; графа 52 «Гарантія не дійсне для» митної декларації не заповнюється.

КОЛИ ВВІЗНЕ МИТО НЕ СПЛАЧУЄТЬСЯ

Обов’язок зі сплати ввізного мита не поширюється на матеріали походженням з України та з країн ЄС, ЄАВТ, СНД (крім Російської Федерації), Грузії, Македонії, Чорногорії, Канади, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю. При цьому необхідною умовою для незастосування норм щодо заборони повернення мита або звільнення від сплати мита, передбачених цими угодами, є документальне підтвердження походження матеріалів із цих країн шляхом подання до митниці таких документів.

Підприємство реалізує продукцію власного виробництва. Чи потрібно • йому застосовувати РРО?

Пунктом 1 ст. 9 Закону про РРО встановлено, що РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання. Таким чином, при реалізації продукції власного виробництва підприємство має пільгу щодо незастосування РРО при оформленні прибуткових і видаткових касових ордерів та з видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Чи є обмеження на готівкові розрахунки фізичної особи з суб’єктом • господарювання протягом дня?

Згідно з п. 7 розділу II Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою, зокрема, із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі до 50 тис. грн включно. Платежі на суму, що перевищує 50 тис. грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Отже, на готівкові розрахунки фізичної особи з суб’єктом господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами є обмеження у розмірі 50 тис. грн. При цьому платежі на суму, що перевищує 50 тис. грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи.

Фізична особа — підприємець проводить готівкові розрахунки, оформл ючи їх товарними чеками, та веде книгу обліку доходів і витрат. Як такій особі оприбутковувати готівкову виручку?

Відповідно до п. 11 розділу II Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій). При цьому оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Таким чином, для оприбуткування готівкової виручки фізична особа — підприємець, яка проводить готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), здійснює облік готівки в день одержання у повній сумі її фактичного надходження у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області