Новини Центральної ОДПІ Харкова

Підставою для застосування пільги зі сплати податку є заява платника

Фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Враховуючи вищевикладене, підставою для застосування пільги зі сплати податку є заява платника, однак щорічне подання останньої не передбачено. Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня. Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ. Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: — розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; — права на користування пільгою із сплати податку; — розміру ставки податку; — нарахованої суми податку.

 

Транзитні кошти, які отримуються фізичні особи – підприємці не включаються до обсягу доходу

Транзитні кошти, які одержуються фізичною особою – підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, не включаються до обсягу доходу. Відповідно до п.п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому, у разі надання послуг, зокрема, за договорами транспортного експедирування доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п.292.4 ст.292 ПКУ). Статтею 929 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Тобто, за посередницькі послуги експедитор отримує винагороду від клієнта, яка і є його доходом. При цьому, кошти, які одержуються фізичною особою – підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором послуг, вважаються транзитними і право власності на такі кошти до фізичної особи – підприємця не переходить.

 

Зовнішні сумісники не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників та облікової кількості штатних працівників

Зовнішні сумісники не включаються, як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до облікової кількості штатних працівників. Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28 вересня 2005 року № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» (далі – Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю. Відповідно п. 2.1 розділу 2 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (п.п. 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції). Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (п.п. 2.6.1 п. 2.6 розділу 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники. Згідно п.п. 3.2.2 п. 3.2 розділу 3 Інструкції при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п. 2.5.8 – 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

 

Законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день

З метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), необхідно за допомогою реєстрації від’ємної суми розрахунку або операції «службова видача» виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення». При цьому, чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день. Якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня таку помилку, то за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки до такого суб’єкта застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

 

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄСВ

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666). Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: · у полі № 1 – зазначається службовий код («*»); · у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску); · у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату; · у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу; · у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;  · у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється; · у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється. Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція № 22), при заповненні реквізита «Отримувач»: ■ зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах; ■ зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів; ■ під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації. Зазначений Інструкцією № 22 порядок розповсюджується і на платників ЄСВ. При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код за ЄДРПОУ.

 

Використання акцизних марок: порядок придбання та звітність

Підпунктом 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що марка акцизного податку – це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають в електронній формі щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Слід зауважити, що до 20 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки в бік збільшення, що не перевищує визначеного в ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку. Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793. Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді.

 

Підприємці – спрощенці третьої групи зобов’язані звітуватись щокварталу

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються в податковій декларації платника єдиного податку, затвердженій наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», яка подається у строки відповідно до ст.296 Податкового кодексу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу,  за ІІІ квартал 2018 року не пізніше 9 листопада. Також, слід пам’ятати, платники єдиного податку третьої групи сплачують податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за звітний квартал. Відтак, граничний термін сплати за ІІІ квартал  2018 р. –19 листопада.

 

Проведення заходів з легалізації найманої праці роботодавцями

Уряд 05.09.2018 року ухвалив розпорядження „Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення”, яким передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Цей нормативний акт розроблено Міністерством соціальної політики за результатами наради з питань детінізації ринку праці під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин. Також міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручається переглянути власні нормативно-правові акти та внести до них зміни з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками під час реалізації наданих повноважень. Реалізація акта сприятиме підвищенню ефективності державної політики щодо захисту трудових прав людей, зменшенню застосування незадекларованої праці та посиленню дисципліни сплати податкі Для проведення заходів з легалізації найманої праці роботодавцями,  Прем’єр – міністром В.Гройсманом надано місячний термін, тобто до 05.10.2018 року. Після закінчення зазначеного терміну, контролюючими органами будуть проводитись перевірки, щодо виявлення неоформлених найманих працівників, маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності та інше. За порушення трудового законодавства у 2018 році для роботодавців загрожують чималі штрафи, а саме, за одного неоформленого працівника – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, а це 111 690 гривень.

 

До 1 жовтня необхідно подати Звіт про контрольовані операції !

Відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції  (КО) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Нагадаємо, що форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8.  У Звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті про контрольовані операції інформацію надано не в повному обсязі, є помилки або недоліки, такий платник має право подати: — новий Звіт до закінчення граничного строку подання Звіту про КО за такий самий звітний період (подається із позначкою «звітний новий); — уточнюючий Звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду (з позначкою «уточнюючий»). Новий та уточнюючий звіти мають містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як це передбачено при складанні основного Звіту про КО. Подання платником податку уточнюючого Звіту про КО не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.3 та 120.4 ст. 120 Податкового кодексу. При цьому Податковим кодексом України заборонено платнику податків подавати уточнюючий Звіт про КО під час проведення документальних перевірок.

 

З якого періоду ФОП – платник ЄП першої чи другої групи зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки: — у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; — у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; — у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; — у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми ; — у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; — у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; — у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів; — у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність. При цьому п. 293.4 ст. 293 ПКУ встановлено, що у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої та другої груп у розмірі 15 відсотків:- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;- до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи; — до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. ХІV ПКУ; — до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування; — до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.  При цьому платник єдиного податку може самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів. З урахуванням норм п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкту господарювання потрібно подати до контролюючого органу заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), з якого він відповідно до вимог п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ повинен перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

 

20% штрафу і 0,1% пені за кожний день прострочення платежу

Такий штраф та пеню будуть нараховувати ФОП, який заборгував ЄСВ за 2017-2018 рр.. Нагадуємо про необхідність своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і погашення наявної заборгованості і пояснили (на прикладі), скільки коштів слід перерахувати фізичній особі – підприємцю, який має заборгованість з єдиного внеску за 2017 рік та 1 півріччя 2018 року. Так, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010 №2464-VI із змінами передбачено накладення штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (стаття 25). Приклад: ФОП на загальній системі оподаткування, який у 2017-2018рр. не працював, не отримував доходів та не сплачував податків і єдиного внеску, звернувся до ДФС за допомогою у визначенні суми коштів, які йому слід перерахувати для повного погашення заборгованості. Дата перерахування – 6 вересня 2018 року. Нагадаємо, що починаючи з 1 січня 2017 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які не отримали дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці року, зобов’язані сплачувати єдиний внесок за себе не менше мінімального страхового внеску за місяць: у 2017 році не менше 704 грн. за місяць, у 2018 – не менше 819,06 грн. за місяць. Граничний термін перерахування єдиного внеску за 2017 рік – 9 лютого 2018 року та від цього року внесок сплачується щокварталу по строку 19 квітня 2018 року, 19 липня 2018 року, 19 жовтня 2018 року, 19 січня 2019 року та за поданим звітом за 2018 рік (по строку 9 лютого 2019 року ) – в день подання такого звіту. Звільнення від сплати єдиного внеску за себе передбачено: – у 2017 році для ФОП, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу; – у 2018 році для ФОП, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Приклад розрахунку суми внеску, штрафу та пені для ФОП на загальній системі оподаткування, який сплачує заборгованість з єдиного внеску за 2017 — 1 півр. 2018рр. 6 вересня 2018 року. 1. ЄСВ за 2017 рік (граничний термін сплати 09.02.2018): 704 грн. х 12 = 8448 грн. 2. Штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ за 2017 рік: 8448 х 20% = 1689,60 грн. 3. Пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ за 2017 рік: (8448 х 0,1%) х 209 днів = 1765,63 грн. 4. ЄСВ за 1 кв. 2018 року (граничний термін сплати 19.04.2018): 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн. 5. Штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ за 1 кв. 2018 року: 2457,18 х 20% = 491,44 грн. 6. Пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ за 1 кв. 2018 року: (2457,18 х 0,1%) х 140 днів = 344 грн. 7. ЄСВ за 2 кв. 2018 року (граничний термін сплати 19.07.2018): 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн. 8. Штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ за 2 кв. 2018 року: 2457,18 х 20% = 491,44 грн. 9. Пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ за 2 кв. 2018 року: (2457,18 х 0,1%) х 49 днів = 120,40 грн. Разом до сплати 18264,87 грн. = 13362,36 (ЄСВ за 2017 — 1 півр. 2018рр.) + 2672,48 (штраф 20%) + 2230,03 (пеня 0,1%). У разі, якщо платник не сплатив вказаної суми 6 вересня поточного року, суму пені слід перерахувати. Щодо адміністративної відповідальності за несплату внеску (ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення): — за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 5100 грн.), — накладення штрафу на посадових осіб, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 1360 грн.); — за несплату або несвоєчасну сплату внеску у сумі більше 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 5100 грн.) — накладення штрафу на посадових осіб, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1360 до 2040 грн.). Якщо зазначені дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, це тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів (від 2550 до 5100 грн.). Зауважуємо, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.

 

Скористайтесь покращеною пошуковою системою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

До пошукової системи Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) внесено зміни. Так розділи «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення» доповнені новою функціональною кнопкою «Нове у розділі». Скориставшись кнопкою «Нове у розділі», можливо здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів. Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему ЗІР доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).

 

Документальна планова перевірка. Підстави та тривалість проведення.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік розміщено на офіційному веб-сайті ДФС України: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) фіскального органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки надається лише у випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків. Для суб’єктів малого підприємництва строки проведення документальної планової перевірки не повинні перевищувати 10 робочих днів. Для інших платників податків тривалість документальної планової перевірки не має перевищувати 20 робочих днів. Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника фіскального органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

 

Інформаційні послуги можна отримати засобами телефонного зв’язку

Суб’єкти господарювання та громадяни мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn–line та надати усні звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та інформацію на сервіс «Пульс» і про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади» зателефонувавши до Контакт-центру за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів — за тарифами операторів мобільного зв’язку) Для зручності отримання інформаційних послуг за телефоном та можливості вибору бажаного напрямку послуг за допомогою автовідповідача телефонний апарат має працювати в тоновому режимі набору номера. Тоновий режим набору номера означає, що при натисканні будь-якої кнопки на телефонному апараті в слухавці має звучати короткий мелодійний гудок. Звучання при наборі номера характерного „клацання” означає, що телефонний апарат працює у режимі імпульсного набору номерів. Для переведення телефонного апарату в тоновий режим необхідно натиснути кнопку [*] — зірочка або перевести перемикач на корпусі телефону/на слухавці у положення «Tone» (Тон). Якщо зазначені дії не дали результату, необхідно ознайомитись з інструкцією користування телефонним апаратом. Мобільні телефони переводити в тоновий режим не потрібно. У дискових телефонних апаратах відсутня можливість тонового набору номера. Інформація, яка надається за допомогою автовідповідача, систематизована за напрямками: Кнопка 0 – отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій; Кнопка 1 – отримання інформаційно-довідкових послуг; Кнопка 2 – скасування у телефонному режимі посиленого сертифікату або отримання консультації щодо електронного цифрового підпису; Кнопка 3 – залишити усне звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; Кнопка 4 – залишити інформацію на сервіс «Пульс»; Кнопка 5 – залишити інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до ЗУ «Про очищення влади»; Кнопка 6 – залишити повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС; Кнопка 7 – довідкова інформація щодо самостійного пошуку відповідей на запитання у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі та електронної адреси, на яку можна надіслати запитання. Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі) Для зручності отримання інформаційно-довідкових послуг за телефоном та можливості вибору бажаного напрямку консультацій за допомогою автовідповідача інформація систематизована за тематиками: Кнопка 1 – податок на додану вартість; Кнопка 2 – податок на прибуток; Кнопка 3 – податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок; Кнопка 4 – плата за землю, акцизний податок, державне мито, податковий борг, ЗЕД; Кнопка 5 – спрощена система, податок на нерухоме майно, РРО та готівкові розрахунки, інші місцеві податки і збори; Кнопка 6 – екологічний податок, рентні плати, облік платників; Кнопка 7 – загальні питання, права і обов’язки, відповідальність, переміщення товарів в/з зони АТО; Кнопка 8 – митна справа. Шановні платники податків, Ви можете скористатися послугою «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо». Для отримання відповіді на запитання щодо оподаткування, крім технічних питань, які виникають при поданні звітності в електронному вигляді та реєстрації податкових накладних, Вам обов’язково необхідно залишити інформацію в наступній послідовності: код та номер стаціонарного телефону і чітко сформулювати запитання. У випадку недостатньої інформації, працівники Контакт-центру ДФС не матимуть змоги Вам зателефонувати. Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.

 

Страхувальники можуть виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску

Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), що стосуються грошових показників, страхувальник може здійснити у звітному місяці із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями. Так, коди типу нарахувань 2 – 9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі. Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3: 2 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму ЄВ; 3 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму ЄВ. Якщо донараховують або зменшують суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року, на суму заробітної плати (доходу), нарахованої застрахованій особі в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 6 – 9, зокрема: 6 — сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року;  7 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року.

 

Які можливості має платник податків, користуючись „Електронним кабінетом”?

„Електронний кабінет платника податків” – це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи в якому здійснюється з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету, з використанням електронного цифрового підпису такого платника. „Електронний кабінет платника податків” надає суб’єктам господарювання можливість працювати з органами фіскальної служби дистанційно у режимі реального часу, а саме: — подавати декларації з використанням електронного цифрового підпису і переглядати подану або сформовану податкову звітність; — отримувати нагадування щодо строків подання звітності та сплати податків; — отримувати інформацію щодо особистих реєстраційних даних (податковий номер платника податків, назва платника податків, основний вид діяльності; ПІБ бухгалтера та директора тощо); — подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби; — вести в електронному вигляді Книги обліку доходів та витрат; — переглядати інформацію щодо стану своїх розрахунків з бюджетом, зокрема, про заборгованість зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

Змінили місце проживання – не зволікайте із своєчасним інформуванням про зміни контролюючі органи

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання (реєстрації) та прізвища, ім’я, по батькові протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за встановленою формою. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, контролюючі органи мають можливість своєчасно інформувати громадян про податкові зобов’язання. Зокрема, податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата. Зазначимо, що відповідно до вимог Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику. Але, у разі, якщо пошта не може вручити платнику повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням або відмову його прийняти то повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою у відповідному повідомленні із зазначенням причин невречення. Тому, щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

 

Про прийняття працівника на роботу необхідно повідомляти орган ДФС

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що Кабінетом Міністрів України 05.09.2018 прийнято розпорядження №649-р „Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення”. Реалізація його норм надасть змогу зменшити застосування незадекларованої праці. Так, обов’язковою умовою правильного оформлення новоприйнятих працівників є вчасне повідомлення про їхнє прийняття органу ДФС, як передбачено Кодексом законів про працю України. Наголошуємо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення про прийом на роботу органу ДФС (ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю). Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 ,,Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу” повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: — засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; — на паперових носіях разом з копією в електронній формі; — на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

Нагадуємо про відповідальність громадянам за незадекларовані доходи

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що громадяни, які ще не задекларували доходи, отримані ними у 2017 році, зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. У разі, якщо платник податків не подав декларацію про майновий стан і доходи, контролюючий орган приймає рішення про проведення перевірки та самостійно визначає суму податкового зобов’язання. Крім цього, слід зазначити, що вказане порушення тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання (ст. 123 Податкового кодексу України).

 

Оновлено план-графік перевірок

12.09.2018 р. ДФС України оприлюднила оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 р. Зміни внесено до розділу І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб» та розділу 11 плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів». Розділ III «Документальні планові перевірки платників податків — фізичних осіб» та розділ IV «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ» залишено без змін.

 

Валютний контроль: ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК

З 08.09.2018 р. оновлено правила валютного контролю та проведення перевірок з питань дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв’язку вимог валютного законодавства України. Нацбанк вніс зміни до Положення від 08.02.2000 р. № 49 та Положення від 21.09.2007 р. № 338. Змінами передбачено: застосування валютних санкцій на підставі актів перевірки без складання протоколів порушення валютного законодавства; перевірку уповноваженими працівниками НБУ перед складанням актів перевірки отриманих від державних органів матеріалів, які можуть свідчити про порушення вимог валютного законодавства; ознайомлення керівника банку (небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв’язку) з актом виїзної перевірки не пізніше 30 календарного дня (замість 30 робочого) з дня закінчення перевірки.

 

Головні новації антитютюнової реформи

06.09.2018р. у Верховній Раді зареєстровано п’ять законопроектів, які передбачають новації та зміни в роботі тютюнової галузі: № 9056, № 9057, № 9058, № 9059, № 9060. Зокрема, пропонується: електронні сигарети включити до переліку тютюнових виробів, а рідини для електронних сигарет — до переліку підакцизних; встановити заборону на вживання, спонсорство, рекламу і стимулювання продажу електронних сигарет і тютюнових виробів для електричного нагріву нарівні з традиційними тютюновими виробами; ставку податку на рідини для електронних сигарет, які містять нікотин, встановити на рівні 10 грн/1 мл, а мінімальне акцизне зобов’язання — 11 грн/1 мл; ставку акцизу на електронні сигарети на 2018 р. встановити на рівні 577,98 грн/1 тис. шт. із щорічним підвищенням на 20 % — до 2 071 грн у 2025 р.; мінімальне акцизне зобов’язання для електронних сигарет у 2018 р. має становити 773,2 грн/1 тис. шт. із щорічним збільшенням на 20 % — до 2 770,5 грн/1 тис. шт. у 2025 р.; підвищити митні тарифи на сигари і сигарили, які містять тютюн, у пачках по 20 шт. з 10 до 15 %, а та­кож встановити мито на електронні сигарети на рівні 8 Еии /1 тис. шт., а на рідину для електронних сигарет — 10 %; підвищити адвалорну ставку акцизу на сигарети з 12 до 16 %, а суму акцизу збільшити на 189 грн. У разі недотримання виробником або імпортером розрахункової формули акцизу до нього застосовуватиметься коефіцієнт 1,3; заборонити виробництво і продаж тютюнових виробів, що містять аміак, амоній і сечовину або їх поєднання.

 

Процедуру продажу нерухомості буде спрощено

06.09.2018 р. у Верховній Раді зареєстровано проект закону № 9054 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України». Документом передбачається спрощення процедури продажу нерухомого майна шляхом скасування положень, які стосуються проведення оцінки для оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна. Пропонується встановити, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, встановленої у договорі, але не нижче середньоринкової вартості відповідного об’єкта нерухомості. Очікується, що таке спрощення сприятиме здешевленню процедури продажу об’єктів нерухомого майна для фізичних осіб, а також підвищенню прозорості визначення бази оподаткування при відчуженні об’єктів нерухомості.

 

Розгляд СКАРГ ЩОДО НАРАХУВАННЯ ЄСВ ПЛАНУЄТЬСЯ СКОРОТИТИ

05.09.2018р. у Верховній Раді зареєстровано проект закону № 9047 «Про внесення змін до статей 1 та 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Документом пропонується удосконалити та уніфікувати процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів щодо нарахування ЄСВ, зменшити строки розгляду скарг в адміністративному порядку з 30 до 20 днів та надати можливість продовження строків розгляду скарг для більш детального, всебічного та обґрунтованого дослідження матеріалів скарг платників ЄСВ.

 

Оподаткування послуг залежить від місця їх постачання

ДФС України при розгляді питання щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг, пов’язаних із обслуговуванням вхідних/вихідних дзвінків та обробкою електронних чатів, виходить з того, що порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту або нерезидентом резиденту послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання. Так, якщо такі послуги належать до категорії послуг, перелічених у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому їх отримувач зареєстрований як суб’єкт господарювання. Якщо у такому випадку отримувачем послуг є нерезидент, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж зазначені послуги не належать до категорії послуг, перелічених у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника. Якщо у такому випадку постачальником послуг є резидент України, то операція з постачання таких послуг буде об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуватиметься у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. При цьому за такою операцією постачальник послуг (платник ПДВ) на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

 

Попередні збитки у «єдинника»

Платник податку на прибуток має право зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, що виникає у такого платника у минулих податкових (звітних) періодах (пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ). Натомість оскільки платники єдиного податку звільнені від сплати податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток не зменшується на суму збитку, що виник у такого платника у бухгалтерському, обліку під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

 

Продаж майнового паю фізособою

ДФС України, досліджуючи питання оподаткування доходу, отриманого фізичною особою — резидентом від продажу майнового паю юридичній особі, дійшла такого висновку. Якщо пай отримано у власність безпосередньо у процесі приватизації і наявне свідоцтво про право власності на майновий пай члена підприємства (майновий сертифікат), такий дохід не оподатковується ПДФО та військовим збором. Водночас у формі № 1ДФ юридична особа має відобразити виплачений дохід за ознакою доходу «161». У іншому разі такий дохід визначається як інвестиційний прибуток та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах. При цьому юридична особа виступає як податковий агент і відповідно відображає виплачений дохід у формі № 1ДФ за ознакою доходу «112».

 

Підприємницька діяльність: якщо місце провадження в різних містах

До реєстру платників єдиного податку вно­ситься, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ). Якщо діяльність провадитиметься виключно в межах території однієї міської ради, то в заяві вказується місце здійснення діяльності — «назва міста». У разі якщо діяльність здійснюватиметься як у межах міста, так і за його межами, необхідно зазначити: «місце здійснення діяльності — територія України».

 

Умови ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ

ДФС України нагадала, що фізична особа — власник земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва (земельної частки (паю)) звільняється від сплати земельного податку тільки за умови передачі земельної частки (паю) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

Земля під багатоквартирним будинком

Право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникає у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі. Отже, платником земельного податку виступатиме особа, стосовно якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; ОСББ, яке є суб’єктом реєстрації за рішенням співвласників). Таким платником вона стане з моменту реєстрації прав особи на земельну ділянку.

 

РЕНТНА ПЛАТА

Ренту сплачують лише первинні водокористувачі ДФС України нагадала, що платниками рентної плати є первинні водокористувачі — суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, а не фізичні особи, які використовують воду в побутових цілях домогосподарств.

 

Звітність при отриманні спецдозволу

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області роз’яснює: якщо підприємство у вересні цього року отримало продовження спеціального дозволу на добування корисних копалин, а податкові декларації з рентної плати подаються починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл (п. 252.23 ст. 252 ПКУ), то за зазначених умов підприємству необхідно подати податкову декларацію з рентної плати за III квартал 2018 р.

 

Ведення касової книги, ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ

Касова книга не використовується відокремленими підрозділами підприємства, якщо готівкові розрахунки проводяться ними із застосуванням РРО та/або КОРО, а здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

 

СТАВКИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ

Граничні ставки земельного податку встановлено статтями 274 та 277 ПКУ. Отже, за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку (далі — НГО) яких проведено, ставка земельного податку може досягати 3 % від їх НГО, для земель загального користування — не більше 1 % від їх НГО, а для сільгоспугідь — від 0,3 до 1 % від їх НГО. За земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), ставка податку може бути встановлена у розмірі не більше 12 % від їх НГО (ст. 274 зазначеного Кодексу). Стаття 277 ПКУ передбачає ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не прове­дено: не більше 5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 % та не більше 5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області. Отже, база оподаткування земельним податком залежить від НГО. Відповідно перед декларуванням у розпорядженні платника має бути, по-перше, ставка, по-друге, — НГО. Таким чином, на виконання повноважень, наданих ПКУ органам місцевого самоврядування, вони мають прийняти відповідні рішення щодо встановлення розміру ставок земельного податку та затвердження оцінки.

 

ОФОРМЛЕННЯ ГОТІВКИ,ЩО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ НА МІСЦІ ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

Пунктом 7 глави 2 розділу III Порядку КОРО передбачено, що сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача». У РК записом «Службове внесення» фіксується сума готівки, що була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням РК. Слід зауважити, що після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані в РК за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням опе­рації «Службове внесення», а в РК на цю суму необхідно зробити запис «Службова видача». Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в РК.

 

СТРОК ВИКОРИСТАННЯ КОРО АБО РЕЗЕРВНОГО РРО

Відповідно до ст. 5 Закону про РРО на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше семи робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Тобто резервний РРО використовується виключно в період виходу з ладу основного РРО або у разі вичерпання строку служби РРО. Якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне роздрукування звіту чинним законодавством не передбачено.

 

Детінізація ринку праці є одним з головних завдань на шляху розвитку економіки України та захисту прав людей

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що 5 вересня 2018 року Кабінетом Міністрів України ухвалено розпорядження «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», яким передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Для проведення заходів з легалізації найманої праці роботодавцями,  Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом надано місячний термін, тобто до 5 жовтня 2018 року. За порушення трудового законодавства у 2018 році роботодавцям загрожують штрафні санкції, а саме, за одного неоформленого працівника – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, на сьогодні – 111 690 гривень. Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області рекомендує роботодавцям, які використовують найману працю без належного оформлення трудових відносин, забезпечити виконання вимог трудового законодавства відповідно до Кодексу законів про працю України.  Також, слід звернути увагу, що обов’язковою умовою правильного оформлення новоприйнятого найманого працівника є вчасне повідомлення про їх прийняття орган ДФС. Форму такого повідомлення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

 

Система e-Receipt – революційна новація в реєстрації та обліку РРО

Триває впровадження пілотного проекту, запровадженого Державною фіскальною службою України, електронної системи — «Електронний чек» (або e-Receipt). Новітня модель програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначена для реєстрації розрахункових операцій (далі – новітня модель комплексу) – технологічне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі торгівлі з використанням Інтернету), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу (надання) товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, перевезення пасажирів та інших послуг, що не впроваджене в області застосування реєстраторів розрахункових операцій. Інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також інтегрована з Електронним кабінетом платника. Всі кейси цієї системи, безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працює цілодобово та містить значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів. Система e-Receipt дає можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідає вимогам захисту інформації. Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем. Враховуючи важливість та актуальність для бізнесу питання удосконалення системи реєстрації та обліку РРО, нова система не тільки спростить процес використання касових апаратів, оскільки знімає додаткові часові та фінансові витрати бізнесу, а й допоможе у боротьбі з сірим імпортом, контрабандою, нелегальною торгівлею та створить сприятливе бізнес середовище. Реалізація експериментального проекту триватиме до 31 грудня 2019 року, під час якого буде досліджено інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій. В ході проекту буде прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання.

 

За доходи, отримані громадянами за межами України, ЄСВ сплачується лише в добровільному порядку

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  є роботодавці – ЮО та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань). Враховуючи положення частини першої ст. 7 Закону № 2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем) сплачують ЄСВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Отже, дохід, отриманий ФО за межами України, не є базою нарахування ЄСВ. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату ЄСВ, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

 

Чим відрізняються між собою подарунок і неправомірна вигода?

Всім відомо, що подарунки приймаються абсолютно будь-якою людиною незалежно від його професійної діяльності. Він дарується безоплатно, в той час як неправомірна вигода дається за вчинення або обіцянку зробити якусь дію посадовою особою на користь того хто дає цю вигоду. Особам, зазначеним у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Згідно Закону України «Про запобігання корупції» є чітко сформовані визначення «подарунок» та «неправомірна вигода», але не дивлячись на це часто зустрічається не розуміння різниці між поняттями. Отже, подарунком вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, а неправомірна вигода в свою чергу — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Згідно ст. 368 Кримінального кодексу України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *