Увага! Ярмарок вакансій

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що Департамент кадрової політики та роботи з персоналом інформує, що 27 листопада 2018 року з 11-00 до 14-00 у холі Центру інформаційних технологій Університету державної фіскальної служби України відбудеться «Ярмарок вакансій» за адресою: вул. Університетська,31, корпус С, м. Ірпінь, Київська обл.. При виникненні питань звертатись до відповідальної особи від Університету – Ніколаєнко Олени Анатоліївни, тел. (045-97)56595, E—mail: practice@ukr.net або на сайті Університету http:/nusta.edu.ua

Електронний сервіс «Пошук фіскального чека» запобігає тіньовій реалізації товарів

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області рекомендує громадянам активніше користуватися можливостями, які надає новий електронний сервіс «Пошук фіскального чека». Система E-Receipt, що віднедавна працює в тестовому режимі, — корисна тим споживачам, які бажають перевірити достовірність, тобто легальність  отриманого фіскального чека у торгівельній мережі. Зокрема, завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни. Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою. Крім цього, перевірка чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС, є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій. Отож, якщо виявилося, що отриманий фіскальний чек містить недостовірні реквізити чи відсутній у даних сервісу «Пошук фіскального чека», варто про це поінформувати відділ фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями ГУ ДФС у Волинській області за номером телефону (0332)-777-131. Наявність копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів – обов’язкова. Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, споживачі теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку. Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині  Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).  Довідково: E-Receipt-нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, що передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею. Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій. Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем. Нагадаємо, що  ДФС забезпечено функціонування інформаційної системи E-Receipt, що розробляється службою в рамках реалізації експериментального проекту, розпочатого Мінфіном відповідно до постанови Кабміну щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Чи видається ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність довідка за ф.№ 34-ОПП, а також довідка за ф. № 12-ОПП у випадку припинення лише незалежної професійної діяльності?

Відповідно до норм ст. 65 Податкового кодексу України , взяття на облік фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», а фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність — на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності . Довідка за формою № 34-ОПП видається платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, в довідці за формою № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа – підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа — підприємець, адвокат». Якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація фізичної особи – підприємця, у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника. Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву за формою № 5-ОПП, копію документу, який підтверджу припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності та повернути довідку за формою № 34-ОПП. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу. Довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП у такому випадку не видається, оскільки фізична особа продовжує перебувати на обліку в контролюючих органах, як фізична особа – підприємець.

Сплата ЄСВ за 2018 рік ФОП на загальній системі оподаткування

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Згідно з п.п. 1 п. 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, обчислення сум ЄСВ ФОП на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник ЄСВ. Базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464). Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником ПДФО самостійно згідно з даними, зазначеними у декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати. Враховуючи вищевикладене, суми ЄСВ, сплачені ФОП на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації, та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО. ФОП на загальній системі оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (далі – Звіт), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. При цьому, граничний термін сплати зобов’язань, визначених ФОП на загальній системі оподаткування у Звіті, при остаточному розрахунку за 2018 рік припадає на граничний термін подання Звіту, тобто 09 лютого 2019 року включно. Звертаємо увагу, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також нагадуємо, що дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ можна особисто звернувшись до органу ДФС з відповідною письмовою заявою, або через «Електронний кабінет», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена фінансова відповідальність

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму. Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати  визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік» із змінами. Так, мінімальна зарплата станом на 1 січня 2018 року становить: ¨ у місячному розмірі – 3 723 грн; ¨ у погодинному розмірі − 22,41 гривень. Отже, з 1 січня 2018 року роботодавцем жодному найманому працівнику заробітна плата не може нараховуватись менше 3 723 грн за відпрацьований повний місяць. Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям. Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат. За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність. Зокрема, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненями фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат або 37 230 гривень.

Запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового

Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2018 № 1573 (далі – Наказ № 1573), який набув чинності 13.11.2018 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2018 року за № 1094/32546), запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 березня 2011 року № 156 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07 квітня 2011 року за № 461/19199). Форму Звіту затверджено відповідно до ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями, абзацу 3 п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257. Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт у трьох примірниках. Звіт погоджується представником ДФС на податковому посту.

Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди при укладанні договору про добровільну сплату ЄСВ

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору. Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.

Порядок отримання реєстраційного номера для дитини

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що громадянин, для якого раніше не формувалася Облікова картка фізичної особи — платника податків (далі — Облікова картка), і якого не включено в Державний реєстр фізичних осіб — платників податків, зобов’язаний подати до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації або проживання Облікову картку №1ДР, яка водночас є заявою для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, а також пред’явити документ, що посвідчує особу.  Крім того, розділом VII Положення про реєстрацію фізичних осіб в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб в Державному реєстрі фізичних осіб — платників» податків, передбачає, що облікові картки громадян України, у віці до 16 років, або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорт громадянина України, подаються одним з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини і документу, що засвідчує особу одного з батьків. Слід зазначити, що отримання реєстраційного номеру для дитини проводиться після представлення вищезазначених документів. Реєстрація громадянина в Державному реєстрі здійснюється протягом 3 робочих днів від дня подання у Центр обслуговування платників податків за місцем реєстрації Облікової картки. Громадяни України можуть звернутися за документом, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб-платників (ідентифікаційний код) податків, до будь-якої Державної податкової інспекції, незалежно від реєстрації їх місця проживання.

Скористатися правом на отримання податкової знижки можна до кінця поточного року

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ. Отримати податкову знижку можна подавши до органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи до 31 грудня поточного. Також нагадуємо, що  Законом України від 03 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» внесені зміни, зокрема, до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, згідно із якими платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Довідка про відсутність заборгованості – через Електронний кабінет

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Довідка про відсутність заборгованості з платежів (далі – Довідка) надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Вона надається платнику безоплатно. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та «Про електронні довірчі послуги». За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням електронного підпису. Функціонал надає можливість заповнити і подати Заяву в електронній формі та отримати в електронній формі один з документів: Довідку або лист-відмову. Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів Довідки (дати і номеру). Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Отримання субсидії залежить від сплати єдиного внеску

Позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи та/або за особу на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Частиною першою статті 10 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску. Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає органу  доходів і зборів за місцем проживання заяву за відповідною формою, копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві. Орган фіскальної служби відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строку менше одного року (крім Договорів одноразової сплати). В інших випадках відмова не допускається. Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим. Договір може бути достроково розірваний за умов, які визначені частиною восьмою статті 10 Закону №2464. Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови Договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти. При цьому особам, які не виконали умови Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, надалі в укладенні Договору буде відмовлено.

Спрощення порядку взяття на облік податкового векселя

Суб’єктам господарювання — виробникам хімічної продукції (векселедавцям) для взяття на облік податкового векселя не потрібно подавати до контролюючого органу (векселедержателя) довідку щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України. Тепер достатньо видати належним чином оформлений податковий вексель. Кабміном постановою №      826,  яка набрала чинності з 13 жовтня 2018 р., внесено зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, затвердженого постановою № 21 (далі — Порядок № 21). Зазначені зміни розроблено та прийнято з метою скорочення переліку документів, які необхідно подавати суб’єктам господарювання — виробникам хімічної продукції до контролюючих органів для взяття на облік податкового векселя. Уряд скасував довідку векселедавця щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України. Фактично виключено з Порядку № 21 п.9, яким передбачалося, що підставою для взяття на облік податкового векселя є довідка векселедавця щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України. Ця довідка подавалась представнику контролюючого органу на податковому посту окремо до кожного податкового векселя. В ній векселедавець розраховував обсяги нафтопродуктів та речовин, які були необхідні для виробництва прогнозованого обсягу продукції з урахуванням установлених квот. Запроваджена з 1 березня 2016 р. система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) дає змогу в межах квот, установлених Кабміном, контролювати обсяги нафтопродуктів та/або речовин, які реалізуються або ввозяться на митну територію України як сировина для виробництва в хімічній промисловості, без сплати акцизного податку. Таким чином, прийнятою постановою № 826 скасовано вимогу щодо подання довідки, яка була підставою для взяття на облік податкового векселя. Така зміна спрощує порядок взяття на облік податкового векселя та скорочує перелік документів, які необхідно подавати суб’єктам господарювання — виробникам хімічної продукції до контролюючих органів.

Закінчився термін позовної давності. Чи визнавати таку заборгованість безнадійною?

Безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості безнадійною за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, не встановлено. Тобто не передбачена необхідність здійснення платником податку — кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності за зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Податок на нерухоме майно для фізичних осіб. Який діє порядок сплати?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам — платникам податку нараховується фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкове повідомлення-рішення про суми податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової (нежитлової) нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі-платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). За новостворений (нововведений) об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Податок на нерухоме майно з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості (їх часток), які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється фіскальним органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Тобто податок нараховується на об’єкти нерухомості, що належать фізичним особам (визначені власниками). Об’єкти незавершеного будівництва не відносяться до об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно.

У власності фізичної особи є легковий автомобіль. Коли і за які авто сплачувати транспортний податок?

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2018 році оподатковуються транспортним податком легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,396 млн грн. Міністерством економічного розвитку та торгівлі на своєму офіційному веб-сайті щороку до 1 лютого звітного року розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, який містить дані щодо: марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування. Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Оновлено форму податкової накладної

Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 р. №763 затверджено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом від 31.12.2015 №1307. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE32609.html Наказ №763 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім деяких норм, які набирають чинності з 01.01.2020 р. Наказ №763 опублікований в «Офіційному віснику України» від 06.11.2018 р. № 85, отже набуває чинності з 01 грудня 2018 року. Отже, оновлена форма податкової накладної застосовується з 1 грудня 2018 року. Змінами передбачено, що в податковій накладній зазначається новий реквізит — податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта покупця (одержувача), у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання податкової накладної відповідно до п.10 Порядку заповнення податкової накладної. У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» замість позначки «Х» зазначається певний код ознаки, а саме: — 1 — у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу; — 2 — у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу; — 3 — у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п.15 Порядку заповнення податкової накладної; — 4 — у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку заповнення податкової накладної. Наказом №763 передбачено, що нова графа 11 Податкової накладної «сума податку на додану вартість» заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно.

До уваги підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність АЦСК ІДД ДФС з 07.11.2018 року не формує сертифікати електронної печатки

Законом України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018, передбачено, що електронна печатка – це електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних. Разом з цим, створювач електронної печатки – це юридична особа, яка створює електронну печатку. З огляду на те, що створювачем електронної печатки може бути виключно юридична особа, починаючи з 07.11.2018 Інформаційно-довідковий департамент ДФС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (в т.ч. підприємців та тих, що провадять незалежну професійну діяльність). Зазначену норму необхідно враховувати під час підготовки реєстраційних документів. Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які отримують сертифікати, починаючи з 07.11.2018, можуть здійснювати подання електронної податкової звітності та реєструвати податкові накладні, використовуючи власний електронний підпис.

Оренда землі у фізичних осіб: сплата податків

Переважна площа земель сільгосппідприємств та підприємців, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, є орендованою, власниками (орендодавцями) якої виступають  фізичні особи. Коли земельна ділянка (пай) надається в оренду юридичній особі чи фізичній особі (підприємцю) за користування  орендованою землею  орендар  (підприємство, підприємець)  виплачує  громадянину дохід у вигляді орендної плати та перераховує  до бюджету податки. Розрахунки щодо орендної плати можуть  здійснюватися як в грошовій, так і в натуральній  формі за  згодою сторін. Відповідно до Податкового кодексу України з суми орендної плати  справляється податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Також утримується військовий збір за ставкою 1,5 відсотки. Якщо орендна  плата виплачується  у негрошовій формі, слід дотримуватися норм ст.164.5 Податкового кодексу щодо застосування  коефіцієнту, який застосовується при визначенні оподатковуваного доходу. Коефіцієнт визначається за формулою  К=100:(100-Сп), де Сп – ставка податку, встановлена для  таких доходів на момент їх нарахування. Оскільки ставка ПДФО, яка застосовується до доходів у вигляді орендної плати – 18 відс., коефіцієнт становить – 1,21951.Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу , що Законом України від 10.07.2018  №2497 –VIII «Про внесення  змін до ПКУ  та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності  сімейних фермерських  господарств», який набрав чинності  з  15.08.2018, були внесені  зміни до ПКУ, зокрема в частині перерахування  податку на доходи з фізичних осіб.  Починаючи  з 15.08.2018, податковий агент, який нараховує (виплачує) доходи у вигляді орендної  плати , сплачує податок на доходи фізичних осіб  до бюджету  за місцем знаходження  земельних ділянок, земельних часток (паїв). Ця норма не  застосовується до військового  збору, який  перераховується до відповідного бюджету  за місцезнаходженням (місцем реєстрації) податкового агента (юридичної особи, підприємця).

Увага! З 1 грудня 2018 року податкова накладна за новою формою

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 17.09.2018 №763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307» (далі – Наказ №763) затверджено зміни до форми податкової накладної, розрахунку коригування і порядок їх заповнення. Згідно зі змінами, у податковій накладній необхідно буде зазначати податковий номер платника податку відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів». При цьому, рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється у разі: — постачання товарів або послуг отримувачу чи покупцю, який не зареєстрований як платник податку на додану вартість (далі – ПДВ); — здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України; — складання податкової накладної отримувачем або покупцем послуг від нерезидента, місце постачання яких розташовано на митній території України; — складання податкової накладної за операціями з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих, здійснення операцій із постачання товарів або послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; — складання податкової накладної на суму збільшення суми компенсації вартості товарів або послуг, у разі якщо на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника ПДВ; — складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій; — складання зведених податкових накладних покупцям — особам, не зареєстрованим платниками ПДВ. Крім того, як у податковій накладній, так і у розділі Б додано графу розрахунку коригування «Сума податку на додану вартість» (графи 11/14 відповідно). Відсутність цього показника в окремих випадках призводила до труднощів із наступним коригуванням конкретної товарної позиції. Щоб мінімізувати ризики допущення порушень при складанні наступних розрахунків коригування, до кожної товарної позиції було введено цю додаткову графу у розділі Б. Тобто, сума ПДВ визначатиметься за кожною операцією з постачання товарів/послуг, яка відображається у податковій накладній окремим рядком. Цей показник розраховується автоматично. У Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі — Порядок №1307), визначено, що у разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» замість позначки «Х» потрібно буде зазначати код ознаки: — «1» у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п.198.5 Податкового кодексу України; — «2» у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п.199.1 Податкового кодексу України; — «3» у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладено в п.15 Порядку №1307; — «4» у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладено в п.19 Порядку №1307. Крім того, оновлення Порядку №1307 передбачено у частині складання розрахунків коригування. Для виправлення помилок у реквізитах заголовної частини податкової накладної, які не заважають ідентифікувати операцію, якщо, наприклад, помилилися у назві платника, достатньо направити розрахунок коригування із виправленими даними у заголовній частині, без заповнення розділів А і Б. Серед змін, які стосуються виключно форми розрахунку коригування, запроваджене поле для зазначення інформації про зайво складені податкові накладні. Також колонку «Причина коригування» у розрахунку коригування замінено колонкою «Код причини». Тобто, у подальшому зазначається тільки номер, який відповідає певній причині коригування. Наказ №763 набуває чинності з 1 грудня 2018 року (крім абз.2 п.6 та п.8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набувають чинності з 1 січня 2020 року).

Військовий пенсіонер-підприємець сплачує ЄСВ

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що ст.4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують пенсію або соціальну допомогу. Умови призначення пенсії за віком визначено ст.26 Закону України від 9 липня 2003 року №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку. Крім того, ст.1 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та за контрактом, а також особи, які мають право на пенсію, мають право на довічну пенсію за вислугу років. Слід зазначити, що відповідно до Закону №2262, такі особи повинні мати вислугу на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, у державній пожежній охороні, у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, в органах податкової міліції, у Державній кримінально-виконавчій службі України тощо. Отже, фізичні особи — підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262, не є пенсіонерами за віком і зобов’язані сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

Господарська діяльність підприємців І групи єдиного податку

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, згідно з п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до І групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. гривень. Згідно з п.1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 №209 «Про затвердження інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень зі статистики роздрібної торгівлі та ресторанного господарства», торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції з прилавків, транспортних засобів, причепів, візків, у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства. Враховуючи зазначене, фізична особа-підприємець, має право перебувати на І групі платників єдиного податку, якщо здійснює роздрібний продаж товарів виключно з лотків та прилавків, що розташовані на території ринку.

Оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами: чи можливо здійснювати через Інтернет — магазин

Відповідно до норм Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку. Оптова торгівля — діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання. Оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.  При цьому встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.  Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців; для фізичних осіб — підприємців — прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків. Таким чином, зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру. При цьому слід зазначити, що за порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів відповідно до ст. 17 Закону № 481. Зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень. З урахуванням викладеного суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру та реалізація (відвантаження) зазначених товарів повинна здійснюватися із місць, внесених до Єдиного реєстру.

Сплата екологічного податку, що справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (ст.240 ПКУ). Згідно з нормами Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.  Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.  Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування. Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування. Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (ст.242 ПКУ). Таким чином, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин. При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти. З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 120.01).

ДОБРОВІЛЬНА СПЛАТА ЄСВ ГРОМАДЯНИНОМ СЬОГОДНІ, ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ЙОМУ ПЕНСІЮ У МАЙБУТНЬОМУ

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України від 08.07.10 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками, які мають право на добровільну сплату ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, та не належать до платників ЄСВ, таких, як фізичні особи — підприємці незалежно від системи оподаткування та самозайнятих осіб, а також членів фермерських господарств (пп. 4, 5 та 5 прим. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464), у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВР України, — на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Згідно з ч. 2 ст. 10 вищезазначеного Закону особи беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). Органом доходів і зборів, що отримав заяву після перевірки відомостей, зазначених у заяві,  в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня її отримання  укладається договір про добровільну участь, у якому зазначаються, зокрема, строк дії договору, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Отримано статус пенсіонера за віком: чи потрібно повідомляти члену фермерського господарства про це контролюючий орган

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що на сьогодні обмін даними між Державною фіскальною службою України (далі – ДФС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 №494, постановою ПФУ від 19.09.2013 №16-1. Так, ДФС та ПФУ складено Протокол №10/3 (далі – Протокол) про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску) – пенсіонерів за віком або осіб з інвалідністю. Відповідно до норм Протоколу, ПФУ надає ДФС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності. Таким чином, членам фермерського господарства, що набувають статус пенсіонера за віком та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно. Якщо член фермерського господарства є особою з інвалідністю та отримує соціальну допомогу від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Загальна система оподаткування у підприємця: формуємо доходи

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі — підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме: — виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку); — виручка в натуральній (негрошовій формі); — суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Заява про застосування податкової соціальної пільги: чи потрібне щорічне оновлення

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Згідно із п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі — заява про застосування пільги). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги. Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування пільги. При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюном можна отримати в ЦОП

Платникам податків, які здійснюють господарську діяльність у м. Харкові та Харківській області, для подачі заяв на оформлення ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, подовження термінів діючих ліцензій,  переоформлення ліцензій та анулювання ліцензій необхідно звертатися до Центрів обслуговування платників (ЦОП) територіальних управлінь Головного управління ДФС у Харківській області за місцем розташування торгівельних об’єктів.  

Так, мешканці Шевченківського, Холодногірського та  Ново-Боварського районів повинні звернутися до Центрального управління.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена фінансова відповідальність

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму. Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати  визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік» із змінами. Так, мінімальна зарплата станом на 1 січня 2018 року становить: ¨ у місячному розмірі – 3 723 грн; ¨ у погодинному розмірі − 22,41 гривень. Отже, з 1 січня 2018 року роботодавцем жодному найманому працівнику заробітна плата не може нараховуватись менше 3 723 грн за відпрацьований повний місяць. Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям. Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат. За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність. Зокрема, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненями фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат або 37 230 гривень.

Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди при укладанні договору про добровільну сплату ЄСВ

Центральне нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору. Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.

Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди при укладанні договору про добровільну сплату ЄСВ

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору. Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.

У разі припинення підприємницької діяльності подайте «ліквідаційну» звітність і проведіть остаточні розрахунки за податками та ЄСВ

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області роз’яснює як платнику єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  — ФОП знятись з обліку в контролюючих органах у разі припинення підприємницької діяльності. Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 частини 1 ст. 5 Закону № 2464). У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частини 4 ст. 6 Закону № 2464). При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону № 2464). Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску. До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників. Задля уникнення додаткових нарахувань єдиного внеску та застосування фінансових санкцій у відомстві радять усім підприємцям під час реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, доводити процедуру зняття до завершення. Тобто, подати «ліквідаційну» звітність підприємця й провести остаточні розрахунки із бюджетом за податками та ЄСВ. Крім цього, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізособи — платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності передбачених Податковим кодексом України. Це регламентовано статтею 78 ПКУ.

Подання електронних документів – що для цього потрібно?

Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557. Відповідно вимог цього Порядку платник приєднується до Договору про визнання електронних документів. Для цього платнику необхідно надіслати Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. Контролюючий орган розглядає Заяву протягом одного робочого дня. А підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання ним другої квитанції. Якщо контролюючий орган не повідомив платника про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання платника до Договору здійснюється автоматично (дата, зафіксована у другій квитанції). Договір діє до настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 розділу ІІІ Порядку, в тому числі, до завершення строку чинності електронного підпису керівника. Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису. Послуги щодо отримання електронного цифрового підпису можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Спрощено процедуру отримання кваліфікованих сертифікатів для фізичних осіб-підприємців

Законом України від 05.10.2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (набув чинності 07.11.2018) передбачено, що електронна печатка – це електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з  ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних. Разом з цим, створювач електронної печатки  — це юридична особа, яка створює електронну печатку. З огляду на те, що створювачем електронної печатки може бути виключно юридична особа, починаючи з 07.11.2018 Інформаційно-довідковий департамент ДФС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (в т.ч. підприємців та тих, що провадять незалежну професійну діяльність). Просимо враховувати зазначену норму під час подання податкової звітності. Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які отримують сертифікати починаючи з 07.11.2018 можуть здійснювати подання електронної податкової звітності та реєструвати податкові накладні використовуючи власний електронний підпис.

Як правильно розміщувати ліцезнію на алкоголь та тютюн?

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 10 Порядку №833, суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщують інформацію про найменування власника або уповноваженого ним органу; книги відгуків та пропозицій; адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів; ліцензію відповідно до встановлених законодавством вимог. Зокрема, згідно з п. 27 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою КМУ від 13.05.1996 р. №493 із змінами та доповненнями, одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду. Що стосується відповідальності за нерозміщення на видному місці торгівлі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), то норми ст. 17 Закону №481 не передбачають застосування фінансових (штрафних) санкцій до суб’єктів господарювання за таке порушення.

Не подали або несвоєчасно подали декларацію до ДФС: які штрафи?

Відповідно до п. 110.1 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, — повідомляє ДФС у Івано-Франківській області. Згідно із п. 5 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів КМУ, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених ПКУ, починають застосовуватиcя до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Аналогічні дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме: в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку); в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Є потреба зареєструвати РРО: як це зробити?

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу: заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО (далі – реєстраційна заява); копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО; копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема); копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО. За відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО. Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі. При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. При цьому щодо кожної господарської одиниці надається копія документа на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися резервний РРО.

Номер рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ у разі перереєстрації платника, пов’язаної зі зміною адміністративного району, не змінюється

При перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, номер рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ не змінюється. Відповідно до п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569), електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДФС надсилає Державному казначейству України не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку. Пунктом 7 Порядку № 569 визначено, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником податку (п.8 Порядку № 569). Відповідно до п. 4.1 розд. IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розд. III Положення № 1130. Відповідно до п. 4.2 розд. IV Положення № 1130 у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ пов’язаної зі зміною адміністративного району статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ.

Доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску

Доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань). Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464). ФО, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників ЄВ. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5). Слід зазначити, що дохід ФО від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Продаж жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену: чи застосовувати РРО?

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Підстави, за яких у фізособи – резидента виникає право на отримання податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10-ти послідовних календарних років починаючи з року, в якому: ► об’єкт житлової іпотеки придбавається; ► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Не знайшовши копію фіскального чеку у базах ДФС, споживачі можуть ініціювати перевірку продавця

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що на веб-порталі ДФС України (далі – ДФС) у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) до ДФС. За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність у базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства. За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства у частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо. Звертаємо увагу, що у разі відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді, споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами ДФС та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства. Також органами ДФС активізовано роботу щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів. При здійсненні аналізу щодо таких господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції. Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків. Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області