Новини Центральної ОДПІ Харкова

Увага! Нагадуємо про відкриття нових рахунків для зарахування надходжень

Нові рахунки почали діяти з 03.01.2019 року. Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує про відкриття нових рахунків для зарахування надходжень по:   КБК 11010501 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню; — КБК 11011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; — КБК 19011000 Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення. Також змінені бюджетні рахунки за КБК 19010400 Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк.

Строки оскарження акту перевірки ДФС збільшено

З 1 січня 2019 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 23.11.2018-VIII № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», зокрема, щодо строків оскарження акту перевірки ДФС. Внесені корективи у строки подання податкових документів, заперечень, скарг, прийняття податковими органами рішень за результатами перевірок, а саме: З 5 до 10 робочих днів — для подання заперечень та додаткових документів , які підтверджують показники податкової звітності, або спростовують висновки перевірки, факти та дані, зазначені податковими органами в акті ( п. 44.7 Податкового кодексу). З 10 календарних днів до 10 робочих днів — для подання платником податків скарги до податкового органу вищого рівня. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 Податкового кодексу). Крім того, подовжений строк  прийняття керівником податкового органу податкового повідомлення-рішення за результатами (актом) перевірки платника з 10 робочих днів до 15 робочих днів.

Завдяки харківським митникам культурні цінності залишились в Україні

Напередодні у  пункті пропуску «Гоптівка» співробітники Харківської митниці ДФС виявили предмети старовини. В ході митного контролю автомобіля, який рухався до Росії, пасажир авто, громадянин України заявив про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення. Але під час подальшого огляду серед його особистих речей у картонній коробці було виявлено 3 старовинні книги. Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України. Харківська митниця роз’яснює, що товари з ознаками старовини та культурної цінності є обмеженими для переміщення через митний кордон України відповідно до Закону України від 21 вересня 1999 року № 1068 та наказу Міністерства культури України від 22.04.2002 № 258, та підлягають обов’язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України.

Довідник ознак доходів до форми 1-дф: внесено зміни

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом  від 31.10.2018 р. №863 внесено зміни до Довідника ознак доходів форми 1-ДФ, які набрали чинності з 1 січня 2019 року. Оновлення довідника ознак доходів  обумовлено змінами, які вносились протягом 2017-2018 років до статті 165 Податкового кодексу, що визначає доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, до них віднесені такі доходи: — від операції з конвертації цінних паперів, — від операцій з валютними цінностями, —  інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ, — сума (вартість) благодійної допомоги, надана визначеній категорії платників податків тощо. Також був змінений порядок оподаткування доходів у вигляді спадщини (подарунків), отриманих від члена сім’ї другого ступеня споріднення. Відповідно до внесених змін передбачено нові ознаки доходів 186 – 194: 186 — дохід, що нараховується як сума не нарахованих процентів за користування кредитом; 187 — сума благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції; 188 — дохід, отриманий благодійниками — фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції, для надання благодійної допомоги; 189 — дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням; 190 — сума благодійної допомоги, яка виплачена міжнародними благодійними організаціями на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція; 191 — сума коштів, яка надається платнику податку міжнародною фінансовою організацією у зв’язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження; 192 — сума коштів, яка надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, платнику податку іншою міжнародною фінансовою організацією чи фондом у зв’язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження; 193 — дохід у вигляді суми, прощеної кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити); 194- інші доходи, які згідно з Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. — змінено текст до ознаки доходу 127; — у новій редакції викладено Таблицю 2 із ознаками податкової соціальної пільги. При цьому значення та нумерація ознак не змінюється. Слід відмітити, що форма № 1ДФ та Порядок її заповнення та подання не змінилися.

До уваги громадян — телефонні шахраї представляються податківцями

Шановні платники податків Харківщини, на сьогоднішній день мають місце непоодинокі випадки вимагання невідомими особами грошових коштів від суб’єктів підприємницької діяльності. Шахраї телефонують начебто від імені керівництва органів ДФС регіону та вимагають гроші для залагодження питань щодо «перевірок», чи на якісь інші потреби. Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації. Якщо ж траплятимуться (чи були) такі телефонні дзвінки, не замовчуйте факти, негайно телефонуйте на Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4).

ДФС запроваджено новий сервіс, що частково заповнить декларацію замість громадян

01 січня 2019 року розпочалась щорічна кампанія декларування доходів громадян, за якою окремі категорій фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи. У зв’язку з цим ДФС запровадила новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті». Сервіс дозволяє отримати частково заповнену декларацію на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна. Такий сервіс часткового попереднього заповнення декларації надасть можливість платникам податків скоротити час і витрати на подання звітності, мінімізувати помилки при заповненні декларацій, та надати копії первинних документів як додаток до декларації в он-лайн режимі. З алгоритмом використання електронного сервісу докладно можна ознайомитися у листі ДФС України від 03.01.2019 №120/7/99-99-13-01-03-17.

Декларація подається громадянами за місцем реєстрації

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. З метою забезпечення сприятливих умов для громадян в реалізації свого конституційного обов’язку щодо сплати податків, ДФС України щорічно з 1 січня до 1 травня проводить Кампанію декларування доходів громадян. Згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України громадяни можуть подати податкову декларацію за звітний період в установлені Податковим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

До уваги платників податку на прибуток!

ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю листом від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 357) повідомила наступне. З 14 грудня 2018 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.11.2018 за № 1303/32755 (далі – Наказ № 842). Наказ № 842 виданий з метою реалізації положень законів України від 07 листопада 2017 року № 2176 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» та від 07 грудня 2017 року № 2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», які набули чинності з 01.01.2018. Наказом № 842 внесено зміни до основної частини декларації з податку на прибуток (далі –декларація) та оновлено редакції додатків до декларації. Так, зокрема, Розділ «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 розділу III Податкового кодексу України)» оновлено різницями: ● на які збільшується фінансовий результат до оподаткування: ► рядок 3.1.6.1 – сума 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб –нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ); ► рядок 3.1.6.2 – сума 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ); ► рядок 3.1.7 – розмір різниці між вартістю придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт, послуг, та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ); ► рядок 3.1.10.1 – сума повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб (п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ); ► рядок 3.1.13 – сума витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ; ►рядок 3.1.14 – сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ); ● на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування: ► рядок 3.2.5 – сума субсидій, отриманих платником податку – суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ). Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою. Більш детальніше про заповнення декларації у Листі № 357, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73122.html

З початку 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у минулому році

Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України). Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: особи, які зобов’язані подати річну декларацію та особи, які мають право подати декларацію. Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором): — особисто або уповноваженою на це особою; — надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; — засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна. Звертаємо увагу, у 2018 році до ПКУ внесені зміни, якими розширено коло платників, які зобов’язані та/або мають право подати декларацію. Так, зобов’язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені ПКУ податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб — платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Протягом 2019 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати: ● на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ); ● у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених Кодексом (п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/informatsiyni-povidomlennya/362700.html

Ліквідація платника податків: документи, пов’язані зі сплатою податків і зборів, передаються до архіву

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених  п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. З 01.01.2019 відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» у разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

До уваги платників ПДВ!

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі – ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). У разі коли на момент перевірки платника ПДВ контролюючим органом суми ПДВ, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник ПДВ несе відповідальність відповідно до ПКУ. ПН, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК, у тому числі для платників ПДВ, які застосовують касовий метод. Слід зазначити, що з 01.01.2019 відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до податкового кредиту не відносяться  суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПКУ оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником (п. 198.6. ст. 198 ПКУ).

Ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях: особливості сплати ПДВ у 2019 році

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема зміни стосуються сплати податкових зобов’язань з ПДВ за операціями із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Так, відповідно до оновленого п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ сплата податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях здійснюється з урахуванням таких особливостей. При ввезенні на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, для одного одержувача — фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях до контролюючого органу подаються: ● реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових відправлень, складені з урахуванням вимог актiв Всесвітнього поштового союзу, — оператором поштового зв’язку; ● реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних експрес-відправлень — експрес-перевізником; ● митна декларація — фізичними особами у порядку, встановленому Митним кодексом України (далі – МКУ) для фізичних осіб. Сплата ПДВ, нарахованого у тимчасовому реєстрі, визначеному п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ, здійснюється протягом 30-ти днів з дати оформлення такого реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру (додаткових реєстрів). Дата оформлення тимчасового реєстру засвідчується контролюючим органом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Сплата ПДВ, нарахованого у митних деклараціях, здійснюється у загальному порядку, визначеному МКУ. Наявність заборгованості оператора поштового зв’язку, експрес-перевізника із сплати митних платежів та/або пені за такими платежами є підставою для відмови контролюючого органу у прийнятті для митного оформлення нових тимчасових реєстрів міжнародних поштових відправлень, тимчасових реєстрів міжнародних експрес-відправлень до моменту погашення такої заборгованості. У разі якщо товари, зазначені у тимчасовому реєстрі, визначеному п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ, повертаються відправникам за межі митної території України протягом 30-ти днів з дати подання такого тимчасового реєстру, про що зазначається у додатковому реєстрі, нараховані суми ПДВ на такі товари не сплачуються. Пункт 191.1 ст. 191 ПКУ доповнено новим п.п. 191.1.4, відповідно до якого порядок ведення, форма і формат зазначених у п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ реєстрів (тимчасового та додаткового), у тому числі порядок коригування зазначених реєстрів, затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням актiв Всесвітнього поштового союзу. До тимчасового реєстру міжнародних поштових відправлень, тимчасового реєстру міжнародних експрес-відправлень, зокрема, вносяться відомості про: ♦ дату подання тимчасового реєстру; вид відправлення; унікальний номер відправлення; відправника міжнародного відправлення; отримувача міжнародного відправлення; вартість відправлення; загальне найменування товарів, що пересилаються; суму нарахованого ПДВ; відправлення, митне оформлення яких не завершено; дату оформлення тимчасового реєстру. До додаткового реєстру міжнародних поштових відправлень, додаткового реєстру міжнародних експрес-відправлень, окрім відомостей, що вносяться до тимчасового реєстру міжнародних поштових відправлень, тимчасового реєстру міжнародних експрес-відправлень, додатково вносяться відомості, зокрема, про: ♦ дату подання додаткового реєстру; суму сплаченого ПДВ; повернення міжнародного відправлення відправнику; дату оформлення додаткового реєстру. При визначенні бази оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 ПКУ (п.п. 191.1.5 п. 191.1 ст. 191 ПКУ). Норми набрали чинності з 01.01.2019.

Продавати ліки та вироби медичного призначення з 1 січня 2019 року обов’язково з РРО

Ці законодавчі зміни для фізичних осіб — платників єдиного податку вступили в дію, починаючи з 1 січня 2019 р. Тобто такі платники, при продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Відповідно до абз. 30 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів. Водночас лікарський засіб — будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі — АФІ) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (абз. 2 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 р. №123/96-ВР).

Збільшено відповідальність за порушення трудового законодавства

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 4173 грн. Таким чином, поряд із збільшенням мінімальної заробітної плати, зросли і розміри штрафних санкцій, передбачених за порушення трудового законодавства. Отож, якщо цього річ роботодавець здійснить: — фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору; — оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; — виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску, то за такі порушення йому варто очікувати на фінансову відповідальність у вигляді 30 мінімальних зарплат, а саме 125190 грн (у 2018 році – 111690 грн), щодо кожного працівника. Якщо ж роботодавець не дотримуватиметься: — мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за недоплату за роботи в нічний час, роботи в вихідний або святковий день, понадурочної роботу та інші питання оплати праці); — встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбаченнях законами України, тоді до нього застосують фінансове покарання у вигляді 10 мінімальних зарплат — 41730 грн (у 2018 році – 37230 грн). За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законом про працю, більш як за один місяць, чи виплату їх не в повному обсязі, роботодавець відповість 3 мінімальними зарплатами – 12519 грн (у 2018 році – 11169 грн). І найменший розмір фінансової відповідальності, 1 мінімальна зарплата, тобто 4173 грн (у 2018 році – 3 723 грн), передбачено за порушення інших вимог трудового законодавства. Окрім фінансових санкцій, за фактичний допуск працівника без трудового договору та за несвоєчасне повідомлення фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, до керівників підприємств застосують адміністративну відповідальність у розмірі від 8500 грн до 17000 грн, Наприклад, фактичний доступ до роботи працівника без трудового договору (наказу) може стати роботодавцю у 142190 грн (125190 грн. + 17000 грн.) + виплати такому працівнику заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні за відповідний період.

За запитом органу місцевого самоврядування контролюючі органи з 01.01.2019 надають звітність у розрізі джерел доходів

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема до ст. 12 ПКУ. Зокрема, п. 12.3 ст. 12 ПКУ доповнено новим п.п. 12.3.3, згідно з яким контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність: ► про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів на відповідних територіях — щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним; ► про суми списаного податкового боргу; розстрочені і відстрочені суми податкового боргу і грошових зобов’язань платників податків; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання — щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу. Зазначена звітність по платниках надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування.

Фізична особа повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою

Якщо фізична особа, яка знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою. Згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом п. 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків — фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Фізичні особи – підприємці, які є пенсіонерами або особами з інвалідністю, звільняються від сплати єдиного внеску

Фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Відповідно до норм Протоколу про обмін інформацією Пенсійний фонд України надає Державній фіскальній службі інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності, тому окремо повідомляти контролюючий орган про статус пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно. Якщо фізична особа – підприємець є особою з інвалідністю та отримує соціальну допомогу від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

Як в 2019 році оподатковуються подарунки?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) — у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 р. № 2629 –VІІІ, з 1 січня 2019 року мінімальний місячний розмір заробітної плати становить 4173 грн. Отже, якщо в 2019 році вартість подарунка, який надається юридичною особою фізичній особі, не перевищує 1043,25 грн. (4173 грн. х 25%), то його вартість не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Якщо вартість подарунка у 2019 році перевищує 1043,25 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та військовим збором за ставкою 1,5%. Сума доходу у вигляді дарунків, у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2019 році – 1043,25 грн.), у Податковому розрахунку за формою №1ДФ відображається за ознакою доходу «160». Зазначена норма визначена п.п.165.1.39 ст. 165 Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України №2628 від 23.11.2018).

До уваги підприємців на загальній системі оподаткування Правила заповнення Книги обліку доходів і витрат

Підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Форму та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481. Об’єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця. Книга обліку доходів і витрат повинна бути зареєстрована після дати державної реєстрації підприємця, до початку здійснення діяльності. Підприємець заповнює Книгу за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів, здійснюючі записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Підприємець заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою, не передбачена. Книга ведеться наступним чином: — у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); — у графі 3 вказується сума повернутих коштів за товари (роботи та послуги) або повернутої передплати; — графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом (графа 2) та сумою повернутих коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); — у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, зокрема, платіжні доручення, прибуткові касові ордери, квитанції, фіскальні чеки, акти закупки, акти виконаних робіт, наданих послуг та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати; — у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня. Якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов’язані з його отриманням понесені у наступному, то за підсумком дня по факту отримання доходу/понесення витрат (на підставі первинних документів) відповідно заповнюється графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» та графа 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)». У графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці, протягом якого отримано дохід, але, якщо дохід у звітному місяці не отримувався, то графа 7 «Сума витрат на оплату праці найманих осіб» Книги не заповнюється. У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів, тощо, які повинні бути документально підтверджені у гр.5. Також, у графі 8 відображається суми сплаченого за себе єдиного внеску, а також сплачені суми платежів за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів. У графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу (різниця між доходом за звітний період (графа 4) та понесеними витратами від провадження господарської діяльності (графи 6, 7, 8)). Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється. Підприємці, які зареєстровані платниками ПДВ, у Книзі суми доходів і витрат відображають без ПДВ. У разі нереєстрації (неведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи- підприємця застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 121 Податкового кодексу (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладенні штрафу протягом року за те ж порушення – від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Зазначена норма передбачена п. 177.2, п. 177.10 ст. 177; п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу та «Порядком ведення Книги фізичними особами- підприємцями на загальній системі оподаткування», затвердженим наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.

Зміни для фізичних осіб – підприємців у нарахуванні ЄСВ найманих працівників з інвалідністю

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що на фізичних осіб — підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, поширено ставку ЄСВ у розмірі 8,41 % визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю. Зазначена норма передбачена новою редакцією ч. 13 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Відповідні нововведення внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» та набрали чинності з 01.01.2019.

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів. Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.01).

Новий порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема до ст.172 ПКУ. Згідно з внесеними Законом №2628 змінами оновлено п.172.3 ст.172 ПКУ, відповідно до якого порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України. Внесення інформації зі звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється суб’єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики. Авторизований електронний майданчик – авторизована Фондом державного майна України інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та забезпечує реєстрацію суб’єктів оціночної діяльності, а з 01.01.2019 – і нотаріусів, розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб’єкта оціночної діяльності) до/з єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об’єкта нерухомості, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет та з 01.01.2019 має підтверджену підписаним протоколом обміну між усіма вже авторизованими електронними майданчиками можливість використовувати інформацію та документи, які були розміщені на одному авторизованому електронному майданчику, з будь-якого іншого вже авторизованого електронного майданчика. Ці положення застосовуються до положень статті 172 ПКУ. Порядок авторизації електронних майданчиків затверджується спільним рішенням Фонду державного майна України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації. З 01.01.2019 порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається Фондом державного майна України (п.172.11 ст.172 ПКУ).

Податкова соціальна пільга у 2019 році

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Перелік всіх податкових соціальних пільг визначено ст.169 Податкового кодексу України. Зокрема, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», який набрав чинності з 01 січня 2019 року, прожитковий мінімум для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установлений на 1 січня 2019 року – 1921 гривня. Тобто, у 2019 році базовий розмір (100%) податкової соціальної пільги становитиме: 1921 грн х 50% = 960,50 грн. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (станом на 01.01.2019 року – 1921 грн.), помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2019 році – 2690 грн.). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Доходи, отримані у вигляді спадщини (подарунку), що оподатковуються за нульовою ставкою в річній податковій декларації про майновий стан і доходи не відображаються

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ. Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ). Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, що відповідно до розд. IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно з ПКУ оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Хто з подружжя має право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням, якщо житло у спільній власності

Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ). Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ. Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Хто може вступити до лав неприбуткових установ та організацій

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України. Згідно з п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: — утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; — установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу другого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ; — установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків; — внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Положення абзаців третього і четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи. Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя. Відповідно до п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені: — бюджетні установи; — громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди; — спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб; — житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства); — об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків; — професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання; — сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; — інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

З липня 2019 року реалізатори спирту етилового складатимуть акцизні накладні

З липня 2019 року коло платників податків, на яких поширюватиметься обов’язок щодо складення акцизних накладних (далі – АН), буде розширено. Зокрема, згідно з абз.1 п. 231.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у редакції від 01.07.2019 р., платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ, або реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі АН за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Водночас п. 231.3 ПКУ буде доповнено новими правилами, згідно з якими, зокрема, особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти АН в одному примірнику у разі реалізації пального або спирту етилового: а) з акцизного складу: — для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового; — будь-яким іншим особам — не платникам податку; б) з акцизного складу пересувного: — для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового; — будь-яким іншим особам — не платникам податку. Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти АН в двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового: а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий; б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного; в) з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного; г) з акцизного складу пересувного до акцизного складу. Перший примірник АН реєструватиметься особою, яка склала АН, а другий примірник — розпорядником акцизного складу — отримувачу пального або спирту етилового. Водночас буде уточнено строки реєстрації АН. Так, згідно з п. 231.6 ПКУ у ред. від 01.07.2019 р., реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється: — АН, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, — не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання; — першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу — у день складання такої АН, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу; — першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного — у день складання такої АН, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного; — першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу — після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання АН; — першого примірника АН при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України — не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації; — другого примірника АН — після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного — отримувачем пального або спирту етилового; — розрахунку коригування — не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання. Звертаємо увагу, що підрозділ 5 р. ХХ ПКУ було доповнено пунктом 23, яким, зокрема, передбачено, що акцизні накладні/розрахунки коригування, складені: — до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15 липня 2019 року (включно); — з 1 до 31 липня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних у період з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно); — з 1 серпня 2019 року, реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних у терміни, передбачені п. 231.6 ПКУ. Описані зміни до ПКУ передбачені Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII. Закон офіційно опубліковано 12 грудня 2018 року в газеті «Голос України» № 237-238.

Ставка ПДФО для оподаткування дивідендів, нарахованих на користь фізичної особи-нерезидента

Відповідно до п. п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів). Згідно із п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи», зокрема, доходи, отримані у вигляді дивідендів. Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ. Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів. Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. Відповідно до п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування). Враховуючи викладене, дивіденди по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) на користь фізичних осіб — нерезидентів оподатковуються за ставкою 5 відсотків.

Сплата єдиного податку підприємцями

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Закон України про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму з 1 січня, що відповідно впливає на фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців. Так, відповідно ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: — для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, тобто до 192,10 грн; — для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019 року, тобто до 834,60 грн. А відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу (у разі сплати ПДВ) або 5 відсотків. А  для четвертої групи (виключно підприємці-сільгоспвиробники) ставка податку встановлюється залежно від кількості використовуваних сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду.

Дохід від продажу основних засобів: чи нарахує податок на прибуток неприбуткова організація

Відповідно до п. п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації — неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: — утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; — установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу другого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ; — установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків; — внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Положення абзаців третього і четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4. ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи. Згідно з п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя. Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Як розрахувати дохід для обов’язкового застосування РРО?

Відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку: I групи; II – IV груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника ЄП. Проте ця норма не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. П. 296.1 ПКУ передбачено, що платники ЄП I і II груп та платники ЄП III групи (ФОП), які не є платниками податку на додану вартість, повинні забезпечити ведення книги обліку доходів, а платники ЄП третьої групи фізичні особи – підприємці, які є платниками податку на додану вартість, – книги доходів та витрат, шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Дані цих книг використовуються платниками ЄП для заповнення податкової декларації платника ЄП. Доходом платника ЄП для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (пп. 1 п. 292.1 ПКУ). Отже, фізичні особи – підприємці – платники ЄП II IV груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 гривень. Для цього враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 000 000 грн.) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника ЄП – фізичної особи – підприємця. У разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Декларації за грудень 2018 року до ДФС подаємо до 21 січня 2019 року включно

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Так, наприклад, останнім днем подання декларації з акцизного податку за грудень 2018 року, і не тільки цієї, буде 21 січня 2019 року. Однак, термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься. Тобто платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації. При цьому платник не повинен враховувати перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями.Відповідна норма передбачена ст. 4957 та ст. 222, 223 ПКУ.

З 9 січня діють зміни до класифікаторів для митного оформлення

09.01.2019 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 21.12.2018 р. №1075. Цим Наказом затверджено зміни до: Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, Класифікатора документів, Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, Класифікатора одиниць вимірювання та обліку, що використовуються у процесі оформлення митних декларацій.

Особливості оприбуткування готівки при застосуванні РРО без ведення касової книги

Відповідно до вимог пункту 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 зі змінами та доповненнями (далі — Положення № 148), оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та/або книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: 1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; 2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; 3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО. При цьому згідно з пунктом 29 розділу III Положення, документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є: 1) квитанція до прибуткового документа на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку; 2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування; 3) примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача; 4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Продали нерухомість: чи подавати декларацію про доходи?

оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, згідно з пп. 164.2.4 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, відповідно до п. 172.1 якої дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Згідно з п. 172.4 ПКУ під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п. 172.3 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому розд. IV ПКУ для податкового розрахунку. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи, зокрема особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (пп. «а» п. 172.5 ПКУ). Отже, своєчасною сплатою податку на доходи фізичних осіб є сплата його до нотаріального посвідчення договорів купівлі продажу нерухомого майна. У разі якщо за операцією купівлі-продажу одного з об’єктів нерухомого майна, зазначених у п. 172.1 ПКУ виконуються умови встановлені цим пунктом, дохід отриманий фізичною особою від такого продажу не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Нараховуєте доплати за минулі періоди: що з ПДФО?

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області, що відповідно до пп. 14.1.48 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ «Податок на доходи фізичних осіб» — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.Згідно із п. 2.2 Інструкції № 5, до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 Інструкції).Заробітна плата згідно з пп. «є» пп. 14.1.54 ПКУ відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 163.1.2 ПКУ.Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп. 1.6.2 Інструкції).Таким чином, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Який коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2018 рік?

Відповідно до п. 9 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100%. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0,   2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася. З 01.01.2019 р. для формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення незалежно від форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів) використовуються виключно відомості про загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення.

Податківці надали акт перевірки: скільки часу є на його підписання?

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ. Згідно з абз. 1 та 2 п. 86.1 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені ПКУ, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати. Отже, платник податків або його законний представник зобов’язаний ознайомитись з актом (довідкою) документальної перевірки та повернути підписаний примірник такого акта (довідки) контролюючому органу в день його отримання. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені ПКУ (абз. 4 п. 86.1 ПКУ). При цьому, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (абз. 1 п. 86.7 ПКУ).

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *