Центральне управління запрошує до декларування минулорічних доходів

Триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року. Отож, Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області запрошує земляків долучитися до деклараційного процесу і виконати свій громадянський обов’язок. Насамперед у фіскальних органах для подання податкової декларації про майновий стан і доходи чекають громадян-декларантів, які у 2018 році отримували доходи від неподаткових агентів. Це зокрема доходи від надання в оренду житла, іноземні доходи, доходи від надання послуг з ремонту житла чи від організації і проведення розважальних заходів, доходи від репетиторської діяльності тощо. Завітати до фіскальної служби мають і ті, хто отримав у 2018 році спадщину чи подарунок, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Додамо, що форма Декларації затверджена наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556). Подається вона до фіскального органу за місцем реєстрації декларанта до 1 травня 2019 року. Ще одна категорія декларантів – це громадяни, які минулого року отримували заробітну плату, понесли певні витрати (їх перелік визначений Податковим Кодексом) і, відтак, можуть скористатися правом на податкову знижку. До таких витрат, зокрема, включаються частина процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, благодійні внески неприбутковим організаціям, кошти, перераховані на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Зауважимо, подавати податкову декларацію для отримання податкової знижки можна упродовж усього року (до 31 грудня 2019 року). А от, на наступні роки податкова знижка не переноситься.

Зміни у системі валютного регулювання та валютного нагляду

З 7 лютого 2019 року запрацює нова система валютного регулювання разом із введенням в дію Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Вона складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання. Дорожня карта валютної лібералізації розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду та передбачає суттєву лібералізацію валютного ринку. Мова йде про покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на підвищення якості регулювання фінансового ринку та попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни. З цього часу правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, а також відповідальність за порушення ними валютного законодавства, регулюються виключно зазначеним Законом. Після введення в дію Закону №2473 відбудуться основні зміни, які стосуються валютного нагляду за дотриманням резидентами та нерезидентами вимог валютного законодавства, зокрема: — збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами зі 180 до 365 днів; — скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн; — скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції та запроваджується система е-лімітів (для здійснення господарської діяльності  юридичній особі не більше 2 млн. євро протягом календарного року); — скасовується процедура реєстрації резидентами в НБУ зовнішніх запозичень; — скасовуються спеціальні санкції за порушення строків розрахунків (індивідуальний режим ліцензування та призупинення зовнішньоекономічної діяльності); — скасовується щоквартальне декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України; — дозволяється вільне використання резидентами рахунків в іноземних фінансових установах та здійснення через такі рахунки валютних операцій (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки); — дозволяється здійснення операцій за рахунками в українських фінансових установах юридичних осіб-нерезидентів. Відповідно до Закону №2473 ДФС як орган валютного нагляду здійснюватиме валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Фінансова санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого статтею 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором чи вартості недопоставленого товару. Загальний розмір нарахованої пені обмежується і не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Нормативно-правовими актами НБУ збережено обов’язок продажу на валютному ринку надходжень в іноземній валюті. Також банки зобов’язані продати валюту у разі її купівлі та не використання валюти за призначенням, як було зазначено при її купівлі, а також у разі повернення резиденту передплати від нерезидента. Звертаємо увагу, що у випадку встановлення граничних строків розрахунків обмеження також стосуються не лише товарів, а й експорту послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав. На сьогодні діючим законодавством обмеження строків розрахунків при експорті послуг поширюється лише на транспортні і страхові послуги. Також при зміні законодавства необхідно врахувати, що у разі не настання до 07 лютого 2019 року 180-денного строку розрахунків, який було встановлено Законом України №185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за здійсненими раніше експортно-імпортними операціями, банки продовжують здійснювати валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків відповідно до статей 12, 13 Закону № 2473 та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5. Водночас, якщо граничні строки розрахунків по операціях з експорту та імпорту товарів, які були встановлені Законом №185 та які до моменту набрання чинності Законом №2473 було порушено, то застосовуються строки і відповідальність за їх порушення у відповідності до вимог Закону №185. Слід зазначити, що внаслідок втрати із 07 лютого 2019 року чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у зв’язку з набуттям чинності Закону №2473, останнім періодом, за який суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності необхідно буде подавати Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами, є 2018 рік (станом на 01.01.2019 року).

Зміни щодо розміру судового збору

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня поточного року збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтепер, його розмір становить 1921 грн. Відповідно й змінилися і ставки судового збору, які сплачують платники податків у випадку оскарження рішень органів фіскальної служби в судовому порядку. Зокрема, зменшено максимальну величину ставки судового збору за подачу платником позову майнового характеру до адміністративного суду. Його розмір не може перевищувати суму в 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Для прикладу: якщо сума донарахувань, яка оскаржується, становить 150000 грн. судовий збір за подання позову про скасування такого рішення буде становити 2250 грн. (1,5%). А якщо оскаржується рішення на суму 1 500 000 грн. судовий збір за подання позову про скасування такого рішення буде становити не 22500 грн (1,5%) а лише 19210грн. (10 прожиткових мінімумів). Додатково інформуємо що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб змінюватиметься: з  1 липня — 2007 гривень, з 1 грудня — 2102 гривні.

Як задекларувати спадщину чи подарунок, отримані впродовж 2018 року

Насамперед варто зауважити, що для декларування доходів громадян-спадкоємців або обдаровуваних розподіляють на дві категорії: ті, хто зобов’язані подати річну декларацію та ті, хто має право подати декларацію. До якої з категорій віднести спадкоємця залежить від ступеня його споріднення зі спадкодавцем, а також резидентського статусу. Нагадуємо, що до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення спадкодавця чи дарувальника відносяться: його батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, дід та баба збоку матері і збоку батька, онуки. Отож, якщо у 2018 році ви отримали спадщину або дарунок від фізичної особи-резидента, але, при цьому, не відноситесь до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, керівник Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує про ваш обов’язок у період деклараційної кампанії, яка триває до 1 травня 2019 року, подати Декларацію про майновий стан і доходи до підрозділів фіскальної служби за місцем вашої податкової адреси (реєстрації). Згідно з чинним законодавством вартість будь-якої спадщини (дарунка) оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором. Якщо ж така спадщина (подарунок) успадковується (отримується) спадкоємцем (обдаровуваним) резидентом від нерезидента або навпаки, то у цьому випадку будь-який об’єкт спадщини (подарунка), що успадковується (отримується), окрім військового збору за ставкою 1,5 відсотка, оподатковується ПДФО за ставкою 18%. Інша справа, коли об’єкти спадщини (дарування) успадковуються (отримуються у дарунок) від членів сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення. Такий дохід у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна оподатковується за нульовою ставкою ПДФО та звільняється і від оподаткування військовим збором. Зверніть увагу, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Відтак, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу. Вони можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи підприємці – єдинники можуть надавати послуги Інтернет – зв’язку

Фізичні особи — підприємці, які здійснюють кур’єрську діяльність та надають послуги Інтернет – зв’язку, можуть бути платниками єдиного податку. Фізичні особи — підприємці, які надають послуги телебачення, повинні мати відповідні ліцензії і не можуть бути платниками єдиного податку. Відповідно до п.п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню). Отже, фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність з надання кур’єрських послуг, можуть бути платниками єдиного податку. Згідно Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759 «Про телебачення і радіомовлення» (далі – Закон № 3759) телебачення – виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження. Відповідно до Закону № 3759 мовлення підлягає ліцензуванню. Таким чином, діяльність у сфері телебачення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення і відповідно не може здійснюватися платниками єдиного податку. Згідно зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1280) Інтернет — всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами. Відповідно до п.1 ст.42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону № 1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню. Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом. Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному частиною сьомою ст.42 Закону № 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.

Яка особа зазначається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ якщо суми орендних платежів нараховуються (виплачуються) на користь неповнолітньої дитини, малолітньої дитини у якої є опікун?

Якщо орендодавцем, з яким безпосередньо укладено договір оренди, є неповнолітня (малолітня) дитина – власник майна і орендні платежі нараховуються (виплачуються) на користь цієї дитини, то у податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображається нарахована (виплачена) сума орендних платежів із зазначенням реєстраційного номера облікової картки такої дитини. Статтею 626 глави 52 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією. Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з ст. 761 ЦКУ право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу). Поряд з цим, ст. 36 ЦКУ передбачені обмеження цивільної дієздатності фізичної особи за рішенням суду. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування (ст. 37 ЦКУ). Відповідно до п. 2 ст. 32 ЦКУ на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою ст. 177 Сімейного кодексу, зокрема укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, лише з дозволу органу опіки та піклування (частина третя ст. 177 Сімейного кодексу). Вимоги щодо нотаріального посвідчення договорів оренди (найму) та/або правове регулювання державної реєстрації таких договорів регулюються ст.ст. 793, 794, 799 ЦКУ та ст.ст. 6, 17 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями. Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено, що дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні. Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає квартальну податкову декларацію

Новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає квартальну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.  Відповідно до п.п. 177.5.2. п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.  Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.  Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році. При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному кварталу, подається платниками податків на доходи фізичних осіб — підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Деклараційна кампанія 2019 року: способи подання декларації

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (частина 2 ст. 67 Конституції України). Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) подається платником податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором): ● особисто або уповноваженою на це особою; ● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; ● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та про електронні довірчі послуги. Звертаємо увагу, що у разі надсилання декларації поштою, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. Норми визначені п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України. При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Акт звірки розрахунків за податками і зборами: термін надання фізичним особам – платникам податків

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу фізичних осіб – платників податків, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Норми визначені п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання  (ст. 20 Закону № 393). Враховуюче вищевикладене, за письмовою заявою фізичної особи – платника податків, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та ЄСВ у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Загальна система оподаткування: сума коштів на розрахунково-касове обслуговування включаються до складу витрат ФОП

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). До переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування  (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ). Водночас, п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором. Отже, суми коштів, сплачені ФОП – платником ПДФО на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на ФОП, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такої ФОП на загальній системі оподаткування.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДФС – обов’язок кожного роботодавця

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 ст. 24 Кодексу законів про працю). Отже, обов’язковою умовою офіційного оформлення новоприйнятих працівників є своєчасне повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) органу ДФС. Форма такого Повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413). Повідомлення буває двох типів: ● початкове – подається при працевлаштуванні нового працівника; ● скасовуюче – подається, якщо у початковому були допущені помилки та в інших випадках, що потребують уточнення. Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: ● засобами електронного зв’язку; ● на паперових носіях разом з копією в електронній формі; ● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від  08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

До уваги ФОП – платників ЄСВ!

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що ДФС України листом від 24.01.2019 № 2265/7/99-99-13-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 2265) надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за 2018 рік та подання річної звітності з ЄСВ фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування. Так, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено платниками ЄСВ. Обов’язки платників ЄСВ регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник ЄСВ зобов’язаний: ► своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ; ► подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством. Згідно з приписами абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Оскільки Законом № 2464 встановлено, що сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, то щоквартальні нарахування ЄСВ, обов’язкові для сплати ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники ЄСВ за календарний рік, щоквартально складають 2 457,18 грн (3 723,00 грн х 22 % х 3 міс.). З огляду на зазначене, річна сума ЄСВ за 2018 рік не може становити менше ніж 9 828,72 грн (2 457,18 грн х 4 квартали) для ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники ЄСВ весь календарний рік. При сплаті ЄСВ та відповідно при відображенні нарахованих сум ЄСВ у звітності необхідно враховувати кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку в органах доходів і зборів як платник ЄСВ. Остаточний розрахунок ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, проводиться до 10 лютого наступного року за даними податкової декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням вже сплаченого ними щоквартально протягом 2018 року ЄСВ.

Надання в оренду земельної ділянки (паю): порядок сплати ПДФО і військового збору

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що п. п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. Слід зазначити, що абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2019, передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичниим особами в оренду (суборенду,емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Отже, у разі отримання фізичною особою-орендодавцем у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі-орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості). Водночас, у разі отримання у 2018 році доходу від наданні в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі-орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.

Новий обов’язковий реквізит податкової накладної — індивідуальний податковий номер

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, на дату виникнення податкових зобов’язань платник  ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін. У ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити: а) порядковий номер ПН; б) дата складання ПН; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника ПДВ (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у ПН, крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування ПДВ; ж) ставка ПДВ та відповідна сума ПДВ в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер. Відповідні зміни, які набрали чинності з 01.01.2019, внесені до п. 201.1 ст. 201 ПКУ.

Порядок застосування податкової соціальної пільги у 2019 році

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській обалсті повідомляє, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата. Однією з умов отримання пільги є те, що розмір заробітної плати не повинен перевищувати суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн. Враховуючи новий прожитковий мінімум для працездатних осіб (який складає 1921 грн), з 1 січня 2019 року загальна податкова соціальна пільга (ПСП) становитиме 960,50 грн. ПСП у 2019 році може застосовуватися до максимального розміру доходу фізичної особи, що дорівнює близько 2690 грн. Відтак розмір ПСП становить: — 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), тобто 960,50 грн. для будь-якого працівника; — 100% суми пільги для працівника, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину становить також 960,50 грн; — 150% суми пільги для такого працівника податку, який є: а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, які виховують дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда; в) «чорнобильці»; г) учень, студент, аспірант; ґ) інвалід І чи ІІ групи; д) учасник бойових дій відповідно дорівнює 1440, 75 грн. — 200% суми пільги для працівника податку, який є: а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалеристом ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та інші пільгові категорії осіб, зазначені в пп.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ. ПСП для таких працівників, відповідно, становить 1921грн. Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка. ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці. ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.

Задекларуйте доходи від репетиторської діяльності!

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує вчителям та викладачам, які у 2018 році надавали репетиторські послуги, та не були зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, про необхідність включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до державних податкових інспекцій за місцем реєстрації Декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2018 році (далі — Декларація).  До репетиторських послуг відносяться: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.  Відповідно до п.167.1 ст.167 ПКУ доходи від репетиторства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Також, із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.  Декларацію за 2018 рік викладачам-репетиторам необхідно подати до 1 травня 2019 року.  Також, Декларацію можна подати за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан» у відкритій частині електронного кабінету платника, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України, за посиланням: http://cabinet.sfs.gov.ua/.

Декларуючи доходи скористайтеся новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті» !

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що податкова декларація про майновий стан і доходи, одержані протягом 2018 року подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором): — особисто або уповноваженою на це особою; — надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; — засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При направленні податкової декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення такої декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна. Крім того, звертаємо увагу, що у 2018 році до Податкового кодексу України внесені зміни, відповідно до яких розширено коло платників, які зобов’язані та/або мають право подати податкову декларацію. Так, зобов’язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені ПКУ податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.

Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків громадяни можуть за допомогою електронних сервісів ДФС

Платники податків можуть отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків скориставшись електронними сервісами ДФС. Зокрема, у рамках кампаній декларування доходів громадян та е-декларування зазначену інформацію можна отримати за допомогою електронного сервісу  «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». Сервіс розроблено з використанням сучасних Web-технологій для забезпечення зручності платників. Перевагами його використання є значна економія часу та можливість отримувати необхідну інформацію у будь-який час. Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про суми своїх отриманих доходів та утриманих податків має можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». Сформувати запити та отримати відповіді в електронному вигляді можна засобами «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб-сайті ДФС та є загальнодоступним для використання (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/), або оновленого електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua). Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи  можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid). Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально). Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів  після його закінчення. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків  надаються відповідно до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), які щоквартально подаються податковими агентами до територіальних органів ДФС та відповідно до поданих фізичними особами,  фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, як провадять незалежну професійну діяльність податкових декларацій.

Екологічний податок: новації 2019 року

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області доводить, що не є платниками екологічного податку (далі – податок) за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ. Норми визначені новим п. 240.7 ст. 240 ПКУ відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». База оподаткування податком з 01.01.2019 за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (новий п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

До уваги платників: земельний податок у 2019 році!

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесені зміни до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України. Зокрема ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а з 01.01.2019 для лісових земель — не  більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

ПДВ. Операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності 01.01.2019, продовжено до 01.01.2022 року дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 )зі змінами), якою затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ, також продовжено до 01.01.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1177. Зазначена постанова набрала чинності з 01.01.2019. Враховуючи викладене, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з01.01.2019 до 31.12.2021 (включно).

Актуально про декларування доходів громадян

Відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) у випадках передбачених розділом IV розділом Кодексу. Разом з тим, обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: — від податкових агентів, які згідно з IV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; — виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу; — від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до IV розділу Кодексу; — у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.  При цьому Кодексом передбачено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету: а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених цим Кодексом, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості); б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв); в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості). Звертаємо увагу, ДФС наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення Змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» введено у дію нові коди бюджетної класифікації: 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»; 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Таким чином, платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують: податок по коду платежу «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»: військовий збір по коду платежу «11011000» — «військовий збір». У разі, якщо платник податку – фізична особа зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, то в такому випадку платник податку сплачує: податок по коду платежу «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; військовий збір по коду платежу «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Крім того, слід зазначити, Кодексом передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України, який набирає чинності з 01.01.2019, передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) податок до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості). При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель

Звертаємо увагу, що індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків (п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ Податкового кодексу України). Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім земель сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік– 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Наближається до завершення період пільгового оформлення автівок з іноземною реєстрацією: нюанси сплати акцизного податку з 23 лютого

22 лютого 2019 року завершується період дії перехідних положень Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів із застосуванням коефіцієнта 0,5. Отже, з 00:00 год. 23 лютого 2019 року акцизний податок стягується у повному обсязі. Таким чином, оформити легковий транспортний засіб із застосуванням коефіцієнта 0,5 можна, якщо до 22 лютого (включно) електронна митна декларація подана на бланку єдиного адміністративного документа, прийнята митницею та стосовно неї відсутні зауваження (наявні необхідні документи, достатня сума коштів тощо). З 23 лютого коефіцієнт 0,5 не застосовується, якщо до 22 лютого оформлено картку відмови чи відкликано митну декларацію і відсутня можливість (у тому числі недостатньо часу) для подання декларантом і прийняття митницею нової митної декларації. У випадку, якщо станом на 22 лютого транспортний засіб заїхав або перебуває в пункті пропуску через державний кордон України та оформлюється чи очікується оформлення попередньої митної декларації, пільговий коефіцієнт також не застосовується.

До уваги підприємців! Порядок заповнення звіту з єдиного соціального внеску

Підприємці на загальній системі оподаткування та підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом (п. 2, п. 3 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435). Тобто за результатами року підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації  «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додаток 5 до Порядку №435, із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день (п. 14 розд. ІІ Порядку №435). Оскільки граничний термін подання Додатку 5 за 2018 рік – 9 лютого 2019 року, що є вихідним днем, то останній день подання Додатку 5 за 2018 рік – 11 лютого 2019 року. 

Для платників єдиного податку, які виплачують доходи нерезидентам, в декларації з податку на прибуток передбачена особлива відмітка

Наказом МФУ від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (набув чинності 14.12.2018 р.), внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897. Зокрема, рядок 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки» доповнено категорією «платник єдиного податку». У зазначеному полі декларації проставляють позначку платники єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом. Тобто, платники єдиного податку (фізичні і юридичні особи), які здійснюють на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати відповідно до п. 297.5 ст. 297 Податкового кодексу, повинні складати та подавати додаток ПН до декларації з податку на прибуток підприємств. Нагадаємо, що платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, встановленому розділом III Податкового кодексу, а саме, податок утримується за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 — 141.4.6 та 141.4.11 ПКУ). Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Податок з доходів нерезидента сплачується до бюджету під час такої виплати за рахунок нерезидента.

Суб’єкти господарювання можуть отримати довідку щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Інтегровані картки платників містять інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Стипендії до 2690 гривень не оподатковуються

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2019 року змінено порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором стипендій, які отримують учні, студенти, курсанти військових навчальних закладів, ординатори, аспіранти або ад’юнкти. Зазначені зміни передбачені Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Зокрема, відповідно до пп. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується вказаним вище особам у розмірі, що не перевищує суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 ПКУ не підлягає оподаткуванню. У 2019 році цей поріг становить: 1921 грн х 1,4 = 2690 грн. У разі якщо сума стипендії є більшою, сума перевищення підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.  

Обов’язкові реквізити, які зазначаються у податковій накладній

Відповідно до норм Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити: а) порядковий номер; б) дата складання ; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника ПДВ (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору,  крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування ПДВ; ж) ставка ПДВ та відповідна сума ПДВ в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Підприємець – платник єдиного податку має право використовувати РРО

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. Статтею 13 Закону № 265 визначено, що особа, яка відповідно до положень ст. 9 Закону № 265 має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО, має право використовувати РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому при виникненні спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними ст. 9 Закону № 265, враховуються документи, що є продуктом цих РРО. Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку відповідно до норм законодавства має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО, то така особа має право використовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи за умови, що обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Сільськогосподарським товаровиробникам – юридичним особам для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи слід подати не пізніше 20 лютого податкову звітність

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що сільськогосподарським товаровиробникам – юридичним особам для набуття або підтвердження у 2019 році статусу платника єдиного податку четвертої групи  потрібно не пізніше 20 лютого 2019 року надати податкову звітність: — контролюючому органу за основним місцем обліку платника – загальну податкову декларацію щодо всієї площі сільгоспугідь та/або земель водного фонду, з яких справляється податок, із додатками «Відомості про наявність земельних ділянок» та «Розрахунок частки с/г товаровиробництва за 2018 рік»; — контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок – звітні податкові декларації окремо щодо кожної земельної ділянки з додатками «Відомості про наявність земельних ділянок» (декларації подаються окремо за кожним кодом КОАТУУ за місцезнаходженням земельних ділянок). Необхідно пам’ятати, що  підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є: — неподання повного пакету податкової звітності з обов’язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок (част. 5 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України), — менший, ніж 75 % розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи у попередньому році (част. 4 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України).

Зміни до порядку оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема до ст. 172 ПКУ. Так, згідно з внесеними Законом № 2628 змінами оновлено п. 172.3 ст. 172 ПКУ, відповідно до якого порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України. Внесення інформації зі звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється суб’єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики. Авторизований електронний майданчик – авторизована Фондом державного майна України інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та забезпечує реєстрацію суб’єктів оціночної діяльності, а з 01.01.2019 – і нотаріусів, розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб’єкта оціночної діяльності) до/з єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об’єкта нерухомості, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет та з 01.01.2019 має підтверджену підписаним протоколом обміну між усіма вже авторизованими електронними майданчиками можливість використовувати інформацію та документи, які були розміщені на одному авторизованому електронному майданчику, з будь-якого іншого вже авторизованого електронного майданчика. Ці положення застосовуються до положень статті 172 ПКУ. Порядок авторизації електронних майданчиків затверджується спільним рішенням Фонду державного майна України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області