Новини Центральної ОДПІ Харкова

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток у 2019 році

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує:ДФС України листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 7785) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), які набули чинності 01 січня 2019 року. Законом № 2628, зокрема: ► доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ. Так, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими підпунктами, а саме: ● п.п. 14.1.1², яким введено поняття «актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності  (далі – МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди»; ● п.п. 14.1.125¹, яким визначено поняття «норматив витрат на виплати страховим посередникам – гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику». У п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ уточнено поняття деривативу. Також Законом № 2628: ► уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ► ст. 138 ПКУ доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди; ► уточнено вартісний показник для застосування визначених ПКУ мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6 000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2 500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ); ► внесено зміни при визначенні різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій; ► подовжено застосування прискореної амортизації для основних засобів, введених в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року (оновлено п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Більш детальніше про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2019 році – у Листі № 7785, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73283.html

Митний режим реімпорту: оподаткування операцій ПДВ

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ на те, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари: а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту; б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів. Норми визначені п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України (далі – МКУ). Відповідно до п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Фізична особа продала протягом року гараж та житловий будинок: оподаткування доходу ПДФО

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. Норми передбачені п. 172.1 ст. 172 ПКУ. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме: 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, оподаткування доходу від продажу житлового будинку здійснюється за нормами п. 172.1 ст. 172 ПКУ незалежно від того, що протягом звітного року відбувся продаж гаража. Отже, у разі продажу платником ПДФО протягом звітного податкового року одного гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5 %, а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника ПДФО. Якщо житловий будинок перебуває у власності платника ПДФО понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років – то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5 %.

Самозайнята особа припиняє діяльність: як звітувати?

У разі припинення діяльності самозайнята особа подає декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним .Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою №8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою №6-ОПП (абз. 1 пп. 2 п. 11.18 розділу ХI Порядку №1588). Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (пп. 4 п. 11.18 розділу ХI Порядку №1588). Пунктом 178.4 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року у строки, передбачені для платників ПДФО. Платники ПДФО подають податкову декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (пп. 49.18.4 ПКУ). Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності. Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, подає податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.

Отримали спадщину: коли звітувати про неї?

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що порядок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою в результаті прийняття нею у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 ПКУ. Ставки ПДФО та військового збору, за якими оподатковується вартість об’єкта спадщини, залежать від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем, їх резидентського статусу, об’єкта спадщини та належності спадкоємця окремій, визначеній ПКУ, категорії громадян (інвалід І групи, дитина – сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, дитина – інвалід). Враховуючи положення п. 174.2 цієї статті, об’єкти спадщини, що успадковуються фізичними особами – резидентами, які є членами сім`ї  спадкодавця – резидента І та ІІ ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. До членів сім’ї фізичної особи І ступеня споріднення відносяться її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи ІІ ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. За нульовою ставкою оподатковуються об’єкти нерухомості, рухомого майна та готівка і кошти спадкодавця на рахунках банківських і небанківських фінансових установ, що успадковуються особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини – сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та об’єкти рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною – інвалідом. Грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку та державного страхування СРСР, у державні цінні папери та грошові  заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь – яким спадкоємцем, також оподатковуються за нульовою ставкою. В інших випадках фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (дарунок) від фізичної особи – резидента, подають до податкової інспекції за місцем реєстрації Податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачують ПДФО за ставкою 5% від вартості будь-якої спадщини та військовий збір за ставкою 1,5%. Якщо  об’єкт спадщини успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента або спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, вартість такого об’єкта оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податки до нотаріального оформлення спадщини. Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував доходи у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок. Нагадуємо, що декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2018 році, слід подати до 2 травня 2019 року включно.Консультації та практичну допомогу при заповненні декларації платники можуть отримати в Центрах обслуговування  платників при державних податкових інспекціях.

Плануєте стати «єдинником» – не забудьте зареєструвати книгу обліку в ДФС

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Фізичні особи – платники єдиного податку ведуть облік доходів. Форма книги обліку доходів / книга обліку доходів і витрат, затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579. Книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платники єдиного податку подають для реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку. Така реєстрація здійснюється у центрі обслуговування платників, які діють при державних податкових інспекціях та їх відділеннях. Інформаційна картка цієї адмінпослуги, в якій наведена інформація про умови її отримання, вартість, строки надання послуги,  перелік необхідних документів, форми заяв тощо, розміщена на офіційному порталі територіальних органів ДФС в області у розділі «Адміністративні послуги». Зайшовши у розділ «Адміністративні послуги» користувач сайту зможе завантажити інформаційні картки адмінпослуг та форми заяв для їх отримання. В адміністративній картці наведена детальна інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги (місце надання, режим роботи), нормативно-правові акти, якими регламентується надання послуги, умови її отримання та інша довідкова інформація.

Коли ДФС може застосувати максимальний штраф за несплату ЄСВ у розмірі 50%?

Заступник начальника Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5% зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року – 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ (пп. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції №449). Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄСВ, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону №2464 накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абз. 4 – 7 пп. 3 п. 2 розд. VІI Інструкції №449. Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50%) штрафу: визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску. До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного пп. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції №449.При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ за формою згідно з додатком 13 до Інструкції №449. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника ЄСВ.

У які строки слід сплачувати податок на прибуток?

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ПКУ). Податковими (звітними) періодами для податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4  ПКУ). Пунктом 137.5 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Крім того, п. 137.8  ПКУ визначено, що платники податку на дохід –  суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток. Відповідно до п. 57.1 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Розмитнили легкове авто та сплатили акциз: як відобразити в декларації?

Центарльне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що з метою належного декларування в 2019 році податкових зобов’язань з акцизного податку, ДФСУ листом від 20.02.2019 р. №5580/7/99-99-15-03-03-17 повідомляє про особливості складання податкової звітності.Обчислення розміру ставки акцизного податку для автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, тощо (що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД), здійснюватиметься шляхом застосування до базових ставок акцизного податку коефіцієнтів – двигуна та віку.При розрахунку суми податкового зобов’язання з легкових транспортних засобів у додатку 1 графи 13 проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці такого товару, збільшені на коефіцієнти до ставки податку (гр. 13 = базова ставка х коефіцієнт двигуна х коефіцієнт віку).До внесення відповідних змін до наказу Мінфіну від 23.01.2015 р. №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», платники разом з декларацією подають додаток 10 із обов’язковим зазначенням таких реквізитів:ідентифікаційний номер транспортного засобу;дата виробництва транспортного засобу;кількість повних календарних років.

«Єдинник» бажає перейти на загальну систему з ІІ кварталу: в які строки подати заяву?

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. 298.2 ПКУ). Відповідно до пп. 298.2.1 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. Подати заяву про відмову з 01.04.2019 року від спрощеної системи платник єдиного податку може до 21.03.2019 року. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання подає до відповідного контролюючого органу заяву (таку ж, як і для переходу на спрощену систему оподаткування) про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік». У заяві, зокрема, зазначається дата відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини такої відмови.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *