Новини Центральної ОДПІ Харкова

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників!!!

З 2 травня 2019 року діють виключно нові рахунки для сплати ЄСВ, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку – 899998). Усі кошти, які будуть сплачуватись платниками після 2 травня на старі рахунки, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження. Керівник наголошує, що повний перелік нових рахунків можна переглянути на інформаційних стендах в ЦОП за адресами: проспект Науки, буд. 9, м. Харків та вул. Петра Болбочана, буд.25, м. Харків, а також на офіційному порталі ГУ ДФС у Харківській області за посиланням http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Фізичним особам – нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду

Сума орендної плати, що перераховується юридичною особою (фізичною особою — підприємцем) іншій фізичній особі – підприємцю (уповноваженій особі), яка виконує представницькі функції стосовно надання майна в оренду фізичною особою – нерезидентом за договором оренди нерухомого майна, відображається за ознакою ”157”. Відповідно до п.п. 170.1.3 п. 170.3 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку. Тобто, фізичним особам – нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента України, які виконують представницькі функції. Представницькі функції слід розуміти як представництво, яке відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями) є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з п.п. ”б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою №1ДФ відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку».

Терміни сплати туристичного збору податковими агентами

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що базовий податковий (звітний) період для сплати туристичного збору дорівнює календарному кварталу. Норми визначені п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

До відома громадян – власників земельних ділянок у м.Харкові

Відповідно до ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставки та пільги щодо сплати земельного податку встановлюються відповідними рішеннями сільських, селищних, міських рад. Контролюючі органи для визначення громадянам — власникам земельних ділянок розміру земельного податку використовують дані державного земельного кадастру, а також рішення місцевих рад. З 01.01.2019 року набрало чинності рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 «Про внесення змін до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори в м. Харкові»» (далі – рішення №1284), яким  затверджені ставки плати за землю та пільги з земельного податку. Відповідно до пункту 1.1 додатку 2 до рішення №1284 по м. Харків ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються з 01.01.2019 року у розмірі 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено (відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки) становить 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, (під житлову забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф) та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони ) (Км 2), за квадратний метр бази оподаткування. Отже, звертаємо увагу, що  громадянам — власникам (користувачам) земельних ділянок у м. Харкові, які не надали до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки,  у 2019 році  земельний податок буде обчислений за ставкою 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, з урахуванням коефіцієнтів індексації (552,43 грн), коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та  зонального коефіцієнту.

Зміна протягом року фізособи – власника об’єкта нерухомості: порядок обчислення податку на нерухоме майно

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику – фізичній особі після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Платникам, які провадять незалежну професійну діяльність, про нарахування та сплату єдиного внеску

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників, які провадять незалежну професійну діяльність, на наступне. Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі – особи, які провадять незалежну професійну діяльність) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний: ► своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; ► подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством. Порядок нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, і які є одночасно фізичними особами – підприємцями. Базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464, для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464. При цьому терміни сплати єдиного внеску за 2018 рік фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, є різними. Отже, у розумінні Закону № 2464 фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також розглядаються як окремі платники єдиного внеску. Враховуючи зазначене, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони одночасно були у 2018 році фізичними особами – підприємцями.

Юрособа придбала авто для потреб господарської діяльності: подається повідомлення за формою № 20-ОПП

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588). Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588. Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588). Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588). Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи. У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу. Крім того, якщо юридична особа у повідомленні за формою № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти, по яких сталися зміни.

Що необхідно знати про реєстрацію платником ПДВ?

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ). До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначений обсяг, повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ. Отже, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн., то така особа повинна подати фіскальному органу за своїм місцезнаходженням Заяву 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку. Реєстраційна заява платника ПДВ за формою № 1-ПДВ визначена додатком 1 до «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ 14.11.2014 № 1130. Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Разом з тим, особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням, шляхом подання до контролюючого органу Заяви не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ. Такі особи, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

За виробництво, зберігання та торгівлю пальним без наявності ліцензії з 1 липня п.р. передбачено відповідальність

Заступник начальника Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни. Зокрема, змінами до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. З урахуванням зазначених змін, відповідно до т.. 17 Закону № 481 за порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі, зокрема, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 гривень; оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень; роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 гривень.

Завчасно повідомте фіскальний орган про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку

Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. Тобто, суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені), які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних фіскальних органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів. Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні фіскальні органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. Граничним терміном подання такого повідомлення про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2019 року.

Реєстрація та взяття РРО на облік контролюючим органом

Для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. №1-РРО (далі – реєстраційна заява). При відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. №2-РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі. Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера реєстратора. Протягом трьох днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО). Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі. При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.

ФОП прийняла на роботу нового працівника: як повідомити ДФС

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою-підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку його як платника ЄСВ за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а саме: — засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; — на паперових носіях разом із копією в електронній формі; — на паперових носіях, якщо трудові договори укладено з п’ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», повідомляє заступник начальника Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран.

Коли суми узгоджених штрафних санкцій стають податковим боргом

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує платників про те, що суми узгоджених штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, нараховані контролюючим органом та не сплачені платником в установлений Податковим кодексом України строк, є податковим боргом. Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ. Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Пунктом 58.1 ст. 58 ПКУ, зокрема визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до т.. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.Крім того, передбачені відповідними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов’язань і штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, підлягають узгодженню в порядку, встановленому т.. 56 ПКУ. Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 134.01).

Отримання фізичною особою доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції

Дохід отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, сукупна площа яких перевищує 2 гектари підлягає оподаткуванню на загальних підставах. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. При продажу власної продукції тваринництва, отримані від такого продажу доходи не підлягають оподаткуванню, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.  У разі коли сума отриманого доходу перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *