Умови отримання неприбуткового статусу

Умови неприбутковості визначені пп.133.4.1 Податкового кодексу України, а саме: — організація має бути створена та зареєстрована у тому порядку, який встановлений законом, що регулює діяльність такого виду неприбуткової організації; — установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4. Слід обов’язково зазначити, що організація створена та здійснює свою діяльність без мети отримання прибутку; — установчі документи мають містити положення про те, що після ліквідації, злиття, поділу,  приєднання або перетворення неприбуткової організації, всі її активи переходять до неприбуткової організації подібного виду або в держбюджет. Виключення тільки для ОСББ та їх асоціації; — організація має бути внесена ДФС до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Для цього подаються відповідні документи. Включення та виключення здійснюється згідно постанови КМУ від 13.07.2016 р. № 440. Однією з необхідних умов неприбуткового статусу є правильно складені установчі документи, де прописана неприбутковість організації. Слід зазначити, що у разі порушення  після отримання неприбуткового статусу визначених вимог, така організація втрачає свій статус неприбуткової організації та стає платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (пп.133.4.3 ПКУ).

Операція «Урожай — 2019»

Що слід знати громадянам, які продають власну продукцію тваринництва? Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що з травня п.р. на Харківщині розпочалася операція «Урожай», основною метою якої є контроль за повнотою сплати податків сільгосптоваровиробниками, а також громадянами, які самостійно обробляють власні земельні ділянки та реалізують сільгосппродукцію. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі ПКУ). Відповідно до пп.165.1.24 ст.165 ПКУ при продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є  об’єктом оподаткування, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. У 2018 році ця сума становила 186 150 грн. (у 2019р. – 208 650 грн.) До груп власної продукції тваринництва 1-5, 15, 16 та 41 відносяться: гр.1 – живі тварини; гр.2 – м’ясо та їстівні субпродукти; гр.3 – риба, ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні; гр.4 – молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед; гр.5 – інші продукти тваринного походження; гр. 15 – жири та олії тваринного і рослинного походження, продукти їх розщеплення, готові харчові жири, воски тваринного або рослинного походження; гр.16 – готові харчові продукти з м’яса, риби, ракоподібних; гр..41 – шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена. Якщо сума отриманого доходу від продажу зазначеної продукції перевищує вказаний розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу Довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається в довільній формі сільською, селищною, міською радою чи ОТГ, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. При наявності такої Довідки, оподатковується дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати. У разі, якщо платником податків  не підтверджено самостійне вирощення, розведення, відгодовування продукції тваринництва, отримані доходи від продажу такої продукції підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Скасовано застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки

Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 (далі – Указ № 418) визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами (далі – Указ № 436). Нагадуємо, що Указом № 436 було встановлено штрафи за порушення норм обігу готівки, а саме: ► за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; ► за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; ► за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат; ► за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум; ► за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів; ► за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки; ► за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах – у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення. Указ № 418 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Президента України за посиланням: https://www.president.gov.ua/documents/4182019-27613

Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок № 113) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка. Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку № 113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству. У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку № 113).

Операція «Урожай» сприяє легалізації праці

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев доводить до відома сільськогосподарських товаровиробників, що в аграрному секторі області мають місце факти використання найманої праці неоформлених робітників та схем ухилення від сплати податків. З метою подолання цих негативних явищ, а також виявлення резервів надходжень до бюджету проводиться операція «Урожай», спрямована на детінізацію ринку праці у сільськогосподарському виробництві. До проведення операції активно долучаються і фахівці фіскальної служби. У рамках операції «Урожай» органами фіскальної служби області проводиться широкомасштабна роз’яснювальна робота серед аграріїв щодо переваг офіційного оформлення трудових договорів. Також працівники фіскальної служби інформують і найманих працівників, і роботодавців про штрафні санкції, які застосовуються за порушення норм законодавства про працю. Крім того, під час проведення операції «Урожай» на етапі активних жнив проводиться роз’яснювальна робота з керівниками фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств області щодо підвищення розміру заробітної плати найманим працівникам. Додатково, звертаємо увагу, що громадяни, які мають у власному користуванні техніку та надають послуги іншим особам – не суб’єктам господарювання у вигляді обробки землі за певну плату і не є фізичними особами – підприємцями, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із таких доходів та військовий збір. Доходи від обробки землі оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.

Фіскальний блок РРО вийшов з ладу: відновлення інформації здійснюється лише виробником такого РРО

Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО. Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока. Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування. Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому, в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601). Враховуючи вищевикладене, оскільки фіскальний блок РРО згідно з вимогами Порядку № 601 – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.

Новостворена ФОП в квартальній податковій декларації про майновий стан і доходи поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інші доходи

Новостворена фізична особа – підприємець в квартальній податковій декларації про майновий стан і доходи поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інші доходи (заробітну плату тощо), отримані нею як фізичною особою – громадянином за період від початку звітного податкового року до дати державної реєстрації підприємницької діяльності, та відомості про рухоме та нерухоме майно. Крім того, новостворена фізична особа – підприємець інформацію про інші доходи та відомості про рухоме і нерухоме майно вказує і в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності. Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Фізичні особи — підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ). Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами. Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 104.09).

Особа з інвалідністю працює в особи, яка провадить незалежну професійну діяльність: нарахування ЄСВ

Який розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) нараховується особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на суму заробітної плати працівників – осіб з інвалідністю? Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначені у ст. 4 Закону № 2464, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують найману працю, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» із змінами і доповненнями. ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ. Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю, встановлена тільки для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців, у тому числі ФОП — платників ЄП, в яких працюють особи з інвалідністю. Встановлений частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 перелік осіб, які мають право на застосування ставки 8,41% є виключним і не розповсюджується на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю. Враховуючи зазначене, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄСВ.

Підприємство сплачує за навчання студента. Умови, за яких такі суми не оподатковуються

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включається сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи. Отже, умови звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором: — сума за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку, сплачена вітчизняним вищим і професійно-технічним навчальним закладам; — сума, що у 2019 році не перевищує 12 519 грн за повний або неповний місяць навчання (3 х 4173 грн). Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (за ставкою 18%) і військовим збором (за ставкою 1,5%) на загальних підставах. У податковому розрахунку за формою 1 ДФ сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу » 145″. Зазначена норма передбачена п.п 165.1.21. ст. 165 Податкового кодексу України.

Які діють обмеження при надання послуг платником єдиного податку 2-ї групи?

Другу групу єдиного податку мають право обрати фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: — не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, — обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн. Отже, підприємці — платники єдиного податку 2-ї групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку або населенню. Тобто, якщо платник єдиного податку 2-ї групи у господарських відносинах з іншим суб’єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, то такий підприємець не може перебувати на другій групі. У разі недотримання зазначеного обмеження, необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність. Крім того, до доходу, отриманому платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Зазначена норма визначена абз. другим п. 291.4 ст. 291; п.п. 4 п.293.4 ст. 293 та п.п.9 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

Громадяни мають пільги щодо сплати земельного податку

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності або користуванні. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Статтею 281 Податкового кодексу визначено пільги зі сплати земельного податку для фізичних осіб. Зокрема, від сплати податку звільняються такі категорії громадян: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Зауважимо, для власників декількох земельних ділянок одного виду використання, які до 1 травня 2019 року подали до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки письмову заяву про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги, пільга застосовуватиметься вже у поточному році. Якщо до 1 травня п.р. така заява не була подана, то цьогоріч оподатковуватимуться всі земельні ділянки, які є у власності платника, крім земельної ділянки, на яку подана заява у минулому році.

Помилково сплачені суми єдиного внеску повертаються у визначеному законодавством порядку

ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та надходженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки, надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації. У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення. У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу. Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719. Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення. Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Харківська митниця ДФС про порядок переміщення громадянами через митний кордон України особистої зброї

Стосовно загальних вимог можливості переміщення громадянами окремих видів товарів Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлено, що громадяни за умови дотримання вимог МКУ та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України. Зокрема, згідно з положеннями МКУ не можуть бути пропущені через митний кордон України: 1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом; 2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів; 3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог МКУ та інших законів України, крім випадків, передбачених МКУ. При цьому слід звернути увагу, що Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» затверджено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України та встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна. Громадяни набувають права власності на такі види майна, придбаного ними з відповідного дозволу, що надається: — на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю — органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 21-річного віку; — на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) — органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 25-річного віку; — на газові пістолети, револьвери і патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, холодну зброю та пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду — органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку. Відповідно до законодавства України повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи органів внутрішніх справ, покладено на органи Національної поліції. Встановлено, що до предметів, на які поширюється дозвільна система, зокрема, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони. Таким чином, громадянам при переміщенні через митний кордон України зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила та на які поширюється дія дозвільної системи органів внутрішніх справ, необхідно надати посадовій особі митниці ДФС дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зазначеного вище майна.

З 01 липня 2019 року будуть діяти нові розміри прожиткового мінімуму

Відповідно до Закону України від 23 листопад 2018 року № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» з 01 липня 2019 року будуть діяти нові розміри прожиткового мінімуму. Так, з 01.07.2019 прожитковий мінімум на одну особу становитиме 1 936 гривень. Слід зазначити, що зміна розміру прожиткового мінімуму не вплине на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року, зокрема на: ● штрафні санкції відповідно до статей 120 та 128¹ ПКУ; ● ставки єдиного податку для 1 групи платників; ● розмір податкової соціальної пільги та розмір доходу, до якого вона застосовується тощо.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області