Увага! Рахунки за стандартом IBAN для сплати платниками податків і зборів вступають в дію з 01 жовтня
Рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) вступають в дію з 01.10.2019. При цьому, з 01.10.2019 до 31.10.2019 діє перехідний період, а починаючи з 01.11.2019 — нові рахунки діють у постійному режимі. Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (відповідно до стандарту IBAN), які почнуть діяти з 01.10.2019 року, можна знайти за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Отримали відшкодування частини «теплого кредиту»: що з оподаткуванням?
Постановою КМУ від 17 жовтня 2011 року № 1056 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження (далі – Порядок), яким визначено механізм використання передбачених у спеціальному фонді державного бюджету коштів, що отримані від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії». Відповідно до п. 5 Порядку для здійснення заходів, передбачених підпунктами 3, 4 і 4¹ п. 3 Порядку, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження (далі – Держенергоефективності) щомісяця до 25 числа на підставі договорів про взаємодію, укладених з державними банками або банками, у статутному капіталі яких 75 і більше відсотків акцій належить державі (далі – уповноважені банки), та зведеного реєстру позичальників, які мають право на отримання відшкодування, передбаченого підпунктами 3, 4 і 4¹ п. 3 Порядку, перераховує бюджетні кошти, що підлягають відшкодуванню позичальникам, на рахунки відповідних уповноважених банків для погашення частини суми кредиту. Уповноважені банки здійснюють перерахування коштів позичальникам протягом двох робочих днів з дня їх зарахування на рахунки уповноважених банків. У разі повного або часткового дострокового повернення позичальником кредиту відшкодування частини суми кредиту, що надійшло від Держенергоефективності, спрямовується уповноваженим банком для погашення частини суми кредиту в розмірі суми заборгованості за кредитним договором, а сума залишку відшкодування частини суми кредиту – на поточний рахунок позичальника, відкритий в уповноваженому банку. Відповідно до пп.165.1.58 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума коштів, яка надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, платнику податку іншою, ніж зазначена у пп. 165.1.57 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, фінансовою організацією чи фондом, що займається фінансуванням програм розвитку, у зв’язку із здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження в рамках реалізації в Україні проектів такої організації чи фонду (як безпосередньо, так і через уповноважені банки або іншим способом, передбаченим відповідним проектом такої організації чи фонду). Враховуючи викладене, оскільки відшкодування частини суми кредиту, отриманого фізичними особам – позичальниками, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, то сума такого відшкодування не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі пп. 165.1.58 ПКУ. Разом з тим уповноважений банк, який у межах компетенції здійснює перерахування коштів позичальникам, зобов’язаний виконати встановлені функції податкового агента, зокрема, в частині подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ (зазначені суми відображаються під ознакою доходу «192»).
Щодо реєстрації платником ПДВ
Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ). До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 %), ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн, має подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ. Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку. Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала до контролюючого органу заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!
Відповідно до п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема: ► у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; ► забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; ► друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства; ► зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Платники, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, несуть відповідальність
Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), які не виконали визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. Так, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску, такі платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником єдиного внеску до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника єдиного внеску також застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449). Отже, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску, такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції № 449. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки)з єдиного внеску, якщо: ► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; ► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; ► платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): ■ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); ■ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей п. 3 розділу VІ Інструкції № 449 вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суми недоїмки, штрафів та пені. У разі, якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (тобто набирає чинності).
Право на застосування податкової соціальної пільги для фізичної особи, яка працює неповний робочий день
Платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Норми встановлені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України. У 2019 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2 690,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн х 1,4 ). Отже, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
Оподаткування доходу нерезидента у разі продажу (обміну) об’єкта нерухомості, який перебуває у його власності
Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Норми визначені п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме – 5 відсотків (п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ у порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 відсотків. Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума ПДФО платником визначається та самостійно сплачується через банківські установи: а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни; б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. При цьому, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Тобто, дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, які перебувають у його власності менше трьох років, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ. Якщо дохід, отриманий нерезидентом від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, такий дохід оподатковується також за ставкою 18 відсотків. Якщо об’єкт нерухомості, зазначений у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, перебуває у його власності більше трьох років, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.
Термін сплати податкового зобов’язання у випадку несвоєчасного подання декларації
Нормами п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу (далі — ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку — фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Отже, платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації. У разі подання звітності платником податків після закінчення граничного терміну сплати, такий платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.
За використання неоформлених найманих працівників та порушення в оплаті праці роботодавцям загрожують штрафи
Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам податків, що використання неоформлених найманих працівників та виплата їм коштів без відповідної сплати податків та зборів є порушенням трудового та податкового законодавства. За фактичний допуск неоформленого працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, а також за виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску передбачена штрафна санкція у розмірі 30 мінімальних заробітних плат – у 2019 році це 125 190 гривень за кожного працівника, з яким не укладено трудової угоди та щодо якого не надіслано повідомлення до органу ДПС. За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, наприклад, за неоплату роботи у нічний час, понадурочну роботу, роботу в вихідний день або святковий день та інші питання оплати праці, передбачена штрафна санкція у розмірі10 мінімальних заробітних плат – у 2019 році це 41730 гривень Шановні роботодавці, потурбуйтесь про правильне оформлення трудових відносин з найманими працівниками, аби уникнути штрафів!
Про зміну прізвища та реєстрації місця проживання громадяни мають повідомляти органи ДПС
Фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР. Такими даними є прізвище та зареєстроване місце проживання фізичної особи. До Державного реєстру фізичних осіб – платників податків зміни вносяться протягом 3-х робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до 5-ти робочих днів. Крім того, заяву за формою №5ДР можна подати через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Обмеження граничних сум готівкових розрахунків
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно; 2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу. Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: 1. Із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку; 2. Між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті). Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені підпунктами 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються: 1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги; 3) використання готівки, виданої на відрядження; 4) виплат, пов’язаних з оплатою праці; 5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
Чи може комунальне підприємство застосовувати спрощену систему оподаткування?
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – це суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн. При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку 3-ї групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%. Комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління (ст. 63, ст.78 Господарського кодексу України). Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25%. Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. Отже, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25%, зазначені підприємства не можуть обрати третю групу платників єдиного податку. Зазначена норма передбачена п.п. 3 п. 291.4 ст. 291, п.п. 291.5.5 ст. 291 Податкового кодексу.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО та за якою ознакою доходу відображається у податковому розрахунку ф. 1-ДФ, компенсована працівнику сума вартості проїзду до місця знаходження навчального закладу та назад?
Відповідно до ст. 219 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями визначено, що власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів – у розмірі 50 відсотків вартості проїзду. У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 162.1 ст. 162 ПКУ якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого включаються інші доходи, крім визначених ст. 165 ПКУ. Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Підпунктом «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків). Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «126». Враховуючи викладене, дохід у вигляді компенсованої працівнику суми вартості проїзду до місця знаходження навчального закладу та назад, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. з відповідним відображенням у податковому розрахунку за ф. 1ДФ, як дохід отриманий у вигляді додаткового блага під ознакою «126».
Внесені зміни до установчих документів. Яким чином здійснюється перереєстрація неприбуткової організації?
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок). Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин. Пунктом 6 Порядку встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня. Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів: особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону; державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом. Розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному, зокрема, п. 8 Порядку (п. 15 Порядку). Відповідно до п. 8 за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру. У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості. У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі. Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.
Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області
