Новини Центральної ОДПІ Харкова

З 2019 року сільгоспвиробники за нерухомість, передану в оренду, сплачують податок на нерухомість

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» змінено норму щодо застосування сільгоспвиробниками пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З 01.01.2019 року не оподатковуються  податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, за умови, що такі об’єкти не здаються  власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. 266.2.2 «ж» Податкового кодексу). Таким чином, з 01 січня 2019 року сільгоспвиробники, які надають в оренду, лізинг або позичку будівлі або споруди сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, є платниками податку на нерухомість на загальних підставах.

Харківська митниця розмитнила за новим законом вже 1209 транспортних засобів

З моменту вступу Закону України від 08.11.2018 № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів»,  Харківською митницею ДФС оформлено 1209 транспортних засобів особистого користування громадян, у тому числі «євроблях», якими сплачено 99 мільйонів гривень митних платежів. Так, Законом України визначено, що протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом ставки акцизного податку для легкових транспортних засобів, що були у використанні (крім транспортних засобів окремих категорій), які ввозяться на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу, визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5. Нагадуємо, строк застосування коефіцієнта 0,5 спливає 22.02.2019. Після цього вказані транспортні засоби будуть оподатковуватися акцизним податком за повними ставками.

Нові рахунки для сплати ПДФО та військового збору : кому та коли застосовувати?

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що  з метою належного ведення оперативного обліку податку (збору), ДФС наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення Змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» введено у дію нові коди бюджетної класифікації: 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»; 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Таким чином, платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV ПКУ зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують: податок по коду платежу «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»; військовий збір по коду платежу «11011000» – «військовий збір». У разі, якщо платник податку – фізична особа зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, то в такому випадку платник податку сплачує: податок по коду платежу «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; військовий збір по коду платежу «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Роз’яснення Харківської митниці ДФС бажаючим здійснити митне оформлення транспортних засобів з іноземною реєстрацією

Харківська митниця інформує, що 25.11.2018 набрав чинності Закон України від 08.11.2018 № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» (даліЗакон України). Законом України визначено, що протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом ставки акцизного податку для легкових транспортних засобів, що були у використанні (крім транспортних засобів окремих категорій), які ввозяться на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу, визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5. З моменту вступу вказаного вище Закону України, Харківською митницею ДФС з 25.11.2018 оформлено 1106 транспортних засобів особистого користування громадян, якими сплачено 94,1 млн. грн. митних платежів. Строк застосування коефіцієнта 0,5 спливає 22.02.2019. Після цього вказані транспортні засоби будуть оподатковуватися акцизним податком за повними ставками. Крім того, згідно Закону України з 23.05.2019 суттєво посилюється відповідальність за порушення митних правил стосовно транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, аж до штрафу 170 000 грн. або конфіскації транспортних засобів.

В яких випадках платник звільняється від подання декларації про майновий стан і доходи

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у випадках: а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які: — є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; — перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язнені на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; — перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; — перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ. Крім того, декларація не подається і обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним (це передбачено п.179.2 ст.179 ПКУ), якщо платник податку отримував доходи: — від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; — виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ; — від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ; — у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Харківські митники в дитячих речах виявили недитячі забавки

Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники виявили 45 грамів марихуани. В ході митного контролю автомобіля, який рухався до Росії, пасажир авто, громадянин України заявив про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення. Але під час подальшого огляду серед його особистих речей було виявлено поліетиленовий, непрозорий пакунок округлої форми, який знаходився під одягом та був загорнутий у дитячі речі. Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільнено від ПДВ

З 01.01.2019 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», зокрема в частині звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів. Цим Законом подовжено до 01.01.2022 дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Дію постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15, якою затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ, також продовжено до 01.01.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1177, яка набрала чинності з 01.01.2019. Аналогічні роз’яснення надані листом Державної фіскальної служби України від 08.01.2019 р. № 416/7/99-99-15-02-01-17.

Харківська митниця повідомляє власникам транспортних засобів з іноземною реєстрацією де можна здійснити митне оформлення

На сьогоднішній день митне оформлення зазначених транспортних засобів в зоні діяльності Харківської митниці ДФС здійснюють митні пости «Харківавтомобільний» та «Харківцентральний». Для здійснення митного оформлення, а також отримання необхідної інформації та консультацій рекомендуємо звертатися: Митний пост «Харків-автомобільний»: адреса – м.Харків, вул. Академіка Павлова, 88; контактний телефон – (057)766-08-55 Митний пост «Харків-центральний»: адреса – м.Харків, вул. Клочківська, 370; контактний телефон – (057)337-66-92 Харківська митниця ДФС нагадує, що до кінця дії пільгового режиму оподаткування легкових транспортних засобів на іноземній реєстрації залишилось 36 днів. Крім того, Харківська митниця ДФС радить з метою уникнення шахрайства при використанні послуг брокерських установ під час здійснення митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації перевіряти реквізити відповідної брокерської організації на суб-сайті Державної фіскальної служби України. Інформацію можна знайти за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/94921.html

Громадяни можуть отримати інформацію про свої доходи за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника»

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи. Фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається. Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині  (особистий кабінет) Електронного кабінету платника. Інформацію можна переглянути, зберегти або надрукувати. Звертаємо увагу, що відомості про суми доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді можна отримати за останні три роки (поквартально).При цьому, відомості з ЦБД ДРФО ДФС України за останній звітний період (4 квартал 2018 року) можливо отримати  після 21.02.2019 . 

Роз’яснення Харківської митницi ДФС щодо безмитної торгівлі

Duty free — система безмитної торгівлі в міжнародних зонах аеропортів, морських портів або на пасажирських суднах (повітряних і морських). Тобто в магазинах duty free  можна купити товари без податків. Магазини безмитної торгівлі  — магазини, що продають товари за ціною, яка не включає деякі види акцизів, зборів, а також ПДВ за умови, що ці товари будуть вивезені з країни. Розташовуються вони в пунктах пропуску через державний кордон (у тому числі в портах, аеропортах, на вокзалах). У літаку, чи круїзному лайнері, що здійснюють міжнародні рейси, ви також можете придбати товари без податків. Типовий асортимент — спиртні напої, тютюнові вироби, косметика, парфумерія, рідше біжутерія, ювелірні вироби, мобільні телефони, годинники, кондитерські вироби, сувеніри,  також аксесуари та одяг відомих світових марок. Але асортимент товарів може варіюватися залежно від країни. В нашій державі порядок, умови та особливості безмитної торгівлі врегульовані міжнародним та вітчизняним законодавством, зокрема, нормами Митного кодексу України (далі – МКУ), Правилами продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089 (далі – Правила) та ін. Так, відповідно до статті 140 МКУ безмитна торгівля — це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також без проведення заходів офіційного контролю. У митний режим безмитної торгівлі поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України, крім товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України і транзиту через територію України, товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога, живих тварин. Товари можуть перебувати в митному режимі безмитної торгівлі протягом всього строку їх придатності для споживання та/або використання. Магазини безмитної торгівлі, які розташовані у пунктах пропуску на митному кордоні України, реалізують товар фізичним особам, які від’їжджають за кордон, за умови пред’явлення ними документа, який посвідчує особу, з відміткою про проходження митного контролю або належного їм проїзного документа на транспортний засіб, який прямує за межі України. Факт продажу товару підтверджується касовим або товарним чеком з послідовною нумерацією (у двох примірниках), у якому повинні зазначатися номер рейсу або реквізити документа, який посвідчує особу, з відміткою про проходження митного контролю, ідентифікаційний код товару і його вартість. Оригінал чека видається пасажирові, який придбав товар, а копія зберігається у магазині безмитної торгівлі протягом не менш як трьох років. Необхідно звернути увагу, що Правила передбачають можливість заміни та обміну товарів, придбаних фізичною особою у магазинах безмитної торгівлі, розташованих у пунктах пропуску на митному кордоні України, які здійснюються відповідно до законодавства. Кожна країна, з економічних, соціальних чи релігійних міркувань встановлює свої обмеження на придбання різних видів продукції. Приміром, популярна серед туристів Туреччина має обмеження на ввезення алкогольних напоїв. Стосовно ввезення в Україну таких видів продукції, як алкогольні напої, тютюнові вироби та парфуми, які найчастіше являються об’єктами зацікавленості наших співвітчизників у закордонних duty free, теж існують певні обмеження, а саме: громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу: 1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів; 2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22%) алкогольних напоїв; 3) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів. При цьому, для працівників митниці не має різниці, де були придбані зазначені товари, в duty free чи ні. Для них важлива лише загальна кількість товарів, які ввозяться особою та відповідність даної кількості митним правилам країни ввезення. Все, що перевищує встановлену норму, обкладається відповідними податками. Таким чином, оволодівши певними тонкощами та нюансами безмитної торгівлі, вітчизняний турист зможе уникнути непорозумінь та неприємних моментів під час подорожі та повернутися в Україну лише з позитивними враженнями. 

Щоб убезпечитися від придбання неякісних ліків, при купівлі варто вимагати фіскальний чек

Підприємці-спрощенці при реалізації лікарських засобів з 1 січня 2019 року зобов’язані застосовувати касову техніку. Отож, кожен споживач має право перевірити чи проведено операцію купівлі-продажу медпрепаратів через реєстратор розрахункових операцій. Як відомо, з 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Відповідно, абзац четвертий пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, який зобов’язує використовувати реєстратори розрахункових операцій єдинників, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення». Крім того, відповідні зміни внесено до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому зазначено, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та/або забезпечення таких процесів. Враховуючи вищезазначене, з 1 січня 2019 року фізичні особи підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягу доходу.

Право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ. Платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ). Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку — позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті. Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 103.06.01).

До уваги платників акцизного податку – реалізаторів пального!

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» у підрозділ 5 «Особливості застосування ставок акцизного податку та екологічного податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України додано новий п. 22, відповідно до якого платники акцизного податку (далі – податок) зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Змінено Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

Міністерством юстиції України наказом від 29.12.2018 № 4146/5 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» (далі – Наказ № 4146/5) внесено зміни, зокрема,  до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 № 200/28330 (далі – Порядок), а саме: уточнено особливості проведення державної реєстрації за заявами в електронній формі. Так, в оновленому Порядку визначено, якщо під час розгляду заяви та документів для державної реєстрації державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) інших пакетів документів для державної реєстрації щодо цього самого суб’єкта, наступний пакет документів розглядається після проведення державної реєстрації чи відмови в такій реєстрації на підставі заяви та документів, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі раніше. Також Порядком визначено, що документи, які містять більше однієї сторінки, скануються в один файл. У разі перевищення допустимого для завантаження файла розміру такий файл розділяється на декілька файлів. Електронні копії документів мають бути придатні для сприйняття їх змісту. Крім того, Наказом № 4146/5 уточнено, що заява формується заявником в електронній формі з обов’язковим долученням до неї оригіналів електронних документів для державної реєстрації. Слід зауважити, що заява та документи для державної реєстрації в електронній формі мають відповідати вимогам, встановленим Законами України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги». Плата за надання адміністративних послуг здійснюватиметься на порталі електронних сервісів з використанням платіжних систем через мережу Інтернет. Наказ № 4146/5 розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/n/22580

Платникам ПДВ необхідно здійснити річний перерахунок за 2018 рік

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ  під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ). Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ встановлено, що платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ). Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником ПДВ у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку. Отже, платникам ПДВ за підсумками 2018 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Відрядження 2019 року: неоподатковувана сума добових для відряджень у межах території України складає 417,3 гривень

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області доводить до відома платників, що до оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу платника податків – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день (п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України). Відповідно до ст 8 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата з 01 січня 2019 року становить 4 173 гривні. Тобто, у 2019 році неоподатковувана ПДФО сума добових для відряджень у межах території України не підтверджена документально складає 417,3 гривень. Водночас, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ як додаткове благо.

Форма № 1ДФ: з 2019 року оновлено ознаки доходів

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників, що 01.01.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.10.2018 № 863 (далі – Наказ № 863) (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1352/32804), яким затверджено зміни до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб за формою № 1 ДФ (далі – ПДФО). Нагадаємо, що Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», № 1910 від 23 лютого 2017 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» та від 07 грудня 2017 року № 2245-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема, ст. 165 ПКУ було доповнено новими видами доходів фізичних осіб, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО. Так, до них віднесено такі доходи: ►від операції з конвертації цінних паперів, ►від операцій з валютними цінностями, ►інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ, ► сума (вартість) благодійної допомоги надана визначеній категорії платників податків тощо. Також був змінений порядок оподаткування доходів у вигляді спадщини (подарунків), отриманих від члена сім’ї другого ступеня споріднення У зв’язку з цим, виникла необхідність приведення у відповідність до норм ПКУ Довідника ознак доходів. Отже, Наказом № 863 до Довідника ознак доходів внесено зміни, зокрема, оновлено ознаки доходів: 113, 114, 143, 145, 149, 156, 160, 163, 183 та додано нові ознаки доходів 186 – 194. Водночас внесено зміни і до таблиці з ознаками податкової соціальної пільги. Слід зауважити, що форма № 1ДФ і Порядок її заповнення та подання не змінилися. Наказ № 863 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.12.2018 № 98.

Про деякі новації податкового законодавства, які почали діяти з 01 січня 2019 року

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що ДФС України листом від 27.12.2018 № 40351/7/99-99-14-03-03-17 «Щодо внесення змін до окремих норм Податкового кодексу України» (далі – Лист № 40351) повідомила, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) були внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зміни, які набули чинності з 01 січня 2019 року. Зміни, зокрема, дещо змінюють порядок врегулювання спірних питань та прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок платників податків. Так, збільшено з п’яти до десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), передбачений абзацом другим п. 44.7 ст. 44 та п. 86.7 ст. 86 ПКУ термін, протягом якого платник податків має право подати до контролюючого органу заперечення до акта (довідки) перевірки та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності. У зв’язку з цим, збільшено з десяти до п’ятнадцяти робочих днів (з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки) термін прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок (п. 86.8 ст.86 ПКУ). В той же час, за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, податкове повідомлення-рішення, як і раніше, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. При цьому, до внесення відповідних змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 26.10.2017 за № 1300/27745 (зі змінами), норми розділу V якого діють в частині, що не суперечить ПКУ. Крім того, Законом № 2628 збільшено з десяти календарних до десяти робочих днів передбачений п. 56.3 ст. 56 ПКУ термін, протягом якого може бути подана скарга для оскарження в адміністративному порядку прийнятих контролюючими органами податкових повідомлень-рішень. При цьому, слід звернути увагу на те, що передбачені п. 57.3. ст. 57 ПКУ граничні терміни сплати нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов’язань не змінилися. Так, відповідно до цього пункту, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Крім того слід врахувати, що Законом № 2628 продовжено дію норм п.п. 38.11 п. 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, які пов’язані зі спеціальними правилами для підтвердження даних, визначених у податковій звітності суб’єктами господарювання, що здійснювали діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань на період здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС). Лист № 40351 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/…/podatkove-zakonoda…/listi-dps/73128.html

Зміни в застосуванні реєстраторів розрахункових операцій

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що з 01.01.2019 року почали діяти зміни прийняті Верховною Радою України, зокрема Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628). Так, Законом № 2628 абзац четвертий пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення». Також Законом № 2628 внесено відповідні зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265). Так, статтю 2 Закону № 265 після абзацу двадцять дев’ятого доповнено новим абзацом такого змісту: «вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів». Також у статті 9 пункти 1, 6, 8 і 9 після слів «гарантійного ремонту» доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення», а пункт 10 після слів «гарантійного ремонту» доповнено словами «лікарських засобів, виробів медичного призначення». За результатом внесення вказаних змін пільги, передбачені статтею 9 Закону № 265 щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, не розповсюджуються на осіб, які здійснюють торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Палити у 2019-му стане дорожче

Адже змінами, внесеними до п.17 підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» перехідних положень Податкового кодексу України, суттєво збільшено розмір ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Зокрема, з 1 січня 2019 року специфічні ставки акцизного податку зростуть на 20%, а з 1 липня – ще на 9%. Відтак, орієнтовно вартість однієї пачки сигарет з фільтром зросте в середньому на 5 грн 62 к., а з 1 липня стане більшою ще на 3 грн 04 к.. Поряд із цим ціна на сигарети без фільтру збільшиться відповідно на 5 грн 52 к. та 2 грн 98 к. за одну пачку відповідно. Зауважимо, що за шкідливу звичку прийдеться платити все більше і більше. Адже ціни на сигарети будуть зростати і у наступні роки, оскільки Україна має зобов’язання до 2025 року поступово підвищити акциз, аж до рівня, еквівалентного 90 євро за 1000 сигарет, як того вимагають європейські норми.

Умови перебування ФОП на ІУ-й групі платників єдиного податку

Нормами п.п.«б» п.п.4 п.291.4 ст.291 ПКУ встановлено, що до платників єдиного податку ІУ групи належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог: -здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; -провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; — не використовують працю найманих осіб; —  членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями; —   площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2-ох гектарів, але не більше 20-ти гектарів. Водночас, платниками єдиного податку четвертої групине можуть бути: -СГ, у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ); -СГ, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ); — СГ, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим.1 ст.291 ПКУ).

Декларування 2019. Отримали іноземний дохід – подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи.

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році. Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку. Фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платниками податку на доходи фізичних осіб. У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію з оподаткуванням такої суми за ставкою 18%. Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%. Отже, платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції від 06.06.2017 N 556) до 1 травня 2019 року. При цьому, згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Сума такого зменшення визначається у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Зазначена норма передбачена п.13.5 ст. 13, пп. 162.1.1 ст. 162, п.п 170.11.1, п.п. 170.11.2 ст. 170, пп. 1.2 п. 16 1 пп. 10 розд. XX Податкового кодексу.

Нарахували заробітну плату одинокій матері. Який розмір соціальної пільги застосовувати в 2019 році?

Платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. У 2019 році її розмір становить 1440,75грн. (960, 50 грн. х 150%) При цьому, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. У 2019 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2690 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу 1921 грн. х 1,4). Граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (тобто суми, що дає право на застосування податкової соціальної пільги) та відповідної кількості дітей (у 2018 році 2690 грн. х кількість дітей до 18 років). Отже, у 2019 році самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги в сумі 1440,75 грн. у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання норми, зазначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (заробітна плата не перевищує 2690 грн.). Платник податку зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою КМУ «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги» від 29.12.2010 №1227. Зазначена норма визначена п.п. 169.1.3; п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

Коли не подається річна декларація про майновий стан і доходи

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених розділом IV Кодексу. Податкова декларація (відповідно до п.179.2 ст. 179 ПКУ) не подається, якщо платник податку отримував доходи: — від податкових агентів, які згідно з IV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; — виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу; — від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) відповідно до IV розділу Кодексу; — у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Прийняли нового працівника на роботу – повідомте органи ДФС

Роботодавці подають повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку роботи працівника. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зауважимо, що таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: — засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб; — на паперових носіях разом з копією в електронній формі; — на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Платникам податків надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу через Електронний кабінет платника податків. Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Варто взяти до уваги, неподання повідомлення фіскальній службі про прийняття на роботу найманого працівника загрожує штрафом у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожного працівника, або 4173 грн. (з 1 січня 2019 року). Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання повний робочий час, встановлений на підприємстві, підміна трудових відносин цивільними – використання праці найманої особи без укладення трудового договору та фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору передбачає штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат (125 190 гривень) за кожного працівника. Окрім цього, здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання і при цьому використання праці найманих працівників передбачає штраф у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн).

Платникам-спрощенцям про строки сплати єдиного податку

Фахівці органів ДФС роз’яснюють, до якого числа потрібно задекларувати доходи та сплатити єдиний податок підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація), затвердженій наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі – наказ №578), яка подається у строки відповідно до ст.296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ): — для платників єдиного податку першої та другої груп у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року (за 2018 р. – 01.03.2019 р.); — для платників єдиного податку третьої групи у строки, встановлені для квартального податкового періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (у 2019 р. – 11 лютого, 10 травня, 9 серпня, 11 листопада). Звертаємо увагу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Зазначена норма визначена п.49.20. ст.49 ПКУ. Платники першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року . Платники єдиного податку третьої групи сплачують його протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за податковий (звітний) квартал (у 2019 р. – 19 лютого, 20 травня, 19 серпня, 19 листопада).  При цьому необхідно пам’ятати, що відповідно до норм ПКУ, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, термін сплати податків і зборів не переноситься.

Умови декларування доходів, у разі отримання спадщини

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що з початку 2019 року розпочалось декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року. До громадян, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи відносяться: — особи, які зобов’язані подати річну декларацію, — особи, які мають право подати декларацію. Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу. За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються: — об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення; — вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом. За ставкою 5 відс. оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Ставка 18 відс. застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента. Таким чином, дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається у річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу. Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 відс. та 18 відс., зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 N859 (у редакції від 06.06.2017 N556) до 1 травня 2018 року. Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164; п. 174.2, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу.

Які документи повинен надати покупцю підприємець на єдиному податку за реалізовані товари?

Відповідно до п.6 ст.9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення), (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться згідно з Податковим кодексом України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. Разом з тим, п.15 ст.3 Закону №265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1023). Таким чином, платник єдиного податку зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця. При невидачі на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документу фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом №1023.

Нарахування єдиного соціального внеску для пенсіонерів, які працюють

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що платниками єдиного внеску є: — роботодавці, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами; — фізичні особи — підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором. Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат. До зазначених виплат застосовується ставка 22 відсотка. Отже, пільг щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату пенсіонерів, які є найманими працівниками, не передбачено. Зазначена норма передбачена п.1 ч.1 ст. 4, п. 1 ч.1 ст.7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Мінімальний розмір ЄСВ для ФОП у 2019 році – 918.06 грн. за місяць

У 2019 році фізичні особи – підприємці незалежно від величини отриманого доходу чи його відсутності, а також незалежно від обраної системи оподаткування сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний страховий внесок за місяць, – 22% розміру мінімальної заробітної плати (4 173 грн. х 22% = 918,06 грн.). Сплата ЄСВ здійснюється щокварталу до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на святковий або вихідний день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим. Сплата може здійснюватися щомісячно у розмірі 918,06 грн., або один раз на квартал у розмірі 2754.18 грн. Звітність по ЄСВ за себе підприємці подають один раз на рік. За 2019 рік – до 10 лютого 2020 р.

Зміни ставок рентної плати у 2019 році

Законом України від 23.11.2018  № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» з 1 січня 2019 року змінені  ставки рентної плати, а саме: — не обкладаються рентною платою урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року (новий п. 252.4.9 ПКУ); — рентна плата за видобування конденсату зменшилась: для покладів на глибині до5000 м- з 45 % до 31 %, для покладів, які повністю залягають на глибині понад5000 м, — з 21 % до 16 %; — рента за спеціальне використання лісових ресурсів по кожному виду деревини зросла на 50 % (п. 256.3 ПКУ викладений в новій редакції); — зросли ставки рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин. Зокрема, це стосується видобутку нафти з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до5000 м, — ставка зросла з 29 % до 31 %; з покладів, які повністю залягають на глибині понад5000 м, — з 14 % до 16 %. Крім того, впродовж усього 2019 року до ставки рентної плати за користування надрами для видобутку залізної руди буде застосуються коефіцієнт 1,1 (п. 252.20 ПКУ).

Податок на прибуток: новації 2019 року

Законом України, від 23.11.2018,  № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», внесені зміни стосовно адміністрування податку на прибуток, а саме: платники податку на прибуток, які бажають у 2019 році  застосовувати нульову ставку оподаткування згідно з п. 44 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, повинні забезпечити  розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітну плату (дохід) кожному  працівникові, який перебуває із таким платником податку в трудових відносинах, у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року (у 2019 році — 4173 грн. х 2 = 8346 грн.). Посилена відповідальність платників щодо порушень у сфері контрольованих операцій та трансфертного ціноутворення. Зокрема, відповідно до статті 120 Податкового кодексу України за неподання, несвоєчасне подання Звіту про контрольовані операції передбачений штраф у розмірі 300  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1921 грн. х 300 = 576300 грн.);  1% — від суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому  Звіті  (але не більше 576300 грн.); 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не подали належної документації, але не більше 384200 грн. (1921грн.х 200) за всі контрольовані операції, здійснені у звітному році.

Як проводиться реєстрація/перереєстрація РРО?

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що для реєстрації/перереєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), крім заяви (Форма №1-РРО), суб’єкт господарювання повинен подати ще 4 документи: — копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО; — копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; — копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема); — копію договору суб’єкта господарювання з Центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Деклараційна кампанія — 2019: коли декларація про майновий стан і доходи буде зайвою

З 1 січня 2019 року розпочалась щорічна кампанія декларування доходів громадян, за якою відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Податкова декларація (відповідно до п.179.2 ст. 179 ПКУ) не подається, якщо платник податку отримував доходи: — від податкових агентів, які згідно з IV розділом ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; — виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ; — від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) відповідно до IV розділу Кодексу; — у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. 

За яких умов платник ПДВ може застосовувати касовий метод податкового обліку?

На застосування касового методу мають право платники податку: — які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості; — за операціями з виконання підрядних будівельних робіт. Крім того, тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом. При цьому касовий метод поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, припадає на звітні (податкові) періоди до 01.01.2022. Нагадаємо, що касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Коли треба реєструватися платником екологічного податку

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

До уваги платників: щодо індексації нормативної грошової оцінки земель

Відповідно до вимог пунктів 289.2 та 289.3 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель та не пізніше 15 числа поточного року забезпечує інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Листом від 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. Додатково Держгекадастр поінформував, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» затверджено відповідну технічну документацію. Наказ набрав чинності з 01 січня 2019 року. Оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування земельним податком, застосовується для розрахунку річної суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік. Нагадуємо, що згідно з вимогами пункту 286.2 статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за відповідною формою. Платники єдиного податку четвертої групи також самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою (підпункт 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Кодексу). Водночас зазначаємо, що для отримання більш детальної інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.

Що буде за помилки у нарахованій та перерахованій сумі ПДФО?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділу IV ПКУ, п. 169.4 якого визначено порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування. Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ. Так, п. 127.1 ПКУ встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ. Крім того, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені, відповідно до пп. 129.1.3 якої при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі при внесенні змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 к. д., наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня. Згідно з п. 129.4 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 к. д., що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Також п. 119.2 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Передбачені п. 119.2 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ПКУ, не застосовуються.

Оновлено класифікатор застосування РРО

ДФСУ розповідає, що на останньому засіданні технічної комісії з питань ведення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, яке відбулося у грудні 2018 року, прийнято рішення про затвердження у новій редакції Класифікатору сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій. Класифікатор сфер застосування РРО 1. Торгівля. 2. Громадське харчування, 3. Сфера послуг. 4. Реалізація пального. 5. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти. 6. Операції з переказу готівкових коштів. 7. Використання в програмно-технічних комплексах самообслуговування для приймання та переказу готівкових коштів. 8. Використання в автоматах з продажу товарів (послуг). 9. Оформлення проїзних/перевізних документів на поїзди приміського сполучення. 10. Фіскалізація розрахункових операцій з продажу (поверненню) проїзних/перевізних документів та товарів (послуг) на залізничному транспорті. 11. Оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях. 12. Фіскалізація контрольних пунктів проходу пасажирів у метрополітені. 13. Електронні таксометри. 14. Паркомати. 15. Електронна комерція. Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та враховувати її при здійсненні господарської діяльності.

Звітність з рентної плати: як правильно скласти додаток 1?

У п. 252.1 ПКУ зазначено перелік платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Форма декларації з рентної плати затверджена наказом Мінфіну №719. Невід’ємною частиною податкової декларації з рентної плати є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Податкової декларації не додається. Найбільш поширеними методологічними помилками при заповненні розрахунків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до податкової декларації з рентної плати), є: у рядку 4 «Категорія запасів корисної копалини, використаних для виробництва товарної продукції гірничого підприємства» необхідно зазначати назву та код категорії запасів корисної копалини, що видобуто, відповідно до додатка 12 до Податкової декларації. Окремий розрахунок складається платником для кожної категорії запасів корисної копалини, що визначають об’єкт оподаткування, з яких платником видобуто такі корисні копалини, а також для кожного виду корисних копалин, назва яких зазначається платником у рядку 8.3 цього розрахунку. у рядку 5.1 «Ділянка надр, з якої видобуто корисну копалину код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням ділянки надр за КОАТУУ» — зазначається код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; у рядках 5.2 – 5.4 – зазначається інформація за спеціальним дозволом (область, район та назва ділянки надр); у рядку 6 «Дозвільний документ: найменування органу, яким видано дозвіл» — платники рентної плати повинні зазначати дозвіл на спеціальне водокористування, який видається Державним агентство водних ресурсів України (до 04.06.2017 дозволи видавались Департаментом екології та природних ресурсів ОДА) та/або спеціальний дозвіл на користування надрами, який видається Державною службою геології та надр України. рядку 6.1 «спеціальний дозвіл на користування надрами» та відповідно рядки 6.1.1 — 6.1.3 заповнюються надрокористувачами, діяльність яких здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами, виданого Держгеонадрами. При визначенні виду користування ділянкою надр обов’язково всі платники  повинні проставляти позначку «Х»  в рядку 6.1.5 «видобування корисних копалин» або в рядку 6.1.6 «геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка». рядок 6.2 «дозвіл на спеціальне водокористування» та відповідно рядки 6.2.1- 6.2.2 заповнюється первинними водокористувачами, діяльність яких здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Рядок 7 «Державна експертиза запасів корисних копалин ділянки надр:» та відповідно рядки 7.1 — 7.3 заповнюються надрокористувачами, діяльність яких здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами, виданого Держгеонадрами. Рядок 7.4 «коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства» — коефіцієнт визначається згідно з п. 252.16 ПКУ та зазначається з точністю до чотирьох десяткових знаків. Розділ 8 (рядки 8.1.-8.5): рядок 8.1. «назва корисної копалини за спеціальним дозволом» — вид корисної копалини зазначається відповідно до спеціального дозволу. У разі зазначення у спеціальному дозволі декількох видів корисних копалин платник складає окремий розрахунок за кожним із видів корисних копалин, за яким визначається зобов’язання у такому розрахунку; рядок 8.2. «назва корисної копалини та її код» — назва та код корисної копалини зазначаються згідно з додатком 13 до Податкової декларації, що  сформований відповідно до розділу V Класифікатора корисних копалин ДК 008:2007; рядок 8.3. «назва товарної продукції гірничого підприємства та її код» — назва та код корисної копалини зазначаються платником відповідно до додатка 14 до Податкової декларації з урахуванням визначеної у п. 252.20 ПКУ ставки, за якою обчислюються податкові зобов’язання у цьому розрахунку; рядок 8.4. «назва регламентуючого документа для товарної продукції гірничого підприємства» — регламентуючі документи з питань стандартизації для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); рядок 8.5. «назва товарної продукції гірничого підприємства (марка, сорт тощо) згідно з документом, що регламентує властивості продукції». Інші рядки у декларації та Додатках 1 до неї заповнюються з урахуванням приміток. У разі подання декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники Додатка 1 зазначаються у гривнях з копійками.

Несвоєчасно сплатили податок: хто нараховує штраф?

ДФС у підкатегорії 138.01 «ЗІР» нагадує, що відповідно до п. 86.8 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Згідно з п. 126.1 ПКУ у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим пп. 222.1.2 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20% суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі порушення суб’єктом господарювання термінів сплати грошових зобов’язань здійснюється контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ПКУ. Водночас, самостійне нарахування та сплата штрафних санкцій за затримку термінів сплати грошових зобов’язань платником податків ПКУ не передбачено.

Надання землі в оренду: до якого бюджету у 2019 р. сплачувати ПДФО

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Хкарківській області Юрій Зайцев зауважив, що у 2019 р. фізична особа — орендодавець при отриманні доходу від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі — орендарю, яка при цьому не є податковим агентом (самозайнятою особою), має сплатити податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких ділянок. Відповідні зміни передбачено Бюджетним кодексом України, який набирає чинності з 1 січня 2019 р. Так, Бюджетним кодексом передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). При отриманні у 2018 р. доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі — орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

В 2019 г. увеличена ответственность за нарушение трудового законодательства

Заступник начальника управління –начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Дмитро Таран нагадує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 р. розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 4 173 грн. Таким чином, поряд із збільшенням мінімальної заробітної плати зросли і розміри штрафних санкцій, передбачених за порушення трудового законодавства. Якщо роботодавець здійснить: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску, то за такі порушення йому варто очікувати на фінансову відповідальність у вигляді 30 мінімальних зарплат, а саме 125 190 грн (у 2018 р. — 111 690 грн), щодо кожного працівника. Якщо ж роботодавець не дотримуватиметься мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за недоплату за роботи в нічний час, роботи в вихідний або святковий день, понадурочної роботу та інші питання оплати праці); встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбаченнях законами України, тоді до нього застосують фінансове покарання у вигляді 10 мінімальних зарплат — 41 730 грн (у 2018 р. — 37 230 грн). За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законом про працю, більш як за один місяць, чи виплату їх не в повному обсязі, роботодавець відповість трьома мінімальними зарплатами — 12 519 грн (у 2018 р. — 11 169 грн). І найменший розмір фінансової відповідальності одна мінімальна зарплата, тобто 4 173 грн (у 2018 р. — 3 723 грн), передбачено за порушення інших вимог трудового законодавства. Окрім фінансових санкцій, за фактичний допуск працівника без трудового договору та за несвоєчасне повідомлення фіскальної служби про прийняття працівника на роботу до керівників підприємств застосують адміністративну відповідальність у розмірі від 8 500 грн до 17 000 грн. Наприклад, фактичний доступ до роботи працівника без трудового договору (наказу) може стати роботодавцю у 142 190 грн (125 190 грн. + 17 000 грн.) + виплати такому працівнику заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні за відповідний період.

Cистема E-Receipt: как зарегистрировать чеки на сервере ГФС

Функціонал системи передбачає можливість використання суб’єктами господарювання як пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, смартфонів, планшетів, персональних комп’ютерів. Сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Під час тестування суб’єкти господарювання через приватну частину «Електронного кабінету» в режимі онлайн можуть зареєструвати тестові каси, використовуючи безкоштовне клієнтське програмне забезпечення, здійснити її онлайн фіскалізацію, сформувати та фіскалізувати електронний чек, додавши штрих-код товару, та передати чек покупцеві у вигляді QR-коду, що містить усю інформацію про здійснену розрахункову операцію. Крім того, сервіс дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронного фіскального чека, створеного новітніми РРО. Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни. Перевірка чека через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій. Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Розмір плати за зберігання товару та ТЗ на складі митниці

Строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митниці для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу власникам або уповноваженим особам. Розміри відшкодувань за зберігання на складах товарів і транспортних засобів затверджено наказом Мінфіну від 15.06.2012 р. № 731. Варто зазначити, що товари, які протягом 30 днів з дня доставлення їх у митницю призначення не поміщено у митний режим або не розміщено на складі тимчасового зберігання чи складі органу доходів і зборів, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів. Водночас товари, граничний строк перебування яких під митним контролем на території зони митного контролю закінчився, передаються для зберігання на склад органу доходів і зборів. Товари, транспортні засоби комерційного призначення можуть зберігатися на складах органів доходів і зборів протягом 90 днів. Однак товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах органів доходів і зборів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, — безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню. Товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *