Новини Центральної ОДПІ Харкова

Помилково сплатили суми ЄСВ за старими рахунками: алгоритм дій

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що через зміну рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 02.05.2019р. від платників податків надходять звернення щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки. У зв’язку з цим надаємо роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації. У разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6. Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення. У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу. Повернення коштів (відповідно до п.5 Порядку) здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

 

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення. Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 цього Порядку, здійснюється з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

До уваги платників акцизного податку на електроенергію!

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що згідно з положеннями розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі — Закон № 2019) з 1 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66-71, 73 цього Закону, що впливає на визначення платників акцизного податку з електричної енергії. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 2000 року № 755 «Про утворення державного підприємства «Енергоринок» державне підприємство «Енергоринок» здійснює оптове постачання електричної енергії, крім цього, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, продають її поза оптовим ринком електричної енергії. Починаючи з 1 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019). Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) платниками акцизного податку з електричної енергії є: — особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1); —  особа — суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2); —  оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12); — виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п.п. 212.1.13). Не є платниками податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у підпункті 212.1.12 цього пункту.Об’єктами оподаткування є операції з: — реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу); — оптового постачання електричної енергії (п.п. 213.1.10 п. 213.1 ст. 213 Кодексу). Базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість (п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 Кодексу), виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2%  (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електроенергії — дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 Кодексу). Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п.213.2 ст. 213 Кодексу). Згідно із Законом України від 5 квітня 2005 року № 2509-ІУ «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», Порядком проведення кваліфікації когенераційної установки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 року № 1670, Порядком проведення кваліфікації когенераційної установки, затвердженим наказом Мінрегіону від 18.02.2016 №27, кваліфікація когенераційних установок проводиться Держенергоефективності, строк дії становить один рік. Згідно із Законом України від 20 лютого 2003 року № 555-1V «Про альтернативні джерела енергії» альтернативні джерела енергії — відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, гідротермальна, аеротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів. Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії (ст. 8 Закону №2019), перелік ліцензіатів, а також Реєстр об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, розміщено на офіційному веб- сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП). Таким чином, з 1 липня 2019 року у виробників електричної енергії виникає обов’язок подання декларації акцизного податку, у т.ч. при реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (операції не підлягають оподаткуванню), та сплати акцизного податку при реалізації електричної енергії, крім операцій, які не підлягають оподаткуванню.

 

Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені можна подати через «Електронний кабінет»

Платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету. Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи». Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 1146), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Слід зазначити, що 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» (далі – Наказ № 60), опублікований в офіційному виданні Офіційний вісник України 26.04.2019 № 32. З урахуванням п. 4 Наказу № 60 з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, втрачає чинність Наказ № 1146. Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. При цьому відповідно до п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі шляхом, зокрема управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ. Меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Отже, платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету. Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

 

Набрали чинності зміни до ПКУ та МКУ!

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що 22.05.2019 набрав чинності Закон України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги»» (далі – Закон № 2725). Законом № 2725 врегульовано питання надання кваліфікованих довірчих послуг у сфері справляння податків та визначено відповідні повноваження контролюючих органів у цій сфері. Зокрема, до Податкового кодексу України (ПКУ) введено поняття «кваліфікована електронна довірча послуга», «кваліфікований надавач електронних послуг», «кваліфікаційний електронний підпис чи печатка», «кваліфікована електронна позначка часу», «кваліфікований сертифікат відкритих ключів». Також Законом № 2725 уточнено, що єдиною підставою для відмови: ● у проходженні електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа; ● у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки. Крім того, Законом № 2725 визначено, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги. Водночас, Законом № 2725 внесено зміни до Митного кодексу України (МКУ) та Закону України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», відповідно до яких на 90 днів продовжено термін, протягом якого можливо буде здійснити митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що ввезені на територію України у період з 01.01.2015 і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.

 

Фізичним особам про сплату транспортного податку

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ). Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ). Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).

 

Правила переміщення товарів та особистих речей громадянами при перетині митного кордону України

При ввезенні продуктів харчування і товарів в Україну якщо громадянину більше  18 років, він може мати при собі: • 1 л міцних алкогольних напоїв (вміст спирту понад 22%) + 2 л вина + 5 л пива; • 200 сигарет, або 50 сигар, або 250 г тютюнових виробів. Особисті речі громадян не оподатковуються. Разом з тим митник має право попросити громадянина письмово їх задекларувати. Продукти на суму загальною вартістю не більше 200 євро при собі громадянин може ввозити без оподаткування: — в упаковках виробника для роздрібної торгівлі — по 1 упаковці до 2 кг кожного найменування; — без упаковки — до 2 кг кожного найменування; — неподільний продукт, готовий до вживання — 1 шт. кожного найменування. Товари загальною вартістю до 500 євро (наземним і морським транспортом) і до 1000 євро (авіатранспортом) і вагою 50 кг ввозяться без оподаткування. Якщо товар громадянина дорожче, втакому разі слід заповнити декларацію: — до 1000 євро — декларацію для громадян; — понад 1000 євро — вантажну митну декларацію. Культурні цінності ввозяться, якщо вони не оголошені в міжнародний розшук і у громадянина є документи, які підтверджують його право власності на них. Лікив кількості, 5 упаковок одного найменування. Якщо більше — за наявності медичних довідок і рецептів. Вогнепальна зброя переміщується тільки за дозволом МВС України. Переміщення наркотичних засобів заборонено. При вивезенні товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (за виключення товарів, на які встановлено вивізне мито, та / або на які державними органами видаються документи необхідні для здійснення митного оформлення), вивозяться вільно. Культурні цінності вивозяться за наявності дозвільних документів. Не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку (ст. 373 гл. 55 розд. ХІІ Митного кодексу України). Вивезення лікарських засобів, що містять психотропні та наркотичні речовини встановлено обмеження. Також, необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України  від 27 лютого 2019 року № 203 «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» затверджено нову форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей. Ця декларація використовується громадянами для декларування транскордонного переміщення фізичними особами валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро, а також для письмового декларування фізичними особами платіжних документів та цінних паперів. Якщо фізична особа ввозить в Україну або вивозить за її межі готівкову валюту і банківські метали в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, то письмове декларування необов’язкове.

 

Затверджено новий Державний реєстр РРО

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що ДФС України наказом від 15.05.2019 № 392 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО). Оновлений Державний реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 179 моделей. Окремо наводиться перелік РРО, виключених з Державного реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Таких РРО 7 (як і в попередньому переліку). Слід зазначити, що водночас втратив чинність наказ ДФС України від 26.03.2019 № 247 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій». Новий Державний реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/320822.html

 

Сплачуєте ЄСВ? Перевірте правильність рахунків!

Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що з 2 травня 2019 року вступили у дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної фіскальної служби України, для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС. Старі рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної фіскальної служби України, діяли до 26 квітня 2019 року.

 

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ). Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

 

Доходи від продажу самостійно вирощеної сільськогосподарської продукції звільняються від оподаткування

В Центральному управління ГУ ДФС у Харківській області інформують, що відповідно до норм пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не оподатковуються доходи, отримані громадянами від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена самостійно на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: — садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; — особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо ж розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Такі доходи підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, оподатковуються за ставкою 18 відс. ПДФО та 1,5 відс. військовий збір. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ. Така довідка безоплатно видається громадянам сільською, селищною або міською радою за місцем їх проживання в термін протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви. Серед реквізитів, які повинні міститися у довідці, зокрема, вид цільового призначення земельної ділянки, розмір земельної ділянки у гектарах тощо. Довідка видається строком на п’ять років. Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству, яке є податковим агентом, копію чинної та належно складеної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то підприємство-покупець не утримує податок з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію.

 

Нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів почнуть діяти з 22 серпня 2019 року

Верховна Рада України відтермінувала до 22 серпня 2019 року введення в дію норм щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту. Такі зміни внесено Законом України від 16 травня 2019 року №2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до цього Закону у пунктах 92 та 93 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, а також у пункті 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» цифри «180» замінено на «270». Отже власники автомобілів з іноземними номерами отримали додатковий час для митного оформлення своїх автівок без посилених штрафних санкцій. З 22 серпня вступають у дію нові санкції. Так, у разі перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. грн. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, то розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто. Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб – сума штрафу складатиме 85 тис.грн., понад 30 діб, також у разі втрати або розкомплектування ТЗ – 170 тис. грн або конфіскація. Крім цього, передбачено відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого ТЗ у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. грн.

 

Затверджено типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства

Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 05.04.2019 № 177 «Про затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства» затвердило типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства затверджено на виконання Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-IV (зі змінами). Відповідно до ст. 8 1 Закону «Про фермерське господарство» сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства. Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства. Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі. Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа — підприємець. Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа — підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу — підприємця в порядку, встановленому законом.

 

Відкрито рахунки для зарахування плати за ліцензії на право торгівлі пальним

З 15.05.2019 року відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 13.05.2019 №147 «Про затвердження Змін Довідника відовідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету» відкриті рахунки для сплати за ліцезії на пальне, зокрема на виробництво пального, право оптової та розрібної торгівлі пальним, право зберігання пального.

 

Увага! Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс»

Шановні платники податків Харківщини! Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що для двостороннього зв’язку з громадянами та суб’єктами господарювання використовується  інтерактивний Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс». Завдяки цьому .сервісу забезпечується приймання звернень щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності працівників структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів. Звертатись з цих питань можна  на електронну скриньку  idd@sfs.gov.ua. Також працює багатоканальний номер телефону 0 800 501 007(напрямок «4»). Не будьте байдужими!

 

Увага власникам нежитлової нерухомості!

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до статті 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти. Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є також об’єкт нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи: будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо інші будівлі. Відповідно до пп.266.5.1 ПКУ ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. База оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

 

30 травня 2019 року у м.Києві відбудеться бухгалтерский семінар-практикум з питань оподаткування за yчасті фахівців Державної фіскальної служби України

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що 30 травня 2019 року у м.Києві відбудеться бухгалтерский семінар-практикум з питань оподаткування за yчасті фахівців Державної фіскальної служби України. Тема семінару: «ПДВ, ПДФО, ЄCB та податок на прибуток: ДФС України про актуальні питания оподаткування». Місце проведення: м.Київ, Львівська площа, 8. Початок об 09.30. Реєстрація — з 08.30.

 

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *