Новини Центральної ОДПІ Харкова

Шановні підприємці, якщо обсяг доходу перевищив 1 млн грн – придбайте РРО

Відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), платники єдиного податку – фізичні особи, обсяг доходу яких у календарному році перевищив суму 1 млн грн, повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО). Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку. Для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст. 292 ПКУ. Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів з поточного рахунка на поточний рахунок фізичної особи підприємця або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок фізичної особи підприємця, потреби у використанні РРО не виникає. Слід зазначити, що відповідно до п.296.10 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, мають використовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу.

Сплачені благодійні внески включаються до податкової знижки

Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву. Для отримання податкової знижки, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Право на податкову знижку за 2018 можна використати по 31 грудня (включно) 2019

Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що використати право на податкову знижку за підсумками 2018 року громадяни можуть по 31 грудня (включно) 2019 року, подавши Декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи. До податкової знижки можна включати витрати,що фактично здійснені платником податку протягом звітного податкового року та підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Нагадуємо, що правом на отримання податкової знижки можуть скористатися платники податків, які сплачували проценти за іпотечним кредитом, перераховували благодійні внески неприбутковим організаціям, оплачували за навчання своє або своїх дітей, страхували себе та свою родину, сплачували кошти за переобладнання транспортного засобу на альтернативні види палива.

Порядок врахування сум ПДВ у реєстраційній сумі за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН

Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі — ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума). SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних (далі – ПН) та розрахунках коригування до таких податкових накладних (далі – РК), зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між: ● сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та ● сумами ПДВ, зазначеними платником податку в ПН, що складені за такими операціями (в тому числі ПН, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та РК до них, зареєстрованих у ЄРПН. Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Отже, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН ПН та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких ПН, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у ПН, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника ПДВ зменшується на суму ПДВ, зазначену в ПН, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН. Після реєстрації таких ПН в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку ПН, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН.

ФОП – платники єдиного податку не мають права здійснювати торгівлю тютюновими виробами

Спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ). Відповідно до п.п. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема ФОП, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин). Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну. Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Роздрібна торгівля, зокрема тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481). Разом з цим, відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, ФОП, які здійснюють продаж підакцизних товарів, зокрема тютюну, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначена діяльність може здійснюватися на загальній системі оподаткування, за умови отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку.

Офіційне оформлення трудових відносин забезпечує майбутнє кожного працюючого

Трудові відносини з працівником регулюються Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі — КЗпП). Відповідно до статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, та строковим, що укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін або на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудові відносини між громадянином, який наймається на роботу, та роботодавцем (юридичною або фізичною особою – підприємцем) оформлюються у письмовій формі. При укладенні трудового договору з працівником може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю, тобто обмеження трудових прав у тому числі на оплату праці, на соціальний захист тощо не допускається. Неоформлення трудового договору призводить до виплати «тіньової» заробітної плати, а відсутність легальної заробітної плати – це відсутність соціальних гарантій, передбачених законодавством України, тобто офіційно неоформлений працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому. Отже, наймані працівники мають бути зацікавлені в офіційному оформленні трудових відносин і не погоджуватись на працю без укладання трудового договору з роботодавцем.

Термін, протягом якого новоствореним установам та організаціям необхідно подати заяву з метою отримання статусу неприбуткових

Нормами абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 440) встановлено: ● для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня. Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку). Отже, з метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.

Підприємство продає автомобіль фізичній особі. Коли оподатковувати податком на доходи фізичних осіб?

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Отже, якщо продаж автомобіля здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна. Якщо при продажу автомобіля юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у такої фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки. Зазначена норма передбачена п.п. «е» п.п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу.

Відповідальність за несвоєчасну сплату (несплату) частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок № 138). Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. 3 Порядку № 138). Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено, зокрема, на Державну податкову службу. Нормами п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України. Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, то до такого платника застосовується відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 ПКУ, та пені відповідно до положень п. 129.4 ст. 129 ПКУ. Крім того, згідно зі ст. 163² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою також накладення штрафу на посадових осіб.

Разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівникам, не є об’єктом оподаткуванням військовим збором

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2019 році не перевищує 2690,00 грн. (у 2018 році – 2470,00 грн., у 2017 році – 2240,00 грн.), а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах. Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ. У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ. Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році – 2690,00 грн., у 2018 році – 2470,00 грн., у 2017 році – 2240,00 гривень). При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах. Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 132.02).

Особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну

При придбанні пального суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, через АЗС чи АГЗС за готівку через свого представника, особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну на такого суб’єкта господарювання та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН). При придбанні пального представник суб’єкта господарювання повинен надати документ, який підтверджує його повноваження. Суб’єкт господарювання як зареєстрований платник акцизного податку з реалізації пального на всі обсяги витраченого для власних виробничих потреб пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД витраченого пального та зареєструвати її в ЄРАН. Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 231.4 ст. 231 ПКУ). За допомогою запровадженої системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) ведеться автоматизований облік у розрізі платників податку, зокрема, обсягів реалізованого пального, в тому числі обсягів пального, використаного для власного споживання, та сум сплаченого акцизного податку з цих обсягів. СЕАРП та СЕ дає можливість контролювати в автоматичному режимі здійснення платником податку операцій обігу та реалізації, зокрема, пального всередині країни, а акцизна накладна є обов’язковим електронним документом, який складається при всіх операціях з реалізації, зокрема, пального на внутрішньому ринку та реєструється у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН). Статтею 231 ПКУ встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації, зокрема, пального та їх реєстрації в ЄРАН. Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПКУ платник податку при реалізації, зокрема, пального, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством електронного підпису уповноваженої платником особи. Отже, при придбанні пального суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, через АЗС або АГЗС за готівку через свого представника, особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну на такого суб’єкта господарювання та зареєструвати її в ЄРАН. При придбанні пального представник суб’єкта господарювання повинен надати документ, який підтверджує його повноваження. Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги, зокрема, пального, використаного для власного споживання (абзац другий п. 231.1 ст. 231 ПКУ). Отже, суб’єкт господарювання як зареєстрований платник акцизного податку з реалізації пального на всі обсяги витраченого для власних виробничих потреб пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД витраченого пального та зареєструвати її в ЄРАН. Такий облік отриманого та реалізованого (витраченого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення реалізованого (витраченого) пального над отриманим. При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у платника податку не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ. Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 116.13.01).

Увага! Змінюються бюджетні рахунки

Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє про заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів. Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснено Казначейством з 1 жовтня 2019 року. Таким чином, починаючи з 1 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

При здійсненні продажу підакцизних товарів ФОП не може бути платником єдиного податку

Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ). Відповідно до пп. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема фізичні особи — підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин). Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну. Відповідно до ст. 1 розд. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон N 481), зі змінами, тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Відповідно до ст. 15 Закону N 481 роздрібна торгівля, зокрема тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Разом з цим, відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа — суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ). Отже, фізичні особи — підприємці, які здійснюють продаж підакцизних товарів, зокрема тютюну, не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої групи, зазначена діяльність може здійснюватися на загальній системі оподаткування, за умови отриманням ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку.

Неправильно вказаний ІПН покупця у ПН: як виправити в декларації з ПДВ?

У випадку зазначення «невірного» індивідуального податкового номера (далі — ІПН) при складанні податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку — продавець з метою виправлення допущеної помилки має право скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної (з «невірним» ІПН), який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг. В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ. Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання податкової накладної з «невірним» ІПН. Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню у податковій звітності з ПДВ не підлягає. Виправлення неправильно вказаного ІПН покупця необхідно здійснити методом сторно в додатку 5 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ.

Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *