До уваги громадян, які несвоєчасно сплатили земельний податок
Усім громадянам, які повинні сплатити земельний податок у 2018 році, органами фіскальної служби були направлені податкові повідомлення – рішення (далі повідомлення). Сплатити податок необхідно було протягом 60 днів з дня вручення такого повідомлення. Більшість громадян – платників своєчасно виконали свій обов’язок по сплаті земельного податку. Але є й такі, які зволікають зі сплатою податку з різних причин і до сьогодні ще не перерахували його до бюджету. Такі громадяни потрапили до переліку боржників. А це призводить до нарахування штрафів та пені. У разі, якщо у власності (користуванні) перебуває земельна ділянка і громадянин не відноситься до пільгової категорії, а повідомлення не надходило, слід звернутися до Центру обслуговування платників за місцем знаходження земельної ділянки і з’ясувати чи нараховувався земельний податок. До органу фіскальної служби слід завітати і тим громадянам, які змінили місце реєстрації. Можливо, що таким землевласникам були направлені повідомлення за попередньою адресою. В такому випадку поштовим відділенням повідомлення повернулося до фіскального органу з відміткою про відсутність платника за вказаною адресою. Крім того, звертаємо увагу громадян на зміну з 11 вересня п.р. бюджетних рахунків, зокрема на які зараховується земельний податок. Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на суб – сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» в розділі «Бюджетні рахунки». Сплачені кошти на неправильні реквізити бюджетних рахунків не зараховуються до бюджету, а повертаються казначейством до банківських установ. З метою уникнення виникнення податкового боргу та нарахування штрафних санкцій пропонуємо громадянам, які сплатили податок після 11 вересня п.р., звернутися до фіскального органу для проведення звірки стану розрахунків з бюджетом.
Харківська митниця інформує: де можна здійснити митне оформлення авто на євро номерах
У зв’язку з набранням чинності законів України стосовно оформлення транспортних засобів на євро номерах, Харківська митниця ДФС інформує, що на цей час митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється на митному посту «Харків-автомобільний». Однак, у зв’язку з очікуванням збільшення бажаючих здійснити митне оформлення автомобілів іноземної реєстрації на період дії цих законів, таке оформлення буде здійснюватися також на митному посту «Харків-Центральний». Для здійснення митного оформлення, а також отримання необхідної інформації та консультацій рекомендуємо звертатися: Митний пост «Харків-автомобільний»: адреса – м.Харків, вул. Академіка Павлова, 88; контактний телефон – (057)766-08-55 Митний пост «Харків-Центральний»: адреса – м.Харків, вул. Клочківська, 370; контактний телефон – (057)337-66-92
Система E-Receipt запроваджена у тестовому режимі
ДФС запроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, в основу розробки якої покладено принцип обов’язкової он-лайн реєстрації чеків на сервері ДФС. Функціонал системи передбачає можливість використання суб’єктами господарювання у якості пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, смартфони, планшети, персональні комп’ютери. Під час тестування суб’єкти господарювання через приватну частину Електронного кабінету в режимі он-лайн можуть зареєструвати тестові каси, використовуючи безкоштовне клієнтське програмне забезпечення, здійснити її он-лайн фіскалізацію, сформувати та фіскалізувати електронний чек, додавши штрих-код товару, та передати чек покупцеві у вигляді QR-коду, що містить всю інформацію про здійснену розрахункову операцію.
До уваги платників! Дотримуйтеся порядку заповнення документів при розрахунках з бюджетом
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу на необхідність правильного заповнення платіжних документів на сплату податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску. Слід враховувати, що за правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків. Тому, з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог Порядку заповнення документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.07.2015 року № 666 (далі Порядок). Згідно з Порядком в полі № 3 розрахункового документа обов’язково зазначається податковий номер платника податків. Тобто, у разі перерахування платником податку за себе у цьому полі ставиться його особистий податковий номер. Крім того, у вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати. Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу № 666.
ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ !
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що з 1 грудня 2018 року вступає в дію наказ Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 (далі – наказ № 763). Наказом № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), а також до Порядку заповнення податкової накладної. Згідно з пунктом 4 наказу № 763, цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування (опубліковано 06.11.2018), крім абзацу другого пункту 6 та пункту 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року. Наголошуємо, що з 01 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування.
Щодо визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування
Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2018 № 887 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування. Зокрема, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу. Так, вимоги підпунктів 140.5.4 і 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку на прибуток підприємств до операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Кодексу. Також вимоги цих підпунктів не застосовуються платником податку, якщо операції не є контрольованими та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту. Отже, для виконання вимог абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу платнику податку необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі, якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, платник податку повинен: — виконати процедуру підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 Кодексу, і у разі, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»; — або здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг. Для виконання вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу платнику податку також необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, та сума витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат по нарахуванню, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному. Правила контролю за трансфертним ціноутворенням контрольованих операцій визначено статтею 39 Кодексу. Одним з критеріїв визнання операцій контрольованими є одночасне виконання таких умов: — річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; — обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу). Отже, для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції. Таким чином, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 Кодексу обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому п.п. 140.5.4 і п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік.
Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єкту господарювання необхідно подати заяву
Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єкту господарювання необхідно подати заяву на отримання відповідної ліцензії та копію платіжного доручення про сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку. Згідно зі ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензія, зокрема, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами видається за заявою суб’єкта господарювання. При цьому п.п. 3.10 п. 3 наказу Державної фіскальної служби України від 24.10.2014 № 213 «Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» передбачено, що внесення інформації до ліцензії про сплату чергового щоквартального платежу структурним підрозділом головного управління здійснюється на підставі поданої заявником копії платіжного документа. Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється (ст. 15 Закону № 481). Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла (ст. 15 Закону № 481).
До доходу фізичної особи — підприємця єдинника не включається сума коштів, отримана нею у вигляді гранту
У разі отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм), така сума коштів не включається до доходу платника єдиного податку фізичної особи – підприємця. Сума коштів у вигляді гранту, одержана фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку від іноземних фондів не включається до доходу такої фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку. Водночас, дохід отриманий цією фізичною особою включається до складу її загального оподатковуваного доходу (ст. 164 ПКУ). Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ). Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант — це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.
До уваги платників!
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що з 02.07.2018 змінено реквізити усіх рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих бюджетів. З оновленими рахунками можна ознайомитися на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» розділ «Бюджетні рахунки» підрозділ «Діючі рахунки». Рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2018 році, які відкриті за МФО 851011 (ГУ ДКСУ у Харківській області), закриті 11.09.2018. Кошти, які сплачені платниками після 11.09.2018 на рахунки за МФО 851011, повернені до установ банків органами держказначейства. Перевірити стан розрахунків за бюджетом можна через «електронний кабінет платника податків» або звернутись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси).
Визначення обсягу залишків пального, на який виробники пального мають право зареєструвати акцизні накладні
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 232.3 ст. 232 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платник акцизного податку (далі – податок) має право зареєструвати акцизні накладні (далі – АН) та/або розрахунки коригування (далі – РК), а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (∑АНакл), обчислений за такою формулою: ∑АНакл = ∑АНаклОтр +∑АМитн + ∑ЗаявкиПоповн – ∑КоригЗаявкиПоповн – ∑АНаклВид – ∑Втрат, де: • ∑АНаклОтр – загальний обсяг пального за отриманими платником податку АН, зареєстрованими в ЄРАН, та РК таких АН, зареєстрованими в ЄРАН; • ∑АМитн – загальний обсяг пального, ввезеного на митну територію України, оформленого належним чином митними деклараціями, з якого сплачено акцизний податок; • ∑ЗаявкиПоповн – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального; • ∑КоригЗаявкиПоповн – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується попередньо збільшений обсяг залишку пального; • ∑АНаклВид – загальний обсяг пального за виданими платником податку АН, зареєстрованими в ЄРАН, та РК до таких АН, зареєстрованими в ЄРАН; • ∑Втрат – загальний обсяг пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, що засвідчені відповідним актом втрати, псування чи знищення пального. Платник податку має право, шляхом надіслання запиту до ДФС, отримати інформацію щодо обсягів залишків пального, на які має право зареєструвати АН та/або РК в ЄРАН у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД. Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання – виробники пального визначають обсяг залишків пального, на який вони мають право зареєструвати АН в ЄРАН при реалізації виробленого товару шляхом надсилання запиту до ДФС за формою J1302701.
Право уповноваженої особи подати за фізособу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ). Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ (п. 19.3 ст. 19 ПКУ). Статтею 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами). Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦКУ). Згідно із ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей. Отже, уповноважена особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Четверта група єдиного податку: строки сплати податкового зобов’язання
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: ● у I кварталі – 10 відсотків; ● у II кварталі – 10 відсотків; ● у III кварталі – 50 відсотків; ● у IV кварталі – 30 відсотків. Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, та в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ). Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Офіційно оформлені трудові відносини – захист соціальних гарантій громадян
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу ДФС. Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме: ► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника; ► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів); ► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; ► відсутність права на оплату листків непрацездатності ► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи. Отже, для оформлення нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: ► укласти в письмовій формі трудовий договір; ► оформити наказ про прийняття на роботу; ► повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу до початку трудових відносин (форма повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»). Звертаємо увагу, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – Розпорядження № 649-р) Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування проводяться комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Розпорядженням № 649-р передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці.
Про внесення змін до Податкового кодексу України та Митного кодексу України щодо ввезення легкових транспортних засобів
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що 25.11.2018 набрали чинності Закони України від 08 листопадв 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змiн до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобiв» (далі – Закон № 2611) та № 2612-VIII «Про внесення змiн до Митного кодексу України та деяких iнших законодавчих актiв України щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України» (далі – Закон № 2612). Зокрема, Законом № 2611 п.п. 215.3.5¹ п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) викладено у такій редакції: «автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД: ● ставка (далі – Ставка) акцизного податку (далі – податок) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: ■ Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік, де — Ставка базова – ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу: ► з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) – 50,0; ► з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100,0; ► з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75,0; ► з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150,0; — К двигун – коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів; — К вік – коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15). Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів. Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома), 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку». Підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 20 такого змісту: «тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» ставки податку для транспортних засобів, зазначених у п.п. 215.3.5¹ п. 215.3 ст.і 215 ПКУ (крім транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00, 8703 90 10 10, 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5. Встановлений п. 20 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ коефіцієнт застосовується для легкових транспортних засобів, що використовувалися, які ввозяться на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу». Також, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 49 такого змісту: «здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених п. 9³ розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від відповідальності, передбаченої п. 206.16 ст. 206 та п. 218.3 ст. 218 ПКУ, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту». Крім цього, Законом № 2612 внесено зміни до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-V із змінами та доповненнями щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України. Закони № 2611 та № 2612 опублiковано в офіційному виданні «Голос України» від 24.11.2018 № 223.
Оновлено реєстр форм електронних документів
ДФС України станом на 22.11.2018 оновила Реєстр форм електронних документів (далі – Реєстр). Так, зокрема, у Реєстрі розміщено нові форми податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної (J1201110, J1201210), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763. Оновлений Реєстр розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/154157.html
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права на пільги щодо сплати земельного податку
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку (далі – податок) звільняються інваліди першої і другої груп, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: ● для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; ● для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; ● для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; ● для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; ● для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Отже, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.
Кваліфікований сертифікат: як перевірити термін дії
Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката можна за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо статусу сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші. Детальну інформацію про кваліфікований сертифікат можна переглянути, обравши пункт «Детальна інформація».
Обчислення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Згідно з п.п. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України. Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.2 ст. 254 ПКУ). Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 ПКУ. Згідно із п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії. У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії. Інші платники рентної плати сплачують рентну плату, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Платникам податку на прибуток підприємств про податкові різниці
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. У ситуації, якщо платник податку за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що перевищував 20 млн грн і подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітний квартал, півріччя, три квартали та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (20 млн грн) має право задекларувати у річній Декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік. Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали не подаються. На підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.
З 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг
Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233» передбачається, що з 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг. https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-27-grudnya-2010-r-1233 Так, Постановою КМУ №891 визначено, що суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про їх суми у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України. Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані: — код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФС; — сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); — строк користування податковою пільгою у звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами; — сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням. Облік податкових пільг ведеться контролюючими органами на підставі податкової звітності. Постанова № 891 набирає чинності з 1 січня 2020 року. Отже, передбачається скасування з 2020 року для суб’єктів господарювання обов’язку подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг. Облік сум податкових пільг буде здійснюватись контролюючим органом на підставі інформації, відображеної в поданій такими суб’єктами господарювання податковій звітності.
Підприємство оплатило підвищення кваліфікації працівника. Чи оподатковувати податком на доходи таку суму?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається і, як наслідок, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом. Тобто, витрати на підвищення кваліфікації працівника не оподатковується в тому випадку, якщо таке підвищення кваліфікації (перепідготовка) передбачається законодавством. Сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку відображається у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «158». Зазначена норма передбачена п.п.165.1.37 ст. 165 Податкового Кодексу.
Як новоствореному житлово-будівельному кооперативу отримати статус «неприбутковості»?
Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткова організація повинна подати до фіскального органу за її основним місцем обліку: — реєстраційну заяву за формою 1-РН (дод. 1 до Порядку №440 від 13.07.2016); — засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 № 755-IV); — житлово-будівельні кооперативи, крім, копії установчих документів, подають також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів, організації вищого рівня, подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня. До неприбуткових організацій включаються тільки юридичні особи, відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру. Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації. Отже, з метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або фіскальному органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації. Зазначена норма передбачена п. 4 та п. 6 «Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру», затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.
Підприємство оплатило лікування свого працівника. Чи оподатковувати такі кошти?
До загального оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок його роботодавця. Ці норми застосовуються роботодавцем фізичної особи лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування. Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, патологічного стану), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану. Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (пп. 1.7 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу). Дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів роботодавця, у Податковому розрахунку за формою 1ДФ відображається за ознакою доходу «143». Тобто, незважаючи на те, що зазначена допомога не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, її необхідно відобразити у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу «143». Матеріальна допомога разового характеру, що надається роботодавцем окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами на оплату, зокрема, лікування не є базою нарахування єдиного внеску (п. 14 розд. I постанови КМУ «Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок» від 22.12.2010 № 1170).http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.
Перевірити фіскальний чек РРО можливо в базах ДФС
На веб-порталі ДФС у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій до ДФС. https://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність в базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства. За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність фіскального чека в інформаційних базах ДФС, фіскальними органами проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. Також зазначена інформація використовується і при здійсненні контролю за дотриманням вимог законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції. Тож суб’єктам господарювання варто взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства.
Оподаткування спадщини, яку отримав неповнолітній не від члена сім’ї І-ІІ ступеня споріднення
Об’єкти дарування у вигляді нерухомого та рухомого майна, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються. За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою. Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття ними цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу. Враховуючи вищевикладене, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунку (спадщини), повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відсотків вартості будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями.
До уваги ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що п. 6.8 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мін фіну України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця, відповідно до розд. IV ПКУ. Взяття на облік за неосновним місцем обліку приватного нотаріуса може бути здійснене на підставі заяви за ф. № 5-ОПП, поданої нотаріусом відповідно до п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця. Взяття на облік за неосновним місцем обліку також може бути здійснене на підставі: — повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, в разі зазначення у повідомленні контролюючого органу, у якому платник податків бажає стати на облік за неосновним місцем обліку. — заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку. У разі, якщо платник зазначив контролюючий орган, у якому він бажає стати на облік за неосновним місцем обліку у повідомленні за ф. № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, він звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.Тобто, якщо місце проживання платника податку не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до ДПІ за основним місцем обліку заяву за ф. № 5-ОПП з оновленою інформацією про робоче місце або повідомлення за ф. № 20-ОПП про зміну даних про об’єкт оподаткування. Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом 10-ти робочих днів після зміни місцезнаходження подати один із наступних документів: — заяви за ф. № 17-ОПП яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку; — повідомлення за ф. № 20-ОПП яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку; — заяву за ф. № 5-ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У який термін до органу ДФС надається ліквідаційний баланс юридичної особи?
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що част.5 ст. 14 розд.ІУ Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом № 996, публікує його протягом 45 днів після затвердження. Відповідно до част.8 ст. 111 ЦКУ ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (част.11 ст. 111 ЦКУ). Тобто, до моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. Комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) платника податків складається ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс. У ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу. До органу ДФС подається тільки один ліквідаційний баланс – на дату прийняття рішення про ліквідацію у вигляді комплекту річної фінансової звітності, та за наявності копії передавального акта або розподільчого балансу.
Платники податків, які нараховують доходи фізичним особам за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зобов’язані стати на облік до фіскального органу за місцезнаходженням орендованої земельної ділянки
У зв’язку зі змінами, внесеними до статті 168 Податкового Кодексу Законом України від 10.07.2018 №2497, який набув чинності з 15.08.2018року, податковий агент, зокрема, самозайнята особа, яка здійснює нарахування (виплату) доходів фізичній особі у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості). Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу, податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, самозайняті особи, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичних осіб з доходів, що виплачуються таким особам, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ. Тобто, податковий агент, зокрема, самозайнята особа, яка здійснює нарахування (виплату) доходів фізичній особі у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, починаючи з 15.08.2018 сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості). Згідно з п.63.3 ст.63 ПКУ, платники податків, у тому числі самозайняті особи, які здійснюють нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичним особам, підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням, зокрема, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, тобто, зобов’язані стати на облік до органу фіскальної службиза місцезнаходженняморендованої земельної ділянки сільськогосподарського призначенняза неосновним місцем обліку. Пунктом 7.2 розд.УІІ Порядку №1588 визначено, що для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник зобов’язаний протягом 10 робочих днів після відкриття об’єктів, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. 17-ОПП (додаток9). Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Реєстру самозайнятих осіб. Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф.20-ОПП (додаток10), поданого платником відповідно до розд.УІІІ Порядку №1588, та якщо у такому повідомленні платник визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування. Пунктом 8.2 розд.УІІІ Порядку №1588 визначено, що об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають зобов’язання щодо сплати податків та зборів. У разі, якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта – п.8.3 розд.УІІІ Порядку №1588. Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф.20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків – п.8.4 розд.УІІІ Порядку №1588. Отже, платники податків, у тому числі самозайняті особи, які здійснюють нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичним особам, зобов’язані стати на облік за неосновним місцем обліку відповідно до Порядку №1588.
Про прийняття працівника на роботу можна повідомити органи фіскальної служби засобами електронного зв’язку
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: -засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб; — на паперових носіях разом з копією в електронній формі; — на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.
Довідка про відсутність заборгованості з платежів: як отримати (в тому числі в електронному вигляді)
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733). Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі — Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Заява подається платником: — у паперовій формі — до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган); — в електронній формі — на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Заява повинна містити, серед іншого: — обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; — найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії. З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 301.08).
Відрядження відбулося: відображаємо у податковому кредиті чеки з сумою обмеження
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку); в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, до податкового кредиту включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг за кожен день перебування особи у відрядженні по яких сукупно не перевищує 200 гривень (без урахування податку).
Чи можна платнику отримати квитанції про надсилання електронних документів та за який період
Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. Відповідно до п. 42.1 прим. 1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі. Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка, зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти). Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів. Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету. Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності». За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем. Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.4 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Дохід отримано в одному місяці, а витрати пов’язані з його отриманням в іншому: як заповнити Книгу обліку доходів і витрат
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, визначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 177.10 ст. 177 ПКУ). Нагадаємо, що Порядок ведення Книги фізичними особами — підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 (далі – Порядок). Відповідно до п. 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Підпунктом 2 п. 6 Порядку визначено, що у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» Книги відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). У графі 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)» Книги відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня. Враховуючи викладене вище, якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов’язані з його отриманням понесені у наступному, то фізична особа — підприємець за підсумком дня по факту отримання доходу/понесення витрат (на підставі первинних документів) відповідно заповнює графу 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» та графу 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)» Книги.
Неповнолітня дитина отримує подарунок (спадщину) – батьки подають декларацію
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини. За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Відповідно до п.п. 14.1.263 Податкового кодексу України членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені., а членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Згідно з п. 179.6 ст. 179 ПКУ обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника — щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою. Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу. Враховуючи вищевикладене, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунку (спадщини) від особи не першого/другого ступеня споріднення, повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб, відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
З 1 грудня 2018 року деякі соціальні стандарти зазнають змін
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що вже з 1 грудня, згідно ст. 7 Закону «Про Державний бюджет на 2018 рік», зросте прожитковий мінімум. Водночас збільшаться й інші види прожиткового мінімуму. Законом установлено прожитковий мінімум на одну особу у 2018 році у розрахунку на місяць у розмірі: з 1 грудня — 1853 грн. Для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до шести років: з 1 грудня — 2 027 грн.; для працездатних осіб: з 1 грудня — 1 921 грн.; для осіб, які втратили працездатність: з 1 грудня — 1 497 грн. Водночас, у регіональній фіскальній службі наголошують, мінімальна заробітна плата станом на 01.12.2018 р. не змінюється і становить 3723 грн на місяць (або 22,41 грн у погодинному розмірі). Та, звертають увагу платників податків на те, що залишаються незмінними при нарахуванні та сплаті єдиний податок, ЄСВ та податкова соціальна пільга.
Стоп корупція!
Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу громадян, з метою упередження проявів корупції, в Державній фіскальній службі України діє інтерактивний антикорупційний сервіс «Пульс». На телефон якого 0-800-501-007 (напрямок 4) — можна цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників відомства. Не будьте байдужими, проявляйте громадську свідомість та відразу повідомляйте про будь-які антикорупційні прояви, з якими ви зіткнулися. Разом здолаймо корупцію!
Оплатили за лікування свого працівника: що з формою №1ДФ та оподаткуванням?
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області розповідає, що до загального оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок його роботодавця.Ці норми застосовуються роботодавцем фізичної особи лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування.Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, патологічного стану), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що н е включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (пп. 1.7 п.16-1 підрозд. 10 розд ХХ ПКУ).Дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів роботодавця, у Податковому розрахунку за формою № 1-ДФ відображається за ознакою доходу «143». Тобто, незважаючи на те, що зазначена допомога не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, її необхідно відобразити у Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ознакою доходу «143». Матеріальна допомога разового характеру, що надається роботодавцем окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами на оплату, зокрема, лікування не є базою нарахування єдиного внеску (п. 14 розд. І постанови КМУ від 22.12.2010р. № 1170 «Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок»). Зазначена норма передбачена пп.165.1.19 ПКУ.
Потрібно подати уточнюючу форму №1ДФ: який алгоритм?
Уточнююча форма №1ДФ подається на підставі інформації з попередньої поданої форми і містить інформацію лише про рядки та реквізити, які уточнюються (п. 4.4 розділу ІV Порядку №4). Для вилучення одного помилкового рядка з попередньої введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 зазначити «1» – на виключення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 зазначити «0» – на введення рядка. Якщо коригування доходів проводиться щодо одного працівника, то в уточнюючій формі №1ДФ зазначаються два рядки, один – на вилучення даних по ньому, другий – на введення. Стосовно фізичних осіб, щодо яких інформацію з доходів і податків було відображено у попередньму звіті, що уточнюється, правильно, інформація не вноситься. Уточнююча форма подається лише на тих осіб, щодо яких було допущено помилку.У разі коли необхідно уточнити інформацію щодо всіх фізичних осіб, то аналогічно щодо цих працівників зазначаються два рядки на виключення та на введення. Номер за порядком в таких випадках не має значення, головним показником у звітності є РНОКПП.
Припинити свою діяльність ФОП може тільки у разі візиту до держреєстратора
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує: фізичні особи – підприємці (ФОП) втрачають статус підприємця лише з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності підприємець повинен подати сам за себе звіт за формою №Д5 із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. При цьому термін сплати зобов’язань, визначених ФОП, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно ЄСВ необхідно сплатити до дати подання Звіту включно. Зняття з обліку ФОП фіскальними органами здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
Фізособа-«єдинник» не заповнює Книгу обліку доходів при готівкових розрахунках: які штрафи?
Відповідно до пп. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі — Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) (або розрахункових книжок), визначено в п. 11 розд. II Положення № 148. Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки — це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат. Книга обліку доходів і витрат — документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України (пп. 14 п. 3 розд. I Положення № 148). Згідно з пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книги обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат (пп. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ). Форми книги обліку доходів, книги обліку доходів і витрат та порядок їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579. Абзацом третім ст.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами і доповненнями (далі – Указ № 436) передбачена відповідальність за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Таким чином, виходячи з вимог законодавства, фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку повинні забезпечити щоденне за підсумками робочого дня у хронологічному порядку відображення отриманих доходів, у тому числі у готівковій формі, в книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат). Порушення зазначеної вимоги вважається неоприбуткуванням (неповним та/або несвоєчасним) оприбуткуванням готівки. За це порушення передбачена відповідальність у п’ятикратному розмірі несвоєчасно оприбуткованої суми відповідно до норм Указу № 436.
Орендуєте авто у фізособи: як відобразити в формі №1ДФ?
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV ПКУ, пп. 163.1.1 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ПКУ). До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються відповідно до пп. 164.2.20 ПКУ інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, якою визначено перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Отже, оскільки доходи, нараховані фізичній особі за надання в оренду рухомого майна, оподатковуються на загальних підставах як інші доходи, то у формі №1ДФ вони зазначаються за ознакою доходу «127».
Виробляєте продукцію з давальницької сировини: чи є податкові наслідки?
Особливість операцій з давальницькою сировиною полягає у тому, що передавальна сторона зберігає за собою право власності на вихідну сировину або матеріали, що передано в переробку, і також на готову продукцію, отриману в результаті переробки, а переробник лише надає послуги з переробки. Операції з запасами, які підприємство передає іншому суб’єкту господарювання для переробки, обробки чи доопрацювання, по своїй суті належать до підрядних робіт та регламентуються гл. 61 ЦКУ. Пп. 14.1.41 ПКУ встановлено, що давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі. Операція з давальницькою сировиною – операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20% загальної вартості готової продукції (пп. 14.1.134 ПКУ). Згідно з пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Враховуючи те, що при здійсненні операцій із давальницькою сировиною перехід права власності на таку сировину не відбувається, то вартість такої давальницької сировини не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств як виконавця так і замовника і, як наслідок, не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.
У самозайнятої особи змінилося робоче місце: які документи подавати до ДФС?
Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев зазначає, що якщо місце проживання платника податку не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до ДПІ за основним місцем обліку заяву за ф. №5-ОПП з оновленою інформацією про робоче місце, або повідомлення за ф. №20-ОПП про зміну даних про об’єкт оподаткування. Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом десяти робочих днів після зміни місцезнаходження місця подати один із наступних документів: заяву за ф. №17-ОПП яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку; повідомлення за ф. №20-ОПП яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку; заяву за ф. №5-ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого орану за основним місцем обліку.
До уваги платників!
Державним підприємством «Сервісно-вивидавничий центр» для платників податків, зборів, платежів за участю фахівців Державної фіскальної служби України на 2018 рік, з метою роз’яснення суб’єктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства 7 грудня 2018 року у м. Києві відбудеться Зовнішньоекономічний форум на тему: «Податки. Валюта. BEPS», початок форуму о 9-30 (початок реєстрації з 08-30.)
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області
