Новини Центральної ОДПІ Харкова

Увага! ГУ ДФС у Харківській області повідомляє про відкриття нових рахунків для зарахування надходжень

 Нові рахунки починають діяти з 03.01.2019 року. Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє про відкриття нових рахунків для зарахування надходжень по: КБК 11010501 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню; — КБК 11011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; КБК 19011000 Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення. Також змінені бюджетні рахунки за КБК 19010400 Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк 

З 1 січня 2019 року нарахована зарплата не може бути меншою за 4173 грн

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу роботодавців, що виплата заробітної плати найманим працівникам повинна бути на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму. Розмір мінімальної заробітної плати визначено Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік», який набрав чинності 1 січня 2019 року. Так, мінімальна зарплата на 1 січня 2019 року становитиме: у місячному розмірі – 4 173 грн; у погодинному розмірі − 25,13 гривень. Отже, з 1 січня 2019 року роботодавцем заробітна плата не може нараховуватися жодному найманому працівнику менше 4 173 грн за відпрацьований повний місяць. Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям.

З 1 січня стартувала деклараційна кампанія – 2019

З початку 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року. Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором): — особисто або уповноваженою на це особою; — надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; — засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна. Звертаємо увагу, що у 2018 році до Кодексу внесені зміни, якими розширено коло платників, які зобов’язані та/або мають право подати декларацію. Так, зобов’язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені Кодексом податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб — платників єдиного податку четвертої групи. Протягом 2019 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати: на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення; у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених Кодексом.

Основні соціальні показники бюджету — 2019

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що з 01 січня 2019 року набирає чинності Закон України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон). Законом встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року — 1853 гривні, з 1 липня — 1936 гривень, з 1 грудня — 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року — 1626 гривень, з 1 липня — 1699 гривень, з 1 грудня — 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року — 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2218 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2019 року — 1921 гривня, з 1 липня — 2007 гривень, з 1 грудня — 2102 гривні; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року — 1497 гривень, з 1 липня — 1564 гривні, з 1 грудня — 1638 гривень. Законом встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі — з 1 січня 4173 гривні; у погодинному розмірі — з 1 січня 25,13 гривні.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців у 2019 році

Відповідно до Закону про Державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року встановлено нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, що відповідно впливає на фіксовані ставки єдиного податку для фізичниз осіб-підприємців. Згідно ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, тобто до 192,10 грн; 2) для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019 року, тобто до 834,60 грн. Нагадуємо, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу (у разі сплати ПДВ) або 5 відсотків. А для четвертої групи (виключно підприємці-сільгоспвиробники) ставка податку встановлюється в залежності від кількості використовуваних сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду

Підприємці-спрощенці при реалізації лікарських засобів з 1 січня 2019 року зобов’язані застосовувати касову техніку

З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Відповідно,  абзац четвертий пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, який зобов’язує використовувати реєстратори розрахункових операцій єдинників, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення». Крім того, відповідні зміни внесено до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому зазначено, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та/або забезпечення таких процесів. Враховуючи вищезазначене, з 1 січня 2019 року фізичні особи підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягу доходу.

Новації в оподаткуванні страховиків

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що 01.01.2019 набули чинності зміни, внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно оподаткування доходу страховиків. Так, фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств страховика з 01.01.2019 збільшується на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п.п. 141.1.3 п. 141.3 ст. 141 ПКУ).

Нарахування пені: зміни 2019 року

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» вніс зміни, зокрема до ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності 01.01.2019. Так, нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ). На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Норми визначені п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо контрольованих операцій. Так, відповідно до внесених змін, з 01.01.2019 під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов зіставних операцій з умовами контрольованої операції також можуть враховуватися характеристики активів, використаних сторонами у контрольованій операції, зокрема, але не виключно: ►тип активу (виробниче обладнання, нематеріальні активи, фінансові активи тощо); ► природа активу (вік, ринкова вартість, розташування, наявність прав захисту тощо). Визначення та аналіз впливу нематеріальних активів на умови контрольованої та зіставних операцій здійснюються з урахуванням, зокрема, але не виключно: ● юридичного володіння нематеріальними активами та договірних умов їх використання; ● категорії та характеристики нематеріальних активів (ексклюзивність, ступінь і тривалість правового захисту, географічна сфера застосування, термін корисного використання, стадія розробки тощо); ● договірної та фактичної діяльності сторін, пов’язаної з розробкою, вдосконаленням, підтримкою, захистом і експлуатацією таких активів. Норми визначені п.п. 39.2.2.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення (п.п. 39.2.2.10 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ). Якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, зокрема, враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін (п.п. 39.2.2.11 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Щодо змін в оподаткуванні бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів

З 01.01.2019 набрали чинності норми Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), відповідно до яких оподаткування бензинів авіаційних (код 2710 12 31 00 згідно з УКТ ЗЕД) та палива для реактивних двигунів (коди 2710 12 70 00, 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД) при їх ввезенні на митну територію України або реалізації вироблених в Україні здійснюється зі сплатою акцизного податку за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10. Такий підвищувальний коефіцієнт не застосовується у випадку, коли імпортер бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі – імпортер) або виробник бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі – виробник) видав податковий вексель відповідно до пункту 229.8 статті 229 Кодексу. Порядок видачі та погашення податкового векселя визначено пунктом 229.8 статті 229 Кодексу, яким, зокрема, передбачено, що ввезення на митну територію України або реалізація вироблених в Україні бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів може здійснюватися зі сплатою акцизного податку за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10 за умови оформлення податкового векселя. Такий вексель видається на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг ввезених на митну територію України або вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10. Імпортер оформлює податковий вексель у трьох примірниках, а виробник – у двох примірниках. Перший примірник подається контролюючому органу (векселедержателю) за місцезнаходженням імпортера або виробника, другий примірник залишається імпортеру або виробнику, а третій примірник подається контролюючому органу за місцем митного оформлення таких бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів. Отже, для взяття на облік податкового векселя векселедавець оформляє перший примірник на вексельному бланку, придбаному векселедавцем у банку, другий та третій (для імпортера) – на копії вексельного бланка, що мають однаковий з першим примірником номер, кожен примірник податкового векселя оформляється окремо, записи в них повинні бути тотожними. Після авалювання банком такого векселя векселедавець подає контролюючому органу (векселедержателю) за своїм місцезнаходженням всі примірники податкового векселя.

Оновлено Довідники податкових пільг

ДФС України оприлюднила Довідник податкових пільг № 91/1, що є втратами доходів бюджету, та Довідник інших податкових пільг № 91/2 станом на 01.01.2019. Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати за землю, акцизного податку, податку на нерухоме майно, інших місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг. Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/dovidniki-/54005.html

Затверджено Зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 01.11.2018 № 866, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.11.2018 за № 1329/32781 (далі – Наказ № 866), внесено зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015   № 859 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами. Зміни внесено відповідно до вимог Закону України від 03 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Так, змінами, зокрема абзац другий п.п. 1 п. 5 розділу III Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи категорію витрат, на які мають право фізичні особи при розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно зі ст. 166 розділу ІV Податкового кодексу України доповнено категорією витрат, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Наказ № 866 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 18.12.2018 № 97 і він набрав чинності 19.12.2018.

Зміна правил походження товарів з Євросоюзу

Із 1 січня 2019 року змінилися правила походження товарів у двосторонній торгівлі між Україною та країнами – членами ЄС. Підкомітетом Україна – ЄС з питань митного співробітництва 21 листопада 2018 року прийнято Рішення № 1/2018 (далі – Рішення) про заміну Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Рішення опубліковано в Офіційному віснику України від 7 грудня 2018 року № 94, ст. 3126 та набирає чинності з 1 січня 2019 року. У Закарпатській митниці ДФС звертають увагу на такі особливості застосування правил походження Конвенції: — з урахуванням статті 3 (5) «Кумуляція походження» Доповнення І до Конвенції у торгівлі з ЄС застосовується двостороння кумуляція до моменту укладення (змін) Україною угоди про вільну торгівлі з країною-учасницею Конвенції, яка містить правила походження, ідентичні походженням Конвенції; — відповідно до статті 5 «Прикінцеві положення – кумуляція» додатка до Рішення, незважаючи на статті 16 (5), 21(3) Доповнення І до Конвенції, у торгівлі з країнами ЄС для підтвердження походження товарів використовуються сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або декларація походження. Текст декларації походження, наведений у додатку ІVа до Доповнення І до Конвенції, є ідентичним тексту декларації інвойс, викладеному у додатку IV Протоколу І. Згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», для декларації походження використовуються коди документів «7012», «7016».

Завдяки системі E-Receipt ідентифікувати електронний чек можна цілодобово

ДФС України у тестовому режимі впроваджено систему E-Receipt (електронний чек). В рамках роботи системи E-Receipt працює електронний сервіс «Пошук фіскального чека», який дозволяє покупцям здійснювати пошук чеків, що формуються традиційними РРО, та електронних чеків, що формуються засобами системи E-Receipt. Не знайшовши копію фіскального чеку в базах ДФС, споживачі можуть ініціювати перевірку продавця, надіславши до податкового органу звернення з метою оперативного реагування та вжиття відповідних заходів. Сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету» за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check, доступ 24/7/365 без ідентифікації особи. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку (для традиційних РРО). Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Важливо. З 01 січня 2019 року оновлюються ознаки доходів у ф. № 1ДФ

Наказом МФУ від 31.10.2018 № 863 затверджено зміни у додаток до «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 №4. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE32804.html Наказ № 863 набирає чинності з 01 січня 2019 року. Оновлення Довідника ознак доходів обумовлено змінами протягом 2017-2018 років до ст. 165 Податкового кодексу, що визначає доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, змінено текст до ознаки доходу: 127, 113, 114, 143, 145, 149, 156, 160, 183. Передбачено нові ознаки доходів 186 – 194: 186 — дохід, що нараховується як сума ненарахованих процентів за користування кредитом, 187 — сума благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції; 188 — дохід, отриманий благодійниками — фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції, для надання благодійної допомоги, 189 — дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, 190 — сума благодійної допомоги, яка виплачена міжнародними благодійними організаціями на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, 191 — сума коштів, яка надається платнику податку міжнародною фінансовою організацією у зв’язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження, 193 — дохід у вигляді суми, прощеної кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), 194- інші доходи, які згідно з Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Крім, того внесено зміни у таблицю з ознаками податкової соціальної пільги. При цьому, форма № 1ДФ та Порядок її заповнення та подання не змінилися.

Нецільова благодійна допомога. Правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб у 2019 році

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючий для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн. в розрахунку на місяць. Отже, сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2019 році не перевищує 2690 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і відображається у податковому розрахунку № 1 ДФ за ознакою доходу «169». Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (в 2019 році оподатковується сума, що перевищує 2690 грн). Зазначена норма передбачена пп. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу України.

Яка неоподатковувана сума добових для відряджень по Україні в 2019 році?

До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням (добові): — у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, — для відряджень за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (п.п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу України). Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2019 року становить 4173 гривні. Отже, в 2019 році неоподатковувана податком на доходи фізичних осіб сума добових для відряджень у межах території України складає 417,3 грн. Нагадуємо, що суми витрат на відрядження державних службовців та інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами та установами, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, встановлено у додатку 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 року № 98 від у такому розмірі: — 60 грн. — у разі відряджень по Україні — в конкретних сумах (виражених у доларах США) залежно від країни відрядження — для закордонних відряджень. При цьому сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ як додаткове благо.

За порушення порядку проведення розрахункових операцій передбачено відповідальність

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання: вчинене вперше – 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг). З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109).

Ставка єдиного внеску на зарплату осіб з інвалідністю, які працюють у фізичних осіб-підприємців 8,41%

1 січня 2019 року набрав чинності  Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Цим  Законом внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) щодо розміру та порядку обчислення єдиного внеску, зокрема- єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у тому числі і для тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю. Нагадаємо, що до 2019 року ставка єдиного внеску 8,41%, яка нараховується роботодавцем на заробітну плату працівників — осіб з інвалідністю, поширювалася тільки на юридичних осіб. Фізичні особи — підприємці сплачували ЄСВ за загальною ставкою 22%.

Дата переходу права власності на нерухомість та дата оплати за неї різні: виникнення податкових зобов’язань з ПДВ

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником ПДВ. Норма визначена п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. Отже, у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.

Внесено зміни до порядку нарахування та сплати ЄСВ за деякі категорії застрахованих осіб

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1122 (далі – Постанова № 1122) внесено зміни до пункту 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (далі – Порядок № 178). Так, відповідно до оновленого п.п. 3 п. 1 Порядку № 178 цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, за одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства. Постанову № 1122 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням  https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-punktu-1-poryadku-narahuvannya-ta-splati-yedinogo-vnesku-na-zagalnoobovyazkove-derzhavne-socialne-strahuvannya-za-deyaki-kategoriyi-zastrahovanih-osib

Про термін перерахунку податку на нерухомість у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними платника

Податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), можуть бути скасовані (відкликані) на підставі: ► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: ♦ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; ♦ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; ♦ права на користування пільгою із сплати податку; ♦ розміру ставки податку; ♦ нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10-ти робочих днів перерахунок суми податку, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Вищезазначені нрми визначені п.п. 3 п. 9 розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881.

Покупець відмовляється реєструвати розрахунок коригування: дії продавця

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача — платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН: — постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; — отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то: — постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; — отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок місцевого бюджету, не підлягає оподаткуванню

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом. Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280), зі змінами та доповненнями  органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280). Відповідно, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), та відображається  у Податковому розрахунку за формою 1 ДФ під ознакою доходу «128».

Безоплатна передача основних засобів у комунальну власність: умови звільнення від оподаткування ПДВ

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень. Отже, звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну чи комунальну власність, якщо одночасно виконуються такі вимоги: — передача повинна здійснюватися на безоплатній основі; — операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ; — передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність; — операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Зазначена норма передбачена п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.

З 1 січня 2019 року підвищено відповідальність за нелегальні трудові відносини до 125190 гривень за кожного неоформленого працівника

За порушення трудового законодавства у 2019 році роботодавцям загрожують чималі штрафи, а саме, за одного неоформленого працівника – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат – 125190 гривень. Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: — укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10 грудня 1971 року № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745; — оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями); — повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»). Після прийняття на роботу найманих працівників, роботодавці зобов’язані щомісяця подавати до фіскальних органів звітність з ЄСВ не пізніше 20-го числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Якщо останній день подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то строк подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Доповнено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки

Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2018 №866, що набрав чинності 19.12.2018, затверджено Зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Зокрема, в абзаці другому п.п.1 п.5 розд. ІІІ Інструкції враховані зміни, внесені Законом України від 03 липня 2018 року №2477 «Про внесення змін до Податкового кодексу України» до п.п.166.3.3 ст.166 Податкового кодексу України, відповідно до яких розширено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки. А саме, витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти, крім витрат понесених на здобуття середньої професійної або вищої освіти, доповнено витратами на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти. Таким чином, з 2019 року платник податку на доходи фізичних осіб може скористатись правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2018 податкового року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами. При цьому декларація про майновий стан і доходи подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків до 31 грудня 2019 року (включно) за звітний 2018 податковий рік.

Подання річних звітів до органів ДФС в електронному вигляді – це зручно

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує підприємцям про можливість подавати річні звіти в електронному вигляді Подання річних звітів до органів ДФС в електронному вигляді – це зручний, економний та оперативний формат спілкування з контролюючими органами. Щоб не створювати незручностей собі та черг в Центрах обслуговування платників варто вже подбати про електронне звітування. Для цього треба здійснити наступні дії. По-перше, отримати безоплатно в Акредитованому центрі сертифікації ключів електронний цифровий ключ. З особливостями роботи Акредитованого центру сертифікації ключів та процедурою отримання ключа електронного цифрового підпису можна ознайомитися за посиланням https://acskidd.gov.ua/. Другий крок: зареєструватися в Електронному кабінеті за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/ або будь –якій  іншій системі з подання звітності. Допомогу щодо роботи в Електронному кабінет можна отримати в  Центрах обслуговування платників, з графіком роботи яких можна ознайомитися за посиланням http://rv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda. Звертаємо увагу платників податків, що прийом звітності у Центрах обслуговування платників відбуватиметься винятково відповідно до вимог ст.49  Податкового кодексу України. Тобто, податкову декларацію, розрахунок, звіт повинен подавати платник податків особисто або уповноважена на це особа. Фізичні особи — підприємці, на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, подає декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, платники єдиного податку 3 групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду.

Випадок, коли не розповсюджується строк давності для нарахування штрафних санкцій

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ. Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, розрахунку, звіту (далі – податкова декларація) та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Пунктом 102.2 ст. 102 ПКУ передбачено, що грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо: — податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано; — посадову особу платника податків (фізичну особу – платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов’язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили. Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ). Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Ця норма застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Строки та сплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зі змінами та доповненнями (далі – Закон), плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством. Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво або імпорт, експорт спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату (ст. 16 Закону). Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості (ст. 15 Закону). Крім цього статтею 69 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів належить плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності. Отже, плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності згідно з чинним законодавством. Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс ДФС (категорія 115.05).

Особливості заповнення графи 11 ПН щодо суми ПДВ: роз’яснення від ДФС

ДФС у підкатегорії 101.16 «ЗІР» нагадує, що відповідно до п. 4 Порядку №1307, усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком №1307. Підпунктом 9 п. 16 Порядку №1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ. Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками та допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми. При цьому необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків IIX розділу А ПН (але не більше 15 знаків після коми). Розрахунок графи 11 розділу Б ПН «Сума ПДВ» (графа 14 розрахунку коригування) відбувається внаслідок добутку графи 10 розділу Б ПН «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» (графи 13 розрахунку коригування) на ставку податку. Оскільки у графі 10 розділу Б ПН (графі 13 розрахунку коригування) зазначається необхідна кількість знаків після коми, то відповідно у графі 11 розділу Б ПН (у графі 14 розрахунку коригування) може зазначатися більше ніж два знака після коми, але не більше 6 знаків.

Склали ПН без факту здійснення операції: як її анулювати?

Податківці у підкатегорії 101.15 «ЗІР» зазначають, що у РК, складеному до податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій зазначається: у полі «Дата складання» – дата, на яку було виявлено помилку; у заголовній частині РК – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну; у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів). Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Стоп корупція!

Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу громадян, з метою упередження проявів корупції, в Державній фіскальній службі України діє інтерактивний антикорупційний сервіс «Пульс». На телефон якого 0-800-501-007 (напрямок 4)  —  можна  цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників відомства. Не будьте байдужими, проявляйте громадську свідомість та відразу повідомляйте про будь-які антикорупційні прояви, з якими ви зіткнулися.  Разом здолаймо корупцію!

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *