До уваги платників: на період відпустки можливе звільнення від сплати єдиного податку
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що платники єдиного податку 1 і 2 групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У свою чергу нарахування авансових внесків для таких платників єдиного податку здійснюється податковими органами на підставі поданої ними заяви, зокрема щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви стосовно періоду щорічної відпустки. Водночас згідно пп. 295.5 ПКУ платники єдиного податку, віднесені до груп 1 і 2, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки. Проте за умови, якщо вони не використовують працю найманих осіб. Тобто платники єдиного податку груп 1 і 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови подання заяви до контролюючого органу стосовно обрання періоду щорічної відпустки. Щодо підприємців — платників 3 групи, таке звільнення від сплати єдиного податку до них не застосовується через недоцільність. Адже вони сплачують не фіксовану основну ставку єдиного податку, а відсоткову — від фактично отриманого доходу за звітний період. Тобто якщо підприємець групи 3 знаходиться у відпустці за власним бажанням, це жодним чином не впливає на порядок нарахування та сплати єдиного податку за відповідний звітний період.
Харківська митниця ДФС про особливості ввезення на митну територію України електромобілів
Під ввезенням на митну територію України електромобілів розуміється імпорт цих товарів відповідно до визначення цього поняття в Митному кодексі України. А саме, Митний кодекс України дає чітке визначення: Імпорт — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. При ввезенні на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома) іншими словами “Електромобілі”, що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньо економічної діяльності, з метою вільного обігу сплачуються такі митні платежі: — ввізне мито; — податoк на додану вартість; — акцизний податок. Що стосується ввізного мита відповідно до розділу XVII Митного тарифу України, встановленого Законом України від 19.09.2013 № 584-VІІ «Про Митний тариф України», ставка ввізного мита складає “0” відсотків. Щодо податку на додану вартість згідно із змінами до Податкового кодексу України передбачено тимчасове звільнення від оподаткування ПДВ на період до 31 грудня 2022 року. Ставка акцизного податку складає 1євро за 1 кіловат-годину ємності акумулятора таких транспортних засобів.
Отримали податкове повідомлення з обчисленою сумою плати за землю і виникли питання – звертайтеся для проведення звірки
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що суми земельного податку та орендної плати за землю обчислюються громадянам контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки. Податкові повідомлення — рішення (ППР) направляються (вручаються) за місцем реєстрації власника (користувача) земельної ділянки – до 1 липня. Сплатити земельний податок (орендну плату) необхідно протягом 60 днів з дня вручення ППР. У разі виникнення питань щодо обчислених сум по платі за землю, платник податку може звернутися з письмовою заявою до органу фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки щодо: розміру площі земельної ділянки; права на користування пільгою із сплати податку; ставки податку; — нарахованої суми податку. Для проведення звірки слід мати оригінали документів, що підтверджують право власності на землю, користування пільгами тощо. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником на підставі оригіналів документів, протягом десяти робочих днів проводиться перерахунок суми податку і надсилається (вручається) нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).
Зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій
Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року №423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440» (далі – Постанова №423) вніс зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок). Постанова №423 набрала чинності з 29 травня 2019 року. У новій редакції викладена реєстраційна заява платника податку за формою №1-РН. Також сам Порядок доповнено новим пунктом 121, відповідно до якого неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій за формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Лишився без автівки через «смачну» схованку
Сьогодні вранці у відділі митного оформлення «Піски» митного поста «Куп’янськ», харківські митники виявили продукти харчування, цигарки та алкогольні напої, які громадянин України намагався вивезти до Росії, приховавши під капотом автомобілю. Під час митного контролю громадянин України, який рухався в напрямку Росії через «зелений коридор» за результатами оцінки ризиків був переведений до смуги руху «червоний кордон». В ході поглибленого огляду автівки, під капотом були виявлені дві саморобні схованки, в яких знаходились продукти харчування, цигарки та алкогольні напої. Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Предмети правопорушення разом з автомобілем вилучені, їх вартість буде встановлено додатково.
Чи здійснюється розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску?
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску. Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Працівник без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві додаткову роботу за іншою професією: чи подається до податкового органу повідомлення про прийняття на роботу?
Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким відповідно до частини 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі – роботодавець), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку а роботодавець – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, у письмовій формі. Згідно з частиною 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Разом з тим частиною 2 ст. 21 КЗпП працівнику надано право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Отже, для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи. Водночас порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – постанова № 413). Відповідно до постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Враховуючи зазначене, підприємство не подає повідомлення про прийняття на роботу працівника, який без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою).
Податкова знижка за витратами у вигляді оплати за навчання в аспірантурі
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Згідно з підпунктами 1, 2 та 6 ст. 5 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (п.п.1 та 2 ст.61 Закону № 1556). Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ). Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2018 рік необхідно подати декларацію по 31 грудня 2019 року.
В які терміни здійснюється реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 01.07.2019?
З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», акцизні накладні/розрахунки коригування, складені: до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) до 15 липня 2019 року (включно); з 1 до 31 липня 2019 року (включно), реєструються в ЄРАН у період з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно); з 1 серпня 2019 року, реєструються в ЄРАН у терміни, передбачені п. 231.6 ст. 231 ПКУ. Відповідно до абзацу першого п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), редакція якого набуває чинності з 01.07.2019, реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) здійснюється: акцизних накладних, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, — не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання; першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу — у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу; першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного — у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного; першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу — після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної; першого примірника акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України — не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації; другого примірника акцизної накладної — після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного — отримувачем пального або спирту етилового; розрахунку коригування — не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання. Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 116.13).
Об’єктом оподаткування Рентною платою слід вважати обсяг видобутої корисної копалини
В Податковому кодексі України до об’єкта оподаткування Рентною платою віднесено видобуту корисну копалину, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, що приведена у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством. Водночас визначено, що об’єктом оподаткування Рентною платою слід вважати і обсяг видобутої корисної копалини, який, у тому числі утворюється в результаті виконання первинної переробки корисної копалини, що провадиться іншими, ніж платник Рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п. 252.3 ст. 252 Кодексу). Оскільки при провадженні господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин може виникати більше ніж один об’єкт оподаткування Рентною платою, то у таких випадках платники Рентної плати ідентифікують об’єкти оподаткування Рентною платою — види видобутої корисної копалини, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування, який визначається платником Рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин, з урахуванням самостійно затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (пп. 252.5, 252.19 ст. 252 Кодексу). Платники Рентної плати самостійно визначають схеми руху видобутої корисної копалини, у тому числі й для передбаченої ст. 45 Кодексу України про надра процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировини як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу. Довідково: лист ДФС України від 03.06.2019 № 17536/7/99-99-12-02-03-17.
Щодо подання звітності через Електронний кабінет та порядок його роботи
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників податків, що робота в Електронному кабінеті здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Подання звітності через Електронний кабінет здійснюється за бажанням платника податків та не є обов’язковим. Нормами Податкового кодексу України передбачено внесення платником податків змін до своїх облікових даних в Електронному кабінеті у разі зміни електронної адреси не пізніше наступного робочого дня після таких змін. Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування Електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування Електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом Електронного кабінету.
Нарахування єдиного внеску за виконання робіт за цивільно-правовим договором
Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (частина 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування») Основне місце роботи- це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП). Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів (частина друга ст. 48 КЗпП). За договором підряду (цивільно-правовим договором) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України). Отже, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи. Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором, при чому це не є основним місцем роботи фізичної особи, то вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Тобто, вимога щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати діє тільки за основним місцем роботи. При цьому, у разі якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди за цивільно-правовим договором, і тільки потім здійснюється порівняння із сумою мінімальної заробітної плати за місяць. Якщо загальна сума буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Які транспортні засоби є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році?
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Вартість легкового автомобіля визначається Мінекономрозвитку станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального. Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджено постановою КМУ від 18.02.2016 № 66. При цьому, у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, за зверненням власника зазначеного автомобіля Мінекономрозвитку визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік новою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті. Ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати фіскальним органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі-платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Фізичні особи — платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Транспортний податок сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою — платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Порядок справляння транспортного податку визначено ст. 267 Податкового кодексу.
Час сплачувати податок на нерухоме майно!
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу фізичних осіб, які мають у власності нерухомість, про необхідність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Власники квартири чи квартир, загальна площа яких перевищує 60 кв. метрів, власники житлового будинку чи будинків, загальна площа яких перевищує 120 кв. метрів, або різних типів об’єктів нерухомості загальною площею понад 180 кв. метрів повинні сплатити податок на нерухоме майно протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Слід зазначити, що відповідно до Податкового кодексу України за порушення термінів сплати податку контролюючі органи застосовують до порушника фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі від 10 до 20 відс. своєчасно несплаченої суми податку. У разі неотримання податкових повідомлень-рішень на сплату податку, або встановлення розбіжностей у наявній інформації про об’єкт нерухомості, платнику податку необхідно звернутися з оригіналами документів, що підтверджують право власності на нерухомість, до контролюючих органів за місцем проживання (реєстрації).
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області