E-Receipt: тестування встановило випадки невідповідності виданих споживачам чеків електронним копіям, переданим до ДФС

Місяць тому ДФС було впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, яка викликала великий інтерес з боку платників податків та громадян. Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни. Вже встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів. Переваги нового сервісу вже очевидні. Так, аналізуючи дані чеків РРО, виробники касової техніки можуть оцінити роботу центрів сервісного обслуговування, що обслуговують моделі, ними випущені. Крім цього, перевірка чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС, є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій. Просимо споживачів у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів. Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку. Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині  Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО). Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Фізичні особи — підприємці подають податкову декларацію за квартал у разі переходу протягом року із загальної на спрощену систему оподаткування

Фізичні особи – підприємці подають податкову декларацію про майновий стан і доходи протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну. В інших випадках для фізичних осіб – підприємців, які протягом року перейшли із загальної системи на спрощену систему оподаткування подання податкової декларації за квартал не передбачено. Відповідно до п. 177.5 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичні особи — підприємці подають до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ фізичні особи — підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Згідно з п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Фізичні особи — підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ). Порядок заповнення декларації регламентується Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 № 859 зі змінами (далі — Інструкція). Зокрема, фізичні особи — підприємці, які подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу у рядку 2 вказують арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік) та номер відповідного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування арабською цифрою від 1 до 3 (п.п. 3 п. 1 розд. II Інструкції). Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації, крім здійснення розрахунку сум податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від підприємницької діяльності (додаток Ф2), також зазначають інформацію про майновий стан та доходи на дату державної реєстрації підприємцем.

Фінансовий лізінг автомобіля: хто є платником транспортного податку

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з  пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ). Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (далі – Декларація). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ). Відповідно до пп. «б» пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу. Враховуючи вищевикладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Кредит-нота враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що договором поставки, укладеним між резидентом-покупцем та нерезидентом-постачальником, може бути передбачена можливість зниження договірної ціни (надання знижки) на поставлений товар або виплати грошових мотиваційних та стимулюючих виплат (премій чи бонусів) за умови виконання покупцем певних умов (наприклад, чіткого дотримання графіка замовлень). При виконанні цих умов постачальник шляхом виставлення покупцю кредит-ноти здійснює перегляд ціни товару в бік її зменшення на весь поставлений згідно з договором поставки товар або перераховує покупцю винагороду в грошовій формі (бонус). Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України від 23 травня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» із змінами (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року № 201 із змінами (далі – Положення № 201).  Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним. Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (частина 3 ст. 32, частина 1 ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.  Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.  Отже, оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

Суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу: ПКУ передбачена відповідальність

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників, що відповідно до пп. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу. Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ. Довідково звертаємо увагу, що «Електронний кабінет» — є одним із найкорисніших сервісів ДФС України, у якому за допомогою розділу  «Стан розрахунків з бюджетом» платник може переглянути стан розрахунків з кожного податку, внеску або платежу.

Внесено зміни до порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев доводить, що 13.10.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України  від 10 жовтня 2018 року № 826 «Про внесення зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості» (далі – Постанова № 826). Постановою № 826 виключено п. 9 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості,  а саме, що  підставою для взяття на облік податкового векселя є довідка векселедавця щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України. Форма довідки затверджується Мінфіном.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що чинним законодавством України передбачено: порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, будь-то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (далі – ФОП). Так, відповідно до ст. 21 Кодексу закону про працю України від 10 грудня 1971 року (далі – КЗпП) ФОП мають укладати трудові договори з найманими працівниками. Порядок укладення трудового договору з працівниками регулює ст. 24 КЗпП. Трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття прицівника на роботу. Згідно ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас, ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до ДФС України за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу»): ■ засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; ■ на паперових носіях разом з копією в електронній формі; ■ на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Окремо звертаємо увагу на те, що відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції від 29 липня 1993 року № 58 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110) (далі – Інструкція), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. Відповідно до п. 2.21-1 Інструкції трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у ФОП без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників.

Новації для внутрішньо переміщених осіб шодо податкової знижки

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що Законом України від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: п. 166.3 ст. 166 ПКУ доповнено підпунктом 166.3.9 такого змісту: «суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку  на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи. Платник податку на доходи фізичних осіб має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення: · не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року».

Сплата ЄСВ ФОП, яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку. Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку в порядку та строки, визначені законодавством. Згідно з частиною восьмою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФОП. Відповідно до частини четвертої ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄСВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП. Порядок взяття на облік ФОП передбачено розділу II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162. У разі повторної реєстрації у платника ЄСВ виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464. Отже, у разі припинення підприємницької діяльності ЄСВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна» При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄСВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ, у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Увага! Відбулися зміни в оподаткуванні ПДВ операцій з вивезення за межі України олійних культур

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників податків, що  01.09.2018 набрав чинності Закон України від 22 травня 2018 року № 2440-VIII, яким внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур. Відповідно до внесених змін з 01.09.2018 є чинною редакція п. 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а отже: «Тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту: з 01.09.2018 до 31.12.2021 соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД); з 01.01.2020 до 31.12.2021 насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД)». Також, пункт 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим четвертим абзацем такого змісту: «Положення цього пункту не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису».

Постанова Верховного Суду України не привід для власників автомобілів з європейською реєстрацією не виконувати вимоги митного законодавства

Верховним Судом України 01.10.2018 в справі № 689/1980/16-а винесене рішення, яким  залишено без змін постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14.12.2016 про закриття провадження в адміністративній справі, заведеній Хмельницькою митницею ДФС за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України «Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем». Своїм рішенням Верховний Суд України констатував відсутність підстав для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. А саме за користування автомобілем, ввезеним у митному режимі «транзит» та митне оформлення якого не завершене. Вказана постанова Верховного Суду України стосується одного конкретного факту притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 469 МК України. Ніяким чином це рішення не може бути підставою для звільнення від відповідальності інших осіб за порушення строків транзитного ввезення транспортних засобів, передбаченої статтею 470 МК України «Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата».  Крім того, у разі встановлення факту використання автомобіля, ввезеного в режимі «транзит», є всі підстави для розгляду питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та складання протоколу про порушення митних правил. Так, санкцією статті 485 МК України за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, передбачено накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Тобто постанова Верховного Суду України не звільняє власників автомобілів з європейськими реєстраційними номерами від обов’язку дотримуватись вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів особистого користування в режимах «транзит» та «тимчасове ввезення». У разі встановлення фактів недотримання цих вимог органи доходів та зборів, уповноважені на розгляд питання щодо притягнення осіб до відповідальності за  порушення строків транзитних перевезень (ст. 470 МК України), перевищення строку тимчасового ввезення (ст. 481 МК України) та використання товарів (у тому числі транспортних засобів особистого  користування), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги (ст. 485 МК України).

Екологічний податок сплачується до бюджету первинними водокористувачами

Екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування, здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин. При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти. Відповідно до п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти. Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування. Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування. Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

З 07 листопада 2018 року отримати сертифікати відкритих ключів за довіреністю буде неможливо

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників, що з 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»(далі – Закон № 2155). Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Таким чином, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.

В ногу з часом: у платників є можливість сплати податків через Електронний кабінет

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу. Варто зазначити, що платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку. Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована. З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Що таке товарний чек та коли він видається продавцем

Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), або розрахункових квитанцій, заповнених вручну. Водночас п. 15 ст. 3 Закону №265 передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця. Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом №265, є правомірним. Разом з тим, якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п. 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми. Проте, виходячи зі змісту Закону України «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом №265 терміна «розрахункові документи», до яких, зокрема, відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам Положення за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».

Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: порядок ввезення та вивезення або транзиту через територію України

Ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів здійснюється за наявності дозволу на право ввезення (вивезення) чи транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу. Порядок видачі дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України чи на право транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів та його форма встановлюються Кабінетом Міністрів України. Для одержання дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин юридична особа подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, заяву, в якій зазначаються:  — власне найменування і місцезнаходження юридичної особи, а також найменування і місцезнаходження одержувача вантажу;  — відповідна назва наркотичного засобу, психотропної речовини, у тому числі їх міжнародна непатентована назва, назва прекурсора;  — кількість наркотичного засобу, психотропної речовини чи прекурсора в кожній їх партії, тобто яка відправляється в одному транспортному засобі та оформлена одним документом;  — сертифікат якості наркотичного засобу або психотропної речовини;  — мета ввезення, вивезення та строк ввезення чи вивезення;  — вид транспортного засобу, який буде використовуватися для ввезення, вивезення, або спосіб відправки вантажу;  — місце перетину митного кордону України відповідною партією наркотичного засобу, психотропної речовини або прекурсора;  — інші відомості згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів, психотропних речовин центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, враховує встановлені Кабінетом Міністрів України квоти на ввезення (вивезення) наркотичних засобів і психотропних речовин. Копії дозволів, завірені в установленому порядку, долучаються до кожної партії наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів та переміщуються разом з нею, а також надсилаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Органами доходів і зборів на зазначеному дозволі робиться відмітка про поставку кожної партії наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. При транзиті наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів копія дозволу на їх вивезення надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, урядові країни-імпортера. Ввезення на територію України (вивезення з території України) чи транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів здійснюються лише через митниці, визначені Кабінетом Міністрів України. Партія наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, що транзитом перевозиться через територію України, не підлягає переробці. Навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення пошкоджень упаковки, розкриття упаковки, упакування або перепакування наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів можуть здійснюватися лише з дозволу органу доходів і зборів. Транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів здійснюється за умови обов’язкової їх охорони та супроводження органами доходів і зборів та відповідними підрозділами Національної поліції. Партія наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, що ввозиться на територію України чи вивозиться з території України без відповідного дозволу на ввезення, вивезення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, підлягає затриманню та конфіскації в порядку, встановленому законом. Дія цієї статті не поширюється на випадки перевезення на морських та повітряних суднах і в літаках міжнародного сполучення та поїздах міжнародних ліній обмеженої кількості наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, які зберігаються в аптечках першої допомоги в обсягах, необхідних для надання невідкладної медичної допомоги, а також у випадках перевезення партії наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів повітряним шляхом, якщо літак міжнародного сполучення, що перевозить наркотичні засоби, психотропні речовини чи прекурсори, пролітає над територією України без посадки.

Як перевірити статус сертифіката електронного цифрового підпису?

Перевірити статус посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо статусу сертифіката слід натиснути «Перевірити». Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути обравши пункт «Сертифікат».

Суб’єкти господарювання мають доступ до сервісу «Реєстр платників єдиного податку» в Електронному кабінеті

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляють, що  відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб’єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 4) обрані фізичною особою – підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації. Водночас п. 299.13 ст. 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку. У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку». Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 42 прим. 1. 1 ст. 42 прим. 1 ПКУ). Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДФС. Отже, реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному веб-порталі ДФС: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку. Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС у режимі реального часу.

У разі переходу із загальної на спрощену систему оподаткування підприємці подають податкову декларацію про доходи за квартал

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичні особи — підприємці подають до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до ст. 49 ПКУ фізичні особи — підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Фізичні особи — підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ). Порядок заповнення декларації регламентується Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 № 859 зі змінами (далі — Інструкція). Зокрема, фізичні особи — підприємці, які подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу у рядку 2 вказують арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік) та номер відповідного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування арабською цифрою від 1 до 3 (п.п. 3 п. 1 розд. II Інструкції). Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації, крім здійснення розрахунку сум податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від підприємницької діяльності (додаток Ф2), також зазначають інформацію про майновий стан та доходи на дату державної реєстрації підприємцем. Таким чином, фізичні особи – підприємці подають податкову декларацію протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну. В інших випадках для фізичних осіб – підприємців, які протягом року перейшли із загальної системи на спрощену систему оподаткування подання податкової декларації за квартал не передбачено.

Виплата страхових платежів. За яких умов виникає оподаткування ПДВ?

Страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування»). Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів (п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу). Отже виплата страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ і операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не формує податковий кредит або податкові зобов’язання у застрахованої особи і страхової компанії. Разом з тим, якщо на рахунок станції технічного обслуговування (СТО) надходить компенсація витрат на проведення ремонту автомобіля у вигляді страхових виплат від страхової компанії, то така СТО повинна скласти податкову накладну на повну вартість послуг з ремонту пошкодженого автомобіля, зареєструвати її в ЄРПН та видати власнику автомобіля.

Скасування сертифікатів електронного цифрового підпису. Дізнайтесь за яких підстав?

Скасування посиленого сертифіката відкритих ключів електронного цифрового підпису – це дострокове припинення чинності посиленого сертифіката. Без надання окремого повідомлення заявнику (підписувачу) посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису (Сертифікат) автоматично скасовуються Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (Центром), у випадку: — закінчення строку чинності сертифіката підписувача; — не поновлення заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів. За письмовою заявою заявника (підписувача) без додаткового його повідомлення Сертифікат скасовується Центром у випадку:- припинення діяльності клієнта (юридичної особи або фізичної особи – підприємця);- розірвання підписувачем трудового договору з клієнтом (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем);- компрометації особистого ключа підписувача; — за заявою заявника або його уповноваженого представника. З письмовим або електронним повідомленням заявника (підписувача) Сертифікат ключа може бути достроково скасований Центром у разі: — набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа; — визнання підписувача недієздатним за рішенням суду; — надання клієнтом недостовірних даних, припинення (розірвання) договору про надання послуг ЕЦП з клієнтом. Скасовані сертифікати поновленню не підлягають. Інформація про усі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) та є доступним кожному користувачу.

Підстави для виключення неприбуткових організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється на підставі рішення фіскального органу у разі: — використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених п.п. 133.4.2 ст. 133 Податкового кодексу; — розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб; — невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу; — затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації; — за ініціативою неприбуткової організації. Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру надсилається такій організації протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення. Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується: — з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог «неприбутковості» відповідно до п. 133.4 Податкового кодексу; — з дати припинення юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення); — з дати надходження заяви про виключення з Реєстру за власною ініціативою. Зазначена норма передбачена п.16 «Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру», затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.

Фіскальною службою перевірка не проводилась більше 3 років. Який термін зберігання документів?

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів, необхідних для здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності. Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш 1095 днів (2555 днів – для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності. Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки. Документи, необхідні для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням зберігаються 2555 днів. Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку, передає їх до архіву. Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами несплати боргу протягом зазначеного строку фіскальний орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу. Отже, при наявності податкового боргу фіскальний орган має право анулювати реєстрацію платника єдиного податку. Анулювання відбувається останнім днем другого із двох послідовних кварталів, у яких була наявність податкового боргу.

Інформація для платників податків!

26 жовтня 2018 року, за адресою: Львівська площа,8 м. Київ, національний агрофорум для платників податків України на тему «Податки. Фінанси. Право». У роботі Агрофоруму візьмуть участь і виступлять керівники та провідні фахівці Державної фіскальної служби України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства фінансів України,Міністерства юстиції України, страхових компаній, банківських установ, ключові експерти консалтингових та юридичних копманій.

Помилка в індивідуальному податковому номері контрагента при складанні податкової накладної. Як виправити?

Дані, наведені в податковій звітності з ПДВ, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абз. перший п. 6 розділу ІІІ Порядку № 21). Оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання податкової накладної з «невірним» індивідуальним податковим номером (ІПН). Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню у податковій звітності з ПДВ не підлягає. Виправлення помилок, що були допущені у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації та які не вплинули на числові показники декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого додається додаток 5 з відміткою «Уточнюючий» (п. 8 розділу VІ Порядку № 21). В Уточнюючому розрахунку до гр. 4 переносяться показники декларації, додаток 5 до якої уточнюється, до гр. 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (відповідають показникам з гр. 4), а гр. 6 не заповнюється. Для виправлення запису неправильно вказаного ІПН (покупця або постачальника) в уточнюючому додатку 5: — повторюється помилковий запис ІПН, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «-» (тобто сторнуються); — вказується правильний запис за операціями з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники).

Платник ПДВ планує здійснювати новий вид діяльності. Як заповнити таблицю даних?

Щоб запобігти блокуванню податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком З до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Таблиця даних платника податку подається виключно в електронній формі засобами електронною зв’язку, визначеними ДФС. Відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника податку, ДФС розміщує на своєму офіційному веб-сайті. У Таблиці даних платника податку зазначаються:- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку. Таблиця даних платника ПДВ подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Якщо платник ПДВ починає здійснювати новий вид діяльності, то Таблиця даних платника податку заповнюється і подається в зазначеному порядку, в тому числі з поясненням, в якому зазначається діяльність, з можливим посиланням на податкову і іншу звітність платника податків. Зазначена норма передбачена п. 29-31 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

У разі зміни адреси місця обліку, користувачі електронних цифрових підписів повинні надати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу  користувачів електронних цифрових підписів, що відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.11.2017 №150,  підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці. Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику потрібно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою про скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Офіційне працевлаштування – захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення

Заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою заробітної плати «в конвертах» сьогодні ДФС приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції. Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки й для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, — права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Громадяни також втрачають пенсійний стаж та можливість отримання державної допомоги у разі втрати роботи. Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем. Виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування. Також значна увага надається проведенню роз’яснювальної роботи серед роботодавців для забезпечення підвищення рівня заробітної плати найманих працівників. Крім того, відомості про виявлені порушення трудового законодавства та законодавства про працю фіскальною службою передаються до органів Держпраці для застосування санкцій.

Затверджено Зміни до Порядку надання ДФС України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції

Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2018 №727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції  від 31.08.2018 №1897 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.09.2018 за № 101/32553) затверджено Зміни до Порядку надання ДФС України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2016  №911, рішенням НАЗК від 28.10.2016  № 101 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.2016 за № 1677/29807). Зміни внесено відповідно до ст.8 та 12 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про захист персональних даних», п. 6 Плану заходів з впровадження системи проведення логічного та арифметичного контролю декларацій та модернізації програмно-апаратного комплексу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 787-р. Відповідно до внесених змін інформаційна взаємодія між ДФС України та НАЗК здійснюється на центральному рівні в електронній формі телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації шляхом: — автоматизованого обміну інформацією між Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків; — подання уповноваженими особами НАЗК запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Внесеними змінами визначено, що на запит НАЗК інформація від ДФС України може містити, зокрема, такі відомості: суму доходу, нарахованого фізичній особі податковим агентом, у розрізі ознак доходу та звітних періодів (починаючи з 2015 року) та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою; розмір утриманого податку на доходи фізичних осіб. Змінами також передбачається надання інформації щодо загальної суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, у розрізі років (починаючи з 1998 року).

Семінар «Інтернаціоналізація бізнесу. Експортуємо до Республіки Польща» для представників бізнесу

31 жовтня відбудеться у рамках впровадження спільного проекту «Абетка експортера — 2018» безкоштовний семінар «Інтернаціоналізація бізнесу. Експортуємо до Республіки Польшщ». Семінар розпочнеться о 16 годині на базі Харківського національного економічного університету ім.. С. Кузнеця ( м. Харків, пр.. Науки,9-А, головний корпус, лаб.№3 Обрахункового центру, 1 поверх). Під час освітнього заходу представники підприємств експортерів – початківців підвищать рівень обізнаності щодо правил та процедур виходу товарів на ринки ЄС, а про успішні кейси експорту товарів до Республіки Польща

Офіційне працевлаштування – захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє нагадує, що заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою заробітної плати «у конвертах» ДФС України приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції. Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки і для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Громадяни також втрачають пенсійний стаж та можливість отримання державної допомоги у разі втрати роботи. Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем. Виявлення порушників податкового законодавства у частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України приймає участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування. Також значна увага надається проведенню роз’яснювальної роботи серед роботодавців для забезпечення підвищення рівня заробітної плати найманих працівників. Крім того, відомості про виявлені порушення трудового законодавства та законодавства про працю фіскальною службою передаються до органів Держпраці для застосування санкцій. Про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців громадяни можуть повідомити на «гарячу лінію» ДФС України за телефоном: 0800-501-007.

Податкова знижка для фізичних осіб

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що громадяни, які не є суб’єктами господарювання та, які протягом 2017 року були офіційно працевлаштовані та отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були витрати на навчання у вищих та професійно-технічних закладах, на отримання доступного житла за державними програмами, на оплату допоміжних репродуктивних технологій, а також пов’язані зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом, внесків на благодійність, страхових платежів (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо. Для отримання податкової знижки за наслідками 2017 року, громадянам необхідно заповнити та до 31 грудня 2018 року подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, отримані протягом 2017 року. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді заробітної плати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати. До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму. Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок. Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2017 рік необхідно подати декларацію до 31 грудня 2018 року.

До уваги громадян!

Відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» громадяни можуть надсилати до Головного управління ДФС в Одеській області електронне звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги) виключно на електронну адресу od.zvernennya@sfs.gov.ua зі своїм підписом, який може бути відсканованим, сфотографованим. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до статей 5 та 8 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто заявнику з відповідними роз’ясненнями через десять днів від дня його надходження. Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані із застосуванням електронного цифрового підпису.

Приймаєте працівників на роботу – своєчасно повідомте про це органи фіскальної служби

У рамках проведення інформаційної кампанії щодо детінізації ринку праці начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» затверджено наступне. Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: — засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; — на паперових носіях разом з копією в електронній формі; — на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

При придбанні доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою

Відповідно до норм Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.  Законом України від 25 грудня 2008 року № 800 «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.  Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири. Згідно з  Порядком забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року № 140 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), державна підтримка надається шляхом:  — сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30% або 50% вартості нормативної площі доступного житла для відповідних категорій громадян, визначених абзацами третім – п’ятим п. 1 Порядку. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70% або 50% вартості нормативної площі доступного житла відповідно; — надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. При цьому відсоткова ставка фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла, що надаються виконавцем, встановлюється у розмірі 7% річних. Відсоткова ставка фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла, що надаються уповноваженими банками, встановлюється у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 2 %. При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти.  Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30% або 50%  вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Певний статус та ліцензія дадуть право на продаж алкогольних коктейлів

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування. Водночас роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону № 481). Згідно із п. 4.17 ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» коктейль (лікеро–горілчаного виробництва) – це лікеро-горілчаний напій міцністю від 20 до 40 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25г/100 см куб., який перед вживанням розводять мінеральною водою, або плодово-ягідними соками, або безалкогольними напоями, виготовлений змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів. Відповідно до ст. 15 прим. 3 Закону № 481 та п. 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 (далі – Правила), продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Пунктом 23 Правил визначено, що забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства та бухгалтером. Згідно із п. 25 Правил заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мл напою у грошовій одиниці України. Прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та бухгалтером суб’єкта господарювання і повинні бути доступні для ознайомлення споживача. Пунктом 26 Правил передбачено, що під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Отже, закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладу ресторанного харчування, підприємствам з універсальним асортиментом товарів для продажу коктейлів з використанням алкогольних напоїв необхідно мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Готівка під звіт: термін для видачі

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє що відповідно до п. 19 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України. Готівка видається під звіт: 1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів; 2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів — на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт; 3) на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше двох робочих днів, з урахуванням дня отримання готівки під звіт. Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження. Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Податкова накладна: заповнення при постачанні вантажів та багажу транспортом

Відповідно до норм Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, при постачанні послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом платником ПДВ графи розділу Б податкової накладної заповнюються наступним чином: — у графі 2 зазначається номенклатура послуг постачальника (продавця); — у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; — у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг (умовне позначення і код) відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі – КСПОВО). Якщо послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такої послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 не заповнюється; — у графі 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання послуг; — у графі 7 — ціна постачання одиниці послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством; — у графі 8 — код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання послуг. При здійсненні операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом платником ПДВ, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, зазначається код ставки 902; — графа 9 не заповнюється; — у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) при здійсненні операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом, які підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою згідно з ПКУ. До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані, а саме: — у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті; — рядки II-VII не заповнюються; — у рядку VIII зазначається загальний обсяг постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом за ставкою 0% в розрізі коду ставки 902.

Що можна дізнатися на сайті ДФС про свого бізнес-партнера

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб’єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 4) обрані фізичною особою – підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації. Водночас п. 299.13 ст. 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: — податковий номер (для юридичної особи); — найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; — дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; — ставку єдиного податку; — групу платника податку; — види господарської діяльності; — дату виключення з реєстру платників єдиного податку. У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку». Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Ставка для експорту товарів та що звільняють від оподаткування ПДВ

Відповідно до п. п. «а» п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються податком на додану вартість (далі – ПДВ) за нульовою ставкою. Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка. Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції визначені ст. 197 ПКУ. При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема: — до операцій з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ; — операцій з вивезення культурних цінностей у митному режимі; — до 1 січня 2019 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України; — тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту: 1) з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД); 2) з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД). Положення п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

Як проводять скасування реєстрації розрахункових книжок

Відповідно до п. 9 глави 1 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), скасування розрахункової книжки здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО). Згідно з п. 1 глави 3 розділу II Порядку скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо). Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві. При прийнятті рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу. Пунктом 10 глави 2 розділу III Порядку встановлено, що при порушенні цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці, виявлення факту опломбування розрахункової книжки підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник контролюючого органу приймає рішення про скасування її реєстрації. При втраті розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Будівництво та продаж багатоквартирних будівель – це підприємницька діяльність

Фіскальна служба Харківської області стикається з випадками, коли  приватні особи будують багатоквартирні будівлі, таун-хауси, залучає до будівництва найманих робітників, будівельну техніку, але при цьому не є суб’єктами господарювання. Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу громадян – що така діяльність є підприємницькою. Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Продаж нерухомості, який носить систематичний характер з метою отримання доходу, необхідно здійснювати у рамках підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування відповідно до ст. 177 ПКУ. Крім того, звертаємо увагу громадян, що під час укладення договору купівлі — продажу нерухомості, сума за яку вчиняється такий продаж, не завжди відповідає сумі, зазначеній у  такому договорі. Така ситуація може мати негативні наслідки для покупця.  У разі визнання договору купівлі – продажу  «нікчемним» або  розірвання такого договору, покупець зможе отримати лише  суму, яка зазначена у договорі купівлі – продажу.

Сплата ЄСВ ФОП, яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку. Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку в порядку та строки, визначені законодавством. Згідно з частиною восьмою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФОП. Відповідно до частини четвертої ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄСВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП. Порядок взяття на облік ФОП передбачено розділу II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162. У разі повторної реєстрації у платника ЄСВ виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464. Отже, у разі припинення підприємницької діяльності ЄСВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна» При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄСВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ, у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Бажаєте отримати письмовий акт звірки розрахунків за податками та ЄСВ: як це зробити?

За письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито інтегровані картки платників (далі – ІКП), надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період – інформують у Центральному управлінні ГУ ДФС у Харківській області .Зокрема, п. 1 гл. 1 розд. ІІ Порядку №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.Згідно зі ст. 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону №393).

Податківці не приходили на перевірку протягом 3 років: що зі збереженням документів?

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев наголошує, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів, необхідних для здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш 1095 днів (2555 днів – для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності. Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки. Документи, необхідні для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням зберігаються 2555 днів. Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку, передає їх до архіву. Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи зберігаються до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів (2555 днів для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.

З 1 листопада податківці будуть застосовувати для надсилання квитанцій нові ЕЦП

З метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами ДФСУ повідомляє, що з 01.11.2018 р.: 1) підписання повідомлень ДФС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису: SFS_2018_1.cer; 2) зашифрування повідомлень на ДФС (звітність, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування: SFS_2018_2.cer.

Як ФОП-роботодавець має оформити працівника на роботу, аби його не оштрафували?

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області акцентує увагу, що чинним законодавством передбачено: порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців — чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (ФОП). Так, відповідно до ст. 21 КЗпП ФОП мають укладати трудові договори з найманими працівниками. Порядок укладення трудового договору з працівниками регулює ст. 24 КЗпП. Трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття прицівника на роботу. Згідно ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас, ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до ДФС України за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413): засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Окремо звертаємо увагу на те, що відповідно до п. 2.2 Інструкції №58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. Відповідно до п. 2.21-1 Інструкції №58 трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у ФОП без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області