Тютюновий склад закрито
Працівники податкової міліції Харківщини під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області в ході проведення комплексу організаційно-практичних заходів в рамках операції «Акциз-2018» та «Рубіж-2018» виявили зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку, які незаконно ввезені на митну територію України. В рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України, встановлено, що в складських приміщеннях одного з підприємств, яке знаходиться на території Харківської області, зберігаються тютюнові вироби без марок акцизного податку, які незаконно ввезені на митну територію України. «Працівники податкової міліції спільно зі слідчими прокуратури Харківської області провели обшуки в складських приміщеннях підприємства, де здійснювалось незаконне зберігання тютюнових виробів Білоруського виробництва, — зазначає Дмитро Сердюк — в ході слідчо-оперативних заходів було виявлено та вилучено — тютюнові вироби в кількості 18 500 пачок на суму майже 560 тис. грн». На теперішній час здійснюються заходи щодо встановлення повного кола осіб причетних до протиправної діяльності, каналів надходження на територію Харківської області тютюнових виробів без марок акцизного податку, місць зберігання та реалізації.
Інноваційна система e-Receipt покращить умови ведення господарської діяльності
Інноваційна система e-Receipt (електронний чек), пілотний проект з втілення якої триває, дозволить заощадити кошти платникам податків та покращить умови ведення господарської діяльності, — наголошує начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран. Цей пілотний проект дозволить платникам податків використовувати для реєстрації розрахункових операцій пристрої широкого вжитку, зокрема ноутбуки, планшети, смартфони, які мають доступ до мережі Інтернет. «Це означає, що реєстрація розрахункових операцій набуде більш сучасного та зручного формату. Новітня модель програмних комплексів, призначена для реєстрації розрахункових операцій, – технологічне рішення для РРО у сфері торгівлі, громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, перевезення пасажирів та інших послуг. Громіздку і вартісну касову техніку замінять знайомі кожному з нас та зрозумілі у використанні гаджети. Важливо, що інноваційна система «електронний чек» дозволить заощадити кошти платникам податків на придбанні та обслуговуванні пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій. Наприклад, нині вартість для реєстрації РРО – від 4 до 20 тисяч гривень. Очікується, що запровадження система e-Receipt не передбачатиме послуг інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, що коштує платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО. Довідково: зазначений проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 №472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, у розрахунку на кожну таку дитину (у 2018 році – в розмірі 881 гривні). Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2018 році складає 881 гривню. Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто у 2018 році – в розмірі 881 гривня. Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4). При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
До податкової знижки на навчання включаються лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом
З метою використання права на компенсацію вартості навчання один із батьків може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом. При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» встановлено, що договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Щодо створення та діяльність сімейних фермерських господарств
Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що Президентом підписано Закон України від 10 липня 2018 року № 2497- VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств». Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію. Реалізація закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в аграрній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі. Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб — підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо.
Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФО який має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ). Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Продаєте власну сільськогосподарську продукцію — не забудьте отримати в сільській раді довідку
Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, під час продажу власної сільськогосподарської продукції, треба мати довідку сільській ради. Відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Форму «Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок» та Порядок її видачі (форма №3ДФ) затверджено Наказом Міндоходів України від 17 січня 2014 року № 32. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. При продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує 186150 грн., фізична особа зобов’язана надати органу державної податкової служби довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 186150 грн. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
При нарахуванні пені застосовується нова облікова ставка НБУ
Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст.111 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Пеня — сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (пп.14.1.162 ПКУ). Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження, при нарахуванні суми грошового зобов’язання: — визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки згідно пп.129.1.1 ст.129 ПКУ; — визначеного у випадках, не пов’язаних з проведенням податкової перевірки (пп.129.1.2 ст.129 ПКУ); В таких випадках пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день. При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ст.129 ПКУ. В такому випадку, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення його сплати, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день. Відповідно п. 129.5 ст.129 ПКУ зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством. Отже, при нарахуванні пені з 13 липня 2018 року варто врахувати, що діє нова облікова ставка, яка рішенням Правління НБУ від 12.07.2018 №443-рш «Про розмір облікової ставки» з 13.07.2018 була підвищена до 17,5 % річних (попередній розмір облікової ставки на рівні 17 % застосовувався з 02.03.2018).
Фізичні особи — підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, несуть відповідальність за несплату (неперерахування) єдиного внеску
Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску починаючи з 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, до фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, та допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 та надалі накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Також, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи — підприємці несуть адміністративну відповідальність. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, ФОП ЄП. Пунктом 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування ЄВ для ФОП ЄП є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. ЄВ для зазначених платників встановлюється у розмірі 22 відсотка. ФОП ЄП сплачують ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Згідно з абзацом другим п.п. 2 п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), ФОП ЄП можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. Враховуючи зазначене, граничний термін сплати ЄВ для ФОП ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 11 розд. ІV Інструкції № 449). Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464). Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями: 1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аліменти, що виплачуються платнику податку відображаються у податковому розрахунку за формою 1ДФ
Відповідно до п.п. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом. Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «140».
Строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами у 2018 році
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок на нерухомість сплачується фізичною особою — платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Нагадуємо громадянам, які отримали відповідні повідомлення-рішення, про своєчасну сплату податку на нерухомість у 2018 році – у термін до кінця серпня, та/або в залежності від дати отримання такого повідомлення. У випадку, якщо після отримання цього повідомлення податок сплачено з порушенням строку, накладається штраф: при простроченні до 30 календарних днів — у розмірі 10% суми боргу, понад 30 днів – 20%. Крім цього, на суму податкового зобов’язання з податку на нерухомість, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.
Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином)?
Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев зауважив платникам плати за землю, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.
Підприємець – платник єдиного податку надає в оренду приміщення. Дізнайтесь які діють обмеження
Фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку. При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які надають в оренду: — земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, — житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, — нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів. Зверніть увагу, що фізична особа, якій належить нерухоме майно не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа — не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа — підприємець на спрощеній системі оподаткування. Така фізична особа може надавати нерухоме майно в оренду як фізична особа — підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа — не суб’єкт господарювання. При цьому, підприємець – платник єдиного податку може надавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 га, якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді. Також підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та здавати частину нежитлового приміщення в оренду до 300 кв. м, за умови, що решта нежитлового приміщення не перебуває в оренді. Якщо підприємець здає в оренду приміщення, площа якого не перевищує обмеження (для житлової — 100 кв. м, а для нежитлової – 300 кв.м), але розташоване на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га, то він може перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо у договорі оренди визначено, що площа ділянки, яка передається наймачеві, не перевищує 0,2 га. Звертаємо увагу, що підприємець, який надає в оренду власну нерухомість, площа якої не перевищує граничні норми, може застосовувати спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку 2-ї групи за умови внесення до реєстру платників єдиного податку такого виду діяльності як надання в оренду нерухомого майна та надання цих послуг платникам єдиного податку та населенню.
Чи можна перейти на спрощену систему оподаткування, маючи податковий борг?
Не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп платники, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у визначеному Податковим кодексом порядку. Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених Податковим кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки. Отже, однією з умов переходу на спрощену систему оподаткування (до 1 — 3 груп єдиного податку) є відсутність у юридичної особи чи фізичної особи-підприємця податкового боргу на день подання до фіскального органу заяви за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.12.11 №1675.
Закон щодо стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств
Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію. Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб — підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо. Також міститься встановлення державної допомоги по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів Державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Документом також передбачено уточнення положень щодо створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи. Реалізація Закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в аграрній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.
При зміні посадових осіб підприємства потрібно отримати нові ключі електронного цифрового підпису
Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що у разі зміни посадових осіб підприємства (керівника та/або головного бухгалтера) чи податкової адреси, потрібно отримати нові ключі електронного цифрового підпису (ЕЦП) на посадових осіб, які мають право підпису документів. Разом з цим слід переукласти Договір про визнання електронних документів з органом ДФС області. Нові ключі ЕЦП потрібно отримати до відправки наступної електронної звітності. У разі не зміни ЕЦП при зміні посадових осіб суб’єкта господарювання виникають негативні наслідки, як: 1) відмова в прийнятті звітності; 2) відмова в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Новітня система «Електронний чек» — альтернатива діючим РРО
Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що система «Електронний чек», яка реалізується у рамках пілотного проекту Державної фіскальної служби, має на меті здійснення позитивних змін у ланці «підприємець — споживач». Сутність новації полягає у запровадженні альтернативного технологічного рішення у сфері реєстрації розрахункових операцій вгалузі торгівлі, — без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій, натомість у практику впроваджується електронний додаток до смартфона, який і буде виконувати функцію реєстратора розрахункових операцій. Слід наголосити, що система e-Receipt може бути встановлена на будь-який пристрій: персональний комп’ютер, планшет, смартфон – вона доступна та безкоштовна, при цьому вона може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби та бухгалтерськими програмами. Система має найвищий ступінь захисту і працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень. Застосування цієї моделі позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат та друкувати паперові чеки. Громадяни зможуть перевірити фіскальний чек у відкритій частині Електронного кабінету ДФС, що знаходиться на офіційному веб-сайті ДФС України. Система «Електронний чек» — зручна та економна для підприємців, вона дозволить підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями та оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а це зменшить обсяги тіньового обігу товарів, перш за все підакцизної групи. Реєстрація програмного комплексу, через який функціонує нова система «Електронний чек», буде здійснюватись через Електронний кабінет в режимі он-лайн, безкоштовно. При цьому нова модель передбачає виключення послуг інформаційних еквайєрів, які передають дані РРО, за що кошти сплачують платники податків. Новітня модель створює реальні можливості для захисту прав бізнесу та споживачів.
Звіт та сплата єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця
Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку. Фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, формують та подають до органів фіскальної служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, така особа зобов’язана подати сама за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» фізичні особи – підприємці формують та подають до органу фіскальної служби протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
Розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування. Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування я на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Довідка для нерезидента: як підтвердити сплату податку на прибуток
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі — Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264. Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі — довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п.1 Порядку). Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку). Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку). Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента, а також відомості про джерело доходу (п.4 Порядку).
Яка заборгованість визнається безнадійною?
Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією. До безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб: — пов’язаних з таким кредитором; — які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах; — які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Тютюновий склад закрито
Працівники податкової міліції Харківщини під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області в ході проведення комплексу організаційно-практичних заходів в рамках операції «Акциз-2018» та «Рубіж-2018» виявили зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку, які незаконно ввезені на митну територію України. В рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України, встановлено, що в складських приміщеннях одного з підприємств, яке знаходиться на території Харківської області, зберігаються тютюнові вироби без марок акцизного податку, які незаконно ввезені на митну територію України. «Працівники податкової міліції спільно зі слідчими прокуратури Харківської області провели обшуки в складських приміщеннях підприємства, де здійснювалось незаконне зберігання тютюнових виробів Білоруського виробництва, — зазначає Дмитро Сердюк — в ході слідчо-оперативних заходів було виявлено та вилучено — тютюнові вироби в кількості 18 500 пачок на суму майже 560 тис. грн» .На теперішній час здійснюються заходи щодо встановлення повного кола осіб причетних до протиправної діяльності, каналів надходження на територію Харківської області тютюнових виробів без марок акцизного податку, місць зберігання та реалізації.
Щодо здійснення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань
Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що 1 жовтня 2018 року є граничним терміном для подання платниками податків уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік з метою здійснення самостійного коригування податкових зобов’язань відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України (далі — Кодекс). Так, керуючись п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу, у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, якщо це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. З цією метою необхідно обрахувати діапазон цін (рентабельності) для кожної контрольованої операції окремо та визначити необхідну суму коригування щодо такої контрольованої операції. Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені статтею 57 цього Кодексу (п.п.39.5.4.2 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу). Платники податку на прибуток, які у звітному періоді здійснювали контрольовані операції, для проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань складають та подають Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. У цьому додатку здійснюється розрахунок різниць, які відображаються у рядках 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ додатка РІ для коригування фінансового результату до оподаткування.
Харківські митники припинили спробу переміщення грошей та «травички»
Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники за інформацією УСБУ в Харківській області завадили переміщенню через кордон України великої суми грошових коштів. Громадянин України разом з дружиною та сином прямували до Росії пішою ходою та заявили про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення. Але в ході подальшого митного контролю було встановлено, що кожен з них приховує грошові кошти у кишенях пасків, застібнутих на тілі. Разом родина намагалась перемістити через кордон 3 мільйони 185 тисяч рублів. Крім того, сьогодні вранці при митному контролі автобуса «Дніпро-Москва» серед особистих речей громадянина України було виявлено 2 пакунки з марихуаною загальною вагою 600 грам. Відносно правопорушників складено протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
З 1 вересня поточного року звітність з єдиного внеску подаватиметься платниками за новими формами
Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що з 01.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до внесених змін з 01.08.2018 Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Наказу № 435 (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами. Звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 01.09.2018, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.
Платники акцизного податку до 20 серпня мають подати звітність, а до 30 серпня – сплатити акцизний податок
Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що строки та порядок сплати акцизного податку визначено ст.223 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України. Отже, платники акцизного податку (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у ст.215 ПКУ) подають до контролюючого органу декларацію з акцизного податку, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду. Декларацію за липень поточного року платникам акцизного податку слід подати не пізніше 20 серпня 2018 року. Сплатити ж акцизний податок — в термін не пізніше 30 серпня 2018 року.
Харківська митниця ДФС про видачу свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами
Харківська митниця ДФС нагадує про те, що відповідно до Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року на транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів під митними печатками і пломбами на умовах Конвенції МДП, видається свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами (далі – свідоцтво про допущення). Порядок видачі свідоцтва про допущення затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1064, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2012 за № 1787/22099. Відповідно до зазначеного Порядку для отримання свідоцтва про допущення заявником подаються до митниці ДФС такі документи: письмова заява довільної форми на ім’я керівника митниці ДФС за підписом власника транспортного засобу (далі – ТЗ) і з його печаткою (за наявності); у заяві, що подається юридичною особою, повинні бути зазначені місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ власника ТЗ, реєстраційний номерний знак, тип, марка, номер шасі ТЗ; фізичні особи — підприємці зазначають місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), реєстраційний номерний знак, тип, марку, номер шасі ТЗ; заповнене свідоцтво про допущення; копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ в органах Державної автомобільної інспекції МВС України або тимчасового реєстраційного талона, завірена підписом власника ТЗ і його печаткою (за наявності); комплект фотографій або креслень (малюнків) ТЗ (вид спереду, ззаду, вид з кожного боку, збільшеним планом кожне місце накладення митних печаток та пломб). Зображення повинні бути чіткими та надавати повну інформацію про ТЗ. Фотографії на звороті повинні містити інформацію про ТЗ (реєстраційний номерний знак ТЗ, тип, марка, номер шасі), яка завіряється підписом власника ТЗ і його печаткою (за наявності). Якщо документи для отримання свідоцтва про допущення подаються уповноваженою особою, додатково пред’являються її паспорт та документ, що засвідчує повноваження цієї особи. Свідоцтво про допущення видається митницею ДФС власнику ТЗ протягом одного робочого дня (але не пізніше наступного робочого дня) після надання повного пакета документів і подання ТЗ до огляду. Митниці ДФС мають право протягом двох робочих днів письмово відмовити у видачі свідоцтва про допущення за наступних причин: заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; відсутність повного комплекту документів; недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання свідоцтва про допущення; ТЗ не відповідає міжнародним технічним вимогам. При цьому, наявність свідоцтва про допущення є обов’язковим для перевезення товарів під митними печатками та пломбами ТЗ, власник якого здійснює автомобільні перевезення на умовах Конвенції МДП. Слід зазначити, що в Харківській митниці ДФС свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами видаються митним постом «Харків-автомобільний». Так, з початку 2018 року видано 463 свідоцтва.
Податкові борги фізособи не впливають на її статус «єдинника»
Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу, що згідно з пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, за наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів. Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. У випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб’єкт підприємницької діяльності.
Маєте магазин на ринку? Не можете бути на I групі єдиного податку
Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран, що до першої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці: які не використовують працю найманих осіб, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. грн. Торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п. 1.8 наказу Держстату від 26.07.2005 р. №209). Отже, підприємець, який здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
Які особливості укладення трудового договору з неповним робочим часом?
За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень як під час прийняття на роботу, так і згодом. Угода сторін трудового договору щодо тривалості робочого дня (тижня) чи режиму роботи працівника — одна з необхідних умов такого виду трудового договору. Варто врахувати, що робота на умовах неповного робочого часу не передбачає будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або від виробітку. Працівник може бути прийнятий на умовах неповного часу тимчасово та постійно. Прийняття на роботу з неповним робочим часом здійснюється на загальних підставах, але до трудової книжки не вноситься запис щодо неповного робочого часу. Прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що перебуває під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Як звітувати юрособі-«єдиннику» III групи у разі відсутності протягом звітного періоду доходів?
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Ця норма застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку III групи є календарний квартал. Податкова декларація складається наростаючим підсумком. У декларації юридичні особи — платники єдиного податку III групи відображають обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою. Якщо ж у товариства протягом звітного періоду відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, але у попередніх звітних періодах цього ж року було отримано та задекларовано дохід, то за поточний звітний період товариство має знову задекларувати отриманий ним раніше дохід (без сплати єдиного податку). У разі відсутності доходів, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, протягом всіх звітних періодів з початку року у товариства не виникає зобов’язання подавати податкову декларацію платника єдиного податку III групи.
Для отримання акцизних марок виробникам та імпортерам алкогольних напоїв і тютюнових виробів слід подати попередню заявку-розрахунок
Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 3 Положення №1251, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку за їх видами подають: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Підпунктом 14.1.107 ПКУ визначено, що марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Мінфіну від 11.04.2016 р. №428. Згідно з формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 5 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС. Нагадаємо, що відповідно до постанови КМУ від 04.04.2018 р. №257 з 02.07.2018 р. застосовуються нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).
За несвоєчасну сплату або неподання підприємцем звітності з ЄСВ – штраф
Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що платники єдиного соцвнеску — підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ щоквартально до 20 числа. Тобто: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня та до 20 січня. Мінімальна сума ЄСВ за квартал у поточному році, яку необхідно сплатити фізичним особам — підприємцям, становить 2457,18 грн (819,06 грн х 3 міс.). Податківці нагадали, що ФОП які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплатити єдиний внесок, нарахований за 2017 рік, та подати за цей період відповідний Звіт з ЄСВ (додаток 5) із зазначенням типу форми «початкова». Згідно з законодавством за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно несплачених сум. За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої законодавством, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 н.м.д.г. за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Нові коефіцієнти нормативної грошової оцінки землі: чи потрібно отримувати новий витяг?
Відомості про цільове призначення земельної ділянки — використання земельної ділянки за призначенням, що вносяться до Кадастру на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (ст. 1 Закону про землеустрій), використовуються для визначення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки — множника при обчисленні розміру нормативної грошової оцінки (далі — НГО) земельної ділянки (далі — оцінка) під час виконання робіт з такої оцінки. Порядок обчислення плати за землю передбачає, що для визначення бази оподаткування платник при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подає довідку (витяг) про розмір оцінки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової оцінки (п. 286.2 ПКУ). Підстави та порядок виконання оцінки, а також набрання чинності її результатів після затвердження рішенням органів місцевого самоврядування технічної документації з оцінки (далі — документація) визначено статтями 15, 18, 23 Закону про оцінку земель. Періодичність виконання оцінки, визначена ст. 18 цього Закону, регламентує також строк дії документації (п. 24 Порядку №105), який, зокрема, для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, становить п’ять — сім років. Таким чином, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються відповідно до витягу про оцінку, що виконана та затверджена у порядку, визначеному Законом про оцінку земель, із застосуванням до неї кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої залежно від дати затвердження такої оцінки.
Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином)?
Нагадуємо платникам плати за землю, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.
Щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків
Відповідно до вимог Податкового Кодексу України, фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки Державного реєстру фізичних осіб – платників податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви. Форма заяви та порядок внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року №822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 за №1306/31174. У разі зміни у фізичної особи реєстраційних даних, зокрема реєстрації місця проживання, фізична особа звертається до контролюючого органу за своїм новим місцем проживання і надає заяву за формою №5ДР. Бланк заяви за ф.№5ДР видається контролюючим органом безоплатно. Заява заповнюється особисто фізичною особою (або довіреною особою за умови наявності довіреності на вчинення таких дій) відповідно до її паспортних даних. До заяви за ф.№5ДР фізична особа додає копію свого паспорта. Заява за формою № 5ДР стосовно малолітньої особи подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.
Коли звітують з єдиного внеску члени фермерського господарства
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звітними періодами є календарні місяці, які формуються та відображаються у річній звітності, що подається до 1 травня року за результатами фінансового року. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку №435 із зазначенням типу форми «початкова». Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку №435 члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. При самостійному визначенні бази нарахування єдиного внеску члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пп. 10, 11 розділу IV Порядку №435 один раз на рік у терміни, визначені п. 5 розділу ІІІ Порядку №435.
Юридична особа: чи можна перейти на «спрощенку» протягом року
Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до п. п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п.298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р. XIV ПКУ.
Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у харківській області
