Власникам касових апаратів спростили «життя»
Для суб‘єктів підприємницької діяльності, які використовують реєстратори розрахункових операцій, є приємні законодавчі нововведення. Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня поточного року за № 773 передбачено спрощення процедури реєстрації та застосування РРО. Наказом визначено, що реєстрація РРО здійснюватиметься на підставі однієї заяви без додатків. Крім того передбачено обмін електронними документами між виробником, центром сервісного обслуговування, суб’єктом господарювання та ДФС. Такий обмін здійснюватиметься засобами інформаційної системи фіскальної служби.
Разом з тим звертаємо увагу платників, що зазначені зміни відбуватимуться поетапно. Скажімо перший етап передбачає зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденні z-звіти) в електронній формі. Також здійснюється за спрощеним порядком ведення книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО)/журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. На підставі заяви без додатків здійснюватиметься перереєстрація РРО/книг ОРО у разі зміни даних щодо суб’єктів господарювання, які зазначаються у реєстраційному посвідченні/книзі ОРО та пов’язані з перейменуванням районів у містах, вулиць тощо. А от реєстрація РРО, книги ОРО на підставі однієї заяви без додатків – це вже другий етап який набере діятиме після набрання чинності наказу про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО.
Застосування довідки-розрахунку на виплату заробітної плати платником ЄСВ
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області доводить, що відповідно до п. 3 Порядку прийняття банками розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 453 (далі – Порядок № 453), довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 453. Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок, наданий платником ЄСВ. Один примірник надається банку, другий – контролюючому органу, а третій залишається у платника ЄСВ. Згідно з п. 4 Порядку № 453 у разі подання до банку одночасно із грошовим чеком та/або платіжним дорученням, та/або іншими розрахунковими документами на виплату заробітної плати за відповідний період документального підтвердження раніше сплаченого ЄСВ або оригіналу довідки-розрахунку, погодженого з контролюючим органом, банк має видати суму, зазначену в грошовому чеку, та/або виконати платіжне доручення або інший розрахунковий документ. Документальним підтвердженням раніше сплаченого ЄСВ є розрахункові документи (документи на переказ готівки) про перерахування ЄСВ (у тому числі з поточного рахунку, відкритого в іншому банку), в яких у реквізиті «Призначення платежу» платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання». У разі погодження контролюючим органом довідки-розрахунку на виплату заробітної плати за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 453 з від’ємним значенням рядка 5 «Сума єдиного внеску, яка зазначається в розрахунковому документі, та підлягає перерахуванню (р. 2 + р. 3 – р. 4)», банк приймає таку довідку-розрахунок до виконання за умови документального підтвердження сплаченого ЄСВ.
Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином)?
Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує платникам плати за землю, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.
Електронна система е-Receipt: як здійснити пошук і перегляд фіскального касового чека?
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що запроваджено пілотний проект електронної системи е-Receipt (електронний чек), завдяки якому платники мають змогу оперативно здійснити пошук і перегляд фіскального касового чека у будь-якій торгівельні точці будь-якого населеного пункту. Сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням:cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/chek. За зазначеним посиланням необхідно знайти рубрику е-Receipt, далі розділ — «Реєстри» та в пошуковому віконці здійснити запит «пошук фіскального чеку» Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку (для традиційних РРО). Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою. Якщо не було знайдено свого електронного чека в системі, необхідно зробити його фото на надіслати за адресою infozvit@sts.gov.ua. ДФС України буде визначати причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів. У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Суб’єкт господарювання змінив основне місце обліку. Чи отримувати новий сертифікат електронного цифрового підпису?
Сертифікат ключа містить, зокрема, основні дані (реквізити) підписувача — власника особистого ключа.
Підписувач — власник особистого ключа зобов’язаний, зокрема, надавати Акредитованому центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС основні дані (реквізити) для засвідчення чинності відкритого ключа та своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці. Якщо змінюється адреса місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, необхідно звернутися до Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію. Разом з заявою необхідно надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
За заявою суб’єкта господарювання органи ДФС видають акт звірки розрахунків за податковими платежами та єдиним внеском
Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393). Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
Де дізнатись реквізити рахунків для сплати бюджетних платежів та ЄВ?
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відкриття рахунків за надходженнями визначено розд. ІІ Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758. У разі внесення змін до законодавства та зміни переліку надходжень, що зараховуються до відповідних бюджетів, та/або порядку їх зарахування, а також коду та назви території, Державна казначейська служба України централізовано відкриває/закриває рахунки за надходженнями згідно із внесеними змінами. Інформація про відкриті/закриті рахунки доводиться до органів Казначейства для подальшого інформування органів, що контролюють справляння надходжень бюджету згідно із встановленими порядками взаємодії, та місцевих фінансових органів. Іншим органам державної влади зазначена інформація надається за їх зверненням. У разі зміни аналітичних параметрів рахунків за надходженнями Казначейство змінює реквізити таких рахунків (абз.3,4 п. 2.1 розд. ІІ Порядку). Банківські реквізити для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів до бюджету визначаються Казначейством і повідомляються територіальному органу ДФС, а тому для їх отримання платнику податків необхідно звернутись до контролюючого органу ДФС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності. Крім того, інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС в рубриці Головна/Бюджетні рахунки (sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki) та рубриці Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/).
Коли подати заяву про застосування єдиного податку 1-шої або 2-гої групи новоствореному ФОП, який зареєструвався в останні дні місяця?
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, встановленого для 1-ї – 3-ї груп, регулюється п.п. 298.1.1 — 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву – це встановлено п.п.298.1.1 п.298.1 ст.298 ПКУ. Форму заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Тобто, новостворені фізичні особи — підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб — підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.
Фізичні особи можуть сплачувати податки та збори через Електронний кабінет за допомогою платіжної карти
Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що пунктом 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України передбачена можливість реалізації через Електронний кабінет платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю. Наприклад, інформацією щодо оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу. У меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету платник податків має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку. Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована. З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету. Звертаємо увагу, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.
Що таке податковий номер платника податку і де його використовувати
Податковим номером платника податків є:
код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб — резидентів та нерезидентів); реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта; реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розділу ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розділу ІІ цього Порядку. Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Сумнівний фіскальний чек — привід для проведення перевірок
Нещодавно ДФС було впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt. Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торговельній точці будь-якого населеного пункту країни. За час тестування сервісу встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів. Переваги нового сервісу вже очевидні. Так, аналізуючи дані чеків РРО, виробники касової техніки можуть оцінити роботу центрів сервісного обслуговування, що обслуговують моделі, ними випущені. Крім цього, перевірка чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій. У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС і наявному розрахунковому документі споживачам слід направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів. Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чека, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чека. Для пошуку та перегляду фіскального касового чека необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека (для традиційних РРО). Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером та датою.
ДФС нагадує про сім підстав для позбавлення ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем
Статтею 15 Закону України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачені такі підстави для анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями: • заява суб’єкта господарювання; • рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання; • несплата чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; • рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); • рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; • рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; • порушення вимог ст.15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Працюєте «неофіційно» — повідомляйте органи фіскальної служби!
Офіційне працевлаштування для найманого працівника – це гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника, зокрема, право на відпустку, оплату тимчасової непрацездатності включаючи догляд за хворою дитиною, соціальне страхування, достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці). Без офіційного працевлаштування втрачається страховий стаж необхідний для виходу на заслужений відпочинок та гідний розмір пенсії у майбутньому. Внесок кожного громадянина у розвиток своєї країни – сплачені податки та збори. Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертається до найманих працівників, у яких відсутній трудовий договір з роботодавцем, на підприємстві не ведеться табель обліку робочого часу, заробітна плата виплачується без її документування та нарахування — виплати проводяться «у конвертах», найманому працівнику відомо що він працює «неофіційно» повідомляти про такі факти органи ДФС. Наймані працівники можуть повідомляти про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців на «гарячу лінію» ДФС за телефоном: 0-800-501-007.
Комфортні умови для бізнесу – через електронні сервіси ДФС
Завдання ДФС сьогодні — створювати комфортні умови для бізнесу, зокрема, забезпечити якісне обслуговування, недопущення податкового тиску, електронізацію сервісів для платників, які дозволять обслуговувати платників дистанційно, а також зменшити витрати часу на адміністрування податкових платежів. Впровадження нових, у тому числі й електронних, сервісів спрощує роботу та водночас дисциплінує. Функціонують інформаційно-довідкові сервіси ДФС, зокрема Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, який постійно оновлюється та надає можливість суб’єктам господарювання самостійно у зручний для них час отримати достовірну і повну довідкову інформацію з питань щодо оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, електронного цифрового підпису та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС. З 1 жовтня 2018 року ДФС запроваджено нові електронні формати для фізичних осіб щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Доповнена інформація про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів. Зазначені електронні формати розміщені на веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці «Електронна звітність». З метою реалізації платниками податків своїх прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України функціонує інформаційно-телекомунікаційна система «Електронний кабінет платника». Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК).
Наймані працівники підприємця, чи зобов‘язані вести Книгу обліку доходів?
Платники єдиного податку — підприємці першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форми Книги обліку доходів, книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579. У Книзі щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Отримана протягом податкового (звітного) періоду сума коштів за продані товари, виконані роботи (послуги0 в грошовій формі, відображається окремо в готівковій та безготівковій формі (готівкові і безготівкові надходження відображаються окремими рядками). Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку. Нормами Податкового кодексу та наказу № 579 не передбачено ведення окремо Книги обліку доходів (Книги обліку доходів та витрат) найманими працівниками фізичної особи – підприємця — платника єдиного податку.
Харківська митниця ДФС про механізм відшкодування витрат митних органів за зберігання транспортних засобів
Механізм відшкодування витрат митних органів за зберігання транспортних засобів на складах та розміри відшкодувань визначені наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 «Про затвердження Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування та Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів». Витрати митного органу відшкодовуються власником транспортних засобів або уповноваженою ним особою (далі – платник) після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих транспортних засобів. Витрати відшкодовуються платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату їх внесення, у сумі, розрахованій митним органом відповідно до розмірів відшкодувань та залежно від строку зберігання транспортних засобів. Витрати відшкодовуються шляхом перерахування відповідної суми в безготівковій формі на спеціальний реєстраційний рахунок митного органу або готівкою до каси митного органу чи через відділення вповноваженого банку. Строк зберігання транспортних засобів на складі митного органу для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу митного органу власникам або уповноваженим особам. При обрахунку витрат строк зберігання обчислюється в календарних днях. День видачі зі складу митного органу транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку при обрахунку витрат не включається. Витрати не обраховуються та не відшкодовуються, якщо: — строк зберігання транспортних засобів на складі митного органу не перевищує десяти днів з дня їх розміщення на складі митного органу; — транспортні засоби, що зберігаються на складі митного органу, розміщуються їх власником або уповноваженою ним особою у режим відмови на користь держави. Надмірно сплачені суми підлягають поверненню платнику на його вимогу протягом трьох років з дня зарахування цих сум на рахунок митного органу відповідно до законодавства. Витрати митного органу за зберігання транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, понесені в ході провадження та розгляду справи, відшкодовуються в порядку, визначеному статтями 519 та 520 Митного кодексу України. Витрати митного органу за зберігання транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил транспортні засоби підлягають поверненню власнику.
Зміни в оподаткуванні ПДВ експортних операцій олійних культур
З 1 вересня 2018 року набрав чинності Закон України від 22.05.2018 №2440-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур». Законом доповнено пункт 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України абзацом четвертим, відповідно до якого на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами — виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису, не поширюється режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість. Тобто, з 01.09.2018 зазначені операції підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.
Платникам ПДВ: порядок взаємодії комісії ДФС з територіальними органами щодо прийняття рішень про реєстрацію пн/рк в єрпн або відмову в такій реєстрації визначено наказом
Центральне управління ГУ ДФС у Харківські області інформує платників податку на додану вартість, про Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Комісією Державної фіскальної служби України (далі – Комісія ДФС) здійснюється: аналіз прийнятих комісіями регіонального рівня рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішень щодо врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ; · прийняття рішень про неврахування таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 36 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117; · прийняття рішень про врахування наданих пропозицій щодо удосконалення роботи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків та критеріїв ризиковості платника ПДВ, критеріїв ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ. Комісії регіонального рівня здійснюють: ¨ розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку; — розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення – виключення платників податку з переліку ризикових платників податків. Голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії, що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень. Завдання, які надаються комісіям регіонального рівня головою Комісії ДФС, заступником голови Комісії ДФС та відповідними секретарями Комісії ДФС, є першочерговими і обов’язковими для виконання у відповідності до вимог чинного законодавства.
Навіть якщо платник акцизного податку не провадив господарську діяльність – декларацію необхідно подати
Згідно з п. 223.2 ПКУ платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5¹, 215.3.5², 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ. Відповідно до п. 49.2¹ ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді. Згідно з п. 4 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14, платник, визначений п.п. 212.1.15 ПКУ (тобто платник, який реалізує пальне), а також платник, який має діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язаний подавати Декларацію за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді, чи ні. Таким чином, якщо платник акцизного податку протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність, то він зобов’язаний за цей період подати Декларацію, показники якої заповнюються у цифровому форматі з метою уникнення помилки.
Інформація для платників рентної плати за користування надрами
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 — 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 Кодексу). У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі — облікова ставка). У ІІІ кварталі 2018 року діяли три облікові ставки: 17 %, 17,5%, 18 %, затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 25.05.2018 № 287-рш, від 12.07.2018 № 443-рш та від 06.09.2018 №593-рш відповідно. Таким чином середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2018 року становить 17,57 %. Отже, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 52,71% — трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.
ЄСВ потрібно сплачувати насамперед, а вже потім інші зобов’язання, — позиція ДФС
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області наголошує, що ч. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ визначено, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону про ЄСВ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом про ЄСВ, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статусу підприємця можна «позбутися» лише відвідавши державного реєстратора
Фізичні особи – підприємці (ФОПи) втрачають статус підприємця лише з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності підприємець повинен подати сам за себе звіт за формою №Д5 із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. При цьому термін сплати зобов’язань, визначених ФОП, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно ЄСВ необхідно сплатити до дати подання Звіту включно. Зняття з обліку ФОП фіскальними органами здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
До уваги суб’єктів електронного декларування!
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що з 01 січня 2019 року розпочнеться черговий етап електронного декларування в Україні (е-декларування). Слід зауважити, що 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), а Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» із змінами втрачає чинність. Це потрібно врахувати при отриманні послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) . Так, п. 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Отже, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо. Разом з тим п. 5 розділу VII Закону № 2155 визначено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Звертаємо увагу, що з метою завчасної підготовки до чергового етапу е-декларування в Україні потрібно перевірити: — адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у вашому персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр); — термін дії та працездатність вашого ЕЦП для роботи з Реєстром. Виконавши запропоновані дії, це дозволить суб’єктам електронного декларування завчасно підготуватись до чергового етапу е-декларування в Україні, чим полегшить роботу з Реєстром.
Контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати ЄСВ за вимогою платників
Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев доводить, що відповідно до частини сьомої ст. 14 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. Водночас, Інструкція про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 із змінами, та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітння 2015 року № 435 із змінами, не передбачають обов’язкового проведення платниками звірення сум нарахування та сплати ЄСВ. Нагадуємо, що частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За порушення правил нарахування, утримання та сплати податків у джерела виплати ПКУ передбачена відповідальність
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що ст. 127 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) визначена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати. Так, відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ. Передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Звіт про суми податкових пільг прирівнюється до податкової декларації
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що податкова декларація, розрахунок, звіт це — документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Облік сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюється відповідно до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 №1233. Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку №1233. Звіт про суми податкових пільг подається за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб’єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином)?
Нагадуємо платникам плати за землю, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.
Чи передбачена товариству, компенсація витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нових робочих місць?
Компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року: — створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору; — протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі, не менше ніж три мінімальні заробітні плати. У разі дотримання зазначених вимог, право на компенсацію фактичних витрат буде складати сума у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати у розмірі не менше, ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Чи всі алкогольні напої підлягають маркуванню?
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, як вироблені в Україні, так і ті, що імпортуються в Україну, із вмістом спирту етилового понад 8,5 % об’ємних одиниць та розлиті у споживчу тару, в тому числі алкогольні напої в інших ємностях місткістю більш як 5 л.
Увага! 9 листопада 2018 року – останній день подання платниками ПДВ звіту про суми податкових пільг
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку). Облік зазначених коштів ведеться у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податквих пільг». Звіт про суми податкових пільг (далі – звіт) подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. Граничний термін подання звіту за III квартал 2018 року – 9 листопада. Якщо суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. Звертаємо увагу, що відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових розрахунків, а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Для переходу на спрощену систему оподаткування або підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно подати відповідні документи
Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи подають не пізніше 20 лютого поточного року: — загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); — звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); — розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; — відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаро-виробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 зі змінами та доповненнями. Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями. З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 108.01.06).
ОПОДАТКУВАННЯ СПАДЩИНИ, ОТРИМАНОЇ ВІД РЕЗИДЕНТА НЕРЕЗИДЕНТОМ
Відповідно до норм Податкового кодексу України статус резидента України є вирішальним для порядку оподаткування доходів, отриманих фізичною особою у спадщину як на території України, так і за її межами. Поняття «резидент» та умови набуття фізичною особою статусу резидента України визначено пп. 14.1.21З ст. 14 ПКУ. Резидентами вважаються, зокрема, особи, які мають місце проживання в Україні. Нерезиденти — це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ст. 14 ПКУ). Тобто фізична особа, яка не відповідає умовам, визначеним у пп. «в» пп. 14.1.21З ПКУ не є резидентом України. Згідно з пп. 174.2.З п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка ПДФО, визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 %). Крім того, дохід у вигляді вартості успадкованого майна є об`єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %. При цьому спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або до її оформлення в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Змінено порядок надання довідки про відсутність податкової заборгованості
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що наказом Мінфіну від 03.09.2018 року № 733, який набирає чинності з 07.11.2018 р., прийнято Порядок надання довідки про відсутність заборгованості. Згідно з новим порядком: заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за формою додатка 2 подається за вибором платника: у паперовій формі до ДПІ за основним місцем обліку, або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого на погашення податкового боргу; в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету. перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості здійснюється за даними інформаційно – телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування довідки. При цьому враховується наявність/відсутність податкового боргу, недоїмки зі сплати ЄСВ та іншої заборгованості за основними та неосновними м’ясцями обліку платника. уповноважений орган формує довідку за відсутності у платника податкової заборгованості з платежів. Довідка або відмова у її наданні готуються протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем отримання заяви. Довідка за вибором платника вилається у паперовій або електронній формі. Строк дії довідки 10 календарних днів з дати формування. Довідку у електронній формі платник отримує у приватні частині е- кабінету. Неотримана довідка у паперовій формі зберігається в уповноваженому органі до закінчення строку її дії. Лист із вмотивованою відмовою у наданні довідки вручається платнику, який має заборгованість із платежів до бюджету особисто або надсилається у порядку встановленому ст..42 Податкового кодексу України.
Офіційне працевлаштування – обов’язок роботодавця
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що офіційне працевлаштування — це певна гарантія роботодавця соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника. Це означає, що після укладання трудового договору працівник користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати (у тому числі доплати, надбавки й заохочувальні виплати); право на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; право на зарахування виробничого стажу; право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості; право на гарантії за колективним договором. Також варто пам’ятати, що укладення трудового договору та запис у трудовій книжці захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства при порушенні його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати; відмовляється оплатити виконану роботу; не додержується інших своїх зобов’язань. Зверніть увагу, що відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не має всіх вище перелічених гарантій. Тому ми переконливо радимо працівникам, яким пропонують роботу без укладання трудового договору з оплатою праці «у конверті», перш ніж погодитися на дану пропозицію, зважити всі переваги офіційного працевлаштування.
АКЦИЗНИХ МАРОК
Кабміном внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Він виходив з такого: видача марок акцизного податку виробникам тютюнових виробів здійснюється з урахуванням вимог пп. 222.1.2 ст. 222 ПКУ, зокрема сплати акцизного податку протягом 15 робочих днів після отримання марок; необхідності позначення на марках акцизного податку для алкогольних напоїв іноземного виробництва суми акцизного податку за ставками, діючими на момент виробництва марки; заборони контролюючим органам вимагати від покупців марок акцизного податку документів, не передбачених постановою; надання в електронній формі замість паперової документів, необхідних для покупки марок акцизного податку. Цими змінами зазначене Положення приведено у відповідність із нормами ПКУ. Вони набрали чинності з 23.10.2018 р.
Новий ПОРЯДОК ОПРИЛЮДНЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
З 21.10.2018 р. набрали чинності зміни до деяких законів, які визначають новий порядок оприлюднення законів України та інших нормативно-правових актів. Змінами, зокрема, передбачено, що крім офіційного опублікування закони, постанови та інші акти Верховної Ради також доводяться до відома населення шляхом їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Офіційне опублікування постанов Кабміну здійснюється в газеті «Урядовий кур’єр» та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях і друкованих засобах масової інформації, визначених законом. Крім того, акти Кабміну оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті уряду.
Виконання митних формальностей на повітряному транспорті
З 04.11.2018 р. набере чинності Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті. Зазначений Порядок розроблено з метою визначення порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються ними.
З 2020 р. ДФС проводитиме перевірки через систему аудит
ДФС України повідомила, що підтримує курс уряду щодо уникнення необгрунтованих перевірок, зменшення тиску на бізнес та стимулювання розвитку підприємництва шляхом впровадження прозорої ризикоорієнтованої системи контролю. Вже зараз працівники фіскальної служби працюють над запровадженням електронного аудиту, який планується запустити у повному обсязі до 2020 р.
Збільшення акцизу на тютюн
У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9188-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо фіскального механізму запобігання реалізації підакцизних товарів нижче суми податків». Документом, зокрема, пропонується тимчасово, до 31.12.2024 р. включно, запровадити запобіжний фіскальний механізм, що передбачає застосування коефіцієнта 1,25 до мінімального акцизного податкового зобов’язання у разі декларування платником податку максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби у розмірі, меншому ніж мінімальне акцизне податкове зобов’язання із застосуванням коефіцієнта 1,35.
Випуск у вільний обіг товарів з режиму тимчасового ввезення
У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ, у вільний обіг на митній території України платник ПДВ сплачує митним органам суму ПДВ, розраховану за основною ставкою, за вирахуванням уже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення суми ПДВ, та суму процентів із сум податкових зобов’язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань відповідно до розділу II ПКУ. При цьому до податкового кредиту на підставі митної декларації включається лише сума ПДВ, сплачена/нарахована у зв’язку з випуском товарів. Сума процентів, нарахованих відповідно до частини сьомої ст. 106 МКУ, не є сумою ПДВ, а тому до податкового кредиту не включається та у рядках 11.1 чи 11.2 Податкової декларації з ПДВ не відображається, оскільки ці рядки призначені для відображення (залежно від ставки) обсягів ввезення та сум ПДВ.
Використання програмної продукції на умовах ліцензійного договору
Досліджуючи питання оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції на умовах ліцензійного/субліцензійного договору, ДФС України дійшла висновку, що у разі здійснення плати субліцензіату за отримання права на використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів), платіж за таке використання на підставі пп. 14.1.225 ст. 14 ПКУ визначається як роялті, за умови, що відсутні обмеження для використання програмної продукції, визначені у вказаному підпункті ПКУ. Така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. У разі якщо платник податку надає право на використання програмної продукції кінцевим споживачам шляхом надання їм ключів доступу, у тому числі за допомогою мережі Інтернет, і платіж за таке використання не вважається роялті згідно з умовами, визначеними пп. 14.1.225 ст. 14 ПКУ, така операція звільняється від оподаткування ПДВ на підставі п. 26і підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Ввезення товарів в Україну платником, що застосовує касовий метод
ДФС нагадала, що положеннями ПКУ передбачено окремий порядок визначення податкових зобов’язань та дати формування податкового кредиту за операціями із ввезення товарів на митну територію України. Так, згідно з п. 187.8 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. А датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за такими операціями є дата сплати податку за такими податковими зобов’язаннями. Сплачений при ввезенні товарів на митну територію України ПДВ включається до складу податкового кредиту платника податку (у тому числі якщо такий платник застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ) на дату сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ на підставі належним чином оформленої митної декларації.
Визначення бази оподаткування ПРИ ПРОДАЖУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
ДФС України розглянула питання щодо визначення бази оподаткування ПДВ операції з продажу необоротних активів (основних засобів), які використовувались у господарській діяльності та амортизувалися. При цьому фактична (договірна) вартість таких активів є меншою за вартість, яка визначена у звіті професійного оцінювача, але є більшою за їх балансову вартість. Фіскальний орган виходить з того, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання необоротних активів (основних засобів) визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. Тільки у разі відсутності обліку необоротних активів база оподаткування визначається виходячи із звичайної ціни.
Помилка у даті складання ПН
ДФС України нагадала, що помилка у даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування до такої податкової накладної. Втім така податкова накладна може бути визначена платником як така, що зайво складена. На дату виявлення факту зазначення неправильної дати в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній платник має право скласти від’ємний розрахунок коригування до податкової накладної, яка визначена ним як зайво складена, та зареєструвати його в ЄРПН. Складення та реєстрація в ЄРПН такого розрахунку коригування не позбавляє платника податку обов’язку скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у ній дати складання, що відповідає даті настання «першої події» за такою операцією. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації. При цьому виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН ст. 120’ ПКУ не визначено.
Використання матеріалів при виконанні підрядних робіт: як скласти ПН
У разі якщо за умовами укладеного договору підряду на виконання робіт підрядник не постачає матеріали окремо, а використовує у процесі виконання робіт, то при складанні податкової накладної у графі 2 податкової накладної зазначається безпосередньо опис послуг з будівництва у межах договору підряду відповідно до первинних документів, якими супроводжується така операція. При цьому у графі 3.3 податкової накладної зазначається код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікується така послуга. Якщо договір підряду передбачає як постачання товарів, так і надання робіт, то у податковій накладній у графі 2 окремими позиціями вказується окремо опис (номенклатура) товарів, що постачається, та окремо — послуг підряду відповідно до первинних документів, якими супроводжується така операція. У цьому разі у графах 3.1 і 3.3 податкової накладної слід вказати код товару згідно з УКТ ЗЕД і код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікуються такі послуги.
Операції з постачання житла
У випадку якщо забудовник самостійно здійснює будівництво житла, то операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для такого забудовника-продавця в цілях оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загально- встановленому порядку за ставкою 20 %. Якщо забудовник здійснює будівництво житла (об’єкта житлового фонду) силами підрядної організації, то операція такої підрядної організації — надавача послуг з постачання послуг із спорудження житла є першим постачанням житла відповідно до пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 %. Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ.
Послуги з розробки програмної продукції
Операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, якщо виконавці таких послуг (робіт) не набувають права власності на таку програмну продукцію в процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) набуде замовник, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
У разі списання дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок попередньої оплати товарів, що не були поставлені, факт придбання таких товарів, як це передбачено п. 198.3 ст. 198 ПКУ, відсутній та відповідно відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами.
Повернення засновнику частини статутного капіталу необоротними активами
ДФС України роз’яснено, що операція з повернення товариством засновнику частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, шляхом передачі йому нежитлового приміщення, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та оподатковується на загальних підставах за основною ставкою. При цьому база оподаткування ПДВ операцій з передачі засновнику необоротних активів (зокрема, нежитлового приміщення) визначається виходячи з їх договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області
