Про сплату податків в останні дні року
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує платникам податків, що відповідно до норм ПКУ термін сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день не переноситься, а податкові зобов’язання сплачуються напередодні встановленого граничного терміну. Необхідно враховувати, що робочий день 24 грудня, понеділок, перенесено на суботу 22 грудня. А робочий день 31 грудня 2018 року, понеділок, перенесено на суботу 29 грудня 2018 року. Слід нагадати, що Національний банк України визначив порядок роботи банківської системи та регламент роботи системи електронних платежів (СЕП) наприкінці 2018 року за таким графіком: — 27, 28 грудня 2018 року СЕП працюватиме в режимі продовженого банківського дня — на дві години. — 29 грудня 2018 року до 13.00 у СЕП можуть здійснюватися лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі, спрямовані до НБУ та органів Державної казначейської служби України. НБУ та органи Державної казначейської служби можуть здійснювати платежі на адресу всіх учасників СЕП. Банківський день у СЕП закінчується о 15.00. — 30, 31 грудня 2018 року, банки не працюватимуть. З метою вчасного надходження коштів до бюджету, недопущення податкового боргу, рекомендуємо здійснити всі необхідні податкові платежі не пізніше 28 грудня 2018 року. Не залишайте сплату на останній день!
До уваги платників!
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що з 02.07.2018 змінено реквізити усіх рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих бюджетів. З оновленими рахунками можна ознайомитися на суб—сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» розділ «Бюджетні рахунки» підрозділ «Діючі рахунки». Рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2018 році, які відкриті за МФО 851011 (ГУ ДКСУ у Харківській області), закриті 11.09.2018. Кошти, які сплачені платниками після 11.09.2018 на рахунки за МФО 851011, повернені до установ банків органами держказначейства. Перевірити стан розрахунків за бюджетом можна через «електронний кабінет платника податків» або звернутись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси).
На які показники вплине підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму в 2019 році
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників податків, що зміна розміру мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму впливає на ті показники, що встановлюються залежно від їх розмірів на 1 січня звітного податкового року, Податковим кодексом України. Це стосується, зокрема: – ставки єдиного податку встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімума для працездатних осіб для 1 групи платників та до розміру мінімальної заробітної плати для 2 групи, визначених законом на 1 січня податкового (звітного) року); – ставки податку на нерухоме майно (встановлюються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового ( звітного) року; – ставки збору за місця для паркування (встановлюються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року); – розміру податкової соціальної пільги та розміру доходу, до якого вона застосовується(встановлюється у залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року). В 2019 році розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга, дорівнює 2689 грн., а розмір податкової соціальної пільги для будь-якого платника податку 960 грн.50 коп. – не оподатковуваної граничної норми добових витрат для відрядження, не підтверджених документально (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року). В 2019 році сума добових не повинна перевищувати 417 грн. 30 коп. — середньоринкової вартості легкового авто, яке оподатковується транспортним податком (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року). В 2019 році вартість легкового авто повинна перевищувати 1564875 грн. — неоподатковуваної вартості дарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року). У 2019 році — 1043,25 грн. — неоподатковуваної суми заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, (встановлюється у залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року). У 2019 році – 960 грн. 50 коп.
До уваги власників транспортних засобів на іноземній реєстрації!
З метою уникнення непорозумінь, а також можливих випадків шахрайства при використанні послуг брокерських установ під час здійснення митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації Харківська митниця ДФС радить перевіряти реквізити відповідної брокерської організації на суб-сайті Державної фіскальної служби України. Інформацію можна знайти за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/94921.html
Основні соціальні показники бюджету — 2019
З 01 січня 2019 року набирає чинності Закон України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон). Законом встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року — 1853 гривні, з 1 липня — 1936 гривень, з 1 грудня — 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року — 1626 гривень, з 1 липня — 1699 гривень, з 1 грудня — 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року — 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2218 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2019 року — 1921 гривня, з 1 липня — 2007 гривень, з 1 грудня — 2102 гривні; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року — 1497 гривень, з 1 липня — 1564 гривні, з 1 грудня — 1638 гривень. Законом встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі — з 1 січня 4173 гривні; у погодинному розмірі — з 1 січня 25,13 гривні.
Увага суб’єктам господарювання! Не забудьте здійснити річний перерахунок податків та соціальних пільг!
Згідно із п.п.169.4.2 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п.167.1 ст.167 Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року; Відповідно до п.п.169.4.4 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. При цьому якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником. Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, податковий агент відображає в податковому розрахунку за формою №1ДФ, форму та порядок заповнення якого затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, в тому звітному періоді, в якому проведено такий перерахунок.
Порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання
Порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання регламентує Митний кодекс України (далі — МКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання». Зокрема, ст. 378 МКУ та вищезазначена постанова встановлює, що громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу; без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу; без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу. Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених вище харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці). Також слід звернути увагу на вимоги ст. 52 Закону України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі — Закон), якою забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника. Відповідно до п. 95 частини першої ст. 1 Закону до харчових продуктів тваринного походження відносяться молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною.
Ставка ЄВ для ФОП за працюючих осіб з інвалідністю становитиме 8,41 відсотка
З 01.01.2019 р. ЄСВ для фізичних осіб — підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю. Зазначені зміни передбачено Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Тобто, з наступного року не лише підприємства, установи і організації, а й фізичні особи — підприємці, в яких працюють особи з інвалідністю, зможуть нараховувати ЄСВ за пільговою ставкою.
Сплата податку на нерухомість фізичною особою – підприємцем
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом. Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ). Оскільки ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями не визначено такого платника, як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухомість за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Облік доходів та витрат у ФОП – платників єдиного податку
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ). Платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ). Форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245).
Визначення оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ). Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ). Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відсотків), ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
До уваги платників податку на прибуток!
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що 14.12.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 (далі – Наказ № 842), яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Наказ № 897) із змінами. Зокрема: ● поле 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки» доповнено новою категорією «платника єдиного податку»; ● додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації доповнено новим рядком 16.5 «Сума сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (пункт 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)»; ● додаток РІ до рядка 03 РІ декларації, в якому згруповані всі різниці, на які збільшується (зменшується) фінансовий результат, передбачені Податковим кодексом України з посиланням на відповідні норми, викладено у новій редакції. З оновленою редакцією тексту Наказу № 897 можливо ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДФС України (http://zir.sfs.gov.ua). Наказ № 842 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.12.2018 № 96.
Вимоги, за яких ФОП мають право застосовувати четверту групу єдиного податку
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що четверта група платників єдиного податку – це сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог: — здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; — провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; — не використовують працю найманих осіб; — членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; — площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів. Норма визначена п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.
Послуги від нерезидента: деякі особливості коригування податкових зобов’язаннь з ПДВ
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Відповідно до п.п. 7 п. 3 та п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами та доповненнями, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ. Якщо платник ПДВ отримав послуги, що постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України і таким платником ПДВ було допущено помилки в обо’язкових реквізитах ПН, то у такого платника ПДВ виникли підстави для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначені ст. 192 ПКУ. У цьому випадку отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг. Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК.
Платники, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, несуть відповідальність
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які не виконали визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, застосовуються заходи впливу та стягнення. Так, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум ЄСВ, такі платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником ЄСВ до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника ЄСВ також застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449). Отже, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум ЄСВ, такий орган доходів і зборів обчислює суми ЄСВ, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції № 449. Сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, якщо: ► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум ЄСВ органами доходів і зборів; ► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати ЄСВ; ►платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику ЄСВ протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): ■ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); ■ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей п. 3 розділу VІ Інструкції № 449 вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з ЄСВ, яка включає нараховані та несплачені суми ЄСВ (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник ЄСВ зобов’язаний сплатити суми недоїмки, штрафів та пені. У разі, якщо платник ЄСВ протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (тобто набирає чинності). Вищевказані норми визначені розділом VІ Інструкції № 449.
З метою використання права на податкову знижку декларацію слід подати по 29 грудня 2018
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує платникам податків, що згідно з положеннями ст. 166 Податкового кодексу, платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, тобто, на повернення частини податку на доходи фізичних осіб, сплаченого із заробітної плати. Для реалізації права на податкову знижку потрібно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року наступного за звітним. Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу, серед них: відшкодування частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом; суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям; суму коштів, сплачених платником податку за навчання на користь вітчизняних закладів освіти; суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків; оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу. Звертаємо увагу, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: — заяви суб’єкта господарювання; — рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання; — несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; — рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); — рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; — рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; — порушення вимог статті 15 прим.3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Чи можна зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування у святковий чи вихідний день, якщо цей день є граничним днем реєстрації ?
Платник податку на додану вартість зобов’язаний на дату виникнення податкових зобов’язань скласти податкову накладну в електронній формі, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни,встановлені п.201.10 ст.201 ПКУ: — податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, складені з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; — податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, складені з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; розрахунки коригування, складені постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача — платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, — протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Пункт 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 зі змінами і доповненнями визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.
Облік доходів та витрат у ФОП – платників єдиного податку
Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України. Фізичні особи — підприємці (далі — ФОП) — платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги. Довідково. Форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.
Зміни з покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів
Верховною Радою України прийнято Закон України від 23.11.2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Зміни спрямовані на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання зобов’язань України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Зміни, зокрема: — збільшено з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків (прогнозний індекс споживчих цін у 2018 році); — покращено для лісогосподарських підприємств умови оподаткування лісових земель шляхом визначення граничного розміру ставок податку за лісові земельні ділянки до 0,1% нормативної грошової оцінки ділянок або нормативної грошової оцінки ріллі по області; — простимульовано суб’єктів господарювання до зменшення використання енергетичних ресурсів шляхом наближення ставки екологічного податку за викиди вуглекислого газу (двоокису вуглецю) до ставок країн-членів ЄС; — підвищено ефективність розподілу доходів на користь Держави від видобування окремих видів корисних копалин та від використання лісових ресурсів через збільшення ставок рентної плати пропорційно до зростання цін на відповідну продукцію; — удосконалено контроль за обігом пального та спирту етилового шляхом: запровадження окремого обліку за переміщенням спирту етилового в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового; введення ліцензування діяльності з виробництва та обігу пального; удосконалення системи електронного адміністрування реалізації пального, замість існуючого агрегованого обліку пального по суб’єкту господарювання, впроваджується облік в розрізі місць фактичного знаходження пального – в стаціонарних акцизних складах або пересувних акцизних складах такого суб’єкта господарювання; впровадження механізму контролю за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів); — простимульовано виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення шляхом: встановлення нульової ставки акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для їх виробництва; запровадження механізмів контролю за цільовим використанням спирту за нульовою ставкою акцизного податку, які передбачають встановлення переліку вимог до таких підприємств, зокрема їх обладнання витратомірами обсягів отриманого спирту та виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи.
Безоплатна передача основних засобів у комунальну власність: умови звільнення від оподаткування ПДВ
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень. Отже, звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну чи комунальну власність, якщо одночасно виконуються такі вимоги: — передача повинна здійснюватися на безоплатній основі; — операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ; — передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність; — операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Зазначена норма передбачена п.п. 197.1.16 ст. 197 Податкового кодексу.
Як отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та платежів?
Процедуру надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються фіскальним органом, визначає наказ МФУ від 03.09.2018 №733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», який набув чинності 07 листопада 2018 року. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1102-18 Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості (додаток 2 наказу № 733). Заява подається платником (на його вибір): — у паперовій формі — до державної податкової інспекції за основним місцем обліку або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. — в електронній формі — на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг». В Заяві зазначається: — відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, — найменування підприємства, організації, куди Довідку буде подано. Довідка або відмова у її наданні готуються протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви. Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на фіскальні органи, здійснюється на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника. Довідка надається безоплатно. Строк її дії становить 10 календарних днів з дати формування (у Довідці обов’язково зазначається термін її дії). За вибором платника Довідка надається у паперовій або електронній формі (зазначається у Заяві). Довідку у паперовій формі платник (його представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету. За наявності у платника податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на фіскальні органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки.
Використовуйте нові форми реєстраційних документів при отриманні послуг електронного цифрового підпису
З 07 листопада 2018 року, у зв’язку з набранням чинності Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», затверджено нові форми реєстраційних документів: Договір про надання електронних довірчих послуг; Реєстраційна картка для фізичної особи; Реєстраційна картка для юридичної особи; Додаток до Реєстраційної картки; Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа; Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа. Отже, для отримання послуг електронного цифрового підпису з 07 листопада 2018 року необхідно використовувати реєстраційні документи нового зразка. Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису». https://acskidd.gov.ua/r_kor Нагадуємо, що з 07.11.2018 року фізичні особи та суб’єкти господарювання приватного права можуть отримати електронні довірчі послуги від АЦСК ІДД ДФС виключно за їх особистої присутності.
Затверджено регламент подання до ДФС інформації про нерухоме майно, землевласників та зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи — платника податків
21 листопада 2018 року вступив в дію спільний наказ Мінюсту та МФУ від 02.11.2018 р. № 3424/5/874 «Щодо деяких питань подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів». http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_11_02/RE32717.html Зазначеним наказом затверджено Регламент подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів. Регламент визначає порядок та процедуру подання Міністерством юстиції України Державній фіскальній службі України інформації про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, про землевласників або землекористувачів, а також про об’єкти незавершеного будівництва та зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи — платника податків. Інформаційні файли про об’єкти житлової та нежитлової нерухомості надаються щокварталу протягом 15 робочих днів після закінчення податкового (звітного) кварталу та містять відомості про нерухоме майно, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протягом звітного кварталу. Інформаційні файли про державну реєстрацію прав на земельні ділянки, права власності на які зареєстровано після 01.01.2013, а також про об’єкти незавершеного будівництва надаються перший раз у повному обсязі, надалі — щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним. Інформаційні файли про зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи — платника податків, формуються за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, надаються перший раз у повному обсязі, надалі — щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним. Наказ № 3424/5/874 набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» №89 від 20.11.2018).
Опубліковано зміни до Податкового кодексу України
Закон України від 23.11.2018 N 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» опубліковано в газеті «Голос України» від 12.12.2018 N 237-238. Закон №2628 набирає чинності з 1 січня 2019 року, за винятком окремих положень. Так, Законом передбачено: — з метою підвищення контролю за обігом пального відображати в Системі електронного адміністрування реалізації пального фактичний рух палива в розрізі місць зберігання; — оновлення визначення поняття «акцизний склад» (платники податку зобов’язані з 01.05.2019 до 01.06.2019 зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 року). — запровадження ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним; — збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, ставок рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату, ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами; — встановлення нульової ставки акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення; — для оподаткування лісових земель встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надання права місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі. — за новими правилами ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5% для внутрішнього туризму та до 5% для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення. — продовження дії пільг з ПДВ, зокрема: — до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД; — до 31 грудня 2020 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з імпорту, першого постачання та постачання (передачі) на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та медичної техніки; — до 1 січня 2022 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД; — до 31 грудня 2022 року звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.
Що є базою оподаткування ПДФО для доходів в іноземній валюті
Відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV ПКУ при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах. Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Суб’єкт господарювання, який зареєструвався як платник ПДВ, подає декларацію з ПДВ за наслідками першого повного календарного місяця
Відповідно до вимог ст. 182 та ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особа, яка вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку або підлягає обов’язковій реєстрації, подає реєстраційну заяву. Пунктом 183.9 ст. 183 ПКУ передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з дати визначеної абз.2 – 6 цього пункту. Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Отже, особі, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця. Дані першого звітного періоду підлягають відображенню по відповідних рядках розділу І податкової декларації з ПДВ.
Термін подання заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації
Законом України від 24 червня 2004 року №1877 «Про державну підтримку сільського господарства України» (даті – Закон №1877) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відс. вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, який здійснює види діяльності, визначені п.16-1.3 ст.16-1 Закону №1877, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року №179 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру отримувачів бюджетної дотації, а також порядку надання відповідної інформації Державною фіскальною службою та Державною казначейською службою». Згідно з цим Порядком заява подається протягом 5 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період (місяць), в якому досягнуто необхідних обсягів питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів. Податковим кодексом України визначено строки подання податкових декларацій, зокрема для звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю, — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця. Згідно з п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Виходячи з викладеного, граничний термін подання заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру переноситься на перший робочий день після останнього дня строку подання заяви, якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день.
Щодо отримання фізичною особою-підприємцем довідки про доходи
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що фізичні особи-підприємці (далі — ФОП) мають можливість отримати довідку про доходи за будь-який період здійснення підприємницької діяльності. Так, згідно із ст.177 та ст.296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для отримання довідки про доходи ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний або річний звітний період. Проте, такий платник податку не звільняється від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для звітного періоду. Для отримання довідки про доходи, ФОП необхідно письмово звернутись до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси. Відповідно до п.45.1 ст.45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона реєструється як платник податків у контролюючому органі. Відповідно до ст.291 розд. І Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», облікові справи платників податків і зборів зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання. Враховуючи викладене, ФОП може отримати, за письмовим зверненням до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси, довідку про доходи, на підставі поданих податкових декларацій за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначеній у заяві. Проте, не більше 5 років після припинення своєї діяльності.
Порядок видачі ліцензій на торгівлю алкоголем та тютюном
Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що суб’єкти господарювання усіх форм власності мають право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або/та тютюновими виробами за наявності у них відповідних ліцензій. Видача ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – ліцензія) здійснюється відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Для отримання ліцензії суб’єкту господарювання необхідно подати до контролюючого органу заяву, у якій зазначається вид господарської діяльності, адреса місця торгівлі, перелік касових апаратів (для роздрібної торгівлі алкогольними напоями). Плата за ліцензії здійснюється щоквартально, рівними частинами, і зараховується до місцевих бюджетів.
Офіційне працевлаштування має великі переваги для найманих працівників
Після офіційного укладення трудового договору відповідно до вимог Кодекса законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями найманий працівник має право: — на гарантований розмір заробітної плати, у тому числі на доплати, надбавки й заохочувальні виплати; — на відпустку (основну, додаткову та без збереження заробітної плати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами); — на скорочений робочий час, на вихідні і святкові дні; — на оплату лікарняного, на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; — на допомогу у зв’язку з безробіттям; — на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; — на зарахування стажу роботи. Офіційне укладення трудового договору захищає найманого працівника у разі, якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, відмовляється оплатити виконану роботу, не додержується інших своїх зобов’язань. У таких випадках трудові спори між найманим працівником і роботодавцем розглядаються у судовому порядку.
На єдиному податку можна надавати бухгалтерські послуги
Відповідно до п. п. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту. Відзначимо, що аудит фінансової звітності – це аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам. Аудиторська діяльність – це незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг. При цьому ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку.
Оренда майна: чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати
Відповідно до ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
За несплату військового збору доведеться відповісти
Згідно з п. п. 1.5 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема, податковий агент. Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, — після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня. Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Також частиною першою ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) встановлено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, якщо самостійне виправлення помилки, щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору, призвело до збільшення податкового зобов’язанння, до податкового агента застосовується відповідальність у вигляді штрафу та адміністративної відповідальності. Крім того після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.
Визначаємо платників податку за воду
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів. Згідно з частиною першою ст. 48 Водного кодексу України (далі – Водний кодекс) спеціальне водокористування – це, зокрема, забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води. Абзацом дванадцятим частини третьої ст. 48 Водного кодексу встановлено, що не належать до спеціального водокористування забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води. Пунктом 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року №963, встановлено, що водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод, які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок. Обов’язок платника Рентної плати виникає у суб’єктів господарювання, що ідентифікуються як первинні водокористувачі – суб’єкти, ключовою ознакою яких є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (частина третя ст. 42 Водного кодексу), а також наявність відповідного дозволу на спеціальне водокористування (частина перша ст. 49 Водного кодексу), яким надано право провадження господарської діяльності із спеціального водокористування шляхом забору води. Таким чином, якщо суб’єкт господарювання не має дозволу на спеціальне водокористування та видобуває підземну воду у обсязі до 5 кубічних метрів на добу, то такий суб’єкт господарювання не є платником рентної плати та не подає розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати).
ЩОДО ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБЧИСЛЕННЯМ ТА СПЛАТОЮ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу). Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Одночасно, п. 44.3 ст. 44 Кодексу передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 ст. 44, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (п. 44.4 ст. 44 Кодексу). Статтею 102 Кодексу визначено строки давності, які застосовуються при проведенні перевірок контролюючими органами. Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Тобто, ст. 44 Кодексу встановлено мінімальні терміни зберігання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів — 1095 днів з дня подання податкової звітності, 2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704, зі змінами та доповненнями (далі — Положення N 88). Відповідно до п. 6.6 Положення N 88 строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства. Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 N 578/5 (зареєстрованому 17.04.2012 N 571/20884), із змінами та доповненнями, затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі — Перелік N 578/5). Перелік N 578/5 є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання або для знищення (п. 1.4 Переліку N 578/5). Відповідно до п. 1.7 Переліку N 578/5 строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації. Зокрема, пп. 4.2 п. 4 «Бухгалтерський облік та звітність» розділу I Переліку N 578/5 встановлено різні терміни зберігання документів в розрізі типових документів, які створюються на підприємстві із зазначенням строків їх зберігання та додаткових приміток до статей, що коментують та уточнюють строки зберігання документів. Тобто, термін для зберігання документів бухгалтерського обліку та звітності визначається окремо для кожного виду документа відповідно до Переліку N 578/5 з урахуванням вимог п. 44.3 та 44.4 ст. 44 Кодексу.
Кошти витрачені у відрядженні ФОП на загальній системі оподаткування, до витрат не включаються
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Однак, даний перелік не містить витрат, які понесені фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування у зв’язку з особистим відрядженням. Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні, оскільки дані витрати не містяться в переліку витрат визначених п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Дохід платника єдиного податку перевищив мільйон — коли застосовувати реєстратори розрахункових операцій
Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку: — першої групи; — другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій у разі: — перевищення у календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. гривень; — здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; — здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Надаєте нецільову благодійну допомогу у негрошовій формі – не забудьте застосувати натуральний коефіцієнт
Відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, у 2018 році — 2470 гривень. Згідно з пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування, за формою ф. 1ДФ . Порядок заповнення та подання податковими агентами форми 1-ДФ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4. Відповідно до п. 3.2 розд. III Порядку у графі За «Сума нарахованого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з Довідником ознак доходів, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169». У разі нарахування доходу його відображення у графі За є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння). У графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом (п. 3.3 розд. III Порядку). Водночас згідно з п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 — Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. До наведеної формули застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб 18 відс. (для ставки податку 18 відс. — коефіцієнт 1,21951). Враховуючи, що коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Кодексу, застосовується для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах За «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.
Переобладнали транспортний засіб та використовуєте біопаливо – отримайте податкову знижку
Згідно з п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. Відповідно до п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.10 №607, відповідно до якої після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (заяві про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, що переобладнані. Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Стоп корупція!
Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу громадян, з метою упередження проявів корупції, в Державній фіскальній службі України діє інтерактивний антикорупційний сервіс «Пульс». На телефон якого 0-800-501-007 (напрямок 4) — можна цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників відомства. Не будьте байдужими, проявляйте громадську свідомість та відразу повідомляйте про будь-які антикорупційні прояви, з якими ви зіткнулися. Разом здолаймо корупцію!
Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області
