Як врахувати пальне, облік якого раніше не здійснювався

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕАРП, між акцизними складами та / або акцизними складами пересувними, а також в Актах інвентаризації обсягів залишків спирту етилового, має бути зазначена дата складання — тільки 01.07.2019. Крім того, пунктом 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі — Порядок № 408), передбачено можливість врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався (тобто обсягів залишків пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення). Для врахування в СЕАРП та СЕ таких обсягів пального, платники без сплати акцизного податку можуть подати у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявку на поповнення залишку пального станом на 1 липня 2019 року для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки. Особливості заповнення заявок на поповнення залишку пального, складених відповідно до п 45 Порядку № 408, які складаються окремо від інших заявок на поповнення залишку пального: до верхньої лівої частині заявки на поповнення залишку пального відмітка «X» вноситься тільки у полі «основна». Відмітка «X» у полі «коригуюча» не може бути внесена; у полі «дата складання» може бути зазначено тільки дату — 01.07.2019; поле «коригування показників до заявки на поповнення залишку пального» не заповнюється (номер та дата заявки, показники якої коригуються, не вносяться); до передбаченого для цього поля вноситься уніфікований номер реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому фактично знаходиться таке пальне. По кожному акцизному складу може бути складена тільки одна заявка на поповнення залишку пального. При цьому кількість рядків у табличній частині такої заявки на поповнення залишку пального повинна відповідати кількості кодів УКТ ЗЕД пального, яке знаходиться на такому акцизному складі; до кожного рядка графи 2 «Умови оподаткування» табличної частини заявки на поповнення залишку пального вноситься ознака щодо умови оподаткування «5» (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб’єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального)). Інші ознаки щодо умови оподаткування, крім «5», до такої заявки не вносяться; до граф 7 («Ставка акцизного податку, встановлена підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, євро»), 8 («Курс НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, грн»), 9 («Сума акцизного податку, грн (-) (+)) табличної частини заявки вноситься значення «0». В СЕАРП та СЕ по кожному акцизному складу будуть враховуватись показники останньої поданої заявки на поповнення залишку пального, складеної відповідно до п. 45 Порядку № 408. У випадку, якщо у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, платником зазначено помилкові дані щодо обсягу пального та/або коду УКТ ЗЕД пального, платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка з правильними даними. У разі помилкового зазначення у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, реквізитів акцизного складу (тобто, на акцизному складі, уніфікований номер якого зазначено в заявці на поповнення залишку пального, залишки пального фактично відсутні), платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка. В такій заявці з помилкової заявки переносяться дані щодо уніфікованого номера акцизного складу та кодів УКТ ЗЕД пального, та по кожному з цих кодів зазначаються нульові обсяги пального. В-подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей; у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне (пункт 214.7 статті 214 та пункт 216.3 статті 216 розділу VI Податкового кодексу України)); у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»; у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне; у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа — отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа — код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність — реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи — прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000». Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку №408, з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей: у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»; у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне. Відповідне роз’яснення надано у листі ДФС України №22931/7/99-99-12-03-03-17 від 17.07.2019 року.

 

Харківська митниця ДФС: Порядок переміщення через митний кордон культурних цінностей

Порядок переміщення через митний кордон України культурних цінностей визначений Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (далі – Закон). Дія Закону не поширюється на сучасні сувенірні вироби, предмети культурного призначення серійного та масового виробництва. Відповідно до Митного кодексу України (далі – МКУ) у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму «єдиного вікна» відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України. У випадках, передбачених МКУ, для здійснення митних формальностей можуть використовуватися паперові примірники таких документів, надані декларантом або уповноваженою ним особою. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, визначає коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, на переміщення яких через митний кордон України у відповідному напрямку встановлено обмеження, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та на єдиному державному інформаційному веб — порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». З переліком культурних цінностей, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, можна ознайомитись на сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua), натиснувши на головній сторінці банер «Митне оформлення»/Суб’єктам ЗЕД/Заборони та обмеження при переміщенні товарів через митний кордон України/Переліки товарів (з кодами УКТ ЗЕД*), на переміщення яких через митний кордон України у відповідному напрямку встановлено обмеження. Разом з тим, такі обмеження не розповсюджуються на сувенірні вироби, предмети культурного і ужиткового призначення серійного і масового виробництва, перелік яких встановлюється Міністерства культури України. Перелік сувенірних виробів, предметів культурного і ужиткового призначення серійного і масового виробництва, на вивезення (тимчасове вивезення) яких дозвіл Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України не потрібен, визначено у додатку 1 до Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258 (далі – Інструкція). Відповідно до Інструкції дозвіл не потрібен при вивезенні: творів сучасного мистецтва, предметів народних художніх промислів, сувенірів, придбаних в торговельній мережі; живопису, пластики малих форм, авторської графіки, гобеленів, виробів декоративно-ужиткового мистецтва з кераміки, фарфору, фаянсу, скла, дерева, металу, текстилю та інших матеріалів, створених після 1950 року.

 

Сімейні фермерські господарства отримають додаткову фінансову підтримку

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №565 затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Постанова №565 набирає чинності з 01 січня 2020 року. Порядком визначено механізм надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через запровадження доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування. Прийняте рішення сприятиме розвитку такої форми господарювання, як сімейні фермерські господарства.

 

Громадяни, які задекларували доходи за 2018 рік, повинні сплатити податки до 31 липня

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує громадянам, які подали податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік: термін сплати зазначених податкових зобов’язань – до 1 серпня п.р. Отже, останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно). Громадяни, які задекларували доходи, виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору. Звертаємо увагу, що податкові зобов’язання слід сплатити  за кодами платежу: «11010500» — «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; «11011001» — «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Відповідно до Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платника застосовуються штрафні санкції: у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці сплати  до 30 календарних днів; у розмірі 20 відсотків – при затримці сплати понад 30 календарних днів. Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.

Дії платника, якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»

Якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено», то для усунення такої помилки необхідно перевірити: — який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка); — правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи); — чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера); — чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів). У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД ДФС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

 

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску. Так, відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

 

При продажу сільськогосподарської продукції її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що нормам п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій. При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Нагадуємо, що з метою залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, та неухильного виконання під час провадження діяльності ними вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, зокрема, оформлення використання найманої праці та оплати праці, триває операція «Урожай».

 

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ

Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ. У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ). Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

 

За порушення порядку провадження господарської діяльності передбачена адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності, у тому числі здійснення діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання відповідної ліцензії передбачена ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно із частинами другою та третьою ст. 45 ГКУ порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається ГКУ та іншими законами. Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення ГКУ поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою. Статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) встановлено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), –  тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів. Зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, – тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 138.03).

 

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу Укарїнипередбачена можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї. У такому розрахунку коригування: — у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку; у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну; — у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). -у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів). Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

 

Операція «Урожай»: Сплата земельного податку юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах. Нагадуємо, що згідно з нормами Земельного кодексу України № 2768-III (далі — ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Частинами 2 – 4 ст. 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3га). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. На умовах оренди із земель водного фонду можуть передаватися земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування по відокремлених підрозділах

Відокремлені підрозділи юридичних осіб: філії, представництва, які згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ є платниками податків, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться у них на  балансі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП. Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП та інформує про всі об’єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи. У разі закриття відокремленого підрозділу, відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу. Так само подаються повідомлення і у разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу. Інформація з повідомлення за ф. № 20-ОПП вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб: — не пізніше наступного робочого дня після їх надходження до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі (про результати опрацювання документу платнику направляється в електронному вигляді квитанція 2); — не пізніше 15 днів (30 днів для великих за обсягом) від дня їх надходження до контролюючого органу на паперових носіях. Інформацію про об’єкти оподаткування платники податків можуть переглянути у приватній частині Електронного кабінету.

 

Чи платить роботодавець за працівника податки? Як перевірити?

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що в Електронному кабінеті платника фізична особа — платник податків може в електронному вигляді сформувати запит та отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (далі – ДРФО -платника податків) про суми виплачених доходів та утриманих податків. У такий спосіб працівник може перевірити сплату податків за нього роботодавцем. Для цього, фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису необхідно: зайти на сайт Електронного кабінету платника, за посиланням http://cabinet.sfs.gov.ua; увійти в особистий кабінет (віконце у верхньому куті праворуч); ідентифікувати себе через електронний особистий ключ; активувати меню «Заяви, запити для отримання інформації» та активувати строку – «Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО — платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про майно і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій»; заповнити запит, підписати (електронним особистим ключем) та надіслати. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків у електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

 

Операції з постачання маркетингових послуг оподатковуються ПДВ

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, які забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги). Згідно з пп. «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 розділу V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ. Отже, операції з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються — резиденту чи нерезиденту. Детальніше на офіційному веб – порталі ДФС України у Загально – доступному ресурсі (ЗІР) у категорії 101 (101.04).

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області