Новини Центральної ОДПІ Харкова

Як отримати реєстраційний номер на дитину

Фізична особа незалежно від віку (резидент та нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР і пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство). Для отримання реєстраційного номера за малолітніх осіб віком до 14 років форма №1ДР разом з заявою подається одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника, або представника органу опіки і піклування якщо щодо дитини ще не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування). Видане не українською мовою свідоцтво про народження дитини підлягає перекладу, у такому випадку слід подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад свідоцтва українською мовою, який після пред’явлення повертається, та його копію. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), надається протягом 3-ох робочих днів з дня звернення фізичної особи або її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN

На виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 15 цифрових символів. Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року. Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

До уваги користувачів Електронного кабінету!

У зв’язку з початком роботи Державної податкової служби України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби України» повідомляємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua. До завершення заходів з реорганізації Державної фіскальної служби України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

Отримали іноземні доходи – задекларуйте!

Об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 ст. 163 ПКУ). Тобто якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (пп. 170.11.1 ст. 170 ПКУ). Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО (пп. 49.18.4 ст. 49 ПКУ). Отже, обов’язок щодо подання річної податкової декларації у платника податків — резидента виникає при отриманні іноземних доходів. При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ). Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ). Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп. 170.11.3 ст.170 ПКУ).

Скасування реєстрації розрахункової книжки

Скасування розрахункової книжки (далі – РК) здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО). Норми визначені п. 9 глави 1 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547). Згідно з п. 1 глави 3 розділу II Порядку № 547 скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо). Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві. У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу. Пунктом 10 глави 2 розділу III Порядку № 547 встановлено, що у разі порушення цілісності засобу контролю на РК, виявлення факту опломбування РК підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник контролюючого органу приймає рішення про скасування її реєстрації. У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Умови провадження спільної діяльності юридичними особами – платниками єдиного податку

Суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: ► третя група – юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень; ► четверта група – сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Крім того, підпунктами 291.5.1 та 291.5¹.1 ст. 291 ПКУ встановлений перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку. Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ. У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди. Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено. Тобто, юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, встановлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5¹ ст. 291 ПКУ. Водночас, учасник спільного договору – юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності. Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включає дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.

Про оподаткування ПДФО надмірно витрачених на відрядження коштів, які не повернуто у встановлені строки

Нормами п. 164.5. ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки. Згідно з п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Операції з харчування дітей у шкільних таборах, тимчасово утворених у навчальних закладах, звільняються від оподаткування ПДВ

Операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ. Норми встановлені п.п .«г» п.п. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України. Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 116 із змінами (далі – Постанова № 116). Відповідно до п. 3 Порядку № 116 від обкладання ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування. Згідно із ст. 14 Закону України від 04 вересня 2008 року № 375-VI «Про оздоровлення та відпочинок дітей» із змінами та доповненнями табір з денним перебуванням – це табір, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин. Враховуюче вищевикладене, харчування дітей у літніх шкільних таборах, тимчасово утворених у загальноосвітніх навчальних закладах, що надається у межах норм харчування в грамах або у межах визначеної грошової норми, затверджених Постановою № 116, звільняються від оподаткування ПДВ.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються до контролюючих органів засобами електронного зв’язку

Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Про включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДФС України щодо включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), проте у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, повідомила наступне. Пунктом 18 розділу І Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ стосовно умов, за яких підприємство, установа, організація є неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток та, відповідно, не є платником податку на прибуток підприємств. Нормами п. 18 розділу І Закону № 2628 було врегульовано питання вимог ПКУ до установчих документів недержавних пенсійних фондів з урахуванням особливостей діяльності недержавних пенсійних фондів, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1057). Зокрема, пунктом 18 розділу І Закону № 2628 встановлено, що термін «учасник» неприбуткової організації застосовується у розумінні Цивільного кодексу України, а також передбачена можливість передання недержавними пенсійними фондами активів у разі їх припинення іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону. Недержавний пенсійний фонд може бути визнаний неприбутковою організацією у розумінні ПКУ, у разі його відповідності вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Так, недержавний пенсійний фонд повинен бути утворений та зареєстрований в порядку, встановленому Законом 1057, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності. Контролюючий орган зобов’язаний здійснити включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру за умови відповідності такого недержавного пенсійного фонду вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру здійснюється відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами (далі – Порядок). У разі відсутності підстав для відмови у включенні до Реєстру контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення такого недержавного пенсійного фонду до Реєстру (абзац восьмий п. 8 Порядку). Недержавний пенсійний фонд є неприбутковою організацією з дати включення до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації як неприбуткової організації. Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2628 визначено, що зміни, внесені цим Законом до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 липня 2017 року. Зазначені норми були роз’яснені Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) листом від 17.05.2019 № 11210-09-5/13010. Зокрема, Мінфіном зазначено, що Порядком не передбачено включення неприбуткових організацій, у тому числі недержавних пенсійних фондів, до Реєстру починаючи зі звітних (податкових) періодів, які минули. Отже, включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру повинно здійснюватися контролюючими органами відповідно до Порядку. Враховуючи викладене, недержавні пенсійні фонди, включені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, які у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, можуть бути включенні до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами) та документів, що додаються до неї у разі їх відповідності вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа за довіреністю неможливо

З 07.11.2018 набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155). Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Отже, з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу: виправлення помилок

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа – підприємець, які є роботодавцями, повинні подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення). Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413). Пунктом 2 додатка до Постанови № 413 встановлено тип Повідомлення: ● «початкове» – подання інформації про прийняття працівника на роботу; ● «скасовуюче» – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу. У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до Повідомлення подається Повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.

Реалізація електронних сигарет: чи оподатковується акцизним податком?

Відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Згідно з пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПКУ реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування. До тютюнових виробів належать сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Перелік підакцизних товарів із зазначенням видів товарів згідно з УКТ ЗЕД і ставок акцизного податку визначено ст.215 ПКУ. Відповідно до пп.215.3.2 п.215.3 ст.215 ПКУ до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами 2401, 2402 10 00 00, 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2403 згідно з УКТ ЗЕД. Методичними рекомендаціями щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, затвердженими листом Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 №6983/7/99-99-24-02-03-17 «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД», передбачено, що класифікація електронних сигарет та змінних картриджів до них здійснюється таким чином: електронна сигарета – працюючий на елементі живлення мікроелектронний пристрій, який нагріває рідину, що містить пропіленгліколь, ароматизатор з нікотином або без нікотину. Пара, що утворюється, імітує традиційний процес паління сигарет. Пристрій може мати вигляд звичайної сигарети, сигари або люльки для паління або іншої форми. Під час вдихання потік повітря активізує парогенератор, у якому відбувається нагрівання рідини та перетворення її в пару, що нагадує тютюновий дим. Товар представлено у наборі для роздрібної торгівлі, який також містить зарядний пристрій, шнур живлення й набір запасних патронів та класифікується у товарній позиції 8543. Класифікація змінних картриджів для електронних сигарет здійснюється відповідно до складу рідини у товарній позиції 3824. Таким чином, електронні сигарети та змінні картриджі до них не є підакцизними товарами згідно з ПКУ та їх реалізація на сьогодні не оподатковується  акцизним податком.

Платникам податків, які виїжджають за кордон на ПМП, необхідно подати декларацію

Відповідно до п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — Декларація) не пізніше 60 днів до виїзду за кордон. Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після отримання Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про сплату та про відсутність податкових зобов’язань. Довідка подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Звертаємо увагу, згідно із п.63.5 ст.63 ПКУ всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному ПКУ. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Отже, громадянин України, який виписався з останнього місця постійного проживання в Україні і здав паспорт громадянина України, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний подати Декларацію до контролюючого органу за місцем перебування на обліку, яке було зазначено в обліковій картці платника податку.

Центральне управління ГУ ДПС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *