Новини Центральної ОДПІ Харкова

Недобросовісні роботодавці ризикують отримати штрафи за порушення трудового законодавства

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що недобросовісні роботодавці, які використовують працю неофіційно працевлаштованих громадян, відповідно до ст. 265 Кодесу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями ризикують отримати штрафи за кожного неоформленого працівника, зокрема, за: ► допуск неоформленого працівника до роботи (у т.ч. якщо оформлено на неповний день, але працюючого весь день) та виплату заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – 30 мінімальних зарплат на 01.01.2018 (111 690 грн за кожного робітника); ► порушення встановлених державою гарантій оплати праці та недотримання пільг і гарантій, визначених спеціальними законами України: від  25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» із змінами та доповненнями, від 12 грудня 1975 року № 1975-ХІІ «Про альтернативну (невійськову) службу» із змінами та доповненнями і від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями – 10 мінімальних зарплат на 01.01.2018 (37 230 грн за кожного робітника); ► порушення термінів виплати заробітної плати та інших платежів (більше ніж за один місяць) і виплата заробітної плати та інших платежів не в повному обсязі – 3 мінімальні зарплати на 01.01.2018 (11 169 грн); ► порушення інших вимог законодавства про працю (ненадання відпустки, невірне ведення табеля тощо) – 1 мінімальна зарплата на 01.01.2018 (3 723 грн).

Вакцинацію, спрямовану на профілактику грипу, сплачує роботодавець: податкові наслідки

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що з доходу працівника у вигляді оплаченої роботодавцем вакцинації податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не утримується, оскільки такий дохід звільняється від оподаткування (п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не входять, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на медобслуговування платника ПДФО за кошт його роботодавця за наявності підтвердних документів, окрім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. До такої допомоги належать, зокрема, але не виключно, витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії. Такий дохід ПДФО не оподатковується, отже, не буде й утримання військового збору (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). На дохід працівника у вигляді оплаченої роботодавцем вакцинації, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування також не нараховується, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці.

Електронний фіскальний чек запобігає зловживанням під час здійснення розрахункових операцій

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам, що ДФС України впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt (електронний чек). Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торговельній точці будь-якого населеного пункту країни. Перевірка електронного чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій. У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС і наявному розрахунковому документі споживачам слід направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів. Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чека, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чека. Сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чека необхідно ввести фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), дату та час видачі чека (для традиційних РРО); пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств: додатки у разі відсутності господарських операцій не подаються

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (п.46.1 ст.46 ПКУ). Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПКУ). Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ). Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами. У Декларації платник податку на прибуток підпрємств повинен зазначити усі передбачені у ній показники. Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється. Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються.

Внесено зміни до форми інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області доводить до відома, що 07.12.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.10.2018 № 848 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 лютого 2015 року № 67» (далі – Наказ № 848) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.11.2018 за № 1313/32765). Наказом № 848 внесено зміни до форми інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.02.2015 за № 223/26668 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1203). Крім того, Наказом № 848 внесено зміни до Порядку формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.02.2015 року за № 223/26668, доповнивши пункт 4 новим абзацом такого змісту: «коду за ЄДРПОУ;». Зміни внесені Наказом № 848 відповідно до п. 35.4 ст.і 35 розділу I Податкового кодексу України. Наказ № 848 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 07.12.2018 № 94.

Виправлення помилки, допущеної при заповненні скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, не передбачено

Виправлення помилок, допущених при заповненні скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, після реєстрації такої скарги в ДФС, не передбачено Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117. Відповідно до п.п. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI (далі – Кодекс) скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок), скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням, зокрема, вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Електронний формат Скарги розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність /Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів). Для створення та надсилання скарги з додатками платники податків можуть використовувати Електронний кабінет. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою у мережі Інтернет: https://cabinet.sfs.gov.ua або через головну сторінку офіційного веб-порталу ДФС, де розміщено посилання на Електронний кабінет. Також для формування Скарги в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).  Після отримання ДФС електронного документа скарги з додатками та надсилання платнику першої квитанції, здійснюється перевірка даних скарги, які визначені п. 10 Порядку (за виключенням інформації про причини незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу; відомостей про оскарження рішення комісії контролюючого органу в судовому порядку; вимог платника податку, який подає скаргу, електронної адреси, на яку надсилається рішення, прийняте за результатами розгляду скарги), на відповідність даним ДФС. У випадку виявлення розбіжностей платнику направляється друга квитанція з повідомленням про помилки.  Після їх усунення та в межах передбаченого п. 3 Порядку строку платник податку повторно направляє до ДФС скаргу з додатками. Якщо розбіжності відсутні – скарга реєструється в ДФС. Звертаємо увагу, що Порядком не передбачено можливості виправлення помилок допущених при заповненні скарги після реєстрації такої скарги в ДФС. Проте, відповідно до п. 14 Порядку, скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг до зазначеної комісії надійшла заява платника податку про відмову від поданої ним скарги. Таким чином, платник податків може скористатися правом залишити скаргу без розгляду та в межах строку, який передбачений п. 3 Порядку, повторно її подати до Комісії ДФС з питань розгляду скарг.

У яких випадках податкова звітність вважається прийнятою контролюючим органом, у тому числі якщо подана в електронному вигляді?

Податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою, зокрема: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платнику податків у встановлений строк. Разом з тим слід зазначити, що на примірнику податкової звітності, що залишається у платника податків і був наданий, за його бажанням проставляється штамп «ОТРИМАНО». Відповідно до п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

До уваги платників!

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що з 02.07.2018 змінено реквізити  рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих   бюджетів. З оновленими рахунками можна ознайомитися  на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області»  у розділі «Бюджетні рахунки». Рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2018 році, які відкриті за МФО 851011 (ГУ ДКСУ у Харківській області), закриті 11.09.2018. Кошти, які сплачені платниками після 11.09.2018 на рахунки за МФО 851011, повернені до установ банків органами держказначейства. Перевірити стан розрахунків за бюджетом можна через «електронний кабінет платника податків» або звернутись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси).

В новорічно-різдвяний період діє пільга по ПДВ

Як виняток із загальних правил, встановлених Податковим кодексом України, деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, врегульовані Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2117), що діють щороку в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року. Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів  профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються. При цьому під дитячими святковими подарунками Закон № 2117 визначає набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2018 дорівнює 1762,00 грн, то неоподатковувана вартість новорічних подарунків в 2018 році складає 140,96 грн (1762 х 8 %) .*

Покупцем отримано бонуси від постачальника за певні обсяги закупівель. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ?

Постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Оскільки бонуси (інші заохочення), які сплачуються постачальником, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг. Отже, при виплаті продавцем бонусу покупцю об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси) є компенсацією вартості таких послуг. Тобто, у покупця при отриманні бонусів від продавця у зв’язку з досягненням певних обсягів закупівель товарів виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих бонусів. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту. Зазначена норма передбачена п. 14.1.185 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Щоб скористатись правом на податкову знижку у поточному році залишилось небагато часу

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує: Скористатись правом на податкову знижку можна до кінця 2018 року, подавши до територіального органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи. Реалізацувати право на податкову знижку можуть громадяни України, які отримують дохід у вигляді заробітної плати та сплачують податок на доходи фізичних осіб. Відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Про боротьбу із зарплатою у «конверті»

«Тіньова зарплата» або «зарплата у конвертах» стала однією із найбільших проблем сучасної економіки, у тому числі і ринку праці. Така ситуація призводить до значних негативних наслідків не тільки для бюджету країни, а й для самих працівників. На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і чомусь навіть нормою. Незрозумілим залишається те, як молоді люди, а подекуди громадяни з неабияким життєвим досвідом погоджуються на зарплату «у конвертах», не розуміючи, що нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й інших благ — соціальних пільг, матеріальної допомоги, тобто знижує його соціальну захищеність. Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні: — офіційно ви ніде не працюєте; — вам не зараховується трудовий стаж. У вас немає гарантованого розміру заробітної плати (зокрема розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки та заохочувальних виплат); — у вас немає жодних соціальних гарантій, передбачених для працівника:  права на відпустку, зокрема додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені в трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини; — вас можуть звільнити у будь-який момент без вихідної допомоги; — ви отримуватимете мінімальну пенсію за віком; — лишаєтеся можливості взяти кредит у банку. Крім того, нелегальна заробітна плата не тільки послаблює соціальний захист працівників, а й зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Саме тому легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним із найприоритетнішим напрямком державної політики у сфері праці.

Об’єкт житлової нерухомості отримано у спадщину: обчислення податку на нерухомість

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476 (п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ) Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Отже, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, у якому така особа набула право власності.

Використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)). Ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку. Місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону № 481). Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня  1996 року № 493 зі змінами та доповненнями (далі – Тимчасовий порядок), місце торгівлі зазначається на лицьовому боці ліцензії. Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду (п. 27 Тимчасового порядку). Отже, оскільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб’єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється. Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб’єкт господарювання повинен придбати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.

Оподаткування новорічних подарунків у 2018 році

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ). Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, зокрема – вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків, наданих такому платнику ПДФО суб’єктом господарювання, який у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року. Зауважуємо, якщо дитячі подарунки планується дарувати у 2019 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2019 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2019. Деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, також врегульовані Законом України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі –  Закон № 2117). Норми Закону № 2117 діють щороку у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року. Так, зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються (ст. 2 Закону № 2117).

Право на пільги для учасників АТО та членів їх сімей

Податковим кодексом України передбачено деякі преференції для учасників антитерористичної операції на сході України. Зокрема, відповідно до статті 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755 VI із змінами (далі – ПКУ) не оподатковуються доходи учасника бойових дій під час проведення АТО, отримані як благодійна допомога відповідно до вимог Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Передбачено пільгу і для самих благодійників – не оподатковуються доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО. Водночас не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули. Відповідно до статті 164 ПКУ пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих через АТО, не підлягають оподаткуванню. Від оподаткування військовим збором звільняються доходи у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції. При цьому безпосередня участь особи в АТО має бути документально підтверджена посвідченням учасника бойових дій. Крім того, не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ у будь-якій сумі (вартості), яка надається платникам податку, для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення. Також за рішеннями місцевих рад учасникам АТО можуть надаватися пільги зі сплати податку на майно. Відповідно до статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон). Відповідно до норм Закону учасники антитерористичної операції – це особи, визнані учасниками бойових дій, які звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема: 1) для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; 2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; 3) для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; 4) для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; 5) для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Для звільнення від сплати земельного податку, особа яка має підстави для отримання пільг повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».

Внесено зміни щодо визначення оціночної вартості майна

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що 01.12.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 971 (далі – Постанова № 971), яка внесла зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014 року № 358 «Деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна». Зміни, внесені Постановою № 971, прийняті з метою підвищення якості оціночних послуг у випадках визначення оціночної вартості майна, передбачених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема ст. 172 «Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна» ПКУ, та приведення нормативних актів у відповідність до вимог прикінцевих та перехідних положень Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Постанову № 971 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 01.12.2018 № 227.

Стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ: строк давності не застосовується

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) до платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум ЄСВ, а починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум ЄСВ. На суму недоїмки платнику ЄСВ нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати ЄСВ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів. Підставою для прийняття відповідного рішення щодо нарахування пені та застосування штрафних санкцій є акт документальної перевірки платника ЄСВ. Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені складається за формою згідно з додатком 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449). Рішення про нарахування пені та застосування штрафів (далі – рішення), передбачених, зокрема, пунктами 2 та 5 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках. Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику ЄСВ у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника ЄСВ, банку чи фізичній особі – платнику ЄСВ. Другий примірник залишається в органі доходів і зборів. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються у журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 19 до Інструкції № 449. Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника ЄСВ під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування з повідомленням про вручення. Якщо платник ЄСВ на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата. У разі, коли неможливо вручити платнику ЄСВ рішення поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника ЄСВ за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника ЄСВ прийняти рішення, таке рішення вважається врученим платнику ЄСВ у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Рішення контролюючого органу є виконавчим документом. У разі, якщо платник ЄСВ чи банк отримали рішення і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄСВ, який визначено розділом VІ Інструкції № 449. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою такої недоїмки. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується. Вищевказані норми визначені розділом VІI Інструкції № 449.

Виправлення помилки, яку виявлено у поданій раніше фінансовій звітності

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ). Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються. (частина шоста ст. 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями). Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 із змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 6). Пунктом 4 П(С)БО 6 визначено, що виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 П(С)БО 6). Крім того, відповідно до п. 20 П(С)БО 6 у примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, зокрема, зміст і суму помилки, статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації. Отже, у разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації (Звіту) та їх невід’ємною частиною, платнику податків необхідно подати виправлену фінансову звітність разом з уточнюючою Декларацією (Звітом).

Основні зміни щодо порядку застосування КОРО

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що з 01.10.2018 року набув чинності наказ Мінфіну України від 20.09.2018 року  № 773, який вносить зміни до порядків реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), реєстрації та ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також порядку опломбування РРО. Наказ скасовує вимогу вклеювати звітні чеки в КОРО наприкінці кожного дня. Також підприємці зможуть не використовувати КОРО. Але, якщо касовий апарат зламався або відключили електроенергію, вони зобов’язані припинити продаж або надання послуг до відновлення роботи РРО. Відповідно до змін ДФС створює реєстр екземплярів РРО і реєстр ЦСО, які міститимуть всю необхідну інформацію про РРО. Це дасть можливість власникам РРО реєструвати їх в один крок за один день, подавши лише одну заяву за спрощеною формою.

У разі закінчення строку посиленого сертифіката ключа керівник може надіслати Заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів протягом операційного дня

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору). Автор електронного документа (далі – автор) створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Підписувач (в особі якого автор приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) (пп. 2, 3 розд. ІІІ Порядку). Відповідно до абзацу п’ятого п. 3 розд. ІІ Порядку послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК). Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора (абзац перший п. 5 розд. ІІІ Порядку). Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пп. 9 – 11 розд. II Порядку. Автоматизована перевірка електронного документа, зокрема, включає перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК (п. 10 розд. ІІ Порядку). Дія Договору припиняється за наявності однієї з підстав визначених п. 14 розд. ІІІ Порядку, в тому числі і за отриманням інформації від будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника (кваліфікованого сертифіката відкритого ключа). У разі закінчення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката ключа (кваліфікованого сертифіката відкритого ключа) керівник може надіслати Заяву про приєднання до Договору, підписану новим сертифікатом, отриманим у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів протягом операційного дня.

У власності фізичної особи є легковий автомобіль. Коли і за які авто сплачувати транспортний податок?

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2018 році оподатковуються транспортним податком легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,396 млн грн. Міністерством економічного розвитку та торгівлі на своєму офіційному веб-сайті щороку до 1 лютого звітного року розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, який містить дані щодо: марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування. Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.

Як сплачені податки впливають на склад витрат підприємця на загальній системі оподаткування?

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід. Такий чистий оподатковуваний дохід визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця. До витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, включаються такі податки та збори: — суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; — платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем; — одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю підприємця. Разом з тим, до складу витрат не включаються наступні податки: — податок на додану вартість для підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ; — акцизний податок, в т.ч. акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; — податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності; — військовий збір; — податок на майно. Зазначена норма передбачена п. 177.2; п.п. 177.4.3 ст. 177 Податкового кодексу.

Постачання з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Порядок оподаткування ПДВ

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: — дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; — дата отримання платником податку товарів/послуг. Платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов’язань та зареєструвати її в ЄРПН. Така податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Оскільки у постачальника товарів/послуг, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування таких коштів на його банківський рахунок, то податкова накладна, складена на таку операцію на дату відвантаження товарів, є такою, що складена з порушенням, і як наслідок, не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем — бюджетною установою. Тобто, у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення права на податковий кредит у платника ПДВ, який здійснює оплату придбаного товару за рахунок бюджетних коштів, не може бути визначена раніше дати оплати такого товару. Зазначена норма передбачена п. 187.7 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

Отримано аванс, але поставка не відбулась: наслідки з оподаткування ПДВ при списанні кредиторської заборгованості

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше: — дата списання коштів з банківського рахунка платника на оплату товарів/послуг; — дата отримання платником товарів/послуг. Отже, дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов’язань з ПДВ. На дату виникнення податкових зобов’язань платник зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін. Заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Загальний термін позовної давності встановлено тривалістю у три роки (1095 днів) (ст. 257 Цивільного кодексу України та ст. 102 Податкового кодексу). Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунка коригування до податкової накладної, складеного у порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН. Отже, нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунка коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем. При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну позовної давності. Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.11 «а» ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу.

Мінімальна заробітна плата та податкова соціальна пільга у 2019 році

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), який набере чинності з 01 січня 2019 року, розмір мінімальної заробітної плати становитиме: у місячному розмірі: з 1 січня – 4173 грн (на сьогодні – 3723 грн); у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 грн (на сьогодні – 22,41 грн). Ще одна величина, яка впливатиме на розмір об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, прожитковий мінімум для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установлений Законом на 1 січня 2019 року – 1921 гривня. Так, від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць) станом на 1 січня 2019 року залежить розмір податкової соціальної пільги. Згідно з пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. У 2019 році її базовий розмір (100%) становитиме: 1921 грн х 50% = 960,50 грн. Відповідно до абз. 1 пп.169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг – суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Отже, у 2019 році цей поріг становитиме: 1921 грн х 1,4 = 2690 грн. У разі, якщо заробітна плата більша, ніж 2690 грн. і немає інших пільг, встановлених Податковим кодексом України, податкова соціальна пільга не застосовується. Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, що передбачені пп.169.1.2 п.169.1 ст.169 ПКУ, визначається як добуток порогу застосування ПСП та відповідної кількості дітей. Наприклад: застосуємо ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 7500,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227 та має право на застосування ПСП підвищеного розміру, оскільки її дохід є меншим ніж 8070,00 грн (2690,00 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується. Розмір військового збору: 7500,00 х 1,5% = 112,5 грн. ПСП складе 2881,50 грн (по 960,50 грн. на кожну дитину). ПДФО: (7500,00 — 2881,50) х 18% = 831,33 грн. Розраховуємо суму до виплати: 7500,00 – 112,5 — 831,33 = 6556,17 грн.

В «Електронному кабінеті» запроваджено нові електронні формати для фізичних осіб

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам податків-фізичним особам, що Державною фіскальною службою України з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді допрацьовано електронні формати: — Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301802); — Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді) (F1401802). Запровадження нової форми передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яку будуть отримувати платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді. Відповідь за новою формою доповнено інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою №1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів. Зазначені електронні формати розміщено на веб-порталі Державної фіскальної служби України у рубриці «Електронна звітність» розділу «Платникам податків про електронну звітність» підрозділу «Інформаційно-аналітичне забезпечення» у Реєстрі електронних форм податкових документів. Більше інформації про електронний сервіс у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді, за посиланням: http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/ Нагадуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді та отримати відповідь за новими формами можна в «Електронному кабінеті» (cabinet.sfs.gov.ua).

Пріоритетом для будь-якої держави має бути дотримання прав і свобод людини

У 1991 році Україна, ставши незалежною державою, зробила перший крок на шляху до ствердження демократичності, верховенства права. Так, в Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина. Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Дотримання прав і свобод особи стало одним з найважливіших пріоритетних принципів незалежної української держави. В Україні вже традиційним стало щорічне проведення заходів до Всеукраїнського тижня права, запровадженого Указом Президента України від 08 грудня 2008 р. №1149. Україна ратифікувала більшість найважливіших міжнародних актів в сфері прав людини – Загальну декларацію прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Факультативний протокол до нього 1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р., Конвенцію про права дитини 1989 р., Конвенцію ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. та інші. Права людини торкаються різних аспектів її життя. Вони відрізняються за певними якостями, які не можна не брати до уваги при забезпеченні, охороні й захисті прав. Тому поділ прав людини на певні групи має не тільки пізнавальне, але й практичне значення. Залежно від сфери суспільного життя, з якою вони пов’язані, права людини у вітчизняній юридичній літературі поділяються на фізичні (життєві), особистісні, політичні, соціально-економічні, культурні. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, як це випливає вже з самих їхніх назв, запровадили іншу класифікацію, яка широко використовується у міжнародній практиці. Згідно з цією класифікацією виділяються права людини: — громадянські, відомі у вітчизняній літературі як особисті (їх не слід ототожнювати з правами лише громадянина і певної держави — це, наприклад, право на життя, на свободу, особисту недоторканність, на свободу від посягань на честь, репутацію, право на сповідування релігії); — політичні (свобода слова, право на участь у політичному житті, право на створення асоціацій, право на участь в управлінні державою, суспільством); — соціально-економічні (наприклад, право на працю, на справедливі і сприятливі умови праці, право на власність, право на соціальне страхування, право на створення профспілок); — культурні (право на користування надбаннями культури, свобода наукових досліджень). Відповідно до статті 22 Основного Закону держави права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, права не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Ч.3 статті 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. До особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України відносять: — право на життя (стаття 27 КУ); — право на повагу своєї гідності (стаття 28 КУ); — право на особисту свободу і недоторканість (ст.29 КУ); — право на таємницю особистого життя (ст.ст. 31, 32, 51, 52 КУ); — право на недоторканість житла (ст. 30 КУ); — свобода світогляду і віросповідання (ст. 35 КУ); — свобода пересування та право вільного вибору місця проживання (ст. 33 КУ); — право знати свої права (ст. 59 КУ); — право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, завданої органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (ст. 56 КУ); — право на судовий захист своїх прав (ст. 55 КУ); — право на правову допомогу (ст. 56 КУ); — свобода від зобов’язання виконувати явно злочинні розпорядження і накази (ст. 60 КУ).

Щодо сплати єдиного внеску підприємцями, які не отримували доходів

Починаючи з 01.01.2017, якщо фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. При цьому слід зазначити, що з 01.01.2018, якщо фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

На замітку нерезидентам щодо заповнення Звіту про суми податкових пільг

Відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом — платником податків. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» визначено, що у Звіті про суми податкових пільг (далі – Звіт) зазначається, зокрема: — у графах Звіту «Код податку, збору» та «Найменування податку, збору» – код та найменування податку чи збору відповідно до бюджетної класифікації; — у підграфі «в тому числі з державного бюджету» графи «Сума податкових пільг» – обсяг пільг за платежами, що здійснені до державного бюджету. Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема, для сплати податку на прибуток при оподаткуванні доходів нерезидентів (у т. ч. згідно з правилами міжнародних договорів України) визначено код 11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб. Отже, при звільненні (зменшенні) від оподаткування доходів нерезидентів (у т. ч. згідно з правилами міжнародних договорів України) у графах «Код податку, збору» та «Найменування податку, збору» Звіту зазначається код 11020500 та найменування податку – податок на прибуток іноземних юридичних осіб. При цьому, з урахуванням п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, у підграфі «в тому числі з державного бюджету» графи «Сума податкових пільг» Звіту зазначається сума у розмірі 90 відсотків не сплаченої до загального фонду Державного бюджету України суми податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Придбано та продано легковий автомобіль протягом місяця: як звітувати юридичній особі

Відповідно до п. п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування. Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів». При переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування. Таким чином, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.

Хто подає повідомлення за ф. №20-ОПП про відокремлені підрозділи, філії, представництва

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відокремлений підрозділ юридичної особи (у т.ч. філія, представництво) є платником податків. Він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюється діяльність або щодо яких виникає обов’язок із сплати податків та зборів у відокремленого підрозділу шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП. Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП щодо підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність юридичною особою, крім об’єктів оподаткування, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи в установленому порядку. Відомості повідомлення за ф. №20-ОПП вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб: — у день отримання контролюючим органом документів засобами електронного зв’язку в електронній формі (про результати опрацювання документа платнику направляється в електронному вигляді квитанція 2); — не пізніше 15 днів (30 днів для великих за обсягом) від дня їх надходження до контролюючого органу на паперових носіях. Крім того, платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет».

Легковий автомобіль викрадено: що з транспортним податком?

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що згідно з п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відповідно до п. п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ. Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що при незаконному заволодінні третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом. При поверненні легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Актуальні запитання – відповіді щодо оподаткування ПДФО виплат фізичним особам

Чи включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою)? Згідно з п.п.165.1.37 п.165.1 Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом. Чи оподатковується ЮО — працедавцем сума компенсації вартості проїзду до місця роботи та/або з роботи до дому найманому працівнику? Відповідно до п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) передбачені випадки, коли юридична особа повинно компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 5 прим. 1 КЗпП)у зв’язку з службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП). Таким чином, компенсація вартості проїзду в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника. Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума доходу у вигляді додаткового блага. Згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.Враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Який порядок оподаткування доходу ФО при отриманні товару зі знижкою від ЮО? Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.Враховуючи вищевикладене, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер. Якщо знижка поширюється на будь – якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО компенсація вартості використання нерухомості для проживання працівником, якщо така компенсація відшкодовується роботодавцем та передбачена трудовим договором з працівником? Згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору. Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, якщо роботодавець компенсує вартість використання нерухомості для проживання працівником, то такий дохід для працівника є додатковим благом та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. від бази оподаткування.

Особливості заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку, який реалізує пальне

Платником акцизного податку (далі – податок) є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 ПКУ). Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 ПКУ). Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабміну від 24.02.2016 р. № 113 (далі – Порядок № 113), встановлено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном. Виключення платника податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального. Така заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників (п. 13 Порядку № 113). Наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218 затверджена форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), яка надається і при анулюванні реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального При цьому, при заповненні Заяви у графі 2 «Дія» ставиться позначка «Анулювання реєстрації», а графа 5 «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального» не заповнюється.

Як правильно направити поштою реєстраційні документи до ДФС?

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області розповідає, що взяття на облік/зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних, юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відповідних відомостей з ЄДР, без подання такими платниками будь-яких документів до контролюючих органів. Передбачені Порядком обліку платників податків і зборів (далі – Порядок) документи, а саме, заяви за ф. №1-ОПП, №1-РПП, №5-ОПП, №8-ОПП, подаються до контролюючих органів платниками податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, та можуть бути направлені до контролюючого органу поштовим відправленням. При цьому, Порядком встановлено, що копії документів, які подаються разом із такими заявами відповідно до вимог Порядку, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків. Заява за ф. №1-ОПП або за ф. №1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», заява за ф. №17-ОПП та повідомлення за ф. №20-ОПП можуть бути подані до контролюючого органу як поштовим відправленням, так і засобами електронного зв’язку в електронній формі (платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів).

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився — яким чином йому нараховується єдиний внесок

Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року  №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Звітність у разі смерті засновника юридичної особи подає спадкоємець, який заявив своє право на підприємство

У разі смерті єдиного засновника юридичної особи, який одночасно був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності відповідальним за своєчасність подання звітності такої юридичної особи буде спадкоємець, який заявив своє право на підприємство. Якщо укладено договір на управління спадщиною, то відповідальним за подання звітності до контролюючого органу буде особа, яка управляє спадщиною, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою. У разі, якщо ніхто у встановлені законодавством строки не заявив про своє право на підприємство як спадкоємець та договір на управління спадщиною не укладався, звітність до контролюючого органу не подається. З моменту вступу у силу рішення суду про визнання спадщини відумерлою всі права та обов’язки такого підприємства (в тому числі подання звітності) перейдуть до територіальної громади за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, яка буде відповідати за своєчасність подання звітності такої юридичної особи.

Харківська митниця ДФС надає роз’яснення щодо митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації

Нагадуємо, що 25 листопада набрали чинності закони України від 08.11.2018 № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та від 08.11.2018 № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». Протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності вищезазначених законів базова ставка акцизного податку розраховується iз застосуванням коефiцiєнта 0,5 із застосуванням коефіцієнтів в залежності від об’єму двигуна та віку транспортного засобу (далі – ТЗ). Ставка податку (Ставка) для вiдповiдного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х Кдвигун х Квiк, де Ставка базова — ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу: з двигуном внутрiшнього згоряння з iскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механiзмом з об’ємом цилiндрiв до 3000 куб. сантиметрiв (включно) — 50,0; з двигуном внутрiшнього згоряння з iскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механiзмом з об’ємом цилiндрiв понад 3000 куб. сантиметрiв — 100,0; з двигуном внутрiшнього згоряння iз запалюванням вiд стиснення (дизелем або напiвдизелем) з об’ємом цилiндрiв до 3500 куб. сантиметрiв (включно) — 75,0; з двигуном внутрiшнього згоряння iз запалюванням вiд стиснення (дизелем або напiвдизелем) з об’ємом цилiндрiв понад 3500 куб. сантиметрiв — 150,0; Кдвигун — коефiцiєнт, що визначається дiленням об’єму цилiндрiв двигуна внутрiшнього згоряння вiдповiдного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрiв; Квiк — коефiцiєнт, що дорiвнює кiлькостi повних календарних рокiв з року, наступного за роком виробництва вiдповiдного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобiв та транспортних засобiв, що використовувалися до одного повного календарного року, коефiцiєнт дорiвнює 1, а для транспортних засобiв, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних рокiв, коефiцiєнт дорiвнює 15). Ставка податку для ТЗ, зазначених у товарнiй позицiї 8703901010 згiдно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кiлькома), встановлюється у розмiрi 1 євро за 1 кiловат-годину ємностi електричного акумулятора таких транспортних засобiв. Ставка податку для ТЗ, зазначених у товарних пiдкатегорiях 8703101800 (для транспортних засобiв, що приводяться в рух тiльки електричним двигуном, одним або кiлькома), 8703901090, 8703909000 згiдно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмiрi 100 євро за 1 штуку. Встановлений коефiцiєнт застосовується для легкових ТЗ, що використовувалися, якi ввозяться на митну територію України фiзичною особою для власного використання в кiлькостi один легковий ТЗ на таку особу.  Відповідно до Митного кодексу України транспортні засоби, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах. Для митного оформлення ТЗ до митниці подається митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа, заповнена у звичайному порядку відповідно до вимог статті 258 Митного кодексу України. Митне оформлення ТЗ, що ввозяться громадянами на митну територію України та підлягають державній реєстрації, здійснюється у будь-якій митниці на всій митній території України з пред’явленням їх до цієї митниці. При цьому для випуску ТЗ у вільний обіг громадянин (уповноважена особа) повинен надати органу доходів і зборів (до митниці) такі документи: що підтверджують право власності на ТЗ (як правило, це договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися та декларувати (як правило, це доручення); що підтверджують зняття цього ТЗ з обліку в іншій країні; що підтверджують його вартість (договір купівлі-продажу, рахунок-фактура (інвойс), банківські або інші платіжні документи, експортна декларації, довідкова інформація щодо вартості аналогічних транспортних засобів у країні експорту або інший документ, який визначає вартість ТЗ (можливо, це буде один і той же документ, що підтверджує право власності); технічні характеристики автомобіля (техпаспорт); митну декларацію. Також слід зазначити, що при митному оформленні транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, що були в користуванні, вимагається підтвердження відповідності екологічним нормам не нижче «ЄВРО-2».

Харківські митники знайшли в потязі півтисячі окулярів

Сьогодні вранці на митному посту «Харків-залізничний» харківськими митниками виявлено приховані 500 одиниць окулярів. При митному контролі потягу «Москва-Кривий Ріг-Дніпро» один з пасажирів, громадянин України, заявив, що не переміщує нічого, крім особистих речей. Але під час детального огляду купе митники помітили, що люк на стелі мав ознаки демонтажу. При цьому молодий чоловік почав нервувати та зізнався, що приховав під стелею окуляри. За даним фактом складено протокол за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, предмети порушення митних правил вилучено та передано на склад митниці.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Згідно із ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон) зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (ст.5 Закону). Статтею 4 Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Пунктом 291.5 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи — підприємці не можуть бути платниками єдиного податку. Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (п.п.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців

Відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність – призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

З 1 січня 2019 року всі аптеки зобов’язані використовувати РРО

З 1 січня 2019 року фізичні особи підприємці — платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягу доходу. Відповідні зміни передбачені Законом України №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набере чинності 1 січня 2019 року. Так, абзац четвертий пункту 296.1 О статті 296 Податкового кодексу України, який зобов’язує використовувати реєстратори розрахункових операцій єдинників, які здійснюють реалізацію технічно складаних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення». Крім того, відповідні зміни внесено до Закону У країни «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому зазначено, що вироби медичного призначення (медичні вироби) — це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Хто з батьків за наявності трьох дітей отримає земельну пільгу

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать йому на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України. Якщо подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної часткової власності, то платником земельного податку за земельну ділянку пропорційно своїй частці є кожен з батьків, і відповідно право на пільги щодо сплати земельного податку має кожен з них. Якщо таке подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності і поділ земельної ділянки не проводився, то платником земельного податку за таку ділянку є один з батьків, який і може скористатись пільгою щодо сплати земельного податку. Нагадаємо, що фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 травня поточного року письмову заяву довільної форми про надання пільги та документ, що посвідчує її право на пільгу (посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років).

У 2019 році підприємці сплачують єдиний внесок у новому розмірі

Не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом, кожен підприємець зобов’язаний сплачувати суму єдиного внеску не  менше мінімального страхового внеску на місяць. Враховуючи визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати у 2019 році на рівні 4173 грн., мінімальна сума єдиного внеску з 01 січня становитиме 918,06 грн. (4173 х 22 відсотки). Отже, мінімальна сума єдиного внеску у розрахунку на квартал у 2019 році становить 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 міс.). Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на 2019 рік становитиме з 01 січня 2019 року – 62595,00 грн. (4173 х 15). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Звертаємо увагу підприємців!!! Звіт за оновленою формою Додаток 5 подається фізичними особами — підприємцями за звітний період 2018 року до 09 лютого 2019 року відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *