Новини Центральної ОДПІ Харкова

Створюєте нові робочі місця – держава компенсує ЄСВ!

У зв’язку із створенням нового робочого місця постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153) передбачено компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ). Дія Порядку № 153 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року: ► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору; ► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати Норми визначені п. 2 Порядку № 153. Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію. Нагадуємо, що оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: ■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями); ■ оформити наказ про прийняття на роботу; ■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

Що потрібно знати власникам паїв про декларування доходів та особливості сплати ПДФО

Центральне управління ГУ ДФС у Харківські області надає інформацію про те, до якого бюджету слід сплачувати податок на доходи фізичних осіб та куди подавати декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі – орендодавцю – власнику земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю орендарю – іншій фізичній особі. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу. У даному випадку податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Водночас якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу). Цей орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу.Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року орендодавець відображає у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).Законом України від 10 липня 2018 року №2497 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» внесені зміни до п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, відповідно до яких фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV Кодексу за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету:а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених Кодексом, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених Кодексом, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом.Абзацом 5 п. 5 ст. 64 Бюджетного кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2019 року, передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується такими податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).Крім податку на доходи фізичних осіб з доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв) справляється військовий збір за ставкою 1,5 відс.Отже, якщо фізична особа – орендодавець отримала 2019 року дохід від іншої фізичної особи – не податкового агента за надання в оренду земельної ділянки/частки/паю, то вказаний орендодавець перераховує ПДФО та військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).При отриманні 2018 року доходів від іншої фізичної особи – не податкового агента за надання в оренду земельної ділянки/частки/паю фізична особа – орендодавець зобов’язана подати декларацію, визначити в декларації свої податкові зобов’язання та сплатити до бюджету ПДФО і військовий збір за своєю податковою адресою.

Контролюючі органи мають право здійснювати контроль за нарахуванням мінімальної заробітної плати

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно із ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати встановлено ст. 3¹ Закону № 108. Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону № 108). Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону № 108). Статтею 35 Закону № 108 передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: ► центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; ► органи доходів і зборів. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ). Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.

До уваги громадян та суб’єктів ЗЕД! З 16 квітня всі митні оформлення товарів підприємств будуть здійснюватися виключно через єдиний рахунок

Вінницька митниця ДФС нагадує, що з 16 квітня 2019 року можливості списання коштів з депозитних рахунків митниць при митному оформленні товарів підприємств не буде, всі митні оформлення товарів підприємств будуть здійснюватися виключно через єдиний рахунок. Залишки коштів підприємств на рахунках митниць підлягатимуть поверненню. Повернення підприємствами коштів авансових платежів (передоплати) будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок. Єдиний депозитний рахунок Державної фіскальної служби України для зарахування авансових платежів виключно для юридичних осіб: № рахунку 37341039292197 МФО ДКСУ 899998 Код за ЄДРПОУ Державної фіскальної служби України 39292197 Разом з цим, депозитні рахунки 3734, відкриті в Головному управлінні Казначейства у м. Києві на ім’я відповідних митниць ДФС, для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться громадянами, будуть використовуватись у звичайному режимі.

 

Митниця попереджає громадян — з 24 травня 2019 року санкції до порушників митних правил в Україні суттєво посилюють

Для власників автомобілів з іноземною реєстрацією про суттєві зміни до Митного Кодексу України, які вступлять в законну силу з 24 травня 2019 року. Порівняльний аналіз ступенів відповідальності за невчасне вивезення транспортного засобу з митної території України або інші неправомірні операції з товарами надаємо у вигляді таблиці. При цьому звертаємо увагу, що нині максимальний штраф за прострочення терміну транзиту транспортного засобу (застосовується до резидентів) становить 8500 грн, за порушення терміну тимчасового ввезення транспортного засобу (застосовується до нерезидентів) – 17 000 грн. Після 24 травня 2019 року для усіх автовласників, незалежно від їхнього громадянства чи місця постійного проживання, мінімальний штраф (за недоставлення транспортного засобу не більше ніж на добу) становитиме 170 грн, максимальний — 170 тис грн (або конфіскація). Крім того, законодавець доповнив Митний Кодекс України новим видом правопорушення  — передача транспортного засобу особистого користування з іноземною реєстрацією у володіння, користування або розпорядження особі, яка його не ввозила. За таке порушення каратимуть штрафом у розмірі 34 тис грн. На таку ж суму штрафуватимуть водіїв, які транспортний засіб особистого користування спробують використати для цілей підприємницької діяльності або отримання доходів в Україні. Такі зміни внесені Законом України № 2612-VII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», які прийняті Верховною Радою України 8 листопада 2018 року (офіційна публікація Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 48, ст.380).

Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка. Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству. У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку).

 

Камеральні перевірки з ЄСВ проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Норма визначена п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ. З урахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по ЄСВ суцільним порядком. Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄСВ, проходить арифметичний та логічний контроль. Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄСВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності. Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄСВ призначається без дотримання строків давності. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ. Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

Наявність податкового боргу виключає можливість збереження статусу платника єдиного податку

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначено: платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів. Контролюючий орган може анулювати реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів(п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ). Таке виключення з Реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу. Інформацію про наявність податкового боргу можна отримати за допомогою електронних сервісів ДФС України, які розташовані на головній сторінці веб-порталу ДФС або в «Електронному кабінеті», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua. Оновлення інформації на веб-порталі ДФС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (зокрема, про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

 

Створюєте нові робочі місця – держава компенсує ЄСВ!

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу на наступне. У зв’язку із створенням нового робочого місця постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153) передбачено компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ). Дія Порядку № 153 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року: ► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору; ► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати Норми визначені п. 2 Порядку № 153. Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію. Нагадуємо, що оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: ■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями); ■ оформити наказ про прийняття на роботу; ■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

З 1 липня 2019 року виробництво, зберігання та торгівля пальним підлягає ліцензуванню

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо підвищення контролю за обігом пального. Відповідно до внесених змін з 1 липня 2019 року виробництво, оптова та роздрібна торгівля, зберігання пального може здійснюватись суб’єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії. Ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років. Розмір річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі пальним складає: за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, — 5000 гривень за кожне таке місце; за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, — 10000 гривень. Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: — документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; — акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; — дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник. Штрафні санкції за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії складають 250000 гривень, оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії — 500000 гривень, виробництва пального без наявності ліцензії — 1000000 гривень.

Строки давності, встановлені для застосування штрафних санкцій

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 Податкового кодексу. Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ (коли грошове зобов’язання може бути нараховане без дотримання строку давності), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.  У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Підтвердити право на пільгу з плати за землю необхідно до 26 квітня

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляють, що відповідно до пункту 287.2 статті 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (в 2019 році в зв’язку з тим, що з 27 квітня дo 01 травня вихідні дні, нарахування земельного податку буде проведено не пізніше 26 квітня). При цьому, пунктом 281.1 статті 281 Податкового кодексу визначено перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку. До таких категорій відносяться, зокрема, інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 1 січня 2019 року звільнення від сплати податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. А саме: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Крім того п. 281.4 ст. 281 Податкового кодексу передбачено, якщо фізична особа, яка звільнена від сплати податку, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Тобто, якщо у встановлений термін (у 2019 році – до 26 квітня) фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись усі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках. Якщо заява подана після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

Повідомлення про прийняття на роботу працівника можна подати засобами електронного зв’язку

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника одним із таких способів:  — засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб; — на паперових носіях разом з копією в електронній формі; — на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413. Зауважимо, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку про за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Підприємці — платники єдиного податку при здійсненні комісійної торгівлі застосовують РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів, згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон N 265), зобов’язані видавати особі, яка отримує товар, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Розрахунковий документ, це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом N 265 , і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій ((далі – РРО) або заповнений вручну ст. 2 Закону N 265). Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій   не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Фізичні особи — підприємці, у т. ч. які здійснюють продаж товарів за договорами комісії, обсяг виручки яких протягом календарного року перевищив 1,0 млн. грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Cервіс «Пульс» Державної фіскальної служби України

Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу, що сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація). Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua. Інформація приймається цілодобово. При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна. У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається. Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено. Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості, що надходять до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.

Як оподатковуються доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції

Відповідно до пп. 165.1.24 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема: — садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; — особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто, такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %  та військовим збором  за ставкою 1,5 %. Платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 01 травня року наступного за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи, а також сплатити ПДФО та військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *