Яким чином члену фермерського господарства знятись з обліку як платнику ЄВ в контролюючих органах у разі виходу зі складу господарства?

Зняття з обліку члена фермерського господарства у разі прийняття рішення про вихід зі складу господарства, здійснюється контролюючим органом на підставі поданої ним заяви, після проведення передбачених законодавством перевірок, здійснення остаточного розрахунку платника єдиного внеску з контролюючим органом. Зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначених в п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464 і розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162). Згідно з п. 1 розд. V Порядку № 1162 у разі прийняття членом фермерського господарства рішення про вихід зі складу господарства платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до Порядку № 1162 та копію розпорядчого документа про вихід зі складу господарства. Контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку у разі отримання від нього заяви. Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом 10 календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 6 до Порядку № 1162 (п. 2 розд. V Порядку № 1162). Контролюючий орган, отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ, проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 3 розд. V Порядку № 1162). Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку (п. 5 розд. V Порядку № 1162). Згідно з п. 6 розд. V Порядку № 1162 після зняття з обліку такій особі видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 8 до Порядку № 1162. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Нові мінімальні ціни на алкоголь вже з 02 жовтня!

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» (далі – Постанова № 748) прийнято рішення здійснити коригування мінімальних цін на алкогольні напої. Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено: ► на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4 – 19,6 %; ► віскі, ром та джин на 12 %; ► коньяк (бренді) на 6,6 – 9,5 %; ► вина на 4,5 – 13,5 %. Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %. Це пов’язано з тим, що запроваджений у вересні 2017 року розмір мінімальних цін не відповідав реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, оскільки: збільшились ставки акцизного податку, зокрема, на коньяк –  на 20 %, підвищилась ціна на спирт, відбулось зростання інших складових цін. Крім того, Постановою № 748 визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв заокруглюються: · у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок; · у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок. Постанова № 478 опублікована 22.09.2018 в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 02 жовтня 2018 року.

Деякі особливості складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Правила складання податкової накладної (далі – ПН) регулюються ст. 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 із змінами. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у разі, зокрема, здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Якщо постачання товарів кінцевим споживачам за готівку здійснюється через юридичну особу – оператора поштового зв’язку і грошові кошти від споживача за поставлений товар надходять на поточний рахунок юридичної особи – постачальника товарів з розрахункового рахунку юридичної особи – оператора поштового зв’язку, то у цьому випадку ПН за щоденними підсумками операцій не може бути складена, тому, що при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу розрахунки за такі товари здійснюються через іншу юридичну особу.

Оформлений трудовий договір – запорука соціальної захищенності громадян!

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу роботодавців на наступне. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення»  (далі – Розпорядження) передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування не задекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин. Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби. Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: ■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745; ■ оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями); ■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

Шановні полтавці, пильнуйте за правильністю оформлення трудових відносин!

Відповідно до Господарського кодексу України фізичні особи мають законодавчо встановлене право на здійснення самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, якщо дана фізична особа не обмежена у правоздатності або дієздатності та зареєстрована належним чином в органах державної влади. Державна реєстрація фізичних осіб — підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи ~ підприємця. Приватний підприємець може залучати до своєї діяльності найманих працівників. В Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII із змінами і доповненнями, зокрема, передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю (далі КЗпП), трудовий договір укладається між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності, у тому числі здійснення діяльності без державної реєстрації як суб’єкт господарювання передбачена ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення із змінами та доповненнями (далі — КУпАП). А саме, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі (17000,00 грн.) до двох тисяч (34000,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства передбачена ст. 41 КУпАП, а саме, накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот (8500,00 грн.) до однієї тисячі (17000,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків передбачена ст. 265 КЗпП, а саме, накладення штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (111690,00 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається з моменту виникнення такої застави

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області доводить, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави виникає: · у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ); · у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ); · у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань. Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.  Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Оновлено форми заяв про державну реєстрацію платників податків

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран інформує, що 24.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 29 серпня .2018 року №2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Наказ № 2824/5), яким внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від    18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Так, Наказом № 2824/5 оновлено форми заяв про державну реєстрацію, зокрема: ► створення юридичної особи (форма 1); ► переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного засновницького документу або модельного статуту (форма 2); ► змін у відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 3); ► створення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 4); ►змін у відомості про відособлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 5); ►припинення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 6); ► припинення юридичної особи в результаті його реорганізації (форма 8); ► включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 9); ► (акредитації) відособленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22); ►змін у відомості про відособлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 23). Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) доручено вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу, у тому числі забезпечити в ЄДР обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) бенефіціара юридичної особи і відомостей про нього в ЄДР.

Обмеження щодо граничної суми готівкових розрахунків поширюється і на внески до статутного фонду

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Отже, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі – на внески до статутного фонду.

Платником єдиного податку третьої групи не подана заява щодо зміни видів діяльності: наслідки

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності. Згідно з пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності. Отже, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку. Слід зазначити, що у разі неподання заяви щодо зміни видів діяльності і здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку, зокрема, і платники єдиного податку третьої групи, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ). Крім того, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

До уваги платників податку на землю!

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує платників плати за землю, які мають у користуванні лісові землі, що Державна фіскальна служба України з огляду на позицію Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, викладену у листі від 19.09.2018 №04-27/10-586 щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю згідно із Законом України від 10.07.2018 № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», приймаючи до уваги рішення окремих органів місцевого самоврядування щодо встановлення ставок за лісові земельні ділянки, які набрали чинності до дати опублікування цього Закону, відкликала лист ДФС від 31.08.2018 щодо оподаткування лісових земель до прийняття узгодженого рішення з порушеного питання з Міністерством фінансів.

Порядок та підстави проведення зустрічних звірок

З метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків (відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України). Під час зустрічної звірки: — здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків; — забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п. 39.5.2.13  ст. 39 ПКУ. Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлена наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 299. З метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірки платника податків, контролюючий орган просить протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати для здійснення зустрічної звірки з даними платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом суб’єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків за вказаний період. Зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі – Порядок). У разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (у встановлений ПКУ строк) контролюючий орган проводить зустрічну звірку (п. 6 Порядку). Згідно з п. 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Слід зазначити, що статтях 19 прим. 1 — 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів. Функцію перевірок та звірок платників податків закріплено за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Розстрочений борг своєчасно не сплачено: яка відповідальність?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань при укладанні договору про розстрочення податкового боргу платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, передбаченого ст. 126 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), залежно від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов’язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу. Крім того, за несвоєчасну сплату податкового боргу розстроченого за договором, нараховується пеня відповідно до вимог п. 129.4 ст. 129 ПКУ. Нарахування штрафів та пені здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати боргу. При цьому, п. 62 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.ст. 120 прим. 1, 126 ПКУ (в частині податку на додану вартість), та не нараховується пеня, встановлена п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений. Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія п. 62 підрозділ 2 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За несвоєчасну сплату ЄСВ передбачений штраф

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу, що фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховують на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску (22%). Приватні підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, ЄСВ нараховують на суму доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО, але не менше мінімального страхового внеску. Сплачується єдиний соціальний внесок до 20 числа місяця, що настає за кварталом. Мінімальний страховий внесок у 2018 р. за місяць становить 819,06 грн, за квартал — 2 457,18 грн. У фіскальній службі наголошують, несплачена сума стане податковим боргом та відбудеться нарахування 20% штрафної санкції (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотків суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Також, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи — підприємці несуть адміністративну відповідальність. Крім того, відповідно до п.4 ст.25 Закону фіскальний орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню. Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Система e-Receipt: бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 472 (далі — Постанова № 472) було затверджено проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Отже, бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності. Слід зазначити, що інноваційна електронна система e-Receipt передбачає: — можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію; — можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів; — відмову від друку паперових чеків; — відмову від послуг інформаційного екваєра; — безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб’єктів господарювання та покупців; — створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів; — цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365. Заходи, які здійснюються для вдосконалення процедур реєстрації і застосування РРО, спрямовано на дерегуляцію відносин між державою та бізнесом у сфері застосування РРО, адже створення нової системи з досить широким функціоналом стане не тільки ефективним інструментом контролю за проведенням розрахункових операцій з боку держави, а й зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців. Нагадуємо, що інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій — e-Receipt, розроблена ДФС, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребує абонентської плати за користування нею. Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом». Всі кейси цієї системи є безкоштовними для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів. Система e-Receipt також матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації.

У яких випадках ФОП – платники ЄП застосовують РРО?

Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) РРО не застосовуються платниками єдиного податку: — першої групи; — другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ). Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: — перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень; — здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; — здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках.

Підприємство передає майно за договором безоплатної позики. Чи оподатковується ПДВ така операція?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі. Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 Цивільного кодексу України). Таким чином, безоплатна передача майна на підставі договору позики, що визначається як постачання, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Підприємством-платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів зареєстровано філію, яка здійснює продаж таких товарів. Хто є платником акцизного податку?

Платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність. Суб’єктами господарювання є господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України). Такі суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України). Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 та ч. 5 ст. 95 ЦКУ). Отже, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкт господарювання, зокрема юридична особа. Як наслідок, філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Вчасно сплатіть податки!

Нагадуємо, що на відміну від граничних строків подання звітності та сплати ЄСВ (які переносяться на наступний за вихідним або святковим робочий день), для строків сплати податків та зборів таке перенесення не передбачено.  Отже податки та збори, передбачені ПКУ, останній строк сплати яких спливає у неробочий (вихідний або святковий) день, необхідно сплатити напередодні. 28 вересня 2018 року останній день сплати: — податку на додану вартість за серпень 2018 року; — плати за землю за серпень 2018 року;   — податку на доходи фізичних осіб із нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2018 року; — військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2018 року;  — акцизного податку за серпень 2018 року; — рентної плати за користування радіочастотним ресурсом  за серпень 2018 року; — звіту про контрольовані операції за 2017 рік.

Дохід від продажу нерухомості не оподатковується якщо право власності більше трьох років

Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував  доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був  сплачений податок відповідно до р. IV Податкового кодексу України. (п.179.2 ст.179).

Випадки у яких фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій

Відповідно до норм Закону України від 6 липня 1995 року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України, до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО). Переліком окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України бвід 23 серпня 2000 року №1336, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку: — першої групи; — другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій у разі: — перевищення у календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. гривень; — здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; — здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Порядок відшкодування добових супроводжуючим у відрядженнях осіб з інвалідністю І групи змінено

З 05.09.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 679 «Про внесення зміни до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» (далі – Постанова № 679). Постановою № 679 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98) стосовно відшкодування добових. Так, відповідно до внесених Постановою № 679 змін, супроводжуючому відряджену особу з інвалідністю I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату і зору відшкодують добові витрати. Крім того Постановою № 98 визначено, що таким особам, за наявності підтвердних документів, відшкодовуються також витрати на: проїзд (в тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях; побутові послуги, які включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більше ніж 10% сум добових витрат для держави, до якої відряджаються працівник, визначених для кожного держави окремо, за всі дні проживання; бронювання місць в готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 % вартості місця за добу; користування постільними речами в поїздах; оформлення закордонних паспортів; оформлення дозволів на в’їзд (віз); оплату вартості страхового поліса життя або здоров’я відрядженого або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджаються працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух в зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування; обов’язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження; оплату службових телефонних розмов; комісійні витрати в разі обміну валюти.

Фізична особа, яка відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податку, може отримати такий номер у будь-якій ДПІ

Згідно з п. 12 розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа, яка перебуває на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та через деякий час змінила свої переконання і бажає отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, подає до відповідного контролюючого органу Облікову картку, заяву в довільній формі з викладенням свого прохання анулювати попередньо внесену відмітку з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків та пред’являє паспорт громадянина України. При цьому фізична особа в заяві зазначає, чи перебувала раніше на обліку у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків. Реєстрація таких осіб у Державному реєстрі здійснюється в порядку, визначеному Положенням № 822. Підставою для зняття з обліку фізичної особи в окремому реєстрі Державного реєстру є реєстрація її у Державному реєстрі. Після подання такою особою Облікової картки для взяття її на облік у Державному реєстрі посадова особа контролюючого органу у разі, якщо відмітку внесено до паспорта у формі книжечки, анулює попередньо внесену відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. Анулювання відмітки проводиться шляхом погашення відмітки по діагоналі штампом «Анульовано» або шляхом перекреслення вручну відмітки по діагоналі лінією, над якою здійснюється напис «Анульовано». Таке анулювання засвідчується під штампом погашення або лінією перекреслення підписом посадової особи із зазначенням дати і відбитком печатки контролюючого органу, якою засвідчуються картки платників податків. Відповідно до п. 4 розд. IX Положення № 822 внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви про внесення змін до Державного реєстру за ф. № 5ДР або Заяви про внесення змін до Державного реєстру за ф. № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Умова для звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ). Зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності, і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки відповідно до п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ. Отже, єдиною умовою звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності. Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи — власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

Довідку про доходи «спрощенцю» нададуть протягом п’ятнадцяти днів

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п. п. 296.8 ст. 296 ПКУ). Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. Статтею 20 Закону №393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Тобто фізична особа-підприємець платник єдиного податку може за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т.ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.

Щоб правильно заповнити показник «Облікова кількість штатних працівників» таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті). В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

ФОП – іноземці сплачують єсв на загальних підставах

Іноземний громадянин, який бажає вести бізнес та легально отримувати доходи в Україні, може зареєструватися підприємцем. Він самостійно обирає систему оподаткування та сплачує податки і збори відповідно до законодавства  України. Не є виключенням і єдиний соціальний внесок. Єдиний внесок сплачується за ставкою 22 відсотки як з доходу, отриманого ним від здійснення підприємницької діяльності, так і з заробітної плати найманих працівників.

Землекористувачі мають уточнити податкові зобов’язання із плати за землю на 2018 рік

Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує землевласників і землекористувачів про необхідність подання до контролюючих органів уточнюючих податкових декларацій з плати за землю на 2018 рік. Нормами Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 (далі – Порядок № 489), передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0. Отже, платникам, які мають такі земельні ділянки, потрібно подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за 2018 рік із новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з урахуванням вимог Порядку № 489.

Використовуєте воду зі змішаних джерел: як звітувати?

Невід’ємною частиною декларації з рентної плати є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, для водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (суб’єкти господарювання), що відповідно до п. 255.1 ПКУ підпадають під визначення платників рентної плати за спеціальне використання води, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі — Додаток 5). У Додатку 5 до декларації зазначаються коефіцієнти, які застосовуються до ставок рентної плати за спеціальне використання води, згідно з нормами  ст. 255 ПКУ. У рядку 4 Додатка 5 платники рентної плати за спеціальне використання води (далі — платники), які є первинними водокористувачами, зазначають інформацію щодо отриманого у визначеному законодавством порядку дозволу на спеціальне водокористування (номер спеціального дозволу, дата видачі, строк дії у роках). При заповненні рядка 6 «Код водного об’єкта» Додатка 5 платники рентної плати за спеціальне використання води використовують інформацію, зазначену в Додатку 16 до декларації. При цьому останній розряд коду повинен бути відмінним від «0». Для кожного типу водного об’єкта заповнюється окремий Додаток 5.

Що потрібно для отримання податкової знижки на будівництво (придбання) доступного житла

Для того щоб скористатися правом на отримання податкової знижки, платник податку – резидент подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Разом з цим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації. Такими документами можуть бути: договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла, укладеного між громадянином та регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»; первинні документи (квитанція, фіскальний або товарний чек, прибутковий касовий ордер) та інші.

Коли «єдинник» ІІІ групи звільняється від сплати земельного податку?

Відповідно до ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ПКУ). Зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 п. 297.1 ПКУ). Якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності, і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки відповідно до пп. 4 п. 297.1 ПКУ, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма пп. 4 п. 297.1 ПКУ. Отже, єдиною умовою звільнення юрособи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності. Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи — власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

Юрособа-«єдинник» здійснює нову діяльність без повідомлення про це ДФС: які наслідки?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області наголошує, що відповідно до п. 299.7 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності. Згідно з п.п. 298.3.1 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності. Отже, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку. Слід зазначити, що у разі неподання заяви щодо зміни видів діяльності і здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку, зокрема, і платники єдиного податку третьої групи, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). Крім того, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ПКУ).

Вийшов з ладу РРО: як проводити розрахункові операції?

П.  9 та 10 глави 4 розділу II №547 встановлено, що у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 — 5 заповнюються до початку використання розрахункових книжок, графи 6 — 8 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту. Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи. При цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 — тільки в останній день одного циклу використання РК. Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 2. До запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовано дані в цьому фіскальному чеку. Тобто при виході з ладу РРО у розділі 2 КОРО суб’єкт господарювання здійснює запис за день виходу його з ладу про відповідні суми (графи 3 — 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО. Відповідно до п. 10 розділу III Порядку № 547, якщо сталися поломка РРО чи відключення електроенергії безпосередньо після встановлення відремонтованого реєстратора або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО підсумкову інформацію про проведені операції за період роботи без застосування РРО. У разі обнулення оперативної пам’яті фіскального блока реєстратора слід також провести через реєстратор підсумкову інформацію про проведені операції за період роботи з початку робочої зміни касира, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії. Суми проводяться окремо за кожним найменуванням валюти, видом валютно-обмінної операції, а також окремо за різними значеннями курсів купівлі-продажу (крос-курсів). Після друкування відповідного службового звіту за проведеними сумами слід виконати Z-звіт. Обидва звіти повинні зберігатися в журналі використання РРО.

Засновник вносить кошти через касу: що з готівковими обмеженнями?

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення №148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 000 грн включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Отже, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення №148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі – на внески до статутного фонду.

С/г виробники, які не отримали компенсацію у 2017 році, можуть її отримати у 2018 році

Зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, внесено постановою КМУ від 19.09.2018 р. №760. Документом передбачено надання у 2018 році часткової компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за техніку та обладнання вітчизняного виробництва, які придбали їх у 2017 році, але з незалежних від них причин не отримали зазначені виплати. Разом із тим, державні банки або банки, у статутному капіталі яких 75% і більше акцій належить державі, складають окрему інформацію про таких сільськогосподарських товаровиробників і подають Мінагрополітики для включення в реєстр. Як повідомляє Уряд, на сьогодні цією програмою скористалися 2078 сільгосптоваровиробників (в тому числі 1473 фермерських господарств). Сума компенсації становить 233,9 мільйона гривень.

Маєте зовнішних сумісників? Їх не треба включати в облікову кількість штатних працівників

Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією №286, дія якої поширюється на всі юрособи, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізосіб – підприємців, які використовують найману працю. Відповідно до п. 2.1 Інструкції №286 в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (пп. 2.5.9 Інструкції №286). Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (пп. 2.6.1 Інструкції №286), тобто зовнішні сумісники. Згідно пп. 3.2.2 Інструкції №286 при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5.8 – 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

Об’єкт іпотеки був відчужений: право на податкову знижку відсутнє

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом  10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання (пп. 175.4 ст. 175 ПКУ). Отже, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ. Тобто, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Терміни сплати ЄСВ суб’єктами господарювання, які використовують працю найманих працівників

Керівник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев вкотре звертає увагу, що відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з абзацем першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Водночас, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Звертаємо увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходів).

Визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) – упорядкована система опису і кодування товарів, яка затверджена Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» із змінами. УКТ ЗЕД можна також розглядати як систематизовану номенклатуру/перелік товарів. Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ): ¨ товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД; ¨ контролюючі органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД; ¨ на вимогу посадової особи контролюючого органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них; ¨ у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів контролюючий орган має право самостійно класифікувати такі товари; ¨ рішення контролюючих органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням контролюючого органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 МКУ; ¨ висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Строк зберігання архіву файлів про подання звітності на електронних носіях інформації

Перший заступник Центральної ЛДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, що згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1 095 днів (2 555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. Відповідно до п. 44.4 ст. 44 ПКУ, якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ. Відповідно до ст. 13 розділу ІІІ Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері. Отже, архів файлів про подання звітності контролюючим органам в електронному вигляді (у тому числі якщо перевірка не проводилась 3 роки) повинен зберігатися у платника податків не менш як 1 095 днів (2 555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності.

УВАГА!

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує. Неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин – одна із актуальних тем сьогодення. Офіційне працевлаштування – це гарантія соціальної захищеності працівника. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням трудового законодавства. Ухиляючись від оформлення трудових відносин з найманими працівниками, роботодавець позбавляє їх права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на гарантії за колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та на пенсійне забезпечення. Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. З метою захисту прав застрахованих осіб з 01 січня 2015 року введено обов’язкову сплату роботодавцями єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від мінімальної заробітної плати у разі, якщо працівник за основним місцем роботи отримує суму меншу за мінімальну зарплату. Слід зауважити, що згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями  працівник не може бути допущений до роботи не тільки без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а і без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У червні 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Цією постановою встановлена форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу. Воно подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Чинним законодавством передбачається значне посилення відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю, у тому числі і нелегальної зайнятості. В Україні легалізація виплати заробітної плати, цивілізоване оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками – це завдання загальнонаціонального масштабу, виконання якого забезпечить соціальні гарантій громадян у майбутньому.

Підприємством нараховано найманому працівнику премію за минулі податкові періоди. Який порядок оподаткування податком на доходи фізичних?

Заробітна плата це — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Заробітна плата є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п.1.6.2 р.1 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5). Отже, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу його заробітної плати і підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Підприємство відвантажило товари на спрощеній системі оподаткування, а оплату отримало, сплачуючи податок на прибуток. Які податкові наслідки?

Платником податку на прибуток, який обліковує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Отже, якщо платник податку на прибуток отримав оплату за товари (послуги), що були відвантажені (надані) у минулих роках під час перебування на спрощеній системі оподаткування, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду необхідно збільшити на суму доходу, отриманого як оплата за такі товари (роботи, послуги).

Дотримання порядку виплати заробітної плати не нижче законодавчо встановленого мінімуму – обов’язок кожного роботодавця

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує платників податків, що держава гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму. Згідно з Бюджетним Кодексом України, розмір мінімальної заробітної плати  визначається Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Станом на 1 січня 2018 року мінімальна зарплата складає: у місячному розмірі – 3723 грн.; у погодинному розмірі − 22,41 гривень. Тому, з 1 січня 2018 року жодному працівнику не може нараховуватись заробітна плата менше 3723 грн. за повний місяць. Слід зазначити, що дана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам — роботодавцям. Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат. Звертаємо увагу, що за недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність. Зокрема, фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат або 37 230 гривень.

Земельні ділянки, за які доведеться сплатити податок платнику єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Статтею 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб. Отже, платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних умовах.

Взяття на облік самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Зазначені документи подають протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. При поданні документів пред’являють оригінали зазначених документів. Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за формою №5-ОПП. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, то вона обліковується в контролюючих органах, як фізична особа – підприємець із ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі подається заява за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни» та копія відповідного документа. Довідка про взяття на облік за формою №34-ОПП надсилається наступного робочого дня з дня взяття на облік. Зауважимо, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подають до контролюючих органів за основним місцем обліку платника податку протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття.

Харківська митниця ДФС про порядок видачі транспортних засобів зі складу митниці

Порядок видачі транспортних засобів зі складу митниці регулюється Митним кодексом України та Порядком роботи складу митниці ДФС, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012  № 627 (далі – Порядок). Так, згідно зі статтею 242 Митного кодексу України та відповідно до глави ІХ Порядку транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складі митниці під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат митниці на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів. Видача зі складу митниці транспортних засобів комерційного призначення здійснюється за умови подання на ім’я керівника митниці або особи, яка виконує його обов’язки, відповідної заяви, у якій зазначаються поштова адреса та за наявності електронна адреса і контактний телефон заявника. До заяви додаються документи, що засвідчують особу (повноваження особи), а також інші необхідні документи залежно від підстави розміщення та мети видачі транспортних засобів. Заява подається митниці не пізніше, ніж за три робочих дні до бажаної дати видачі транспортного засобу, зазначеної у заяві. Строк розгляду заяви та надання відповіді на неї не може перевищувати 10 робочих днів з дня реєстрації цієї заяви у митниці. При фактичній видачі транспортних засобів у строки, що не перевищують строки розгляду заяви, відповідь митницею не надається. За результатами розгляду заяви заявнику в межах строку, що не перевищує строку розгляду заяви, невідкладно надається засобами телефонного (з обов’язковим письмовим підтвердженням), поштового, факсимільного чи електронного зв’язку відповідь щодо умов та порядку отримання транспортних засобів комерційного призначення зі складу митниці та зазначається адреса складу, де знаходяться транспортні засоби. Відмовляється у видачі зі складу транспортних засобів комерційного призначення з причин недотримання вимог Порядку, а також за наявності інших визначених законодавством правових підстав, що не дозволяють видачу майна зі складу. При цьому заявнику надається відповідь із зазначенням причин відмови.

ІНКАСАЦІЯ КОШТІВ

З 14.09.2018 р. Нацбанк модернізував порядок організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні. Прийняття цього документа зумовлено змінами в українському законодавстві та необхідністю забезпечення сучасних потреб готівкового обігу. Внесеними змінами, зокрема: визначено перелік документів, що подає банк у разі започаткування нового виду діяльності, а саме інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; визначено вимоги щодо наявності ділової репутації керівника підрозділу інкасації банку; уточнено вимоги щодо облаштування панцерованого оперативного автотранспорту; уточнено форми супровідних відомостей з урахуванням змін в готівковому обігу; урегульовано інші питання, пов’язані з інкасацією коштів та перевезенням валютних цінностей.

Ставки акцизного, екологічного податків та рентної плати пропонують підвищити

17.09.2018р. у Верховній Раді зареєстровано проект закону № 9085 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків». Зміни, зокрема, полягають у перегляді ставок акцизного податку, екологічного податку та рентної плати. Уряд пропонує зважати на індекси споживчих цін та індекси цін виробників промислової продукції, які у 2018 р. прогнозовано на рівні 109,0 та 110,3 % відповідно. Тому ставки акцизного податку, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у 2018 р. збільшуватимуться на 9 %. Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у 2018 р. збільшуватимуться на 10,3 %.

РЕГРЕСИВНІ СТАВКИ ЄСВ ДЛЯ ВЕЛИКИХ ЗАРПЛАТ

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 8322, яким пропонується збільшити максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з 15 до 25 розмірів мінімальної заробітної плати. Також передбачено встановлення регресивної шкали єдиного внеску у разі, якщо база нарахування єдиного внеску перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.

ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ГРОМАДЯН

Мінсоцполітики розробило та оприлюднило проект наказу «Про затвердження Змін до Порядку надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню». Мета змін — урегулювання процедури надання підприємствами, установами та організаціями з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Документом пропонується викласти у новій редакції звіт «інформація про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за 20___рік».

РРО:ПЛАНУЮТЬСЯ СПРОЩЕННЯ

Шляхом внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні Нацбанк має намір удосконалити порядок ведення касових операцій. З цією метою пропонується: оприбутковувати готівку в касах відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, шляхом подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків РРО автоматично в день надходження готівки; небанківським фінансовим установам встановити ліміт каси в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача; визначити, що гранична сума розрахунків готівкою між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 грн не поширюється на виплати, пов’язані з оплатою праці. Певні спрощення передбачає також проект наказу Мінфіну «Про затвердження змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій». Йдеться про спрощення реєстраційної процедури, документообігу, організованого між суб’єктом господарювання, ЦСО та контролюючим органом.

ПДВ передплата електронних версій друкованих видань

ДФС України нагадала, що режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пп. 197.1.25 ст. 197 ПКУ, поширюється на операції з: постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва; підготовки (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носії) та розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників і словників українсько-іноземної або іноземно- української мови вітчизняного виробництва. При цьому операції платника податку з постачання (передплати) електронних версій періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, у тому числі поставлених за допомогою мережі Інтернет, оподатковуються ПДВ у загально встановленому порядку за ставкою 20 %.

Визначення доходу при поверненні боргу

Підприємство, яке придбало право вимоги за кредитним договором, повинно включити всю суму, отриману від боржника, до складу доходу. При цьому ПКУ не передбачено врахування витрат при визначенні такого доходу.

Комісія не включається до доходу

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області роз’яснило, що підприємство — платник єдиного податку третьої групи при отриманні на рахунок оплати від населення за допомогою платіжних систем сум за мінусом комісійної винагороди фінансових установ до доходу включає суму, що фактично надійшла на його рахунок.

Підприємницька діяльність, акцизний податок до витрат не включається

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області пояснило, що фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування, у тому числі платник акцизного податку, не має права віднести до складу витрат, пов’язаних з отриманням доходу, суму сплаченого акцизного податку. Крім того, дохід такої особи не зменшується на суму сплаченого акцизного податку з вироблених підакцизних товарів.

Використання землі без набуття прав є порушенням

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадало, що використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням права власника, наприклад громади, на отримання економічної вигоди від володіння таким об’єктом майна. При цьому фіскальний орган звертає увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Зокрема, суб’єктів, які використовували безпідставно набуті земельні ділянки, постановами ВСУ від 28.01.2015 р. та від 30.11.2016 р. зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

РРО, щоденне роздруковування 2-звіту

Тривалість зміни РРО — це період часу від реєстрації першої за день розрахункової операції до виконання 2-звіту, що обмежується 24 год. Якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (2-звіт) повинен роздруковуватися щодня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 год цього дня.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області