Новини Центральної ОДПІ Харкова

Якщо банк простив борг – подайте декларацію про доходи

На цьому акцентував увагу респондентів, котрі звернулись на „гарячу” лінію  ГУ ДФС у Вінницькій області, Ігор Зоря – начальник управління податків і зборів з фізичних осіб. Зокрема, він зауважив, до загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу включається основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн, у 2019 році 1043,25 грн). Суму прощеного (анульованого) боргу кредитор, у нашому випадку банк, повинен включати до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма №1 ДФ), за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. При цьому, кредитор зобов’язаний повідомити фізичну особу – боржника у один із трьох способів або направити йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або укласти відповідний договір, або надати повідомлення про прощення (анулювання) боргу під підпис особисто. Фізична ж особа-боржник зобов’язана самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації. Отже, якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), про що повідомлено боржника, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом. Відтак, цей дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. 164.2 «д» ст. 164 Податкового кодексу (перевищення у 2018 році – 930,75 грн, у 2019 році 1043,25 грн). Він відображається у розділі II податкової декларації „Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу”, у рядку 10.9.1 „у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))”. Окрім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором. Принагідно посадовець нагадав, що податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), до 01 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних

  Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.      У разі якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб. Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно з ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПКУ). У разі якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).

Законом не передбачено призупинення дії ліцензії у періоді внесення змін до такої ліцензії

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що статтями 2 та 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено, що виробництво, імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів (якщо ліцензія на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів – протягом семи робочих днів) видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (статті 3 та 15 Закону № 481).  Законом не передбачено призупинення дії ліцензії чи її анулювання у періоді внесення змін до такої ліцензії. З урахуванням викладеного, у разі переоформлення ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, що пов’язане зі зміною відомостей, зазначених у ліцензії, суб’єкт господарювання може здійснювати діяльність на підставі копії раніше виданої ліцензії до отримання ліцензії на новому бланку з урахуванням змін.

Через Електронний кабінет можна отримати копію поданої раніше звітності

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Відповідно до п. 42.1 прим. 1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.  У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.  Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.  За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Коли декларувати доходи, отримані у 2018 році, не потрібно

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до п.179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі ПКУ) Податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував доходи:  — від податкових агентів, які згідно з IV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;  — виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу;  — від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) відповідно до IV розділу Кодексу;  — у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.  Якщо ж мало місце отримання громадянином інших видів доходів, передбачених розділом IV ПКУ, то згідно з п. 179.1 ст. 179 ПКУ платник податку повинен подати річну декларацію про майновий стан і доходи обов’язково.

При поданні декларації про майновий стан і доходи у громадян є на вибір три способи подання декларації

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що при поданні декларації про майновий стан і доходи, у громадян є вибір, у який із трьох способів це можна зробити.  Перший спосіб – подання декларації особисто або уповноваженою на це особою. Під зазначеним розуміється безпосереднє відвідування податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.  При другому способі – декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У такому разі потрібно врахувати наступний нюанс: таке відправлення платник податку зобов’язаний здійснити не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.  Третій спосіб подання декларації – найсучасніший – це декларування в електронній формі засобами електронного зв’язку. Утім, якщо вирішите скористатись саме цим шляхом і подати декларацію через „Електронний кабінет платника податків”, що розташований на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів, врахуйте вимоги законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП)  Отож  вибір декларування своїх доходів у будь-який із трьох вищеперерахованих способів за вами.  Нагадаємо, що податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси. Триватиме кампанія декларування доходів, отриманих у 2018 році, до 1 травня поточного року. Разом із тим, для громадяни, які мають право на податкову знижку –  впродовж усього 2019 року.

Термін подання звіту та сплати ЄСВ при ліквідації діяльності підприємця

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) ФОП, в тому числі ФОП – платниками єдиного податку подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.  Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна». Зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому, термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема при припиненні діяльності ФОП, ПКУ не визначено.

Граничні строки подання податкової декларації у разі припинення ФОП підприємницької діяльності

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. При цьому граничний термін сплати податкових зобов’язань для таких фізичних осіб становить протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації. Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, подають податкові декларації востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Спрощено порядок ведення касових операцій

Постановою правління НБУ від 12.02.2019 р. № 37 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148. Постанова НБУ №37 набрала чинності з 15.02.2019 року (опублікована на офіційному веб-сайті Національного банку України 14.02.2019 року). Постановою № 37 зокрема: — уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи, а саме, визначено, що це – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. — розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій; — внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача. — визначено, що oприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання). Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Оприбуткування та облік підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи — підприємці. Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями, фізичні особи – підприємці формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Фізичні особи – підприємці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс). Відповідно до ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 Кодексу. Зокрема, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать суми єдиного внеску у розмірах і порядку, встановлених законом. Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого за квартал єдиного внеску по факту сплати, за умови її документального підтвердження.

Оподаткування іноземних доходів

Начальник Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що громадяни, які у 2018 році отримували іноземні доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (пп.170.11.1 п.170.11.ст. 170 ПКУ). Сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника та оподатковується  податком на доходи фізичних осіб (18 відсотків) і військовим збором (1,5 відсотка). У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п.13.5 ст. 13 ПКУ).  Нагадуємо, декларація про майновий стан і доходи  подається за вибором платника: — до Центрів обслуговування платників податкових інспекцій (за місцем реєстрації); — відправляється поштою (з повідомленням про вручення); — в Електронному кабінеті (з використанням електронного цифрового підпису).

Харківські митники зупинили незаконне ввезення червоної ікри

На митному посту «Харків-залізничний» харківськими митниками спільно зі співробітниками УСБУ у Харківській області виявлено 7 кілограмів ікри горбуші, яку громадянка намагалася незаконно ввезти в Україну. При митному контролі потягу «Москва-Харків» одна з пасажирів, громадянка України, заявила, що не переміщує нічого, крім особистих речей. Але під час подальшого огляду купе на нижній полиці знаходились без приховування від митного контролю 14 банок з ікрою. За даним фактом складено протокол за статтею 472 Митного кодексу України, предмети порушення митних правил вилучено та передано на склад митниці. Вартість буде встановлено додатково.

З 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг

Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233» передбачається, що з 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг. Так, Постановою КМУ №891 визначено, що суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про їх суми у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України. Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані: — код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФС; — сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); — строк користування податковою пільгою у звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами; — сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням. Облік податкових пільг ведеться контролюючими органами на підставі податкової звітності. Постанова № 891 набирає чинності з 1 січня 2020 року. Отже, передбачається скасування з 2020 року для суб’єктів господарювання обов’язку подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг. Облік сум податкових пільг буде здійснюватись контролюючим органом на підставі інформації, відображеної в поданій такими суб’єктами господарювання податковій звітності.

Центральне управління ГУ ДФС у Харківській області

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *